>Курсова робота
  
 ">УЯВА,ЇЇ СУТЬ ТАВИДИ УЮНАЦЬКОМУВІЦІ"
 
  >Вступ
>Актуальністьдослідження. >Під годинувзаємодії ізоб'єктивнимсвітом, людина нелишесприймає,запам'ятовує,осмислюєцей світло, а істворюєобрази того, ізчим вонабезпосередньо незустрічається.Ціобразиможутьвідображатиподії,факти,явища,свідком які вона не був.Нерідко вжиттіїй доводитисястворюватиобрази такихоб'єктів, які наддійсності, надстворюванням які вон працює.Цей процесназиваютьуявою.Уява –особлива формапсихіки, Якаможе бутилише улюдини.Вонабезупиннопов'язана ізлюдськоюздатністюзмінювати світло,перетворюватидійсність ітворитинове.
 >Уяваможе,випереджаючимайбутнє,створити образ, картину того, чоговзагалі не було б. Таккосмонавтиуявлялиполіт у космос йвисадку наМісяць тоді, колице було блишемрією.
 >Уява –ценайважливішаздатністьпсихічноїпізнавальноїсфери.Якщопредставити нахвилину, що людина неволодієуявою, ми бпозбулися,майже всіхнауковихвідкриттів йлітературнихтворів,образів,створенихнайвидатнішимиписьменниками івинаходів, без які неможеобійтисяжодна людина насьогоднішній день.Діти непочули бказок й незмогли бграти вчисленніігри. І як смердотізмогли бзасвоюватишкільнупрограму безуяви?Уявавиводитьлюдину замежі його одномоментногоіснування,нагадуєйому минуле,відкриваємайбутнє.Простішесказати –позбавтелюдинууяви, йпрогресзупиниться! Отжеуяваєвищою йтакоїнеобхідноїздатністюлюдини.
 >Провіднимпізнавальнимпроцесомпов'язаним ізмайбутнім,єуява. Задопомогоюуяви людинапов'язуєпізнавальніпроцеси,підсвідомобере доля врізних видахдіяльності,малюєкартинимайбутнього.
 «>Уяваможезмінювати та будуватиобрази «я» (До. Андрес, З. Андрес).Вонапороджує йфіксує мітку, азосередженість наметідаєлюдиніпозитивнуенергію, якої вонаспрямовує надосягнення, щодопомагаємобілізувативнутрішню силу.
 >Об’єктомдослідження >єпсихічнапізнавальна сфераособистості.
 Предметомдослідження >єпсихологічніособливостіпроцесурозвиткууяви устаршокласників.
 >Гіпотезадослідження: >припустимо, щонизькийрівеньрозвиткууяви устаршокласників (>низькаскладність,низькафіксованість тастереотипністьуяви)корелюється ізнизькоюуспішністю.
 Метадослідження: >з’ясувати, чивзаємопов’язаніміж собоюуява йпоказникиуспішності.
 >Завданнядослідження:
 1.Проаналізуватинауковулітературу ізпитаньпоняттяуяви таїївидів;
 2.Вироблення проблематикидослідження;
 3.Вибірметодів й методик;
 4. Провестиекспериментальнедослідженнярівняуяви (>складність,фіксованість тастереотипністьуяви)середстаршокласників;
 5.Визначитирівеньрозвиткууяви устаршокласників под годинупроведенняексперименту;
 6.Проаналізуватиотриманірезультати;
 7.Сформулювативисновки.
 >Методологіядослідження. Длявизначеннярівняуявисередосібюнацькоговіку мною буввикористана методикадослідженняіндивідуальнихособливостейуяви.
 Новизнадослідження >полягає увиявленнямизв’язківміжрівнемуяви тапоказникомуспішності внавчанні.
 >Практичназначимістьдослідження >полягає уможливостінауковоговикористаннярезультатівдослідження.
 
  1.Теоретичніположення проуяву,її суть тавиди
1.1  >Загальніпоняття проуяву
 >Уявазначнорозширює йпоглиблюєпізнання світу. Так,слухаючирозповідьвчителя,читаючи книжку ізісторії,учнімалюютьсобікартини далекогоминулого, але в урокахгеографії абибачать красуприроди.Уявляючилітературнихгероїв, смердотімандрують із ними. Прививченні математики йфізикиуявадопомагаєучняможивлятиабстрактніпоняття,наповнитививеденіформуликонкретнимзмістом. Отже,поряд зсприйманням,пам'яттю ймисленнямуяває одним ізважливихпізнавальнихпроцесівлюдини. Надїївивченнямпрацювалитаківідомідослідники, якЕрдман,Гензелінг,Сегал, Ю.Ліндварський, Б. Зальцман, У.Романець, А.Петровський таін.
 >Цей процеснадзвичайноскладний, й процесвідчить тієї факт, що ідосі немає йогоєдиноговизначення.
 >Уява –особлива формалюдськоїпсихіки, щостоїтьокремо відрештипсихічнихпроцесів й разом із тімзаймаєпроміжнеположенняміжсприйманням,мисленням йпам'яттю [5, з. 260].
 >Уява –цепсихічний процес, щополягає уствореннілюдиною новихобразів,уявлень, думок набазіїїпопередньогодосвіду [3, з. 176].
 >Уявлення –цеобразипредметів чипроцесів, котрі реальноіснують, але й котрі в даний момент несприймаються нами, асприймалисьраніше.
 >Уява –цепсихічний процес,якийєнадзвичайноважливим длярозвитку творчости татворчогомислення [9].
 >Уяваєобразнимпсихічнимпроцесом,якийпередбачаєвідхід відминулогодосвіду,перетворенняданого йпородження наційоснові новихобразів, котріє продуктамитворчоїдіяльностілюдини та прообразами длянеї [2, з. 147].
 >Проаналізувавшивизначенняуяви, язробилависновок, щовченідещорозходяться усвоїхпоглядах науяву, але й усі смердотіодностайні вдумці, щоуявапороджує щосьнове,змінює ті, що дано усприйманні, що вонапритаманна лишелюдині.
 >Термін «>уява»може бутивживаним у широкомузначенні (якобразний зазмістомпсихічний процес, вякомувідбувається яквідтворенняготовихобразів, то йпобудова нових), чи увузькомузначенні (якспецифічний процес,якийполягаєсаме вперетворенніданого).
 Дляуявиєхарактерниміншеставлення доминулогодосвіду йусьогобезпосередньоданого (черезвідчуття тасприймання):цевисхідна свобода повідношенню перед тим, котра йдаєможливість їхньогоперетворювати.Ця свободанасампередпостає якнезалежність повідношенню доминулого.Функціяпам'ятіполягає взбереженнірезультатівминулогодосвіду,функціяуяви – вїхньомуперетворенні.Пам'ятьоб'єднує рядрепродуктивнихпсихічнихпроцесів, ауява (разом змисленням таінтуїцією)належить допродуктивних[9]
 >Будь-якауявапороджує щосьнове,змінює ті, що дано усприйманні.Ця зміну,перетворення,відхилення відданогоможевиразитися,по-перше, у бо людинастворюєсобі картину того, чого вдійсності вонніколи небачила,по-друге, уствореннікартини того, чоговзагаліще не було б, але ймає бутиздійснене (проект намайбутнє),нарешті, упобудовіфантастичноїкартини,котра абизовсімнеузгоджена іздійсністю. Алі і у цьомувипадку вонвраховуєїїсуттєвісторони танайбільшзначущіриси.Тобтовідхідуяви віддійсності неєвтечею віднеї,цейвідхідєнеобхідним,щобглибшепроникнути вдійсність [2, з. 153].
 >Уявавиникла йрозвинулася впроцесі роботи людей. Унійчітковиявляєтьсяспецифічно-людський характердіяльності: неуявивши результату роботи, не можнарозпочинати роботу. Коліпервісна людинаоброблялакамінь длянакінечникастріли, чивиламувалапалицю для цибулі – унеї був образ того, щонеобхідноотримати врезультаті роботи, що якщо в недалекомумайбутньому.
 Отже,створюючипсихічну модельпроміжних йкінцевихрезультатів,уяваорієнтуєлюдину впроцесідіяльності.
 >Можназробитивисновок, щоуява разом звідчуттям,сприйманням,пам'яттю,інтуїцією тамисленнямналежить допізнавальнихпроцесівлюдини.
1.2Функціїуявистаршокласників
>Уява –психічний процесстворенняобразівпредметів,ситуацій,обставин, шляхомустановлення новихзв’язківміжвідомими образами тазнаннями.Специфікауявиполягає впереробціминулогодосвіду, щозберігається увиглядіуявлень й зрозуміти. Тому воннерозривнопов'язана ізпроцесамипам'яті,тобто,перетворює ті, щоміститься впам'яті.
 >Уяватіснопов'язана й ізпроцесомсприймання.Включаючись усприймання, вонзбагачуєновіобрази,робить їхні болеепродуктивними.Наприклад,щобзрозуміти момент,зображений художником наполотні,необхідноуявити минуле життяперсонажів, їхнього стан йпочуття.
 >Уяватіснопов'язана ізмисленням,пам'яттю,відчуттям,сприйманням таемоціями.Уявазнаходитьрозв'язанняпроблемноїситуаціїнавіть завідсутностінеобхідноїповноти знань, котріпотрібні длямислення.Уявадаєзмогу «>перескочити» черезякісьетапимислення іуявитикінцевий результат. Алісаме в цьомуполягаєслабкістьпроцесууяви,оскількинаміченіуявоюшляхирозв'язання незавждиправильні. Упроцесімислення людинакомбінуєуявлення, котріпам'ятьвидаєсвідомості. Однак можнасфантазуватияку-небудькомбінаціюуявлень, знаючи, щоцелише справауяви. Чи нереальності, а іувісні миусвідомлюємо, щоуявлене намиєфантазією. У цьомуразівідбуваються дваодночаснихпроцеси: людина щосьуявляє й разом із тіммислить про ті, щоуявляє –оцінює йогоособливості,вірогідність, красу,переробляє,виправляє чипроганяє. Зависловом Аристотеля, мивідрізняємоуяву відмисленнявпевненістю, котрапритаманна нашомумисленню:якщо мивпевнені вреальності того, щоуявляємо, то мимислимо [4, з. 190].
 >Деякі психологипорівнюютьпринципи роботиуяви із принципом дії калейдоскопа,який задопомогоюкількохскелецьстворюєвізерунки.
 Ужиттілюдиниуявавиконує рядспецифічнихфункцій:
 >Перша із нихполягає до того, що бпредставлятидійсність в образах й матірможливістькористуватися ними,вирішуючирізнівиникаючізадачі.Цяфункціяуявипов'язана ізмисленням йорганічно внього включена.
 Другафункціяуявипов'язана ізрегулюваннямемоційнихстанів. Задопомогоюуяви людиназдатна хоч бічастковозадовольняти багато потреб,зніматипороджену ниминапруженість. Данажиттєвоважливафункції особливопідкреслюється йрозробляєтьсяпсихоаналітичнимнапрямомзарубіжноїпсихологічної науки.
 >Третяфункціяуявипов'язана ізїїучастю вуправліннііншимипсихічними йфізіологічнимипроцесами,зокрема волею,увагою,пам'яттю, мовою,переживаннями. Задопомогою по однійстворюванихобразів, людинаможезвертатиувагу напотрібніподії йпроцеси. Задопомогоюобразів вонадістаєможливістьуправлятисприйняттям,спогадами,висловами й т.д.
 >Четвертафункціяуявиполягає уформуваннівнутрішнього планудій –здібностівиконувати їхні вдумці,маніпулюючи образами.
 >П'ятафункціяуяви –планування йпрограмуваннядіяльності,складаннявизначенихпрограм,оцінка їхніточності тапроцесуреалізації [2, з. 307].
 >Важливоює рольуяви вхудожній творчости.Питання промісце й характеруяви в творчостиписьменниканалежить донайбільшскладних йсуперечливих.Багато чогозалишається не дуже докінцяз'ясованим, йперш на ті, якорганізуєтьсяпідготовча роботатворчоїуяви,яким чином письменникнагромаджуєелементижиттєвогоматеріалу, із якізгодомвиникаєлітературнийтвір. Образ,ситуація,неочікуваний поворот сюжетувиникають вголовіписьменника чи художника яккінцевий результатузагальненьвеликоїкількостівражень,пропущених череземоційну сферутворчоїособистості.Лише в такомувипадку смердотіможутьздійснитиемоційнийвплив наглядача, читача.
 >Значнемісцевідіграєуява втворчійдіяльностівчителя,спрямована наформуваннявсебічнорозвиненоїособистостіучня.Ще О.С. Макаренкавказував тих, щовиховання такогопрогнозуваннявимагаєвикористаннявчителемуяви ймислення.Проте,вказуючи нанеобхідністьуяви вучительській роботи,слідпопередити й про однунебезпеку.Оцінка школяра виннаґрунтуватися надостовірних фактахповедінки.Якщо ж такаоцінкабазується не так на фактахсприймання, але восновіуяви, тоцеможепризвести донебажанихнаслідків.
 Історія наукизнає багатоприкладів того, колиуявавиступала одним ізнайважливішихелементівнауковогопередбачення йнауковоїдіяльності.Особливовелику рольвідіграєуява наранніхетапахвивченнянауковоїпроблеми.Тодіїївикористанняможепризвести довиникненняважливихздогадок.Важливим прикладом, щорозкриває рольуяви внауковій творчости,єстворенняД.І.Менделєєвимперіодичноїсистемиелементів. Не усімісця втаблиці могли бутизаповненими в останній моментїїстворення. Аліце незавадиловченому всвоїйфантазіїпередбачити нелишенові,ще невідкритіелементи, а іздогадуватися про їхньогоокремівластивості.Саме наетапівідкриття, впроцесіпошуківрозв'язанняпроблемивелику рольвідіграютьфантазія іінтуїція.Уявавластивалишелюдині йєнеобхідноюумовоюїїдіяльності.Уявазавждиспрямована напрактичну діяльність.Перш ніж щосьзробити, людинауявляє, щопотрібнозробити й как онацеробитиме.
1.3Видиуявистаршокласників
>Уявавідіграєважливу роль ужиттілюдини.Завдякиуяві людинаможепланувати свою діяльність такерувати нею.Уявавідіграєтакожвеликезначення длярозвитку йудосконаленнялюдини як виду.Уявавиводитьлюдину замежі йогоіснування,нагадуєйому минуле,відкриваємайбутнє.
 >Уявукожноїлюдини можнаохарактеризувати зарізнимиознаками.Насампередуявулюдини можнаподілити нарізнівиди.
 За характеромпродуктивностівиділяють:
 1.Відтворюючууяву –продуктиякої уже буливідоміраніше;
 2.Творчууяву.
 Заміроюсвободи,довільностівизначають:
 1.Пасивнууяву – Якавиявляється ухворобливихфантазіях,маренні чи в такомуфантазуванні, яку немаєусвідомленої мети;
 2.Активнууяву – котравідбувається у межахтворчоїдіяльності,підкоренійпевнійметі [1, з. 116].
 За характеромобразівзнаходять:
 1.Конкретнууяву – внійуявляютьсяпевніпредметніречі й т.ін.
 2.Абстрактнууяву – вонаоперує болееузагальненими образами (схемами, символами).
 Завідношенням доактуальноїситуаціївиділяють:
 1.Сприймаючууяву (котра прикута доситуації);
 2.Творчууяву (котраздатнавийти замежіситуації).
 >Саме зацимподіломуяви вшахістіввідрізняють «>позиційну» й «>комбінаційну»гру.
 Заякіснимиособливостями,обумовленимиконкретними сферамизастосування,Т.А.Рібо наводититакітипиуяви:
 1.Пластична – воназастосовує точновизначені упросторіобрази та їхньогосполучення,відповіднідійснимвідношеннямпредметів,маєзовнішній характер;
 2.Розпливчата – вонзастосовуєемоційніобрази, котрі немаютьпевнихобрисів упросторі (>уява умузиці);
 3.Містична – воназастосовуєсимволи;
 4.Наукова –насиченанауковиммисленням (у науках, котрі лишебудуються, вонавиступає вякостінауковоїміфології; у науках, щосклались, вонаоживлюєлогічнісхеми);
 5.Уява в практичномужитті імеханіці –їїобрази занеобхідностівтілюються уречову форму;
 6.Уява у сферіторгівлі – тутнайбільша рольналежитьінтуїції,оскількицей типуявиприсвяченийздогадкам;
 7.Уява у сферіутопії – тутобразиуявивідбиваютьетичні тасоціальністосунки [2, з. 175].
 >Уявавідтворює образпредметів таявищ, щосприймалисяраніше, чистворюєновіобрази таситуації, котріраніше невиникали.Тобтомеханізмуявибазується наоснові тихийобразів, щомає людина, але йціобразипостають у новихнеочікуванихзв'язках йсполученнях [1, з. 117].
 >Творчауявавимальовуєнові,оригінальніобрази та ідеї.Саме вона,доповнюючитворчемислення йвзаємодіючи із ним,становить основулюдської творчости. Продуктомтворчоїуявиєхудожній образ [2, з. 177].
 >Процесстворенняобразівуяви, чифантазій,може матірмимовільний йдовільний характер.
 Колі вуявілюдинистворення новихобразів некерованеспеціальноюметою,уявамаємимовільний характер.Наприклад, подвпливомрозповідівчителястворюютьсяновіобрази,відбувається їхньогороз’єднання чипоєднання.Під годинучитанняхудожньоготвору вуявівиникають, безспеціальногонаміру,образигероївтвору,місцевість, девідбуваютьсяподії, годину, коли смердотівідбуваються, тощо.
 >Мимовільнууявузумовлюютьпотреби йпочуття. Колі людина ставити спе-ціальну міткустворити образ того чиіншогооб’єкта,уяванабуваєдовільного характеру.Наприклад, командир под годину зайнятипропонує солдатамуявитипересічнуболотистумісцевість,мінні поля,брідрічки закартою, тощо.
 >Залежно від характерудіяльностілюдинидовільнууявуподіляють навідтворювальну, чирепродуктивну, йтворчу.
 >Відтворювальнууявуподіляють назалежну танезалежну.
 >Уява, котраґрунтується на образахпредметів таявищ, котрі людинасприймалараніше,маєназву «>відтворювальназалежнауява».Уяву, щоспирається настворенняобразіввнаслідокопису,схеми,карти,графіка тощо,називаютьвідтворювальноюнезалежною.Людинавідтворює задопомогоюуяви ті, щовідображено вхудожніхтворах, вісторичних документах,читаючинавчальну іхудожнюлітературу,вивчаючигеографічнікарти таісторичніматеріали.Особистості доводитисяуявлятинезнайоміоб’єкти таявища наоснові їхніопису.Відтворювальнауяваобслуговуєспілкування людей.Цим виглядомуявикористуєтьсяінженер,якийвивчаєнову длянього машину закресленнями [3, з. 109].
 >Творчауяваполягає устворенні новихпредметів таявищ.Вонамаєумисний характер йзавждизалучена утворчу діяльність.Творчістьстановить собою діяльність,внаслідокякої людинавідкриває щосьнове,створюєновіоригінальні твори,новіматеріальні тадуховні ціності.Творчауяванеобхідна там, де діяльністьлюдининабуваєтворчого характеру,ценевід’ємнаумовабудь-якогорізновиду творчости.Творча йрепродуктивнауявавзаємопов’язані іпереходять один на одну.
 >Уявуподіляютьще наактивну іпасивну.
 >Активнауявазавждиспрямована навиконаннятворчого чилогічного заподіяння.Процесзберігання в головномумозкуінформації –динамічний,тобтовідбуваєтьсяпоступова змінузмістуматеріалу йвзаємнепереміщення йогоелементів.Цей процесвідображаєактивнууяву.Звідси –інтуїція,прозріння.Активнауяваспрямованапереважноназовні.Вонавизначається іконтролюється волею йможе бутивідтворювальною (>репродуктивною) читворчою.Апаратуявистановитьумовутворчоїдіяльностіособистості.
 >Пасивнауявапротікає безпоставленої мети,інколи – якілюзія життя, де людина говорити,діє –уявно.Вонатимчасововіддаляється у світлофантастичних, далеких відреальностіуявлень.Такіуявлення людинаможевикликатиумисно.Умисновикликаніобразифантазії, котрі непов’язані із волею йспрямовані навтілення їхнього у життя –називаютьмареннями.Кожнійособистостівластивімарення, у яких легковіднайтизв’язокпродуктівуяви ізпотребамилюдини.Скажімо,військовослужбовці вбойовихумовахвідтворюютьобразисвоєїсім’ї, собі уній,своїхдітей,зустрічі ізкоханими,друзями тощо. Коліпотребилюдининадзвичайносильні, аможливості їхнізадоволеннямізерні, тоуяварозвивається іздивовижною силою.Задоволена потреба непороджуєуяву.Якщобільшість потребреалізуватинеможливо, толюдинивиникаєдомінантанезадоволеності, щопороджуєзмінуособистості ізвідходом відреальності,страждання,впертість,неврози [3, з. 113].
 >Уявавиявляється врізній зазмістомдіяльності, томурозрізняютьтаківидиуяви, якхудожня,наукова,технічна тощо.Усіцівидиуявимають своїособливості.
 Ухудожнійуявіпереважаютьчуттєві (>зорові,слухові)образи,надзвичайнодетальні таяскраві.Письменникнастількияскравоуявляєсобіобразигероїв, аби смердоті на самом делеспілкуються із ним,живутьпоруч.Різнівидихудожньоїуявимають своїспецифічніособливості.Ціособливостівиявляються пристворенніобразівхудожньоїуяви, колипереважає тієї чиіншийаналізатор:зоровий йруховий – у скульптора,живописця,слуховий – у композитора тощо.
 >Технічнауявастворюєобразипросторовихвідношень увиглядігеометричнихфігур іззастосуванням їхнього урізнихкомбінаціях.Важливу роль устворенні новихтехнічнихконструкційвідіграютьасоціації засхожістю.Образитехнічноїуявиматеріалізуються вкресленнях, схемах, задопомогою якістворюютьновіпредмети таоб’єкти.Продуктитехнічноїуявиможе бути представлено вмовнійформі.Мовнафіксаціядопомагаєглибокоаналізуватитехнічнівідкриття,перевірятиїхнюдостовірність напрактиці.
 >Науковауявавтілюється уплануванні іпроведенніекспериментальнихдосліджень, увмінні будуватигіпотези,знаходженнінеординарнихшляхіврозв’язанняпроблеми, упобудовіекспериментальноїситуації,вмінніузагальнюватиемпіричнийматеріал тощо.Створеніновіобразинауковоїуявиєзасобом, задопомогоюякоговстановлюютьсязакономірні ставленняміж предметами таявищами.
 >Особливим виглядомуявиємрія. Мрія –цеуявабажаногомайбутнього. Умріяхстворюютьсяобразибажаного.Значеннямрії вжиттілюдининадзвичайновелике. Умріяхвиявляєтьсязв’язокуявилюдини ізїїпотребами,почуттями,прагненнями. Мріюстаютьпоштовхом дотворчійдіяльності, вчомупереконує нас життябагатьохвидатних людей [6, з. 177].
 >Вирізняють й такзвануантиципуючууяву (від латів.anticipatio –угадування наперед,передбачення).Воналежить восновіздатностілюдинипередбачатимайбутніподії.Антиципуючауявадобуваєбудівельнийматеріал ззапасівпам’яті.Антиципаціямайбутньогоможливазавдякиприхованійреакціїочікування, щовиникає наосновіуяви. Людиноюзовсімнепотрібнострибати іздев’ятого зверху,щобдізнатися,наскількинебезпечнетакепадіння.Образиантиципуючоїуявиналаштовуютьорганізм напевні дії, колище немає приводу для такихзаходів.
 >Процесиуявимаютьаналітико-синтетичний характер, й в цьому смердотісхожі напроцесисприйняття,пам’яті тамислення [7].
 >Уявакожноїлюдинимаєрізніхарактерніознаками. Томуїї можнаподілити нарізнівиди взалежності відознаккласифікації.
 >Проаналізувавшинауковулітературу язробиланаступнівисновки:
 1.Уяваєобразнимпсихічнимпроцесом,якийпередбачаєвідхід відминулогодосвіду,перетворенняданого йпородження наційоснові новихобразів, котріє продуктамитворчоїдіяльностілюдини та прообразами длянеї.Уявапритаманналишелюдині.
 2.Уявавиконуєфункціїпрограмування тапрогнозуваннядіяльностісуб'єкта, шляхомствореннякінцевого чипроміжногоїї продукту.Вивченняприродиуяви довело, що вонавиникає наґрунті потребпередбаченнярезультатів,їїпсихологічниммеханізмомвизначено якбісоціацію.Потреба умайбутньомуспонукає довтілення образу вдійсності.
 3.Уявукожноїлюдини можнаохарактеризувати зарізнимиознаками.
 4.Уявавідіграєважливу роль ужиттілюдини.Завдякиуяві людинаможепланувати свою діяльність такерувати нею.
 5.Уявавиводитьлюдину замежі йогоіснування,нагадуєїй минуле,відкриваємайбутнє.
 
  2.Експериментальнедослідженняіндивідуальнихособливостейуявистаршокласників
2.1 Методикадослідженняуяви устаршокласників
>уявастаршокласник думка образ
 Длявизначеннярівняіндивідуальнихособливостейуявистаршокласників було бвикористано методику: «>Дослідженняіндивідуальнихособливостейуяви».
 >Досліджувалось тривластивостіуяви:рівеньскладності,рівеньфіксованості тарівеньстереотипності.Дослідження проводилося уформітестування.Тестування проводилося у трьохетапи. Напершомуетапівипробуваним давалиаркуш ззображеним контуром кола, на іншому –трикутника й натретьому – квадрата. Часмалювання накожномуетапіекспериментаторвизначав засекундоміром. Укожномувипадку воно та малодорівнювати 60 секундам.Після чогомалюнкизбирались.
 >Складністьуявиконстатувалось занайскладнішим зтрьохмалюнків. Уметодиціпропонувалоськористуватисяшкалою, щонадаєможливістьустановлюватип'ятьрівнівскладності.
 Рівеньфіксованостіобразіввизначають закількістюмалюнків, щомістять тієїсамий сюжет.Уявавважаєтьсягнучкою, колифіксованістьобразів вуявленні невідображається вмалюнках,тобто усімалюнки нарізнісюжети іохоплюють яквнутрішню, то йзовнішнючастини контуругеометричноїфігури.Фіксованістьуявленьслабка йгнучкістьуявисередня,якщо двамалюнки – тогосамий сюжет.Сильнафіксованістьобразів вуявленні йнегнучкість чиригідністьуявихарактеризуються замалюнками тогосамий сюжет.Якщо усімалюнкимають тієїсамий сюжетнезалежно відрівняїхньоїскладності –церигіднауява.
 >Стереотипністьвизначалась зазмістоммалюнків.Якщозмістмалюнкатиповий, тоуява, то й саммалюнок,вважаєтьсястереотипною,якщо нетипове,оригінальне – тотворчою. Уметодиці булизапропонованіприкладитиповихмалюнків.Малюноквважавсяоригінальним, ауяватворчою завідсутностістереотипності, коли усімалюнкивиконанівипробуваними нанетиповісюжети.
2.2Хідексперименту
>Експеримент був проваджень набазіСумськогоПрофесійногоХімікоТехнологічногоЛіцею. Уекспериментіприймали долястуденти іншого курсу, укількості 13 Чоловік,жіночоїстаті,фізично йпсихічноздорові. Класявляє собоюзгуртованийколектив,навчаються разом із 2008 року.Поспілкувавшись ізвикладачами ядізналась, щосаместудентицієїгрупимаютьнизькіпоказникиуспішності. І тому явирішила провестисвійексперимент ізцієюгрупою. Длязручностіобробкирезультатівкожнийстаршокласник здобувшисвій номер й даліпротягом всіхетапівекспериментуфігурував под ним.
 Дляанонімностірезультатіввипробуваним було бзапропонованопідписатиусі триаркушіоднаково,наприкладпоставитипідпис, чи датународження.
 >Мійекспериментпроводився у трьохетапи:
 1. Напершомуетапівипробуваним давалиаркуш ззображеним контуром кола йзачитувалась такаінструкція: «>Використовуючизображений на цьомуаркуші контургеометричноїфігури,намалюйтемалюнок.Якістьмалюнказначення немає.Спосібвикористання контуруобирайте насвійрозсуд. За сигналом «Зачекайте!»малюванняприпиняйте». Через 60 секундмалюнкизбирались. Авипробуванихпросятьдатисамозвіт й для цогозапитують: «Чисподобалося вам заподіяння?Якіпочуття вивиникали под годину йоговиконання?» –церобиться у тому,щоброзрядити обстановку йпідготуватися донаступногоетапутестування.
 2. На іншомуетапівипробуваним давалиаркуш ззображеним контуромтрикутника й вся процедураповторюваласьзнову.
 3. Натретьомуетапівипробуваним давалиаркуш ззображеним контуром квадрата й як упопередніх двохетапах процедуратестування буваналогічною.
 Коліусімалюнки булизібрані, явідсортувала їхнього такщобкожному студентовівідповідало по трималюнка, котрійому належати (див.додаток Б).
2.3Результатидосліджень
2.3.1Рівеньскладностіуяви
>Аналізрезультатівекспериментальноїгрупи уявлень увиглядігістограми 1.
  >Рівеньскладностіуяви» показавши, що у десяти зтринадцятиосібрівеньскладностіуявинизький, у студента под №13 –середнійрівень, а й уномерів 4 й 5 –високийрівеньскладностіуяви.
2.3.2Рівеньфіксованостіуяви
>Аналізрезультатівекспериментальноїгрупи уявлень увиглядігістограми 2.
   >Рівеньфіксованостіуяви» показавши, що уодинадцятиосіб зтринадцятислабкофіксованауява. Устудентів под номерами 3 й 5 –високийрівеньфіксованостіуяви.
2.3.3Рівеньстереотипностіуяви
>Аналізрезультатівекспериментальноїгрупи уявлень увиглядігістограми 3.
  >Рівеньстереотипностіуяви» показавши, що у всіхстудентів стереотипнауява.
 
 
2.3.4Порівняльнийаналізотриманихрезультатів
Дляодержання болеедетальноїкількісної характеристикизкорелюємоміж собоюотриманіпоказники.
 >Зіставляючирівеньскладності,фіксованості тастереотипностіуявикожноїдитини угрупі яотрималанаступнірезультати.
  >Післяаналізуотриманихрезультатів можназробитивисновок, що у десятиосіб зтринадцятиуяваєнизькоїскладності,слабкофіксованою тастереотипною. Алінеобхідновідмітити, що устудентів под номерами 13,4 й 5рівеньуявивищий заінших.
 Дляперевіркисвоєїгіпотези я взялаоцінки ізточнихпредметів (>алгебри,геометрії,фізики,хімії) заперший семестрнинішньогонавчального року. Іпідрахуваласередній бал покожному предметаокремо, тазагальнийсередній бал по всім предметів,віндорівнював шести балів. Яотрималатакірезультати.
 >Таблиця 1.Оцінкистудентів ізточнихпредметів
Номер студента
>Алгебра
>Геометрія
>Фізика
>Хімія
>Середній бал
1
4
4
5
6
5
2
5
5
4
6
5
3
4
4
4
4
4
4
5
6
6
5
6
5
5
7
6
8
7
6
4
5
4
7
5
7
4
4
5
5
5
8
4
4
4
4
4
9
4
5
5
5
5
10
4
4
4
4
4
11
4
4
4
5
5
12
4
4
4
5
5
13
4
6
6
5
6
>Середній бал
5
5
5
6
6
У двохстудентів,середній бал з предметівзбігався ізсереднім баломгрупі (>цестуденти под номерами 4 й 13), а й у студента под номером 5 –середній бал ізточнихпредметівєвищим засередній балгрупи (7балів).Самеці тристудентимаютьвище заіншихрівеньскладності,рівеньфіксованості тарівеньстереотипностіуяви. У всіхіншихсередній бал з предметівєнижчим засередній бал погрупі.
 >Провівшиексперимент тапроаналізувавширезультати можнасказати, що утрьохстудентів зтринадцятирівеньскладності,рівеньфіксованості тарівеньстереотипностіуявивище заінших. Ісаме вонисередній балвище чирівнийсередньому балу ізточнихпредметів погрупі. У всіхіншихстудентівсередній бал ізточнихпредметівєнижчим засередній бал погрупі, ауяванизькоїскладності, слабкофіксована та стереотипна.
 Наосновінаведенихрезультатів можназробитивисновок, щогіпотезапідтвердилась,їїперевірка далапідставивважати, щонизькийрівеньрозвиткууяви устаршокласників (>низькаскладність,низькафіксованість тастереотипністьуяви)корелюється ізнизькоїуспішністю.Протевибірка бувмінімальною, тому заінших умівцягіпотеза могла б й непідтвердитись.
 
  >Висновки
1.Проаналізувавшинауковулітературу язробилависновок, щовідображуючиоб'єктивнудійсність, людина нелишесприймає ті, щодіє нанеї впевний момент, чиуявляє тобі й маєшнеїдіялораніше, вонстворює йтакіобрази, котрініколи несприймала,свідком які не був.Уявавластивалишелюдині йєнеобхідноюумовоюїїдіяльності. Ужиттілюдиниуявавиконує рядспецифічнихфункцій:представленнядійсності в образах;регулюванняемоційнихстанів;штучнестворенняобразів;формуваннявнутрішнього планудій;планування йпрограмуваннядіяльностісуб'єкта, шляхомствореннякінцевого чипроміжногоїї продукту.Уявакожноїлюдинимаєрізніхарактерніознаками. Томуїї можнаподілити нарізнівиди взалежності відознаккласифікації.Єтаківидиуяви:пасивна та активна.Пасивнауява –мимовільне чидовільнестворенняобразів, непризначених длявтілення вдійсність. До цого видууяви належатисновидіння,фантазування таілюзії.Активнауява – процесдовільногостворенняіндивідомнаочнихобразів.
 2.Виробила проблематикудослідження: припустила, щонизькийрівеньрозвиткууяви устаршокласників (>низькаскладність,низькафіксованість тастереотипністьуяви)корелюється ізнизькоюуспішністю.
 3. Длявизначеннярівняіндивідуальнихособливостейуявистаршокласників явикористала методику: «>Дослідженняіндивідуальнихособливостейуяви».
 4. Провелаекспериментальнедослідженнярівняуяви (>складність,фіксованість тастереотипністьуяви)середстаршокласників.
 5.Спираючись нарезультати проведеною мною методики можназробитивисновки, щоекспериментальнідослідженняпідтверджуютьтеоретичнучастину,оскільки вмежах одного класуучнімаютьрізнийрівеньуяви,якийпов'язаний ізуспішністюучнів.
 6.Оптимальнірезультати методикипроаналізувала.Аналіз показавши, що укласі ізнизькоюуспішністю,більшостістаршокласниківмаютьуяву,розвинену нанизькомурівні.Гіпотезапідтвердилась,протевибірка бувмінімальною, тому заінших умівцягіпотеза могла б й непідтвердитись.
 
  Списокджерел
1.ВарійМ.Й.Психологія.Навчальнийпосібник. – До.: «Центручбовоїлітератури», 2007. – 288 з.
 2.Психологія:Навчальнийпосібник / [>Винославська О.В.,Бреусенко-КузнєцовО.А.,Зливков В.Л. таін.]; За наук. ред.Винославської О.В. – До.: «>ІНКОС», 2005. – 352 з.
 3. Короткийпсихологічнийсловник. / За ред.Войтка У. І. – До.: «>Вища школа», 1982. – 216 з.
 4. Максименко С.Д.,Соловієнко В.О.Загальнапсихологія.Навчальнийпосібник. – До.: «МАУП», 2001. – 256 з.
 5.М’ясоїд П.О.Загальнапсихологія. – До.:Вища школа, 2006. – 487 з.
 6. Загальна психологія / [>Богословський В.В., Ковальов О.Г., Степанов А.А.,Шаблин С.]. – М.: «Просвітництво», 1973. – 303 з.
 7.Психологія:підручник [длястудентіввищихзакладівосвіти]/ за ред.Ю.Л.Трофімова – До.: «Ли-бідь», 1999. – 558 з.
 8.personal.in.ua/article.php?ida=435
 9.uk.wikipedia.org/wiki/Уява