Муніципальнезагальноосвітній заклад В«Кулундінской середня загальноосвітня школа№ 5 В»
Образ водноїнечистої сили в слов'янській міфології
Виконала: учениця 6Акласу
Руда Олена
Кулунда, 2007
Введення
Всім нам з дитинства знайомийобраз русалочки з казки Ханса Крістіана Андерсена В«РусалочкаВ», навіть дорослііз задоволенням дивляться однойменний мультиплікаційний фільм Уолта Діснея, науроці літератури в шостому класі школярі знайомляться з повістю Н.В. ГоголяВ«Майська ніч, або УтопленаВ», на екранах телевізора ми бачимо рекламний роликза участю русалок. Не дивно, що виникає питання: як виник образрусалки, які його витоки, чим відрізняються уявлення про неї різних народівсвіту?
Мета дослідження -вивчити міфологічну основу образу русалки (основну увагу приділяючислов'янської міфології), знайти відмінності цього образу від інших водних духів,населяють, на думку наших предків, річки, озера, струмки, висвітлити народнісвята, пов'язані з прославленням русалок.
Об'єктом вивчення обранийобраз русалки в поданні слов'янських народів. Предметом дослідженняє місцеперебування русалки, її спосіб життя, відмінність цього способу від іншихводних духів.
Використовуючи методузагальнення, вивчивши різні джерела, в своїй роботі я опишу найбільш типовіриси зовнішності, поведінки русалки. За допомогою порівняльного методу знайдувідмінності русалки від інших водних духів, зокрема, водяного. Теоретико-методологічнимиосновами дослідження є сучасна література, міфологічний словник, сайтІнтернету В«Слов'янська міфологіяВ».
Етапи дослідження:
1. Визначення об'єкта і предметадослідження;
2. Підготовка матеріалів по темідослідження;
3. Аналіз результатів дослідження;
4. Оформлення роботи.
Структура роботи:
Робота складається з 5 розділів,введення, висновку і бібліографії. Обсяг роботи - 15 аркушів друкованого тексту.У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, мета, предметдослідження, методи дослідження. Основна частина складається з 5 розділів. У першійрозділі дається короткий огляд творів мистецтва, центром яких єобраз русалки; у другому розділі описується світогляд давніх слов'ян, а третинаглава присвячена образу Водяного; в четвертій главі освітлені обряди, присвяченірусалкам; в п'ятому розділі представлені інші водні духи.
У висновку наведеновисновки з дослідження.
Глава 1
Русалка пливла по річціблакитний,
Озаряема повним місяцем;
І старалася вонадоплеснуть до місяця
Сріблясту піну хвилі.
І галасуючи і крутись,коливала річка
Відбиті в ній хмари;
І співала русалка - і звукїї слів
долітають до крутихберегів.
(М.Ю. ЛермонтовВ«РусалкаВ»)
Образ русалки доситьчасто зустрічається в мистецтві: досить згадати В«УндінуВ» В.А. Жуковського,незавершений твір А.С. Пушкіна В«РусалкаВ», картини російських художниківКуїнджі В«Ніч на ДніпріВ» і Крамського В«РусалкиВ», опери В«Травнева нічВ» Н.А. Римський-Корсаков,А.С. Даргомижського В«РусалкаВ», В«УндінуВ» П.І. Чайковського. Як виник образпрекрасної дівчини? Його поява сягає своїм корінням в міфологічнеминуле древніх слов'ян. Русалка - один із найскладніших образів слов'янськоїміфології, дух в образі жінки, що з'являється зазвичай перед чоловіками. Цікавийтой факт, що в традиційних російських повір'ях про риб'ячому хвості русалки згадуєтьсярідко. Ніжність, грація - цими рисами не наділений ніхто більше з В«нечистоюсили В». Притягальна своєї трагічністю та риса русалки, яка підкреслюєїї самотність; вона абсолютно самотнє істота, що не має В«париВ», на відмінувід водяніхі, домовіхі, лешічіхі. У повір'ях русалка зазвичай самотньо сидить надереві біля лісового струмка в зовнішності звичайної дівчини (без лякаючого риб'ячого хвоста),розчісуючи довге світле волосся гребенем з риб'ячої кістки.
Глава 2
Іноді початком історіїслов'ян-русів вважають час прийняття Київською Руссю християнства в IX столітті. Наша історія значностарше, своїм корінням вона йде в неозорі глибини століть, коли нашіпредки жили у повній згоді з навколишнім їх природою. Ще до прийняттяхристиянства на Русі, тобто до 988 року, слов'яни поклонялися багатьом богам. Запереказам наших предків, Всесвіт складався з трьох ярусів: на небі жили вищібоги (Перун, Білобог, Хорс, Сварог та інші), земля була віддана духам природи -домовиком, лісовиком, русалкам. Під землею мешкали злі демони (біси, чорти).Відомий вчений-фольклорист А.Н. Афанасьєв писав про це: В«Найдавнішеязичництво полягало в обожнюванні природи, і перші знання про неї людини булиразом і його релігією В». Слов'яни вірили, що після смерті їх душі не зникають, априймають образи вітру, вогню, пара, хмари, диму або вселяються в нове тіло -метелики, кажана, якого-небудь тварини або рослини, а іноді навіть впланети або зірки. Як же не поклонятися природі, коли в ній втілені душіпредків? Прийде термін - нині живе знайде новий вигляд. Якщо прожив своє життягідно, то втілиться в доброї стихії, якщо прожив погано, то в злій. У цьомузастава живучості дохристиянських вірувань з найдавніших часів до наших днів.
Здавна зі страхомпереказувалися були і небилиці про те, що слов'яни поклоняються водяним дівам.Ще в VI столітті візантієць Прокопій Кесарійськийписав: В«Вони (слов'яни) поклоняються і рікам, і німфам, і іншим демонам, приносячивсім їм жертви. З гнівом відгукувалися про водопоклоненіі русичів першого церковникиКиївської Русі та їх послідовники. У рукописі Прелога (XV століття) сказано: В«Одні б'ють у бубни, інші дудять у дудки, іншіж надягають маски, вбираються і в безлічі, залишивши церкви, бісяться на очах увсіх, називаючи ці ігри русаліями В».
Йшли століття, звучали гнівніпроповіді, а слов'яни продовжували почитати священну воду і живуть в ній дів.Пам'ятають про русалок і понині, тільки от почали соромитися своїх давніхвірувань, вважаючи їх пережитками, русалок - нечистою силою. Не інакше як століттягонінь зробили свою справу. Настав час розповісти, звідки пішов цей звичай іщо він означає.
Ще в давнічаси прабатьківське плем'я Аріїв називало дощ небесним молоком, якепроливається на землю з грудей небесних німф, хмарних дружин. Мешкаючи в дощовиххмарах - небесних джерелах води, - повітряні діви отримали й іншу назву -водяні.
Пізніше, коли забулисястаровинні метафори, дружини і діви, залишивши небеса, оселилися в морях, річках,озерах. Такі уявлення були у всіх індоєвропейських народів. Індусиназивали їх апсарасі - В«простують по водамВ», греки - наядами і нереїдами,німці - Нікс і Ундіна, слов'яни - русалками. Саме слово означаєВ«Русява водяна діваВ». Ці владетельніци джерел живої води з роками невтрачають свою молодість і красу, вони прекрасні, як ельфи, з якимискладаються в спорідненні. Правда, зустрічаються серед них сумні дорослідіви-утоплениці, жертви нещасної любові або потонули через злої мачухи.Саме таку утоплену описує Н.В. Гоголь у повісті В«Майська ніч, абоУтоплена В»:В« Левко поглянув на берег: у тонкому срібному тумані мелькали легені,ніби тіні, дівчата в білих, як сніг, прибраний конваліями, сорочках; золотінамиста, намисто, дукати блищали на шиях; але вони були бліді; тіло їх булоніби паля з прозорих хмар і ніби світилося наскрізь при срібномумісяці. Хоровод, граючи, присунувся до нього ближче В».
Живучи в краю, рясномурічками та озерами, річечками і струмками, болотами і джерелами-В«СтуденцяВ»,давні слов'яни, природно, виробили цілий комплекс релігійного вшануванняводи.
Хто не чув вислови:«³нчатися навколо Ракітова кущаВ»? воно позначає В«цивільнийВ», тобто неоформлений офіційно (колись - церковним вінчанням) шлюб між чоловіком іжінкою. Таким чином, російська мова зберіг спогади про найдавнішихязичницьких шлюбах, укладались біля священних вербою. Слов'яни, почитавшиеводу, були впевнені, що непорушні клятви - в тому числі і клятви любові - даютьсяпоблизу води, вона їм свідок. <...
