Мещерякова І.А. - Доцент кафедри В«Педагогічнапсихологія В»
Життялюдини - постійна зустріч з безліччю проблем. Кожен психологічнийвік можна охарактеризувати не тільки за допомогою провідної діяльності,психічних новоутворень, але і за допомогою тих типових проблем, з якимилюди стикаються і які намагаються вирішити в той чи інший період життя. В даномуконтексті В«проблемаВ» розуміється як життєва ситуація, яка зачіпає інтересиособистості і сприйнята нею як незадовільна і вимагає дозволу.
Предметомнашого інтересу було не саме проблемне поле старшокласника, а його сприйняттявчителем. Цей інтерес носить не тільки академічний, але і практичнийхарактер. Необхідною стороною ефективного спілкування (педагогічне спілкування не становитьвиключення) є адекватна соціальна перцепція, і, зокрема, розуміннятого, що є для партнера щастям і нещастям. Природно, на церозуміння впливають численні фактори, і не в останню чергу,власний досвід і вже наявні уявлення про людину.
Дослідженняпроводилося у двох групах вчителів. Робота кожної групи поділялась на триетапу, причому перші два передбачали індивідуальне виконання завдань, а останній- Групову дискусію і колективне прийняття рішення. На першому етапі вчителямпропонувалося відповісти на питання, які проблеми відчувають старшокласники, щозмушує їх страждати і переживати. Після того, як кожен з них письмовофіксував свою думку, пропонувалося проранжувати вказані проблеми по мірігостроти. Таким чином, ми отримали можливість вичленувати представленняпедагогів про найголовніші областях переживань старшокласників.
Булоопитано 25 вчителів московських шкіл, переважно жінок, у віці від 24до 66 років (середній вік становив 42 роки), які мають педагогічний стаж від 1місяця до 47 років (середній педстаж складав 19 років).
Більшістьопитаних вчителів вважають, що найбільш гостро старшокласники переживають двіпроблеми. По-перше, це все, що пов'язано із спілкуванням, зокрема, з одноліткамисвого і протилежної статі в школі і поза нею (дружба, любов, безмовна покірністьсимпатій); із батьками (лають за погане навчання, не розуміючи, що при всімстаранні дитина краще вчитися не в змозі; не розуміють проблеми дітей); із вчителями(Погано відноситься; несправедливо виставляє позначки і пр.)
Другаобласть хворобливих переживань пов'язана з різноманітними навчальними проблемами -погані оцінки, рівень знань, ставлення до навчальних дисциплін (щопридасться, що немає); необхідність відвідувати школу, небажання вчитися; як і десписати; як отримати хорошу оцінку; як ввести в оману педагога.Зауважимо, що переживання на навчальні та комунікативні теми, на думку вчителів,займають чіткі лідируючі позиції і ділять перше і друге (рідше - третє)місця в проблемному полі старшокласників: якщо респондент у якості В«самоїважливою В»вказує навчальну проблему, то дуже ймовірно, що на друге місце він ставитьспілкування, і навпаки.
Кількарідше виділяють третю область переживань, яку можна позначити як В«пошуксвого місця в житті - в майбутньому і сьогоденні В»(майбутня професія; вибірпредметів для вступу до вузу; шляхи отримання подальшої освіти; здачаіспитів, вступ до вузу).
Являєінтерес також рідкісні, В«одиничніВ» відповіді. Так, деякі вчителі вважають, щонайбільше старшокласників змушують переживати роздуми про причинисвоєї самотності; дефіцит часу (конфлікт між навчанням та спілкуванням), а такожвласна неорганізованість, невміння вибрати головне і сконцентруватися наньому. До рідкісних думкам відносяться виділення переживань з приводу втоми(В«НедосипВ»), матеріальної забезпеченості родини і кишенькових грошей; дозвілля (якпровести вільний час). Можна виділити і категорію В«дуже рідкіснихВ» думок. До неїми віднесли чотири відповіді - переживання з приводу зовнішнього вигляду (1 особа);переживання з приводу відсутності самоконтролю (1 особа); проблему дзеркальногоЯ - як я виглядаю; чи не буду я білою вороною, не здаюся я смішним; раптоммене не зрозуміють (1 людина) і переживання на тему В«навіщо мені це требаВ» (1людина). Особливого згадування заслуговують відповіді трьох респондентів, якіпитання про В«проблеми старшокласниківВ» витлумачили як В«проблеми зі старшокласникамиВ»і запропонували моралізує і обвинувальні варіанти (не можуть орієнтуватисяв навколишньому середовищі; вседозволеність, неорганізованість; відсутність нормповедінки і т.п.). Отже, ми повинні визнати, що не всі з опитаних вчителівзмогли впоратися з першим завданням.
НаДругий етап опитуваним пропонувалося В«перенестися думками і почуттямиВ» в своюшкільну юність і згадати проблеми, які в ті роки змушували страждати і переживати.Респондентів просили зафіксувати приємні і неприємні переживання тієї пори.Нас цікавило, якою мірою збігаються уявлення про проблеми учнів і спогадипро власні проблеми. Крім цього, хотілося дізнатися, чи може актуалізаціяколишніх переживань допомогти процесу соціальної перцепції. З цією метою післяфіксації своїх спогадів учасникам групи давалася можливість внестикорективи в відповіді на питання про те, з якими проблемами і труднощамистикаються старшокласники.
Самимипоширеними відповідями про приємні переживання були відповіді В«дружбаВ»,В«ЛюбовВ», В«перша любовВ», В«взаємини з одноліткамиВ». Друге місце в ретроспекціїзаймають приємні спогади про власну успішності - відзначаються успіхи у навчанні,спорті, мистецтві, громадській та комсомольській роботі. Ще одна позитивнаобласть пов'язана з дозвіллям - вчителі згадують свої переживання з приводусвят в сім'ї і з друзями, табори праці та відпочинку, позакласнихзаходів, поїздок, походів, шкільних вечорів, гуртків у Будинку піонерів і т.д.Дехто зараховує до категорії приємних переживань свої відносини з батьками;і навіть взагалі всі шкільні роки; активний спосіб життя; бажання пізнати системубезпеки; закінчення школи. На цьому етапі також зафіксовані варіантизахисту - одна людина взагалі не відповів на це питання; одна вчительканаписала, що приємні переживання мали місце, і ще одна вказала, що такиху неї було сім, але не позначила їх.
Середпоширених запам'яталися проблем (негативних переживань) виділяються дві.Першу складає комплекс переживань, пов'язаних з відсутністю взаєморозумінняз учителем; ставленням до навчального предмета; розчаруванням у дорослих(Вчителів); ​​нудьгою, тугою на деяких уроках. Другий комплекс проблем пов'язанийз інтимно-особистісним спілкуванням. До цих пір з болем згадуються образи на друзів,рідних; брехня, зрада, відсутність взаємності; нерозуміння і т.п.Деякі відзначають, що відчували гіркі почуття у зв'язку з любов'ю, двалюдини написали, що любов і закоханість залишилася в пам'яті як переживаннящастя і страждання. Крім того, запам'яталися неприємні переживання у зв'язку з дефіцитомчасу (на виконання домашніх завдань і на хобі), головними болями; убогістю,втратою близьких, дуже жорстоким поводженням матері. Про гостроту переживаньсвідчать численні захисні реакції. З 23 респондентів трилюдини відзначили сам факт неприємних переживань, не назвавши їх; одна людинавідповів В«не пам'ятаюВ» і ще один залишив питання без жодного відповіді.
Длятретини учасників пригадування своїх переживань послужило своєріднимкаталізатором для розуміння проблем учнів: у відповіді на відповіднийпитання були внесено безліч доповнень.
Зауважимо,що в отриманому В«проблемному аркушіВ» не відображені духовні, етичні,світоглядні шукання, (які, на думку Ш.Бюллер, М.М. Рубінштейна, В.В.Зеньковського, І.С. Кона і багатьох інших авторів, вважалися специфічними дляцього віку), Ще однією особливістю є дуже слабка представленістьпереживань, супутні самопізнання.
Назаключному етапі дослідження проводилося колективне побудовапроблемного поля старшокласника. Всі проблеми фіксувалася на окремихкартках і потім об'єднувалися, узагальнювались і структурувалися відповіднозі схемою Я концепції на такі блоки, як Я фізична (здоров'я, зовнішність,одяг), Я психічний (здібності, звички), Я соціальне, Я духовне, Я теперішнє,Я майбутнє і т.д. У процесі групового обговорення, спираючись на своїподання та обмінюючись своїми спогадами, учасники приходили до поглибленняі збагаченню свого бачення проблемного поля старшокласника.
Пропоновануметодику можна застосовувати як у дослідних, так і в практичних цілях. Впершому випадку відхід від традиційних методів анкетування і тестуванняполегшує роботу психолога з педагогами. У другому випадку результатиколективного та індивідуального пошуку бувають корисні при аналізівзаємин вчителя й учня, а також проектуванні індивідуальногоосвітнього простору для старшокласника.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .fpo.ru/
