Міністерствоосвіти і науки України
Придніпровська державнаакадемія будівництва і архітектури
Кафедрафілософії і політології
Контрольна робота
з релігієзнавства
на тему:
Язичницькі вірування східнихслов'ян та українського народу
Виконала: студенткагрупи II-IД
ОстапенкоНаталія Михайлівна
Перевірила: доценткафедри
філософії таполітології
Плаксіна ОксанаІванівна
Дніпропетровськ -2010
Зміст
1. Основні етапи розвитку язичницькихвірувань східних слов'ян та українського народу
2. Язичницькі боги східних слов'ян іукраїнського народу
3. Язичницьке богослужіння. Жрецтво.Капища
4. Язичницькі свята слов'ян
5. Світ у представленні стародавніх слов'ян
6. Особливі обряди
7. Традиції та звичаї
При вивченні вірувань,традицій та обрядів східних слов'ян та українського народу значний часвідводиться на вивчення цієї теми в дохристиянський період. Тема викликаєпевні труднощі в силу її маловивченою, що в свою чергуобумовлено малою кількістю дійшли до нас письмових джерел.
У той же час, темадуже важлива, тому без розуміння особливостей найдавнішого пласта культуринеможливо розібратися в особливостях духовного розвитку нашого народу внаступні. Вся християнська культура була в значній міріпереосмислена відповідно до традиційними язичницькими уявленнями слов'ян.
1. Основніетапи розвитку язичницьких вірувань східних слов'ян та українського народу
Язичництво належить доархаїчному типу культури і є однією з найменш вивчених сторінок нашоїісторії. Письмових джерел, що оповідають про ті часи, практично незбереглося. Тому основним матеріалом для вивчення язичництва єетнографічний: обряди, хороводи, пісні, замовляння, заклинання, дитячі ігри,казки, стародавня міфологія, епос і ін
Термін В«язичництвоВ»виник у церковному середовищі для всього нехристиянського,дохристиянського. Цим терміном християнські служителі церкви позначали самірізнорідні релігійні прояви: міфи античного світу, уявленняпервісних племен, дохристиянські вірування слов'ян, фінів, германців, кельтівабо домусульманская релігія татар.
У сучасномувітчизняному релігієзнавстві прийнято виділяти наступні етапи розвиткуісторичних форм релігії:
1. Докласовесуспільство: тотемізм, магія і мантика, фетишизм, культ природи, анімізм.
2. Класове суспільство:
а) політеїзм -багатобожжя;
б) монотеїзм -єдинобожжя.
Таким чином,язичницькі вірування характерні для докласового і ранньокласового суспільства.
Язичництво минулоскладний багатовіковий шлях від архаїчних, примітивних вірувань древньоголюдини до переходу до так званих В«релігіям порятункуВ». Потреба людинипрагнути до ідеалу, шукати В«порятункуВ» від своєї недосконалості викликаласправжню духовну революцію, що і привело в результаті до виникненнявеликих релігій і філософських вчень.
Зародження язичницькихкультів відбулося в далекій давнині - в епоху верхнього палеоліту, близько 30тис. років до н.е. З переходом до нових типів господарювання язичницькі культитрансформувалися, відображаючи еволюцію суспільного життя людини. При цьомунайстародавніші пласти вірувань не витіснялися більш новими, а нашаровувалися одинна одного, що надзвичайно ускладнює реконструкцію язичницьких вірувань.
У східнослов'янськомуязичництві можна виявити всі ті стадії, які були властиві язичницькимкультам, що існували і в інших народів на певних фазах їхсуспільного розвитку.
Найдавніший пласт - цеодухотворення всієї природи (землі, води, вогню, шанування рослин, тварин,яких предметів), що виявлялося у вигляді анімізму і фетишизму. У російськихнародних віруваннях до пізнішого часу виявлялися сліди культуВ«Матері-земліВ», яка уособлювалася в образі жіночого божества родючості.Широке розповсюдження мав звичай клятви землею, цілування землі. Відгомонамитаких вірувань було поклоніння, наприклад, каменям, деревам, гаях.Фетишистський культ каменів у майже незмінному вигляді влився в християнські культи,зокрема, в культ В«святих місцьВ», В«святихВ» реліквій.
Настільки ж стародавнімиоб'єктами поклоніння виступали вода і вогонь. Їм приписували предохраняющее,очищаючу, запліднююче дію. Вода відігравала важливу роль у знахарськихлікуванні. Різновидом її шанування був культ водних джерел: струмків,ключів, колодязів, озер та ін З поширенням християнства вони В«освячувалисяВ»церковними легендами і переказами і в практиці православ'я стали фігуруватияк В«святіВ».
Слідом за природними фетишамиз'явилися фетиші, виготовлені руками людини. Матеріалом для них служилинезвичної форми камені, гілки та ін Фетиш міг зображати надприроднеістота цілком (ідол, статуя, кумир), а міг відображати тільки окрему частинубожества.
Поступовофетиші-фрагменти набули вигляду і функції амулетів, оберегів, талісманів,які служили для охорони людини від підступу злих духів.
Не менш давньою формоюрелігійних вірувань у слов'ян був і тотемізм - віра в таємничуродинний зв'язок між групою людей і певним видом рослин, тваринабо явищ природи. Така рослина або тварина було тотемом даної групилюдей. Тотем - символ, позначення єдності даної групи. Призначення тотема -надавати допомогу всім, хто перебуває з ним у родинних стосунках.
Відомо, щодніпровські слов'яни шанували дуб, а також поклонялися диким кабанам - Вепр.Народна культура знає тотемізм в основному у формі пережитків, ритуальнихзаборон. Відгомони тотемізму збереглися в російській обрядовому фольклорі,пов'язаному з шануванням і величанням дерев, птахів, звірів, а також у казках,особливо тварин. Багато традиційні образи - символи звірів і птахів несуть насобі сліди тотемізму. Народна творчість не тільки зберігає усні образитотемів, але і В«уречевлюєВ» їх у вигляді ковзанів і півників на даху,Утицу-солонок, оленів на рушниках і сорочках та ін тотемічні образ соколадуже давнього походження; до вікопомних часів сходить подання просонце як про сокола. У російській загадці-приказці сонце іменується В«яснимсоколом В», а темна ніч -В« вовком В».
Належністьконкретного тотема-якого роду, племені виявлялася в особливостях одягу,головного убору, зачіски, прикрас та ін Наприклад, російський жіночий головнийубір В«кикаВ» за формою нагадує птицю, а його ім'я походить від назвилебединого крику - кика.
Найбільш шанованоюптахом слов'ян був лебідь. У місцях проживання наших предків (на Полтавщині)археологи виявили датуються VI-V ст. до н.е. зольники - залишки культовихкострищ, облямовані вирізаними з землі і розфарбованими в білий колірдвометровими фігурами лебедів. Згідно давньоруських літописів та історичнихлегендам, сестра трьох братів - засновників Києва - звалася Либідь. Образлебедя в російської та слов'янської міфологіях пов'язаний зі світлим і радісним початком.Тотемічні уявлення, пов'язані з лебедем, живуть і донині в заборонахвбивати чи вживати цю птицю в їжу. Тотемні уявлення залишилися вросійських традиційних обрядах. Наприклад, в російській весільної ліриці головнідійові особи - наречений і наречена - іменуються: В«качка да селезеньВ», В«сокіл далебідь В».
Російські пісні збереглисвідоцтва і про найдавніших рослинних тотема: В«калинонька-малинкаВ», билиннийКалин-цар, Калинов мост та ін У ряді випадків відбулася трансформація тотемізмув культ предків в образі тварин. Різновидом культу предків в образітварин є оборотнічество. Так, в російських билинах Вольга полює вобразі сокола, звертається в мурашки. Російська казка широко використовує мотивперетворення прекрасної дівчини - нареченої - в лебедя, качку, жабу. Цікавіповір'я східних слов'ян про людей-вовків - волколаках.
Більш пізній, але дужевеликий пласт східнослов'янської релігії сходить до періодуземлеробсько-скотарського господарства і характерний для розвиненого родовоголаду. Головними її компонентами були...
