>Реферат за курсом «Психологічний консультування»
на задану тему:
Центри екстреної психологічної допомоги “Телефони довіри”
Єкатеринбург, 2009
Зміст
Запровадження
1. Організація та методи роботи служби “Телефон На довіру”
1.1 Історія становлення телефонної служби психологічної допомоги населенню
1.2 Роль і завдання консультантів “ТД”. Діяльність служби психологічної допомоги телефоном
2. Прийоми й методи психологічного консультування телефоном
2.1 Особливості телефонного консультування
2.2 Соціально-психологічні характеристики звернень, і обертаються на “ТД”
Укладання
Список літератури
Запровадження
Центри екстреної психологічної допомоги — “Телефони довіри” (ТД), створені в багатьох Росії, призначені з метою швидкою і своєчасної психологічної допомоги різних категорій і груп населення. Вони під егідою відомств освіти й охорони здоров'я, молодіжних організацій, правоохоронних органів. Останні кілька років аналогічні установи стали функціонувати й у державної системі соціального захисту населення.
У суспільстві людина відчуває дуже багато стресів. У разі політичного, економічного та духовної кризи цінності людини, як індивідуума, перебувають під загрозою. Навіть у оточенні широкого людського загалу людина часто почувається самотньо й випробовує емоційні страждання.Межличностное спілкування найчастіше настільки поверхово і неграмотно, що деякі людям буває важко знайти на друзів і у скрутні хвилини життя ні з ким поговорити, поділитися проблемами, в кого порадитися та заручитися підтримкою. У цій ситуації робота “ТД” набуває як ніколи актуальними, оскільки пропонує тимчасову, але миттєву підтримку кожному, хто її потребує. Підтримка ця може бути настільки ефективної, наскільки точні, щирі, професійні дії консультантів “ТД”.
Надання психологічної допомоги грунтується за принципами анонімності, абсолютної відкритості й доступності, конфіденційності і демократизму, що сприяє встановленню довірчого і доброзичливого діалогу, спрямованих мобілізацію інтелектуальних, духовних і фізичних ресурсів особистості котрий звернувся на цілях подолання їм кризового стану.
Звісно ж, що ніякі технічні засоби і найдосконаліше обладнання ще не гарантують якість наданої допомоги. За всієї простоті психологічна допомога телефоном є одним із найскладніших і нетривіальних областей психологічної практики.
Питання ступеня професійності психологічної допомоги телефоном обговорювалося у літературі та відстаючі по-різному вирішується практично. Є дві позиції з розумінні сутності “>Телефонов На довіру”: професійна і волонтерська моделі “ТД”. Нині у Росії існують обидві моделі (“Підліткові телефони довіри”, “>Сверстниковие лінії” - приклад волонтерською моделі), проте не всі частіше з'являються змішані моделі [10, з п'ятьма].Профессионал-психолог у разі об'єднує у собі професіоналізм (знання, вміння, володіння спеціальними методами консультування), і волонтерські (вміння слухати, співпереживати, бути автентичним і щирим в висловлюванні своїх почуттів).
Нині телефонне рух переживає період підйому: збільшується кількість обертаються на “ТД”, у багатьох містах з'являються нові “ТД”, розширюється й поглиблюється тематика звернень.
центр психологія допомогу телефон довіру
1. Організація та методи роботи служби “Телефон На довіру”
1.1 Історія становлення телефонної служби психологічної
допомоги населенню
Перші телефони довіри з'явилися торік у США на початку уже минулого століття. Навесні 1906 р. у Нью-Йорку протестантського священика Гаррі Уоррена розбудив дзвінок. "Благаю про зустріч, в мене безвихідна ситуація" — почув він з телефонної трубки і Чорний відповів: "Завтра церква відкрита вранці". Вранці Святий Отець дізнався, що котрий телефонував повісився. Вражений останніми подіями, священик дав оголошення газеті: "Перш ніж піти піти з життя, телефонуйте мені час доби". У 1958 (за іншими даними в 1952 [3, з. 15]) року заробив перший телефон довіри. Його засновник, англіканський священик Чад Вара, прочитав з газети про зростання кількості самогубств й подумав, що цих людей ні з ким було поговорити і тому вони зважилися за показ такої відчайдушний крок. Тоді дав оголошення газету з номером свого й запрошенням поговорити. Невдовзі його телефон червоний від величезної кількості дзвінків. З того часу телефони довіри успішно працюють в усьому світі, підтримуючи людей різних труднощі і складних ситуаціях.
У 1960 р. у Нью-Йорку грунтувалася "Ліга - врятуйте життя", метою якої була надання моральної й психологічної допомоги телефоном.
У Європі той процес почалося після Другої світової війни, як у 1948 р. психіатри Х. Гофф та О.Рингель організували центр "Лікарська допомогу людям, що від життя"; який об'єднав допомогу з телефону і очний прийом. Назва "Телефон довіри" з Росією прийшов з Польщі й Чехословаччини, де у1967г. незалежно друг від друга у Гданську і Вроцлаві виникли "Телефони На довіру" задля унеможливлення самогубств, але в практиці телефонували котрі мають різноманітними проблемами.
Перший «телефон довіри» у Росії виник 1981 року у Москві, приСуицидологическом центрі. Але активно вони нарешті почали створюватися початку 90-х: спочатку у інших містах — Москві, Пітері, Єкатеринбурзі, і потім й у районні центри. У нашій країні "Телефони довіри" створювалися як телефони екстреної психологічної допомоги людям, схильною до суїцидів.
Нині у Російську асоціацію телефонної екстреної психологічної допомоги (>РАТЭПП) входять 225 служб з 146 міст, але у Росії їх побільшає. На жаль, наявності точної інформації немає, оскільки все служби належать до асоціації. Більше 2500 консультантів різних Росії 24 години на добу надають підтримку своїх співвітчизників. Пообобщенним статистичних даних близько 1500000 чоловік щорічно звертаються по медичну допомогу на "ТД" [10,с.5].
Найчастіше «телефони довіри» працюють при якихось державних установах: системі освіти, соціального захисту, при комітетах у справі молоді, органів внутрішніх справ. Останніми роками такі служби почали створювати й під егідою Міністерства оборони.
Існують «телефони довіри», працюючі при громадські організації на добровільній основі.
1.2 Роль і завдання консультантів “ТД”. Діяльність служби
психологічної допомоги телефоном
“Телефон На довіру” є службою екстреної анонімної психологічної допомоги населенню телефоном. Вона належить до формпсихопрофилактической роботи,социально-терапевтической допомоги, адресованій особам, які у кризових станах.
Служба створена із метою зниження психологічного дискомфорту, рівня агресії людей, включаючи аутоагресію і суїцид, формування психологічної культури та зміцнення психічного здоров'я та перемоги атмосфери психологічної захищеності населення.
Роль "ТД" дуже значущою, особливо у ситуації мінімальної одержати кваліфіковану психологічної допомоги. Під час своєї професійної діяльності консультанти телефонної служби націлені влади на рішення наступних завдань [4,с.24].
· забезпечення доступності й своєчасності психологічної допомоги телефоном громадянам незалежно від соціального статусу місце проживання;
· забезпечення кожному яка звернулася по пораду і допомогою можливості довірчого діалогу;
· психологічне консультування телефоном;
· допомогу абонентам в мобілізації їх творчих, інтелектуальних, особистісних, духовних і фізичних ресурсів для виходу з кризового стану;
· розширення у абонентів діапазону в соціально та особистісно прийнятних коштів на самостійного розв'язання існуючих труднощів і подолання наявних труднощів, зміцнення впевненості у собі;
· інформування абонентів про діяльність інших служб та організацій у рамках наявних відомостей;
· напрям абонентів до інших службам, організаціям, установам, де з їхніми запити може бути задоволені повніше і кваліфіковано, сприяння зверненням за допомогою до професійним психологам (на очна консультування);
· розробка й поширення рекламні матеріали з інформування населення про діяльність служби;
· аналіз про причини і джерел підвищеного психічного напруги різних вікових і соціальних груп населення і побудову доведення результатів до органів прокуратури та зацікавлених установ соціального захисту населення.
>Экстренность допомоги забезпечена працюватиме цілодобово служби, функціонуванням кількох телефонних ліній одночасно. Співробітники служби "ТД" зобов'язані не розголошувати отриманих під час відомості, які можуть опинитися зашкодити честі, репутації, прав і інтересам громадян. Екстрена психологічна допомога надається безплатно.
>Консультирование телефоном довіри будується на кількох важливих базові принципи:
• анонімність абонента і консультанта: ні той, ні другий не зобов'язані називатимуть себе, передавати свою особисту даних; у консультанта це часто буває псевдонім, абонент може назватися будь-яким ім'ям, чи взагалі повідомляти його, телефонний номер абонента не фіксується;
• конфіденційність: зміст розмови не записується і передається третій стороні; може збиратися лише статистична інформацію про дзвінок: категорія проблеми, вік абонента (якщо його повідомив), його соціальне становище;
• толерантність: погляди, які висловлює абонент, не засуджуються і критикуються; це дозволяє створити комфортні умови в розмові й ефективної роботи з проблемою;
• управління розмовою: абонент може у будь-якої миті перервати розмова, те може зробити і консультант за певних умов.
Крім базових принципів, кожен телефон довіри виробляє свою методику консультування, набір правив і установок для консультанта.
2. Прийоми й методи психологічного консультування телефоном
2.1 Особливості телефонного консультування
>Широчайшее поширення телефонних служб у світі зумовлено особливостями телефонному зв'язку як засобу спілкування. Серед особливостей телефонної комунікації фахівці зауважують таке: просторові і тимчасові особливості; можливість перервати контакт; “ефект обмеженою комунікації”; “ефектдоверительности”[7,с.36]. Розглянемо кожну їх докладніше.
1). Просторові особливості. Консультант “ТД” може вплив на який звернувся, якийудален від цього на велику відстань. Сфера професійної діяльності розширюється далі далеко за межі кабінету, що підвищує моральну й професіональну відповідальність за співрозмовника, а водночас психологічну навантаження, випробовувану консультантом.
2). Максимальна анонімність. При особистому зверненні до спеціаліста, навіть без пред'явлення документів, анонімність є неповної,т.к. консультант спілкується обличчям до обличчя з клієнтом і може згодом ознайомитися. Контакт телефоном забезпечує максимальну анонімність.
3). Можливість перервати контакт. Телефонний консультант дає можливість перервати розмову будь-якої миті – на те дуже натиснути важіль телефонного апарату. При очній консультації зробити це значно складніше.
4). Ефект обмеженою комунікації.
Звернення телефоном здійснюється за єдиному акустичному каналу. Це спричиняє звуження потоку інформації, яким обмінюються розмовляючі. Телефонна комунікація з виключно акустичного і майже зовсім вербального характеру (мова мало не зовсім позбавлений невербальних коштів, властивих звичайній промови), зумовлює переорганізацію мовної діяльності абонента. Це інтелектуальному оволодінню пацієнтом психотравмуючої ситуації, полегшує формування її реалістичного ухвалення, й переходу до конструктивної особистісної позиції. За твердженням С.Д. Хачатуряна [8, з. 47], ефект обмеженою комунікації характеризується більшої послідовністю, внутрішньої організованістю, систематизацією психотерапевтичної розмови, призводить до більш структурованому і логічному викладу проблем абонента. З іншого боку, є ще одне важливе особливість: за відсутності зорового сприйняття, звернулися часто ідеалізують телефонного консультанта, що підвищує ефективність взаємодії.
5). Ефект довірливості. Хоча спілкуються телефоном можуть бути значній відстані відстані один від друга, їхні голоси звучать в безпосередній наближеності, тобто. абонент і консультант в певному сенсі містяться поруч. Це властивість телефонному зв'язку сприяє швидкому формуванню довірливості у розмові, полегшує включення до обговорення глибоко особистих проблем. “Ефект довірливості” допомагає консультанту у роботі і сприяє її успішності.
Отже, зі спілкуванням телефоном поєднуються дві важливі властивості: особистий характер комунікації, властивий традиційним формам зв'язку – довірчій розмові, письма, записці - інезамедлительность, невідкладності дії сучасних електронних коштів комунікації. На думку С.Д. Хачатуряна [8, з. 49], основними видами надання психологічної допомоги телефоном виступає психологічне консультування, що дозволяє діяти за власний розсуд і навчатися новому поведінці, сприяє розвитку особистості, допомагає акцентувати відповідальність клієнта (тобто. індивід спроможний перетворитися на відповідних обставин приймати самостійних рішень, а консультант створює умови,поощряющие вольове поведінка клієнта).
>Сердцевина консультування – “консультативне взаємодія” між клієнтом і консультантом, заснований на філософії “>клиент–центрированной” терапії. До. Роджерс виділив три основних принципу цього напряму [1, з. 49].
· кожна особистість має безумовною цінністю і вартий пошани;
· кожна особистість може бути відповідальної за себе;
· кожна особистість проти неї вибирати цінності й мети, приймати рішення.
Завдання консультанта у тому, аби допомогти клієнту усвідомити альтернативні можливостей його поведінки, аби допомогти людині більш творчим і гнучким. Отже, головною стратегією роботи співробітника “ТД” є консультування клієнта щодо прийняття ним власного рішення.
“>Терапию вислуховування” можна як стратегію роботи взагалі, чи як початкову стадію взаємодії, встановлення контакту. У обох випадках, попри переважання емоційного, спонтанного, довірчого аналізу ситуації, на консультанта, на думку С.Д. Хачатуряна, накладаються певні обмеження [8,с.42]. Телефонне консультування, як засіб психотерапевтичної допомоги, має власної основним завданням допомогти людині вийти з важкої йому, кризової ситуації. Для успішного вирішення цього завдання в телефонній розмові мають дотримуватися основні правила:
· передусім, мають дати вихід емоціям клієнта;
· слід менше говорити самому, більше слухати. Власні емоції використовувати лише постановки питань;
· не нав'язувати своїх думок, уявлень. Не обов'язково в усьому погоджуватися, але висловити свою думку у такому формі, щоб було зрозуміло, що це тільки твою думку, а чи не закон;
· же не давати готових рецептів, а разом шукати рішення;
· якщо його знайти не вдасться, можна досліджувати питання, приведе допомогти хтось із найближчого оточення, і потім порекомендувати звернутися у ту чи іншу установа. Практика натомість показує, що вони туди дуже рідко.
Головне у розмові – створити ситуацію для емоційногоотреагирования. Це дозволяє надалі працювати над заволодінням психотравмуючої ситуацією, пошуком причин її виникнення, підвищенням можливостей адаптації.
2.2 Соціально-психологічні характеристики звернень, і
обертаються на “ТД”
Тематика звернень на “ТД” дуже різноманітна.Позвонивший на “ТД” може пред'явити будь-яку проблему, але в світі люди звертаються з однією і тим самим. Проблеми не залежать ні в освіті, ні від країни, ні від клімату, ні від матеріального чи соціального становища. Перше — взаємини з давніми друзями, близькими, колегами, їхні стосунки, проблеми дітей. Друге — відчуття власного самотності.
Найчастіше телефонують підлітки й молодь. Їх хвилює, як зізнатися у своїй симпатії, як запросити у кіно, як будувати відносини з мамою, з вчителями. Бувають дзвінки особистісні, коли людина намагається розібратися у собі, знайти свою мета у житті. Звертаються ті, хто переживає втрату близької людини, піддався фізичному чи сексуальному насильству, брав участь у бойових подіях. Серед складних для консультанта дзвінків — це звернення людей, котрі вирішили самогубство. У великих містах за телефонами часто телефонують наркозалежні та його близькі. Хоч як дивно, але, порівняно із наркоманією, тема алкоголізму негаразд актуальна. Бувають дзвінки, пов'язані з сексуальними проблемами. Багато дзвінків від інвалідів і тих, хто страждає душевними захворюваннями. Часто такі люди стають постійними абонентами, що їх коло спілкування обмежений і телефон їм — іноді єдина зв'язку з світом. Та деякі особливості залежить від регіону. Наприклад, у Нижньому Тагілі дуже багато колоній, тому було безліч дзвінків людей, відбули тюремне ув'язнення, котрі казали, хочуть покінчити життя самогубством. Після подій у Будьоннівську був пік дзвінків, пов'язаних із страхом, перед чеченцями [5, з. 69].
Є також випадки, як у ТД звертаються «неправильно», наприклад, телефонує бабусю, і каже: «Ой, дівчинка, ой, донечко! Нам сьогодні знову привезли пенсію. Допоможи, якщо можеш!» Або: «В Україні трубу прорвало. Що робити?» [5, з. 69]. У разі консультант дає номер телефону, яким можна отримати роботу важливу інформацію чи допомога, рекомендує звернутися до якогось фахівцю, наприклад до сексопатолога, чи надати очну психологічної консультації. А далі абонент сам вирішує, звертатися йому туди чи ні. Історія телефонного консультування знає чимало прикладів звернень "неправильно". Відкрите інформування роботі лінії довіри чинить і консультанта незахищеним від будь-яких запитів абонентів. Деякі дзвінки можуть спантеличити, інші - насмішити чи розчулити, якісь - розсердити, викликати глибоке розчарування, залишити викликати неприємний осад. Неможливо передбачити все варіанти "нецільових" запитів та спробу виробити рекомендації роботи з ними. Хоч би яка інформація була дана в листівці чи довіднику, завжди знайдеться людина, який запитає, чи потрібно карати собаку, якщо вона згризла вихідні туфлі дружини, чи молоду маму, що з плачем розповість вам, що вона скінчилася дитяча кашка, а магазини вже закриті. Раптом зателефонують пенсіонери з проханням збільшити пенсію. Можуть звертатися перелякані котрі мають питанням, який банк надійніше збереже їхні гроші. Ці ситуації здаються не що відносяться до у сфері діяльності даного Телефону довіри, але люди схвильовані, розгублені, їм потрібна підтримки, неспроможна зметикувати, набагато цьому випадку звернутися.
Хоча консультантам буває нелегко у разі схожих дзвінків, вони мають керуватися прагненням допомогти кожномупозвонившему. Слід пам'ятати про основні завдання кризової лінії - співпереживання, повідомлення довідкової інформації, якщо він є, ознайомлення з істинним призначенням Телефону довіри, пропозицію відповідної допомоги й підтримки. Трапляється, що підбадьорений участю абонент чиабонентка вирішуються обговорити якусь справді гостру проблему.
Важливо пам'ятати: консультант вправі не підтримувати образливий його розмова, прямо заявити звідси абоненту, особливо коли відверто демонструє свої наміри. У багатьох країнах світу на лініях довіри є правило: якщо абонент затіває розмова на еротичну тему, чергова після одного попередження кладе трубку.
Також нерідко надходять, і з агресивними дзвінками, що супроводжуються лайкою чи погрозами. Якщо спроба зупинити потік образ і погасити почуття абонента (" Ви чимось сильно засмучені? Ви розгнівалися? Вам погано? Ви цього хочете мене налякати чи розсердити? Вам легшає, коли це кажете?" тощо.) вдається протягом хвилин десять, можна сказати: "Вибачте, я - не знаю, ніж вам допомогти", - і трубку.
>Развлекающихся абонентів,видумивающих мелодраматичні відчуття історії і регочучих хіба що в трубку, найкраще зупинити спокійним, сухувата, але з різким тоном: "Не можу збагнути, що із вами насправді сталося", "Вам щось заважає розповідати?", "Ви один (одна)?". "Мені важливо усвідомити вас і допомогти, але ще складно це.
По-моєму, ваше настрій відповідає вашому опису". При чіткої артикуляції і трохи уповільненій промови консультант побічно впливає веселе порушеннязвонящего, абонент мимоволі стає серйозніше і штучним виявляється перед вибором: зупинити невдале розвага і повісити трубку чи поговорити про серйозних справах. Слід пам'ятати, що підлітки чи нерозвинені молодики нерідко, в такий спосіб, перевіряють лінію довіри й роблять висновок, чи можна зателефонувати по-справжньому.
Практика показує, що консультант служби ТД оперує надзвичайно різнорідною віком, підлозі, рівню свого розвитку групою населення [2,с.47].
Контингент обертаються найрізноманітніший. Структура їх у кожному місті своя. Це, очевидно, від спеціалізації служби, від поінформованості населення про наявність такої послуги тощо. буд. Наприклад, телефонний служба психологічної допомоги р. Пермі зазначає, що 80% всіх які звернулися становлять клієнти у віці 12-18 років. По даним телефонної психологічної служби р. Санкт-Петербурга діти становлять 47,3% звернень. Отже, структура контингенту дуже різноманітна і має, зазвичай, місцевої специфіки. Проте спеціалізація психологічної допомоги особливо актуальна для дитячої та підліткової частини населення.
Наявність первинної інформації клієнта при очному консультуванні допомагає налаштуватися на конкретну тему, підготувати діагностичний матеріал. Відсутність такої можливості при телефонному консультуванні ставить перед консультантом у розмові завдання — дати експрес-діагностику мікстами алергенів емоційного гніву й визначення проблемного поля, що реалізується з допомогою тактики вислуховування і фіксації емоційних проявів за принципом тут і він. Традиційне запитання вклиентоцентрированной психотерапії КарлаРоджерса [1, з. 22]: “Що ви зараз відчуваєте?” — набуває крім психотерапевтичного власне діагностичний сенс. Від емоційного стану абонента залежить вибір консультантом стратегії розмови: психотерапія чи “поточна” психологічна консультація. Відповідно визначається роль консультанта, яка може бути активною, а при посиленні суїцидального ризику — і директивною, які забезпечують підтримку і керівництво, чинедирективной з поділом відповідальності за результат консультування. Аналогічно визначаються та власне мета, орієнтація телефонної розмови. З цього погляду розмова то, можливо кризової, що вирішує завданнядезактуализации суїцидальних переживань, профілактики їх рецидивів, підвищення адаптації, або звичайнісінькою, спрямованої створення умов підвищення можливостей самовираження, автентичності і емпатії через усвідомлення всередині- і міжособистісних установок.
Приклад 1 [9]. Звернення клієнта: “Скажіть, будь ласка, куди я могла звернутися для анонімного обстеження щодо венеричного захворювання?”
Дії консультанта:
— по-перше, слід надати необхідну інформацію про найближчих центрах анонімного обстеження;
— по-друге, необхідно з'ясувати, які спроби починав абонент, щоб виконати завдання самостійно (звертався кудись у питанні, який інформацією має);
— по-третє, важливо визначити, труднощі відчуває абонент у досягненні своєї мети (лише відсутність інформації, або це щось). У результаті короткого діалогу відбувається зміна відносин рольового взаємодії (інформатор — клієнт) на відносини вищого рівня.
Викладена тактика є виправданою, оскільки вона:
— дозволяє визначити довірчі відносини з абонентом;
— виявляє справжню мета “замаскованих” дзвінків;
— маєпсихопрофилактический ефект.
Відсутність візуального образу, анонімність консультанта для клієнта істотним моментом, впливає на ефективність психологічного взаємодії. Йдеться “випадання” інформації, яка б співрозмовника (наприклад, вік, сімейний стан, місце праці та т.д.).
Приклад 2 [9]. Післязвонка-розигриша від підлітка в службі пролунав новий дзвінок. Високим, добреинтонированним жіночим голосом було запропоновано питання службі, режимі її. Жінку цікавила також консультанта та її вік. Отримавши відповіді, вона після певних роздумів заявила: “Ви мені не зрозумієте, ви мало досвіду. Ви такого бути не переживали”. Під час обговорення даного дзвінка експерти відзначили, що консультант не перебудувався після попереднього звернення, і це полягала у характеристиках його мови: висока тональність, невідповідність ритму промови абонента у перших миті розмови. Отримана інформація наклалася у свідомості абонента на існуючі установки: чинник життєвого досвіду спровокував певний клас очікувань, який привів до встановлення нерівноправних відносин. Страх встановлення міжособистісних відносин, потребують саморозкриття, працював на підтверджує те обставини, що її (>обратившуюся) не зможе зрозуміти, і призвела до визначеної інтерпретації отриманих відповідей. Готовність знайти підтвердження з того що світ переживань абонента недоступний консультанту,срезонировал з бездіяльністю консультанта у плані створення відповідних опор входження в принципово нову, унікальну зону, відрізнятиметься від системи звичайних соціальних зв'язків абонента.
У описуваному разі консультанта було невиправдано “багато”. Відмова від анонімності консультанта підвищить ймовірність руйнації описані особливі стосунки ісоскальзивания на стереотипи звичайній структури взаємодії, вироблені клієнтом, що у вищеописаному разі й призвело до актуалізації механізмів захисту та виникненню перешкод емоційногоотреагирования.
Приклад 3 [9]. У службу ТД звернулася дівчина 16 років, учениця 11-го класу, стурбована різким наростанням негараздів контакти з батьками, які “влаштували їй нестерпні умови”, перешкоджали спілкуванню з однолітками, вільному проведенню дозвілля. Труднощі спілкування з батьками сприяли “стійкою алергії” до всього, що пов'язані з домом. Відсутність комфорту, постійне очікування закидів від своїх батьків викликали прагнення якомога швидше піти на до друзів.
Важливою частиною телефонної психологічної стало обговорення за такими векторах:
1) “Я” актуальне і “Я” ідеальне — оцінка способів досягнення, можливостей та ресурсів;
2) “Я” у власних очах матері та “Я” у власних очах батька. (Дії консультанта: резюмування сказаного із єдиною метою побудови образу відображеного “Я” з диференціацією позитивних і негативних аспектів і акцентом у перші.);
3) динамічний аспект образів матері та батька психічному просторі клієнта;
4) система вимог батьків: спроба побудови суб'єктивної ієрархічної моделі (“Скажи, які вимоги батьків, на погляд, є найважливішими їм, від чого вони ми змогли була?”);
5) виділення ознак новонароджуваного конфлікту (система маркерів конфліктне);
6) актуалізація позитивного досвіду дозволу конфліктним ситуаціям;
7) аналіз відмінностей попереднього досвіду актуальною ситуації;
8) побудова тимчасової перспективи (плани майбутнє, погляд із майбутнього він сьогоднішнього).
Описаний випадок із практики відбиває особливості методу розмови саме у ТК.
По-перше, такої особливості є “ковзання” по площині міжособистісних відносин ізопредмечиванием проблемних зон без глибокого у яких занурення. Наприклад, у разі одній з проблемних зон є потреба у емоційно близьких стосунки з матір'ю. Консультант у своїй промові підкреслює розуміння значимості клієнтові цієї обставини, і аж ніяк починає його детально розробляти. Дівчина, характеризуючи мати, згадує епізод із дитинства, коли та проводжала їх у 1-ї клас: “Ось... як тепер пам'ятаю, йду зробив у школу, в 1-ї клас, трохи страшнувато... Мама мене тримає за руку... Руки в неї... такі теплі...” Консультант відчуває наростання напруги за тими словами абонента (паузи, інтонаційне виділення слова “руки” — у тому конфлікті мати вдарила її). Консультант стримує своє бажання потягнути за цю “ниточку”. У очному консультуванні можливим, але ризикованим продовженням було б створеннявизуально-кинестетического образу: “...Ви бачите ці руки... відчуваєте їх тепло”. Така репліка загрожує емоційним вибухом (саме ця руки вдарили сьогодні!), хоч і містить у собі потужне потенціал для емоційногоотреагирования. Однак у ТК такий перебіг небезпечний, оскільки міра контролю емоційного стану знижена. Тому консультант може видавати, наприклад, такуотрезвляющую репліку:
“Так, дитинство — прекрасна час! Ми завжди схильні його трохи ідеалізувати”.
По-друге, до особливостей ТК належить вибудовування тимчасової перспективи: минулий досвід — справжня ситуація — майбутнє. Консультант завершальному етапі розмови надає їй якусь завершеність. Так було в описуваної ситуації переживання абонента вбудовуються в контекст життєвого шляху, що зменшує їх масштаб (“Уявіть... Минуть місяці, роки... П'ять років, десять... І от ви, десять років, хіба що згадали так і”.).
Отже, якась таємничість консультанта спрямовано конструювання стерильною атмосфери розмови, у якій клієнт створює потрібний Образ. Така стерильність як характеристика специфічної психологічної ситуації методу телефонної розмови містить у собі потенційний вектор, відповідальний за трансформацію власне психологічної консультації винтимно-личностную, сповідальну розмову з “шокуючим рівнем відвертості”. У умовах підвищується ефективність психотерапевтичного впливу. Але запитання про кордони проникнення глибину проблеми абонента. Відсутність контролю при потенційно високому психотерапевтичний ефект взаємодії визначає рамки розмови. При очному консультуванні через великого арсеналупсихотехнических коштів контроль стану абонента суворіший, ніж при ТК. Ця особливість психологічної ситуації ТК обумовлює використання техніки відстежування під час розмови глибини проникнення проблемне полі абонента, виражену у йогоопредмечивании, структуруванні, вбудовування в широкий соціальний контекст.
Укладання
Отже, телефонне психологічне консультування є нетрадиційної областю надання психологічної допомоги. Воно інтегрує у собі різні теоретичні і емпіричні підходи для її реалізації.
Існує, принаймні, дві основні підходу до організації телефонної розмови, що визначають характер його проведення. Перший грунтується на діяльності професіоналів (психологів, психотерапевтів, психіатрів), другий — на діяльності добровольців- волонтерів.
У нашій країні телефони довіри працюють нещодавно. І хоча завдяки їхній порівняльної економічності число служб телефонної допомоги швидко зростає, ми знаходимось у на самому початку шляху.
Тому не дивно, що практику нанесення телефонного психологічного консультування, набагато випереджає своє осмислення як із боку користувачів, а й у науковому рівні. Збільшення кількості даних служб відбувається і натомість дефіциту необхідних знань, насамперед самих консультантів. Чимало працівників ТД мають невеликим практичним досвідом психологічного консультування або мають його зовсім. Здебільшого у таких службах працюють молоді спеціалісти, студенти старших курсів факультетів психології.
Для підліткових і молодіжних ТД характерно притягнення до співробітництву вчителів, добровольців. Часто навіть керівники соціально-психологічних служб, які у достатній мірі усвідомлюють значної ролі телефонної психологічної допомоги, мають дуже невиразне чи, що ще гірше, поверхове уявлення суть і специфіці психологічного консультування телефоном. Понад те, чимало професіональних психологи схильні розглядати цю діяльність як звичайне психологічне консультування. Так, воно звичайне, але тільки за телефону. Таке ігнорування специфіки і своєрідності психологічної роботи з телефоні заважає підвищення якості, тому має бути подолано.
Список літератури
1. Роджерс До.Клиентоцентрированная терапія. М.: “>Рефл-бук”, 1997.
2. РомановаЕ.С. Робота психолога на телефоні довіри: Методичне посібник. – М.: МДУ, 2001. – 69 з.
3. Посібник із телефонномуконсультированию/Кризисний центр (>Санта-Клара, США). НВО “>ЭГОС”, Москва, 1994.
4. Зміст і організація діяльності центрів екстреної психологічної допомоги «Телефон довіри». Москва, Державний НДІ сім'ї та виховання, 1999.
5. Зміст і організація діяльності центрів екстреної психологічної допомоги "телефон довіри": Наук. - метод. Посібник. />Сост.: А. У. Скворцов, У. Ю.Меновщиков, Л. З. Алексєєва, А. Ф.Шадура. М.:Гос. НДІ сім'ї та виховання, 1999.
6. Зміст і організація діяльності центрів екстреної психологічної допомоги «Телефон довіри»:Науч.-метод. посібник / А.В. Скворцов, В.Ю.Меновщиков,Л.С. Алексєєва,А.Ф.Шадура;Гос. НДІ сім'ї та виховання. М., 1999.
7. Телефонна психотерапевтична допомогу – телефон довіри – у системі соціально-психологічної служби: Метод. рекомендації />Сост.: О.Г.Амбрумова, А.М. Полєєв. М., 1988.
8. Хачатурян С.Д. Психологічні умови ефективності функціонування “>Телефонов На довіру”:Учебно-методическое посібник. Володимир, 2000.
9.Холопова А. Є. Телефонне консультування. М., 2008
10. Екстрена психологічна допомога у важких життєвих ситуаціях/ Матеріали 4 міжнародній конференціїТелефонов довіри,Астрахань, 2009.
