Зміст
Введення
1. Виникнення ісламу
2. Священні книги ісламу
2.1 Коран
2.2 Сунна
Висновок
Список використовуваноїлітератури
Введення
Іслам, поряд збуддизмом і християнством, є однією з найбільш поширених релігій,налічують мільйони послідовників у різних країнах світу.
Найважливішою частиною релігійно-культової системи ісламу єшаріат. Шаріат (від араб, В«шаріаВ» - належний шлях) - звід моралі, права,культурних приписів, що регулюють всю суспільне і особисте життямусульманина. Шаріат базується на Корані і Сунні - святому переказі ісламу.
У головних священнихкнигах викладені основні положення віровчення ісламу. Згідно з переказами, текстКорану був повідав пророкові самим Аллахом через посередництво Джебраіла(Біблійний архангел Гавриїл; служив посередником між Богом і людьми).Мусульманські богослови пояснюють численні збіги текстів Біблії таКорану тим, що Аллах і раніше передавав свої священні заповіді пророкам - Мойсеєві,Ісусу, але ці заповіді були спотворені іудеями та християнами. Тільки Мухаммедзміг передати їх в повному і справжньому вигляді.
Сунна - збірник хадисів, тобто висловів і діянь Мухаммеда. Сунна є другим джерелом шаріату після Корану. Суніти і шиїтивважають сунни настільки ж богонатхненним, як і Коран.
Саме через священні книги знаходить своє вираження моральневчення ісламу.
1. Виникнення ісламу
Слово В«ісламВ»в перекладі з арабської означає В«покірний АллахуВ» (В«АллахВ» - це ім'яБога). Послідовники ісламу називають себе словом В«муслімВ» (з арабської - В«відданийАллаху В»). У російській мові це арабське слово перетворилося в слово В«мусульманинВ».Згідно з даними), У 1996 році в світі було понад 1 100 млн. мусульман [1].
Датоюпідстави ісламу вважається 622 рік, що ознаменувався переселенням пророкаМухаммада з його рідного міста Мекки до Медіни (західАравійського півострова). Головними містами того регіону, де виник іслам булиміста Мекка і Ясриб. Згодом Ясриб був перейменований в Мадінат ан-наби(Місто пророка), а ще пізніше утвердилося скорочена назва цього міста:Медіна (Місто). Зараз територія, де виник іслам, разом з містами Меккою іМедіною, входить в державу, яка називається Саудівською Аравією.
Засновникісламу, якого віруючі вважають великим пророком, - Мухаммед, і як Мухаммад(З арабської - В«ПрославленийВ»), народився в 570 р. в Мецці, а помер у 632 р. вМедіні. Мухаммад походив з роду Хашим племені курайш (Корейш). Сирота,вихований в будинку Абу Таліба, свого дядька і торгового старшини міста, він небув багатий. Супроводжував каравани своєї майбутньої дружини, заможної вдовиХадідші, в Сирію. Ці подорожі давали йому їжу для роздумів, і будучилюдиною допитливим і допитливим, він намагався робити висновки зі своїхспостережень навколишнього життя. Одкровення, які він отримував в хвилини самотина горі Хіра, і були результатами його спроб зрозуміти і пояснити світобудову.
ПроповідьМухаммада в значній частині містила вже відомі положення. Голоси передавали йому зміст священної книги, яканазивалася словом Коран (В«Читання вголосВ»), і веліли йому засуджувати багатобожжяі проповідувати віру в Аллаха. І ось у віці сорока років Мухаммад і почав свою проповідницьку діяльність.
Слідом затими, хто прийняв іудаїзм і християнство, він закликав своїх одноплемінників доєдинобожності, до праведного життя, дотримання заповідей при підготовці до прийдешньогобожого суду, розповідав про всемогутність Аллаха, що створив людину, всеживе і неживе на землі. Свою місію він сприймав як доручення від Аллаха, асвоїми попередниками називав біблійних персонажів: Мусу (Мойсей), Йусуф(Йосип), Закарію (Захарія), Ісу (Ісус). Особливе місце в проповідях буловідведено Ибрахиму (Авраам), який був визнаний праотцом арабів і євреїв, іпершим, хто проповідував єдинобожжя. Тому Мухаммад заявляв, що його місіяполягає у відновленні віри Авраама.
У Мединісформувалася перша мусульманська громада (умма). Не без труднощів, але Муххамадвдалося об'єднати місцеві племена. Християни сприймали іслам як єресьвсередині християнства, а іудеї зустріли проповідь Мухаммада недоброзичливо. Втой період мусульманська громада вже була достатньо сильна для того, щобздійснювати напади на каравани, що йшли з Мекки. Ці дії сприймалисяяк покарання мекканцев за вигнання Мухаммада і його сподвижників, а одержуванікошти йшли на потреби громади.
ПроповідіМухаммада в Мецці і Медіні носили різний характер.Якщо в центрі мекканских були ідея єдинобожжя і розповіді про пророків, томединские представляли собою настанови та вказівки лідера і були адресованіарабським племенам. Давнє язичницьке святилище Кааба в Мецці було оголошеномусульманської святинею, і з цього часу мусульмани стали молитися, звертаючисвої погляди на Мекку. Жителі самої Мекки довго не приймали нової віри, алеМухаммад зумів їх переконати в тому, що Мекка збереже свій статус великогокомерційного і релігійного центру. Незадовго до своєї кончини пророк відвідавМекку, де зламав усі поганські ідоли, що стояли навколо Кааби.
В ісламііснує велике число шкіл, ідейних течій і напрямів. Так, у другійполовині VII століття початковий іслам розділився на дві конфесії: суннізм (відВ«СуннаВ» - В«зразокВ», В«прикладВ», В«шляхВ») і шиїзм (від В«шиаВ» - В«партіяВ», В«угрупованняВ»). У VIII столітті від шиїтів відокремилася конфесія, прихильники якоїстали називати себе исмаилитами (по імені одного з духовних вождів VIII століття -Ісмаїла). Суннізм, шиїзм і исмаилизм - це три основні конфесії ісламу. Всьогож в ісламі кілька десятків конфесій (існують ще друзи, зейдитів,ібадіти та ін.) Найбільш поширена з них - суннізм, прихильникамиякої є близько 80 відсотків мусульман світу.
Всього вСвіт на кінець 1998 року існувало 44 мусульманських країн. У цих країнахмусульмани, як мінімум, переважали серед віруючих, а, як максимум, і середнаселення. Одна з цих країн розташована відразу і в Європі, і в Азії (Туреччина),одна - в Європі (Албанія), 16 - в Африці (Єгипет, Алжир, Судан, Марокко і ін)і 26 в Азії (Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Афганістан та ін.) У 40мусульманських країнах серед віруючих переважають суніти і лише в чотирьох - шиїти(Іран, Ірак, Азербайджан і Бахрейн). У Росії іслам по поширеностідруга після православ'я конфесія. У Росії більше 70 відсотків серед віруючихскладають православні, близько 20 відсотків - мусульмани, близько 10 відсотків - прихильникиінших конфесій.
Коженмусульманин зобов'язаний вести спосіб життя, який вимагає шаріат (від арабського В«шаріаВ»- В«Правильний шляхВ») - звід правил поведінки. Шаріат - це вказівки, що потрібноробити обов'язково, що можна робити або не робити і чого не можна робити ні вякому разі. Шаріат спирається на Коран і Сунну - священні книги ісламу.
2. Священнікниги ісламу
2.1 Коран
Священнікниги ісламу можна розділити на дві групи.
У першугрупи входить одна книга, яка називається В«КоранВ» (з арабської - В«читаннявголос В»). Коран - це і одна книга-твір і одна книга-те.
Завіровченню ісламу, існують два види Корану: небесний (Коран-оригінал) таземної (Коран-копія). Небесний Коран ніхто не створював, він був завжди. Вініснує в єдиному екземплярі і зберігається під троном Аллаха. В той жечас небесний Коран чудесним чином містить в собі пряму мову Аллаха.
ЗемнийКоран існує в багатьох примірниках. Але точною копією небесного Коранує тільки земною Коран на арабській мові. Зміст земного Корану Богпередав людям по своєрідною ланцюжку. Аллах диктував зміст Корану ангелуДжабраїлу, ангел - пророку Мухаммаду, Мухаммад у вигляді проповідей - своїмучням. Учні Мухаммада частково записували проповіді Мухаммада, частковозапам'ятовували їх і заучували напам'ять. Коран як єдина книга була складенапісля смерті Мухаммеда. За рішенням першого халіфа Абу-Бакра були зібрані всізаписи, всі вірші ...