Зміст
Введення
1. Особливості емоційно-вольової сфери дітей з мовною патологією
2. Самосвідомість дітей з мовною патологією
Висновок
Література
Введення
Особистість - це феномен суспільного розвитку, конкретнажива людина, що володіє свідомістю і самосвідомістю. Структуру особистості визначаютьяк цілісне системне утворення, сукупність соціально-значущих психічнихвластивостей, відносин і дій індивіда, що склалися в процесі онтогенезу і визначаютьйого поведінку як свідомого суб'єкта діяльності та спілкування. Для психологічноїконкретизації поняття "особистість" необхідно знати її структуру, критеріїзрілості і механізми.
Критерії сформувалася особистості:
1) Існує струнка ієрархія мотивів, які спрямовані нарегуляцію власної поведінки, що полягає в здатності долати безпосередніспонукання заради чогось іншого, більш опосередкованого.
2) Здатність до свідомого керівництва власною поведінкоюна основі усвідомлених цілей і принципів, це можливо на базі свідомого супідрядностімотивів і передбачає наявність самосвідомості.
Крім цього, зріла особистість характеризується:
активністю, тобто прагненням суб'єкта вийти за власні межі,розширити сферу діяльності і діяти за межами вимог ситуацій та рольовихприписів;
спрямованістю, тобто стійкої, домінуючої системи мотивівінтересів, переконань, ідеалів, в яких проявляються потреби людини;
глибинними смисловими структурами, які обумовлюють її свідомістьповедінку;
ступенем усвідомленості своїх відносин до дійсності.
Одним з підходів до розгляду структури особистості єтеорія, розглядаючи особистість як сукупність трьох підструктур:
інтраіндівідной - те, що становить індивідуальність людини(Харуктер, потреби, ідеали, переконання);
інтеріндівідной (характер прояву індивідуальності в груповихі міжособистісних відносин);
метаіндівідний (результат здійснюваних людиною перетворень).
Поняття "норма особистості" досить велике, і, першвсього визначення порушень можна за такими ознаками:
Вѕпорушення якоїсь сфери особистості завжди робить негативний діюна інші сфери, в результаті чого ті деградують або уповільнюють свій розвиток;
Вѕпорушення завжди проявляється в поведінці або його можна впізнати приспостереженні. Але слід врахувати, що не всі небажані вчинки дитини єрезультатом спотворень і порушень в його особистості (важковиховуваність, віковікризи);
Вѕособистісні порушення призводять до соціальної дезадаптації що призводитьдо звуження кола людей, з якими людина може нормально взаємодіяти. Социометрическийстатус низький;
Вѕособистісні порушення ускладнюють виховні впливи;
Вѕпорушення особистості іноді призводить до психосоматичних захворювань(Неврози і т.д.)
У багатьох випадках особистісні зміни в першу чергу проявляєтьсяв емоційно-мотиваційної та вольової сферах, оскільки саме в них відображаютьсяособистісні та психічні зміни. Гармонія чи дисгармонія цієї сфери визначаютьвсе життя дитини, її психічний розвиток, спілкування, діяльність. Часто утворюєтьсяпорочне коло, колись чи інше порушення ВПФ тягне за собою особистісні порушення,а деформація особистості призводить до відставання в розвитку когнітивної сфери. Щоблегше було орієнтуватися в різних особистісних порушеннях, їх можна класифікуватиза двома підставами:
Серед нечисленних робіт, присвячених дослідженню особливостейемоційно-вольової сфери та особистісного розвитку при мовленнєві порушення, можнаназвати роботи таких вчених, як В.М. Шкловський, В.І. Селіверстов, Л.А. Зайцева,О.С. Орлова, Л.Є. Гончарук, Г.А. Волкова, та деяких інших.
Особистісні особливості дітей з порушеним мовним розвитком недостатньовивчені. Серед нечисленних робіт, присвячених дослідженню особливостей особистісногорозвитку при мовленнєві порушення, можна назвати роботи В.М. Шкловського, В.І. Селіверстова,Л.А. Зайцевої, Л.Є. Гончару Г.А. Волкової та деяких інших. Тому в даній главірозглянуті особливості лише деяких сфер особистості дітей з мовними дефектами,представлені результати окремих досліджень з даної проблематики.
1. Особливості емоційно-вольової сфери дітей з мовноюпатологією
Л.М. Шіпіціна, Л.С. Волкова (1993) в результаті досліджень,виконаних, зокрема, з використанням методики "Колірних виборів"М. Люшера, виявили деякі особливості емоційно-особистісних якостей у молодшихшколярів I - II класів із загальним недорозвитком мовлення.
На відміну від дітей з нормою мовного розвитку багатьом дітям зпорушеннями мови властива пасивність, сенситивність, залежність від оточуючих,схильність до спонтанного поведінки.
У визначенні таких емоційно-особистісних властивостей, як концентричність- Ексцентричність, відзначається виразне домінування як у школярів із нормальноюпромовою, так і в учнів з порушеною промовою, особливо у другокласників, властивостіексцентричності, коли діти виявляють живу цікавість до навколишнього як джерелуотримання допомоги, інформації. Однак у значної частини (40%) першокласників,як з порушеною промовою, так і з нормальним мовним розвитком виявляється властивістьконцентричності, що свідчить про їх зосередженості на власних проблемах,схильності всі переживання тримати в собі, замкнутості. Автори припускають, щобільш високий відсоток прояву властивостей концентричності в учнів перших класівв порівнянні з другокласниками пов'язаний з їх ще недостатньою адаптацією до умовнавчання в школі.
В учнів перших класів мовних шкіл спостерігається більш низькапрацездатність, яка у половини дітей корелює з вираженістю стресовихреакцій і домінуванням негативних емоцій. На другому році навчання в спеціальнійшколі у дітей підвищується працездатність, переважає оптимальний рівень емоційногореагування, знижується схильність до стресових станів. Таке поліпшення емоційногостану дітей з мовною патологією пов'язано не тільки з адаптацією до шкільногорежиму і нормалізацією взаємин в колективі однолітків, але і з розвиткомздатності до саморегуляції внаслідок правильно організованої корекційно-педагогічноїроботи. Дослідження самооцінки за допомогою тесту "полярний профіль" поліловстановити найбільш значущі відмінності в самооцінці дівчаток і хлопчиків з нормальноюі порушеною промовою.
Так, для дівчаток молодших класів масової школи найбільше значеннямають такі властивості, як здоров'я, чесність, товариськість, вони необразлива і недрачліви.Вже в цьому віці вони сумніваються в оцінці своєї зовнішності і або відповідають, щоне знають, красиві вони, або вважають, що 1сіви. У дівчаток з порушеною промовоюмайже за всіма порівнюваним па-1ам самооцінка виявляється вищою, ніж у дівчаток з нормальноюпромовою, на відміну від останніх, вони не вважають себе здоровими і внаслідок в необхіднійступеня товариськими.
Самооцінка у двох груп хлопчиків - з нормальною і з порушеноюпромовою відрізняється меншою мірою, ніж у дівчаток. Так, хлопчики масової вважаютьсебе дуже веселими, щасливими, чесними; меншою мірою, але все ж добрими,товариськими, здоровими. Хлопчики спеціальної школи вважають себе чесними, хоробрими,необразлива і недрачліви однак вони менш товариські і щасливі. Так само, як ідівчатка, вони, що причиною їх нетовариськості є мовний дефект, вони вважаютьсебе збитковими в тій мірі, як дівчатка з порушеною промовою. У дослідження показують,що учні молодших класів шкіл для дітей з важкими краху мови недостатньокритично оцінюють свої можливості, частіше переоцінюючи їх. У більшості випадківоб'єктивна особистісна характеристика не збігається з самооцінкою багато зі своїхрис характеру діти не відзначають і не оцінюють. Найчастіше не фіксується увагана негативні риси характеру, а позитивні якості кілька переоцінюються.У цьому виявляється тенденція в самохарактеристика наближатися до ідеального ...
