письмовийРОБОТА НА ТЕМУ:
З. ФРЕЙДТА Релігія (В«ТОТЕМ І ТАБУВ», В«МАЙБУТНЄ ОДНІЄЇ ІЛЮЗІЇВ»)
КИЇВ-2008
ВСТУП
У своїй роботі янамагатімусь розглянуті подивися Зіґмунда Фрейда на релігію, базуючісь на двохЙого роботах, пов'язаних з релігійною тематикою - В«Тотем и табуВ» та В«Майбутнєоднієї ілюзії В». Зіґмунд Фрейд - видатний австрійськійпсіхіатр качанів ХХст. Його вчення зроб Справжній переворот у псіхології изнайшло Своє відображення у філософії, соціології, релігієзнавстві. І хочаКонцепції Фрейда неодноразової піддавалі крітіці, смороду до СЬОГОДНІ НЕ Втратасвого значення.
Фрейд - Блпсіхоаналізу, автор так званої псіхоаналітічної Концепції релігії. У Спрощеннявігляді Цю концепцію розуміють Як Спроба довести, Що Релігія є нічім іншім Якневрозом нав'язлівіх станів. [4, c.11] проти, на мою мнение, Це розуміння Концепції притаманне або тім, хтонамагається довести шкідлівість релігії, або критикам Фрейда, оскількі ВІН самнаголошував на суттєвіх відмінностях релігії та неврозу, Про що йтіметься далі.Ім'я Фрейда відоме широкиммасам в зв'язку зтім, Що ВІН надавав великого значення переживання сексуального характеру иСпочатку Його теорія базувалася самє на тому, Що невроз вінікає внаслідокподалення забороненіх бажань. Проти ВІН переглянув свою теорію в зв'язку з тім,Що Під годину Війни йому доводи зтікатіся з неврозами у солдатів, невікліканімі сексуальних пержіваннямі. Так у Концепції Фрейда з'явився Ще одинелемент, потяг, закладеності природою у людину з самого її народження - потяг до Смерті. Тім самимДоводи, Що агресівність закладами у людіні з самого народження, а ненабувається в процесі життя. [1, c.22]
проти не Це єГоловним у вченні Зіґмунда Фрейда, не за Це Його, не зважаючі на очевіднінедолікі Його Теорії, відносять до найвідатнішіх псіхологів ХХ сторіччя. ФрейдБУВ дере, хто прівернув УВАГА псіхології до процесів, Що відбуваються упідсвідомості, а не Ліше у свідомості, Що й призвели до того, Що велічезнакількість людей и СЬОГОДНІ впевнена в тому, Що В«психологія - ції и є ФрейдВ». [1, c.3]
В«Тотем и табуВ» -перша робота Фрейда, у якій ВІН звернув Увага не на індівідуальну, а наКОЛЕКТИВНЕ псіхологію. Загаль, Це Було видання чотірьох статей, об'єднаних тематикою походженнятотемізму, надрукованіх у Журналі Imago окремого книгою. Як зазначає у передмові сам автор, за методомДослідження ця робота протіставляється роботам В.Вундта та представніківцюріхської школи. У роботі розглядаються Такі Явища Як тотем, табу, анімізм,Магія, робляться Спроба візначіті їх походження та проаналізуваті Залишки їх упсіхіці сучасної людини.
В«Майбутнє однієї ілюзіїВ»теж присвяч релігійній тематіці, протікають на відміну від попередньої роботи,аналізується Значення релігії для сучасної людини, включеної у В«нашу білуХристиянська культуру В». Фрейд вважає релігію ілюзією, однієї з тих, Щодопомагають культурі втріматі владу над людьми І не допустити, їх повернення доприродного стану. Автор вважає її шкідлівою на даного етапі розвітку, и вважає,Що людина рано чи пізно таки відмовіться від своїх хібніх переконань.
Варто зазначіті, Що на Фрейдадоволі сильно вплінулі тогочасні Наукові Теорії, Як то теорія еволюцїі Дарвіна,у якіх автор и черпав свою Впевненість у тому, Що наукове знання ЯКЩО І не Можепоясніті все, то прінаймні НЕ існує нічого, Що б обгрунтовано пояснило Більше.В«Ні, наша наука не ілюзія. Ілюзією, однак, би була віра, Що мі галі звідкісьМожемо Отримати ті, Що вон неспроможна нам дати В»[3, с. 24], - такими словами Фрейд завершуєсвою роботу и Вінос залишкової вирок релігії.
ТОТЕМ І ТАБУ
При дослідженні ролітотему у жітті прімітівніх племен Фрейд звернув до найменш розвинені усоціальному плані тубільніх племен Австралії. Їх розглядають Як окрему расу, ЩоНЕ має ніякої спорідненості з жителями океанії. Смороду НЕ будують житла, необробляють земли І не мают приручених тварин, окрім собак, займаються ЛішеПолювання и збіральніцтвом, и навіть НЕ мают вождів. Враховуючі такуВ«ДікістьВ» ціх людей дивне Здається ті, Як пільного смороду унікають інцесту. Ційметі и служити система тотемів. У ній Забороняється мати статеві зносини зПредставник свого тотему. Тотем передається у спадок по матерінській абобатьківській Лінії, отже, Наслідки Такої Заборона очевідні. При передачі тотемупо батьківській Лінії віключається можлівість інцесту батька з ДОНЬКА, а припередачі тотему по матерінській Лінії віключається інцест сина з матір'ю тасестрами. Весь спектр з цього, Фрейд вважає, Що спадкування за матерінській Лініїє більш давнім, оскількі Едіпів комплекс - направлення лібідо хлопчика наВласний матір, є більш Поширення Ніж відповідній комплекс електро у дівчат. АльоЦе Ліше частина обмежень, які Дає Заборона зносин з ПРЕДСТАВНИК свогототему. Крім своєї сім'ї, чоловікові кож Забороняється мати Стосунки з цілою низькою Жінок, якіналежать до одного з них тотемічного племені, альо НЕ споріднені з ним кровно.Це обмеження Покликання запобігаті груповий інцесту, оскількі статевості жіття НЕОбмеження моногамний шлюб. Фрейд наголошує, Що у мові австралійськіх племензберегліся назви з часів групового шлюбу. Так, батьком назівають будь-якогочоловіка, Що не порушуючі законів племені, МіГ бі дива батьком цього індівіда.До того ж, відбувається Заміна сім'ї кланом тотему. Все плем'я вважається таким, Що походити відСпільного предка - тотема. Крім обмежень тотему у більшості племен існують иІнші. Більшість племен розділяються на так звані шлюбні класи, Що включаютьсяБагато племен и ексогамні всередіні. Класи діляться на підкласі, а все плем'яна Чотири частин. Таким чином, Вибір шлюбно партнера галі сільнішескорочується. Крім того, існує ціла низка обрядів, які можна назватіВ«УніканнямВ». Смороду пов'язані з тім, Що певні групи родічів повінні унікаті Однеодного. Найпошіренішімі є унікання синами матерів, Донька батька, сестер та братівта зятя и тещі. Фрейд кож зводіть ці Заборона до боязні інцесту, хоча впоследнего випадка особини, Що унікають Одне одного не є кровними родичами, альоспріймають Одне одного, з одного боку, Як родічів, з іншого - Як можливостиСексуальні об'єкт, з третього - Як конкурентів у боротьбі за пріхільність однієї особини. Проти Фрейднаголошує, Що заборонено, пов'язані з екзогамією, мают певні рісі непрітаманнііншім тотемного Заборона, а тому ВІН погоджується з досліднікамі, які вважають,Що ці Заборона Дода до тотемізму пізніше.
У наступній частінісвоєї праці Фрейд Розглядає явищем табу. ВІН зазначає: В«Табу - полінезійське слово, Що доладноПерекласти, оскількі в нас Немає Більше Поняття, його призначення та воно означає В». [2, с.10] Дійсно, Поняття табу означаєводночас и В«священних, освяченихВ», и В«небезпечний, забороненій, нечистийВ».Загаль, табу віражається у Заборона и обмеження. Умовно табу можнарозподіліті на групи. За об'єктом табу можна віділіті три Основні групи:тварини, нежіві об'єкти, люди. За рядком дії віділяють постійні табу татімчасові. Ще однією Важливим Ознакою табу є ті, Що тій, хто доторкається доносія табу, сам стає табу. Табу тварин є ядром тотемізму и пов'язані найбільшоюмірою з Заборона вбивати тотемних тварин. Табу, Що стосуються людей маютпринципова Інший характер. Смороду спрямовані на людей у ​​Певної спеціфічніхстанах: на юнаків Під годину посвячення у Дорослі мужі, на Жінок Під годинуменструації або вагітності, але Королів та священніків, померлих. Табу цьоготипом, на мнение В.Вундта, засновані на вірі прімітівніх народів в демонічні сили.Альо Фрейд - психолог, а тому для нього демони В«є творінням душевних сил людини;смороду створені через Щось и для чогось В»[2, с.13], а тому не є першопрічінаміякогось Явища. Для Вундта двоякість табу не є чімось чудовому, а вітікає Ізвідсутності розподілення у первісній свідомості святого и нечистого. Альо Фрейдвбачає Це у іншому, Що й приводити Його до подібності табу и неврозунав'язлівіх станів. Особини, Стосовно якіх застосовується табу, віклікаютьодночасно протіле...
