Зміст
Введення
Глава 1. Сприйняття людини людиною в статиці
1.1 Механізми взаєморозуміння в процесі спілкування
1.2 Процес відображення власної свідомості всприйнятті людей
1.3 Фактори сприйняття
Глава 2. Сприйняття людини людиною в динаміці
2.1 Формування першого враження про іншу людину
2.2 Ефекти міжособистісного сприйняття
2.3 Ефект зворотного зв'язку
Висновок
Список літератури
Введення
Сприйняття - це цілісне відображення предметів іявищ об'єктивного світу при їх безпосередньому впливі на наші органипочуттів.
Сприйняттязабезпечує безпосередньо чуттєву орієнтування в навколишньому світі,є результатом діяльності системи аналізаторів і виникає на основівідчуттів.
У порівнянніз відчуттями сприйняття - більш складний процес відображеннядійсності передбачає виділення з комплексу, що впливають ознакосновних і найбільш суттєвих, з одночасним відволіканням віднесуттєвих. Сприйняття робить можливим створення інтегральної картинидійсності, на відміну від відчуттів, які відображають окремі якості реальності.Сприйняття залежить від певних відносин між відчуттями, взаємозв'язокяких, у свою чергу, залежить від зв'язків і відносин між якостями івластивостями, різними частинами, предмету або явища.
З точки зору взаємодіїлюдини і організаційного оточення, одним з найважливіших процесівсприйняття є сприйняття людини. Те, яким ми бачимо людину, якіриси характеру ми йому приписуємо, як розцінюємо його поведінку,принципово визначає те, як ми будуємо відносини і як ми взаємодіємо зцією людиною. Сприйняття людини сильно впливає на багато важливихорганізаційні процеси, такі, як відбір і призначення людей на посади наоснові інтерв'ю, проведення переговорів, оцінка пропозицій за результатамиусного повідомлення, формування робочих груп і т.п.
Глава 1.Сприйняття людини людиною в статиці
1.1Механізми взаєморозуміння в процесі спілкування
Сприйняття людини людиною -поняття, що використовується в соціальній психології для позначення процесупобудови образу іншої людини, що розгортається при безпосередньомуспілкуванні з нею. Включає в себе всі рівніпсихічного відображення. Цей процес має особливі тимчасові характеристики.
Спочатку при сприйнятті незнайомоїлюдини основна увага приділяється його зовнішності (експресія обличчя, очі, зачіска, виразніруху тіла). При розгортанні процесі сприйняттялюдини формуються уявлення про його рисах характеру, здібності, інтереси, емоційнихстанах, які дуже часто групуються навколо професійної характеристикиособистості.
Зовнішність людини сприймається іншимлюдиною як деяка В«сукупність анатомічних, функціональних і соціальнихознак людини, доступних конкретно-чуттєвого відбиття В». Важливо підкреслити,що ці ознаки дани в нерозривній єдності, але на перше місце виступають ті зних, які найбільш важливі для сприймає в даній ситуації. Перше питання,виникає при зустрічі з незнайомою людиною: хто він? - Відноситься, перш за все,до його соціальному становищу. Частково про це можна судити по його фізичному вигляду,в якому відклалися особливості способу життя, включаючи вид праці, харчування, режимвідпочинку і т. д., характерні для певної соціальної групи. Не менше значеннямає його манера триматися, специфічні мовні звороти. По тому, наскільки костюм,зачіска і т. п. відповідають прийнятим зразкам, можна судити як про майновийстановищі людини, так і про його ставлення до прийнятих норм. У ситуаціях, де важливовиконання певних функцій, для полегшення рольового сприйняття вводиться спеціальнаформа одягу, знаки розрізнення та інші символи.
У взаємодії між людьми кожному важливо зрозумітисуб'єктивну позицію партнера, його ставлення до передбачуваного взаємодії. Схильністьдо співпраці проявляється у прагненні наблизити партнера, супроводжується пожвавленням,посмішкою, привітністю та іншими знаками розташування. І навпаки, холодність,напруженість, різкість свідчать про намір віддалити того, хто претендуєна співпрацю, В«поставити його на місцеВ». Про те, як уявляється людиніВ«Співвідношення силВ» (соціальних можливостей) у майбутньому взаємодії, свідчитьйого міміка-соматична В«прибудоваВ» до партнера. Якщо людині здається, що успіхйого починання залежить від іншого (він хоче, щоб його зрозуміли, погодилися з ним,повірили йому), він намагається заглянути іншому в очі, вгадати його ставлення до своїхдіям, скоріше поправити, якщо що вийшло В«не такВ». В«Прибудова знизуВ»проявляється в марнотратності дрібних рухів, безладності жестикуляції, надлишкахм'язового напруження, в гарячкових пошуках засобів впливу, аж до спробпродемонструвати відсутню незалежність. Деякі індивіди докладаютьзначні зусилля для того, щоб ввести в оману партнера або хоча б приховатисвої внутрішні переживання в процесі взаємодії.
1.2 Процес відображення власної свідомості в сприйнятті людей
Поданняпро іншу людину тісно пов'язане з рівнем власної самосвідомості. Аналіз усвідомленнясебе через іншу людину виробляється за допомогою двох понять: ідентифікація тарефлексія.
Ідентифікація - це один з механізмів пізнання та розумінняіншої людини, що полягає найчастіше в неусвідомленому уподібненні себе значимогоіншому. Тут значимий інший - це людина, що є авторитетом для даногосуб'єкта спілкування і діяльності. Зазвичай це відбувається тоді, коли в реальних ситуаціяхвзаємодії індивід робить спроби поставити себе на місце партнера по спілкуванню.При ідентифікації встановлюється певна емоційна зв'язок з об'єктом.
Слід розрізнятипоняття В«ідентифікаціяВ» і В«референтністьВ». Якщо для першого поняття основою єпроцес уподібнення суб'єкта партнера по спілкуванню, тобто уподібнення значущому іншому,то для другого поняття (В«референтністьВ») головним є залежність суб'єкта відінших людей, виступаюча як вибіркове ставлення до них. Об'єктом референтнихвідносин може виступати або група, членом якої є суб'єкт, або іншагрупа, з якою він себе співвідносить, не будучи реальним її учасником. Функцію референтногооб'єкта може виконувати і окрема людина, в тому числі не існуючий реально(Літературний герой, вигаданий ідеал для наслідування і т. п.). І в тому і в іншомувипадку суб'єкт запозичує для себе цілі, цінності, ідеї, норми і правила поведінкиоб'єкта референтності (групи, окремої людини.
Поняття В«ідентифікаціяВ»за своїм змістом близьке до поняття В«емпатіяВ».
Емпатія - це осягнення емоційних станівіншої людини у формі співпереживання. Механізм емпатії в певній мірі схожийз механізмом ідентифікації. Ця схожість полягає в умінні поставити себе на місцеіншого, поглянути на речі з його точки зору. Однак це не обов'язково означаєототожнення з цим іншою людиною (як це відбувається при ідентифікації). Простопри емпатії приймається до уваги лінія поведінки партнера, суб'єкт ставитьсядо нього зі співчуттям, але міжособистісні відносини з ним будуються, виходячи зі стратегіїсвоєї лінії поведінки.
Рефлексія - це усвідомлення індивідом того, як вінсприймається партнером по спілкуванню, тобто як буде партнер по спілкуванню розумітимене. При взаємодії взаємно оцінюються і змінюються певні характеристикиодин одного.
1.3 Факторисприйняття
Люди, вступаючів спілкування, не рівні: вони відрізняються один від одного за своїм соціальномустатусом, життєвим досвідом, інтелектуальним потенціалом і т.д. При нерівності партнерів найбільш частозастосовується схема сприйняття, яка приводить до помилок нерівності. У психологіїці помилки отримали назву фактору зверхності.
Схема сприйняття така [4]. При зустрічі з людиною, переважаючимнас по якомусь важливому для нас параметру, ми оцінюємо його трохи більше позитивно,ніж було б, якби він був нам дорівнює. Якщо ж ми маємо справу з людиною, якуми в чомусь перевершуємо, то ми недооцінюємо його. Причому перевага фіксуєтьсяпо якомусь одному параметру, а ...
