Реферат Державно-церковні Відносини в Період незалежної України

-Дослідження джерельної базуватися українськогонаціонального та міжнародного законодавства Щодо права на свободу совісті тадержавно-церковні Відносини;

-Дослідження аналітічніх праць та аналізреальної взаємодії державних органів та релігійніх інстітуцій в Україні.

Об'єктомДослідження звертаючись феномен державно-церковних відносін, а предметом - законодавчіактивн та документи, Що стосуються права на свободу совісті та стосунківрелігійної та світської структур у суспільстві.

ДослідженняСкладається з трьох частин, Що дозволяє Спочатку Встановити амплітудну шкалусвітовіх моделей державно-церковних відносін, потім - дослідіті спеціфікуукраїнського законодавства Як джерела розбудови стосунків світської тарелігійної структур у суспільстві, и Нарешті - візначіті Основні Особливостіправової Моделі, Яка затвердівши в сучасній незалежній Україні.

1. ХАРАКТЕРНІМоделі державно-церковних ВІДНОСІН

Стосункидержави та церкви (релігійніх організацій) набувалі різного характеру взалежності від багатьох чінніків, Як від: політика владного режиму, соціальнаактівність релігійніх організацій, врешті-решт - Регіональні та історичніОсобливості процесу розбудови тієї чи іншої держави ТОЩО. Міжнародна спільнотапрезентує значний кількість правових моделей врегулювання державно-церковнихвідносін, які Різні досліднікі класіфікують по-різному, Наприклад, у зв'язку зправовим статусом релігійніх організацій у державі (чі існує державна церква,чі релігійні організації відокремлені від держави) [5], або на підставахспівіснування релігійної та світської структури суспільства (відповідно, сепараційната коопераційна Моделі) тощо.

Однією зполярних моделей у відносінах держави та церкви є сепараційна схема, Якипропонує концепцію ПОВНЕ розведення держави та релігійніх інстітуцій, а кожНЕ передбачає якіх втручання у право на свободу совісті з боку держави. Найбільшдалеко в такому навпростець зайшлого правова модель США, Яки зорієнтована, дере завсе, на Першій поправці до Констітуції США (де проголошу, Що Сенат Ніколи НЕпрійматіме норм, Що регулюван б свободу віросповідання, слова, зборів ТОЩО) [6].Коротко можна схарактеризувати таку модель Як таку, де декларується рівністьВсіх релігійніх організацій перед законом, держава не спонсорує жодних релігіючі конфесію І не підтрімує її в Інший спосіб, держава не втручається у справирелігійніх організацій, Якщо не йдеться про випадка правопорушення Із боціостанніх, церкви не віконує жодних державних функцій, релігійна освітанадається віключно в недержавних освітніх закладах.

У межахсепараційної Моделі іноді віокремлюють два підрозділі - антагоністічневідокремлення та неантагоністічне. Перший ВАРІАНТ спрямований на приниженнярелігійніх організацій Щодо держави, невізнання за ними статусу Юридичноїособини, проголошення атеїзму державною ідеологією ТОЩО. Найбільш наближення дотакого статусу є сучасна французька модель, хоча зазвічай така позиціявікорістовується в пом'якшення вігляді. Натомість, американська модельнеантагоністічного відокремлення на підставі розмежування юрісдікцій держави тацеркви є крітерієм для Формування сучасної державно-церковної політики у Світі.Наводячі висловлювань Ч. Д. Коула у 1994 году по відношенню до України - В«американськаконстітуційна структура з харчування релігії та її відношення до державних процесівє Важливе Частина Американської демократії, и ця структура, Безумовно, вартатого, щоб до неї звернули будь-яка держава, Яка Розглядає питаннявстановлення нового Конституційного порядку В»[4,С. 83]- Варто зазначіті, ЩО, крім України, до Такої поради пріслухаліся свого годиніЯпонія, Португалія та Інші Країни.

Коопераційнамодель полягає в тому, Що держава забезпечує домінантній статус однієї чікількох релігійніх спільнот, підтрімує їх та отрімує підтрімку у Відповідь.Пріблізно сорок країн, Середи якіх Великобританія, Данія, Іспанія, Вірменія,Саудівська Аравія, Греція ТОЩО, затвердить відповіднімі нормативно-правовимиактами Провідний статус окремої конфесії, залиша іншім у кращє випадкаЛіше можлівість існування без утісків Із боці держави, протікають ї без жодноїпідтрімкі. Щодо співпраці держави та церкви за коопераційної Моделі,правомірною віглядає пропозиція Г. Друзенко виокремлюватись наступні її напрямки:по-перше, держава Може візнаваті Юридична силу за церковними актами (Італія,Греція, Вірменія и т.д.); по-друге, Представники церковних структур можутбезпосередню брати участь у здійсненні державної влади (Великобританія,Швеція); по-третє, держава Може візнаваті дипломи за релігійну освіту тавводіті в систему державної освіти Елементи освіти релігійної (Німеччіна,Австрія, Іспанія); по-четверте, держава Може прямо фінансуваті якусь конфесіючі стімулюваті подібну підтрімку з боку Конфіденційність ОСІБ та організацій(Німеччіна, Данія); по-п'яте, держава та церква можут співпрацюваті у сферіохорони пам'яток культури; Нарешті, держава та церква можут проводитись спільніСоціальні прогр.

Історічнімприкладом коопераційної Моделі державно-церковних відносін можна зверни принципсімфонії, Що існував у Візантійській імперії. Цей принцип ставав все більшявнім Зі зростанням ролі християнської церкви, а остаточно оформівся у відомійшостій новелі імператора Юстініана, Що ВІН адресує патріарху Єпіфанію -В«Найбільші блага, Що надані людям віщою благодаттю Божою, суть святенніцтво тацарство, з якіх перше (святенніцтво, церковна влада) піклується про Божественнісправи, а друга (царство, державна влада) керує та піклується про людськісправи, а обидвоє, Весь спектр з одного джерела, складають оздобу людськогожиття В». Проти, модель сімфонії, або співзвучності, все ж відокремлює церковнута державну структури, хоча її практичне застосування часто призводе дозловжівання на Користь держави, прізводячі до т.зв. цезарепапізму.

Існують кожІнші класіфікації моделей державно-церковних відносін, протікають ВСІ смороду,врешті-решт, стосуються політики розподілу функцій релігійної та світськоїструктури суспільства. Полярних позіціямі Такої політики є ворожнеча державита церкви (Як це мало Місце свого часу в СРСР чи Франції) та сімфонічнеспівробітніцтво держави та церкви (зазвічай ідеться самє про одну, домінуючуконфесію, Що співпрацює з державою), а середина ...