Зміст
Введення
1. Поняття про трудотерапії
2. Трудотерапія при галлюцинаторномсиндромі
3. Трудотерапія при депресивнихстанах
4. Трудотерапія при руховоїзагальмованості
5. Трудотерапія при олігофренії
Висновок
Список літератури
Введення
В«Вчення і праця всеперетруть В»- з цим прислів'ям важко не погодитися. Навчання та трудовадіяльність - це найважливіші складові людського життя, при їх відсутностілюдина навряд чи реалізується як повноцінна особистість. Праця не тільки єстимулом для самоактуалізації, він також благотворно впливає на станздоров'я людини. У психології давно відомо, що депресію можна подолати,якщо взяти себе в руки знайти заняття, роботу, тобто над чимось попрацювати,зосередитися на вибраній справі, що допоможе відігнати тужливі думки,підвищити життєвий тонус.
За цим і багатьом іншимпричин в лікувальній медицині виник такий вид терапії як трудова терапія, т.е. використання трудових процесів з лікувальною метою. При деякихзахворюваннях трудотерапию застосовують для підвищення тонусу організму, нормалізації обмінних процесів,використовуючи при цьому працю на свіжому повітрі, що вимагає участі багатьох м'язів(Наприклад, робота в саду). У травматології та ортопедії для відновленняфункцій кінцівок використовують спеціальні види праці з певним обсягомрухів і участю певних груп м'язів. Найбільш широко трудотерапию застосовують впсихіатрії з метою благотворного впливу на психіку хворих. Саме провикористанні досліджуваного нами виду терапії в лікуванні та реабілітації людей зпсихічними захворюваннями та станами піде мова в подальшій нашій роботі. </p>
1. Поняття протрудотерапії
Трудотерапія, трудова терапія - лікуваннярізних фізичних і психічних захворювань за допомогою залучення хворих допевних видів діяльності; це дозволяє хворим постійно бути зайнятимироботою і досягти максимальної незалежності у всіх аспектах їхнього повсякденногожиття. Види трудової діяльності, до яких залучається хворий, спеціальнопідбираються таким чином, щоб максимально використовувати здібності кожноголюдини; при цьому завжди необхідно враховувати його індивідуальні потреби тасхильності. До таких видів діяльності належать: виготовлення виробів здерева і металу, розпис виробів із глини та інші художні промисли,домоведення, різні соціальні навички (для психічно хворих людей) іактивне дозвілля (для престарілих). До трудотерапії також відноситься процесосвоєння механічних засобів пересування і адаптація до життя в домашніхумовах.
При використанні даного виду терапії влікуванні психічно хворих трудові процеси, підібрані в залежності від станухворого, надають активізують або заспокійливу дію. Трудотерапія при підгострому іхронічному перебігу психічних захворювань і станах, що обумовлюютьзміни особистості хворих, відіграє велику роль в системі їх соціально-трудовоїреабілітації. Поступово ускладнюються трудові процеси тренують і зміцнюютькомпенсаторні механізми, полегшуючи перехід до праці в умовах виробництва.
Проблема психології трудотерапіїпсихічно хворих - прикордонна для психології праці та клінічної психології.Психологічна теорія і практика трудотерапії складають розділ психологіїпраці, оскільки цей напрям, в якому вивчається, за словами С.Г.Геллерштейн, В«праця як фактор розвитку та відновленняВ».
У відношенні психічно хворих лікаріі психологи виділяють декілька рівнів соціально-трудової реадаптації (тобтовідновлення хворого після перенесеного хворобливого періоду):
1) професійна реадаптація(Повернення до колишньої професійної діяльності, коли колеги В«дефект непомічають В»).
2) виробнича реадаптація(Повернення до праці, але при зниженні кваліфікації);
3) спеціалізовано-виробничареадаптація (повернення на виробництво, але на трудовий пост, спеціальнопристосований для осіб з нервово-психічними дефектами в особливих щаднихумовах);
4) лікувально-виробничареадаптація (доступна лише робота в позалікарняних лікувально-виробничих майстерень,коли у хворого зберігаються стійкий дефект працездатності або патологіяповедінки);
5) внутрісімейна реадаптація(Виконання домашніх обов'язків);
6) внутрішньолікарняна реадаптація (приглибоких дефектах психіки).
Завдання трудотерапії полягають утому, щоб хворий дocтіг максимально високого, доступного для нього рівняреадаптації.
Досвід 30-х рр.. XX століття, коли в психіатричнихклініках вводилася терапія зайнятістю в найпростіших формах (хворимзапропонували клеїти паперові аптечні пакети), виявився досить ефективним. С.Г.Геллерштейн і І.Л. Цфасман (1964) наводять дані па Калінінськоїпсихоневрологічній лікарні, де число нещасних випадків із хворими, пагонівхворих та інших пригод за рік скоротилося в 10 разів - з 14 416 (1930 р.) до 1208 (1933 р.), за умови, що в 1930 р. - ніхто з хворих не притягувався до праці, а до1933 Лише 63% хворих були зайняти працею. Частота агресивних дій вВ«РобочіВ» дні скоротилася па порівнянні з В«неробочимиВ» днями в чоловічому відділенніна 78%, а в жіночому - на 49%.
Якими ж властивостями володіє ручноїпраця як різновид лікувально-відновлювального, воздейственность засоби повідношенню до психічно хворим?
Трудотерапія розумілася С.Г.Геллерштейном як різновид засобів психології впливу, як стимуляторзростання, стимулятор трудової активності хворого на шляху відновленняспецифічно людського способу життя.
Геллерштейн бачив суть цілющихсторін ручної праці в тому, що цей вид діяльності має такі вельмицінними ознаками, як:
1) відповідність людськимпотребам;
2) цільовий характер діяльності;
3) потужний вплив вправи;
4) мобілізація активності, уваги іт.д.;
5) необхідність докладання зусиль,напруги;
6) широкі можливості компенсації;
7) подолання труднощів іперешкод, можливість регулювання їх і дозування;
8) включення в життєво корисний ритм;
9) результативність, передумовиорганізації зворотного зв'язку та вдосконалення функцій;
10) вдячне поле для відволікання,перемикання, зміни установки;
11) народження позитивних емоцій -почуття задоволення, повноцінності та ін;
12) колективний характер праці.
Трудотерапія, однак, може допомагатиабо погіршувати стан хворого, ця залежить від його стану, використовуваноїформи праці, дозування трудових занять, форми організації праці і йогозмісту.
Так, трудотерапія абсолютно протипоказанапри гострих хворобливих станах, пов'язаних з расстройcтвом свідомості; прикататоническом ступорі; при соматичних важких захворюваннях; тимчасовопротипоказана під час активного медикаментозного лікування; при вираженихдепресіях і астенічних станах. Щодо протипоказана працетерапіядля хворих з явно негативною установкою на працю (при гострійпсихопатології). У всіх цих випадках потрібен індивідуальний підхід до особистостіхворого.
Психологу необхідно враховувати коженфактор окремо і всі разом. Доцільно побудувати класифікацію видівпраці, доступних в якості трудотерапії з точки зору представленості вкожному з них зазначених вище корисних властивостей праці. Це важливо, оскількидозволяє проектувати форми трудотерапії усвідомлено (а не методом проб іпомилок), з урахуванням характеру дефекту хворого і В«зони найближчого розвиткуВ», по Л.С.Виготсткому, доступної для нього і актуальною. С.Г. Геллерштейн пропонувавпсихологу, проектує програму трудотерапії, виявити попередньопотенційні можливості різних видів праці, провести їх змістовний іструктурно-функціональний аналіз, щоб свідомо використовувати працю яклікувальний засіб, як це прийнято в будь-якій іншій області терапії. Іншимисловами, пропонувалася спеціалізована мо...
