Молодь і релігія
На початку створив Бог небо і землю.
Земля ж була пуста та порожня,
і темрява була над безоднею,
і Дух Божий носився над водою.
І сказав Бог: так буде світло. І стало світло.
Всі ми знаємо, що так починається найголовніше писанняхристиянства - Біблія. Православ'я зіграло велику роль в історії нашої країнитак і в формуванні культури. У даній статті ми спробуємо проаналізуватиставлення сучасної молоді до релігії на прикладі християнства і частковоторкнемося й інші вірування.
Чому саме ми розглядаємо молодь? Адже самесучасна молодь буде носієм культури в тому числі і релігійної найближчимчас. Більш старше покоління від на все таки трохи відрізняється. Сьогоднімолодь Росії - це 39,6 мільйона молодих громадян, 27% від загальної чисельностінаселення країни. У відповідності зі стратегією державної молодіжноїполітики в Російській Федерації, затвердженої розпорядженням УрядуРосійської Федерації від 18 грудня 2006 р. № 1760-р, до категорії молоді в Росії відносяться громадяни Росії від 14 до 30 років. Зрозуміти особливості свідомості таповедінки віруючої і невіруючою молоді в Росії можна, лише враховуючи наявністьдвох різноспрямованих тенденцій. З одного боку, це підвищення популярностірелігії, посилення її ролі і впливу релігійних інститутів, з іншого -розгортання процесів секуляризації і глобалізації, утвердження у свідомостілюдей в якості глибинних мотивів життєдіяльності нерелігійних цінностей таідей.
Останнім часом часто проводилися дослідженнярелігійності молоді. Однією з перших в постперебудовний період (лютий 1997 р.), всеукраїнських досліджень релігійності сучасної російської молоді стала робота С.А.Григоренко В«Молодіжні організації Росії та релігіяВ», в якій автор зазначав,що до віруючих себе відносять 39-46% молодих росіян. Він вказував на розмитістьрелігійних уявлень, але не виділяв, у що саме вірять молоді люди.
В кінці 1990-х рр.. Російським незалежним інститутомсоціальних і національних проблем було проведено три загальноросійськихдослідження: перше - у листопаді-грудні 1997 р., два інших - в жовтні 1998 р. і квітні 1999 р. Вони проводилися з метою вивчення релігійних поглядів молодідо і після економічної кризи 1998 р. в Росії. Віруючими себе назвали 32,1% опитаних, що хитаються між вірою і невір'ям - 27%, 13,9%байдуже ставляться до релігії, невіруючих -14,6%. На відміну від попередньогодослідження, в цьому очевидно поділ респондентів на конфесійніпідгрупи. Згідно з цим дослідженням, які ідентифікують себе як православнихможна знайти не тільки серед тих, хто вагається (56,2%), віруючих внадприродні сили (24,1%), але і серед індиферентних (8,8%) і навітьсеред 2,1% невіруючих.
Ретроспектива економічної кризи 1998 р. в Росії дозволяє нам робити висновки за аналогією і прогнозувати розвиток молоді на даномуетапі, адже, як відомо, в 2008 р. знову почалася економічна криза, причомувже світового масштабу. С.А. Зутлером зроблено висновок, що криза серпня 1998 р. і наступні соціально-економічні процеси серйозно не вплинули на власнесвітоглядні - релігійні або атеїстичні - погляди груп молоді,але вони проявилися в особливостях ставлення до тих чи інших політичнихподіям, економічним і моральним реаліям.
У 2000-х рр.. релігійна ситуація сильного зміни незазнала, результати можна порівняти з дослідженнями 1990-х рр.. Згідноотриманим Центром соціального прогнозування даними (2005 р.) спостерігаються зростання релігійності (44,5% молодих респондентів заявляють про віру в Бога),ослаблення позиції свідомого безвір'я (8,8% молодих респондентів не вірятьні в які надприродні сили). Однак релігійний світогляд узначної частини молодих віруючих - особливо тих, хто схильний, слідуючисвоєрідною В«модіВ», до зовнішньо, показною релігійності - відрізняється розмитістю,невизначеністю, відсутністю чіткого змісту.
В цей же час, в 2006 р., лабораторією проблем молоді НДІ комплексних соціальних досліджень СПбДУ було проведено дослідженнярелігійності молоді, результати якого розглянуті Н.В. Клінецкой:віруючих в Бога, але не дотримують релігійні обряди і правила, по Росії 58,2%, Проте глибоко віруючих - всього 2,3%. При цьому 80% молоді вважають себевіруючими в тій чи іншій мірі, але тільки половина з них єприбічниками будь-якої конфесії, більше 90% схильні віддавати перевагуправослав'ю. Н.В. Клінецкая відзначає, що серед численних досліджень,проведених лабораторією проблем молоді, дане опитування вперше зафіксуваввплив релігійності молоді на почуття патріотизму. В цілому, як бачимо, заостанні 15 років релігійність молоді виросла. Якщо в 1997 р. С.А. Григоренко надає дані про 39-40% відсотках віруючої молоді, то вже в 2006 р. Н.В. Клінецкая називає 58,2% віруючих в Бога.
Як показують дослідження релігійність виросла. Але це вседослідження, які я, та й Ви особисто не проводили. Давайте самі спробуємопроаналізувати ситуацію. У багатьох є бабусі і дідусі, та й батькиякі ходять до церкви, що дотримують церковні обряди. Хто чув від них: В«Нероби так, а то боженька покарає В». Вони нас вчили, що треба ходити до церкви,завдяки цьому молодь досі є в церквах. Але рідко кого туди тягли волоком,самі йшли. Та й Біблію, нам на ніч не читали, як то саме виходить, що мицікавимося церквою самі по собі. Дещо ми перейняли у старших поколінь безособливого тиску з їхнього боку. Значить нам це треба. Ми зберегли віру,пронесена російським народом через багато випробувань, витримали перевіркурадянської атеїстичної ери і забезпечила безупинна єдність і цілісністьросійської історії. Відсутність зламаного мосту з минулим, яке забезпечилорелігійну спадкоємність допомогою колективної релігійної пам'яті, можнарозглядати в якості необхідної умови релігійного ренесансу.
Але чи це та релігійність яку нам проповідуєправославна церква? Релігії наказують людині певні нормиповедінки і обмеження. щоб слідувати якомусь із віросповідань,потрібні зусилля довжиною в життя. як правило, кожне з них вважає свої нормикращими, єдино рятівними і правильними. Зараз же молодіжному середовищі зрелігією відбувається цікава трансформація. Під час сесії деякістуденти біжать до церкви, щоб поставити свічку про успішну здачу іспитів.Потім вони знову ведуть типово В«студентськийВ» спосіб життя, не відрізняється відспособу життя середньовічних студіозусів.
Ставлення до релігії перестало бути чимось високим, таємничим,високодуховним. Так було за часів язичницьких богів, їх намагалися задобрити наудачу, щастя, любов, позбавлення від хвороб. Молодь починає себе вестиблагочестиво лише в критичні моменти і вважають себе віруючими, при тому щопри повсякденному житті не дотримуючись церковних канонів. А ті хто себе вважаютьневіруючими, не дивлячись ні що відзначають такі церковні свята як Пасха іріздво.
Студенти відзначають в релігії, зокрема в християнстві,насамперед В«красуВ». Для молоді вінчання - красивий обряд, і сьогодні воностає все більш і більш популярним. На думку релігієзнавця, В«вінчання -урочистий обряд, і ця урочистість, коли звучать піснеспіви і колимолодята виходять з церкви під дзвін дзвонів, приваблює молодих людей.Інший момент - вінчання нібито В«робить шлюб міцнішимВ», це обряд В«на всякийвипадок В»,В« на удачу В». Втім, як показує статистика, церковні шлюби настількисамо легко розпадаються, як і шлюби без вінчання В».
Для молоді релігія зараз стає частиною якоїсь новоїкультури. Причому часто багато чого просто запозичується із західних традицій. ДоНаприклад, стрімко зробилися В«своїмиВ» на російських просторах День святогоВалентина, Хеллоуїн і День святого Патріка. Про ці свята сперечаються,духовенство називає їх В«блюзнірськимиВ», а для молоді вони - лише привід длячергової вечірки. При цьому імена святих стають В«знаками без значенняВ»,абсолютно не відповідними їх споконвічного християнському глузду.
Виходить релігія стала прагматичною, хоча на мій особистий поглядвона такою і була, тільки змінилася мета. Зараз це для того, що це В«добреВ»саме по собі. А раніше цим намагалися собі вимостити доріжку в рай.
А насправді ......
Хочу залишити своє, суто особисту думку, яка навряд чикого цікавить, але стаття то моя, тому що хочу те і пишу: Через те щопридумали рай і пекло, релігія виявилася касою де за хороші вчинки продаютьквиточки в гарну загробне життя, а це є - егоїзм, нехай і в дещоіншій формі. Бог може і є, не знаю, але напевно йому не треба булосхиляння і постійна увага з нашого боку, у нього і без того багато справ.І якщо він, як каже біблія, нас любить, то він хотів би, що ми жили добре.Так що давайте, давай ті будемо добрими, чесними, щедрими, люблячими і т.д. не длятого що б потрапити в рай, а зробимо тут свій. Мир Вам.
