Смирнова Е.О.
(до 70-річчя з дня народження М.И.Лисиной)
М.І.Лісіна є творцем нового напряму в психології, яке породилоцілу традицію наукових досліджень. Концепція спілкування М.І. Лісіна єодним з відгалужень культурно-історичної теорії. Спираючись на теорію Л.С.Виготського, М.І. Лісіна стала засновницею оригінальною і самостійноюнаукової школи. Вона відкрила у вітчизняній психології новий предмет - спілкуваннядитини з дорослим - і новий підхід до його науковому дослідженню.
Згіднопозиції Л.С. Виготського, соціальний мир і навколишні дорослі єорганічно необхідною умовою людського розвитку. Дитина спочаткувключений у суспільні відносини, і чим молодша дитина, тим більш соціальнимістотою він є. Очевидно, що таке розуміння процесу психічногорозвитку висуває на перший план роль спілкування з дорослим. Однак для самогоЛ.С. Виготського і його послідовників дорослий виступав як посередник міждитиною і культурою, як абстрактний "носій" знаків, норм іспособів діяльності, але не як живий конкретна людина. Незважаючи на загальневизнання ролі спілкування з дорослим у психічному розвитку дитини, сам процесспілкування не досліджувався в рамках культурно-історичного підходу. Цю прогалинубув заповнений у дослідженнях М.І. Лісіна.
Ініціаторомданого напряму став учитель М.І. Лісіна А.В. Запорожець. Питання, якевін поставив, полягав у наступному: "Що відбувається між матір'ю ідитиною, і яким чином в результаті їх взаємодії здійснюєтьсяпередача культурних норм? "Очевидно, що це питання безпосередньовипливає з концепції Л.С. Виготського і є її конкретизацією.
Слідвідзначити, що в цей час (50-ті рр..) в зарубіжній психології розгорнулисянадзвичайно цікаві дослідження з психології дитинства, в якиханалізувалися особливості материнського ставлення до дитини. Були опублікованінові дані про компетентність немовляти, описувалися різні моделіматеринського поведінки (mothering), факти про синхронізацію взаємодії матеріі немовляти, в самостійний напрям оформилася теорія прихильності. М.І.Лісіна завдяки гарному знанню іноземних мов була знайома з цимидослідженнями і виявляла велику цікавість до них. У той же час теоретичнаінтерпретація результатів цих робіт, здійснювана c позицій психоаналізу абобіхевіоризму, представлялася їй явно незадовільною. Розглядаючинемовляти, слідом за Л.С. Виготським, як максимально соціальна істота, М.І.Лісіна прагнула до інтерпретації цих фактів в рамках культурно-історичноїконцепції. Однак такий готової інтерпретації, як і психології дитинствавзагалі, в нашій країні в той час не існувало.
М.І.Лісіна фактично стала засновницею вітчизняній психології дитинства.Її реферативна стаття "Підхід до вивчення дитини першого року життя взарубіжній психології "(вопр. психол., 1961) стала помітною подією вжиття радянських психологів. Вона привернула увагу психологічноїгромадськості не лише до нових фактів, отриманим у світовій психології, але ідо найраніших етапах онтогенезу. В кінці 60-х - початку 70-х рр.. М.І. Лісіна тапід її керівництвом були проведені надзвичайно яскраві і красивіекспериментальні дослідження спілкування немовлят з дорослим і його впливу напсихічний розвиток дитини. Одним з основних методів в цих дослідженняхбуло порівняльне вивчення дітей, які виховуються в сім'ї і без сім'ї - вдитячих установах закритого типу. У цьому знову ж таки можна бачити продовженнятрадицій Л.С. Виготського, який, як відомо, розглядав дослідженнярозвитку в умовах патології як один з методів генетичної психології. Вумовах органічного, як і комунікативного, дефіциту, процес розвиткусповільнюється і його закономірності виступають у відкритій, розгорнутій формі.Дефіцит індивідуально адресованого, емоційного спілкування з дорослимістотно гальмує і деформує психічний розвиток дітей. Як показалироботи М.І. Лісіна, добавка такого спілкування робить істотний вплив нарізні аспекти психічного розвитку дітей: на їх пізнавальну активність, наоволодіння предметними діями, на розвиток мовлення, емоційну сферу і т.д.
Цідослідження дозволили конкретизувати уявлення Л.С. Виготського,доповнити, а іноді і переглянути їх. Так, в якості одного з головнихновоутворень дитячого віку Л.С. Виготський розглядав своєріднепсихологічне єдність дитини і дорослого, яке позначив терміном"Прам". М.І. Лісіна показала, що між немовлям і дорослимздійснюється спілкування, в якому активні обидва партнера і яке можливетільки при психологічної відокремленості дитини і дорослого. Заперечуючи Л.С.Виготському, М.І. Лісіна говорила не про єдність, а про емоційно-особистіснихзв'язках дитини з дорослим, які вона розглядала в якості головногоновоутворення першого півріччя життя.
Щеоднією точкою розбіжності є періодизація дитячого віку. Яквідомо, Л.С.Виготський (а слідом за ним і Д.Б. Ельконін) розглядаються першимирік життя як єдиний генетичний етап у розвитку дитини. Експериментальніроботи М.І. Лісіна показали, що від народження до 12 міс немовля проходить черезтри якісно різні періоди розвитку, кожен з яких характеризуєтьсяспецифічним ставленням до дорослого.
ДляМ.І. Лісіна завжди було властиве прагнення до ретельного, скрупульозногозбору та аналізу фактів, інтерес до експериментальних деталям, дивовижназдатність до якісної та кількісної обробці матеріалів. Такаекспериментальна ретельність не була самоціллю; вона поєднувалася з широтоюмислення, зі сміливістю наукової фантазії і багатством ідей. Її цікавилоформування внутрішнього світу дитини, проникнення в його стаєдуховний світ.
Цяособливість творчого почерку М.І. Лісіна дозволила опрацювати іекспериментально підтвердити багато сміливі гіпотези, розгорнути широкупанораму конкретних досліджень, які тривають і зараз. Вражаєширота охоплення і різноманітність її робіт: від фонематичного слуху до особливостейсвітогляду дитини, від запам'ятовування немовлят до основ цілісної особистості. Алепри всій різноманітності тематики їх відрізняє єдність теоретичних позицій ідослідницьких методів, що і дозволяє говорити про створену М.І. Лісінанауковій школі. Практично всі вузлові питання дитячої психології булипорушені і отримали в її роботах нову інтерпретацію.
Тематикудосліджень М.І. Лісіна можна умовно розділити на два напрямки: впливспілкування на психічний розвиток дитини та аналіз спілкування як самостійноїдіяльності. Коротко зупинюсь на кожному з них.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .childpsy.ru/
