Клонування "За" і"Проти"
Вданому доповіді розглядається тема: В«Клонування в спектріВ« ЗА В»чиВ« Проти В»,тобто розглянуті два способи підходу до цієї проблеми та її аналіз.
Клонування-освіту ідентичних нащадків (клонів) шляхом безстатевого розмноження.Результатом клонування є популяція клітин або організмів з однаковимнабором генів (генотип).
Всамому початку хочу усвідомити, що сама тема клонування, як одне з досягненьнауки, не є новою, ще в 1943 годубило вироблено успішнезапліднення яйцеклітини В«у пробірціВ», а 1973 годупрофессор Л.Шетлз зКолумбійського університету в Нью-Йорку заявив, що воно готовий провести на світлопершого В«бебі з пробіркиВ», після чого пішли категоричні заборониВатикану і пресвітеріанської церкви США. У 1977 році професор зоологіїДж.Гердон клонував жаб. В1978 годубил народжений перший дитина В«зпробірки В». У 1981 годуШетлз отримує три клонованих ембріона людини, алепризупиняє їх розвиток.
В1997році людство було вражене появою на світ шотландської овечки Доллі,яка, як стверджують її творці, є точною генетичною копією їїматері. Публічно обговорювалася перспектива проведення робіт з клонуваннялюдини.
НаНаразі суперечка виникає навколо ставлення до експериментів над клонуваннямлюдини, тут існує декілька питань:
1.Чи маємо ми взагалі право на клонування людини;
2.Будь-які експерименти складаються з помилок і досягнень, але в даному випадку помилкоюбуде поява на світ клона людини (що сформувалася особистості) зякими відхиленнями, виникає питання: В«Що робити зВ« НИМ В»?В». Чи маємо миправо знищувати такі наслідки, тобто знищити клон, а це вже будерівносильно вбивства людини;
3.Чи володіє наука необхідною інформацією для проведення таких експериментів;
4.Чи можна спрогнозувати зараз наслідки таких експериментів. Адже в випадкиуспіху, такий прорив у науки може мати самі непередбачувані наслідки длялюдства.
Тількиякщо чітко й обгрунтовано сформулювати відповіді на ці основні питання можнадати конкретну відповідь В«ЗАВ» чи В«ПРОТИВ», але на даний момент цього зробити неможе ні хто. Тому нам залишається тільки проаналізувати всі В«заВ» і В«протиВ»,а також розглянувши доводи фахівців сформувати своє ставлення доклонування на даному етапі розвитку.
Багатодоводів наводиться на підтримку клонування, ось кілька найбільшпоширених з них:
1.Людині властивий страх перед новим і незвіданим, але клонуванняпостійно відбувається в природних умовах, коли народжуються ідентичніблизнюки з однаковим генотипом, що легко доводиться можливістю пересадкиорганів і тканин між ними;
2.Протести церкви відкидаються простим прикладом, тобто апендицит теж створенийбогом, однак навіть Папа Римський не обходиться без медичної допомоги. Вчені якраз говорять про В«виправленняВ» тих генетичних дефектів, які виниклизавдяки божому В«недоглядВ».
Такимчином, емоційні заперечення проти клонування людей не мають під собоюні якої раціональної бази, вважають прихильники такої теорії.
3.Також незаперечним аргументом на користь клонування є поява, врезультаті, можливості вирощування органів для пересадки їх в організм, щодозволить перемогти масу хвороб таких як рак, врятувати життя людей постраждаливід катастроф і.т.д.;
4.І ще, розвиток клонування дасть можливість бездітним людям мати власнихдітей (у Росії кожна сьома сімейна пара - безплідна);
5.Далі клонування допоможе людям що страждають важкими генетичними хворобами.Якщо гени, що визначають к-л хвороба містяться в хромосомах батька, то вяйцеклітину матері пересідає її власна соматична клітина, і тодіз'являється дитина, позбавлена ​​небезпечних генів, точна копія матері і на оборот.
Такожіснують і аргументи проти клонування:
Польськийписьменник науково-філософської фантастики Станіслав Лем в одній зі своїх книгпише як його герой Іййона Тихий з допомогою клонування знайшов двійника, потіміншого і, нарешті, коли він прийшов до тями, каюта була набита людьми, якздавалося, всі вони були їм з різних днів, тижнем, а один з майбутнього року. Алеускладнення, що виникли у Йона Тихого в зв'язку з його подвоєнням і утроением, лишебліда тінь тих грізних проблем, які можуть постати перед людством.Кинути виклик природі (або Богу), порушити встановлені нею заборони - ось щоозначає клонування дорослого організму. Природою відпрацьований сложнейшиймеханізм підготовки статевих клітин до виконання їх функції: дати початок новійжиття. Клонування, тобто відтворення копії дорослого істоти і йогоне-статевих клітин - ось це і є спроба прорватися крізь заборони природи,вважають супротивники клонування.
Існуємаса доводів як В«заВ» так і В«протиВ» клонування. Але в основному такі думкиформуються на основі не повної вивченості цієї проблеми і та і інша сторонане володіє повним спектром інформації з цього питання, і часто замінюєпрогалини здогадками, які є не заможними з наукової точки зору.
Впідтвердження вищесказаного хочу навести думку доктора біологічних наук,завідувача лабораторією розвитку нервової системою людини Інститутуморфології людини РАМН Сергія В'ячеславовича Савельєва. Відразу хочу сказати,що даного думки дотримується більшість з вчених займаютьсярозробкою і дослідженням проблем клонування:
Згенетичної структури ДНК виходить тривимірний організм. Як це відбуваєтьсяніхто не знає. Існує лінійна запис генетичного коду в молекулах ДНК,вона являє собою запис послідовності амінокислот для молекулрізних білків. Амінокислоти збираються в білки. Але ген - це лінійнаструктура, немає в них ніякого запису форми вуха, немає запису форми очей, носа абодовжини ніг. У них записані тільки білки, з яких все будується, і як максимумчас появи білків або, як говорять генетики, час експресії генів. Частинагенів неактивна, а частина активна. В ембріональному розвитку в різний часз'являються різні білки. Існують гени, які регулюють час і швидкістьсинтезу або кількість синтезованого білка. І все. До формі організму це немає жодного відношення. Наприклад, ми можемо взяти клітину щоки, розмножити їїі отримати кілограм таких клітин, але ми ні зможемо отримати з цих клітин хочаб кінчик носа, тому, що наука поки що не знає законів за якими з лінійноїструктури білків виникає тривимірна форма.
Проблемане тільки дуже складна, але і ускладнена тим, що їй зараз ніхто не займається.По суті справи за останні десять років наука далеко не просунулася в ційобласті. Більш того, чим далі, тим ясніше стає, що генетичноїдетермінації розвитку немає, доля клітин не закодована геном, вонавероятностна. Закони формоутворення в ембріогенезі відіграють не меншу роль,ніж генетичне спадкування.
Наданому етапі розвитку наука більш-менш пристойно уявляє собі генетикуорганізмів, клітин, подій, фінальну анатомію, а от механізми розвитку так ізалишаються таємницею.
Генетичнийпідхід - вичерпав себе. Тому генетики сьогодні намагаються залучити в своюобласть кошти з тієї області, яка відношення до них не має. Саметому ми сьогодні обговорюємо проблему клонування.
Клонуваннявівці відбувалося наступним чином, взяли ядро ​​соматичної клітини, прибрали ядроматеринської яйцеклітини, а соматичне ядро ​​туди посадили - такий експериментне має прямого відношення до генетики, це ветеринарія. Пересадка ядрапроводилася примітивною технікою. Абсолютно нічого нового в цьому немає.
Існуєтакож питання, при клонуванні пересідає доросла соматична клітина, іяк вона знову починає проходити всі стадії ембріогенезу - неясно, і пояснитицього наука не може.
Якщож стосуватися безпосередньо клонування людини, то це схоже нафантастичний роман, цікавий, на абсолютно не реалістичний на даному етапірозвитку науки. Ось, наприклад, статева диференціювання, якщо з нею не справитьсяне буде нормального процесу розвитку органів, буде аномальний зародок.Гормонально не збалансований він розвинеться в ідіота.
Навітьякщо припустити, що якимсь ...
