Зміст
Запровадження
Глава 1. Теоретичний аналіз особливостей уваги як психічного процесу в молодших школярів
1.1 Загальне поняття уваги та її види. Дослідження уваги працях зарубіжних і вітчизняних психологів
1.2 Розвиток пам'яті в онтогенезі
1.3 Роль навчання і виховання у розвитку уваги молодшому шкільному віці
Глава 2. Організація і проведення дослідно-експериментальної роботи з розвитку уваги у молодших школярів
2.1 Методи організації дослідження
2.2 Підбір вправ і реалізаціякоррекционной розвиваючої програми
2.3 Одержання результатів кінцевих дослідження та їх науковий аналіз
Укладання
Список літератури
Додаток 1. Методика «Та й»
Додаток 2. Методика «>Корректурная проба»
Додаток 3. Наочний матеріал до занять в розвитку довільного уваги
Запровадження
Принаймні того, як відбувається розвиток людини, змінюється рівень її розумових дій. Розширюються можливості пізнавальних процесів: сприйняття,, уяви, пам'яті, мислення.
Розвиток особистості був із її розумовими здібностями, такимииндивидуально-психологическими особливостями особистості, що забезпечують високі досягнення у діяльності, визначають придатність людини до того що чи виду діяльності.
Розвиток розумових здібностей, зокрема уваги, визначається єдністю зовнішніх і враження внутрішніх умов у їх взаємодії. У розвитку уваги великій ролі грає спілкування, виховання, навчання.
Природної біологічної основою розумових здібностей є задатки, вроджені анатомо-фізіологічні особливості будівлі мозку, органів почуттів та руху. До таких особливостям відносять рівень розвитку та співвідношення першої та другої сигнальною системи, природні властивості аналізаторів, індивідуальні варіації будівлі та ступінь функціональної зрілості окремих ділянок кори мозку. розвиток увагу молодший школяр
Вікові особливості хіба що готують і тимчасово зберігають сприятливі умови становлення уваги.
Розвиток розумових процесів - тривалий процес, У процесі розвитку відбувається якісна перебудова уваги. Як підкреслювалаС.Л. Рубінштейн, розвиток здібностей відбувається спіраллю: реалізують можливості, які мають здатність рівня, відкриває змогу її подальшого розвитку здібностей вищого рівня.
Велику роль розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку грають і дорослі - батьки, педагоги.
Головна мета роботи дорослих у тому, аби допомогти дитині долати труднощі у розвитку уваги. У цьому можна використовувати як традиційні психолого-педагогічні методи, і інноваційні.
Дорослий повинен знати й будемо пам'ятати про вікових особливостях дитини, облік можливостей яких допоможе ефективно розвивати розумові процеси вихованців.
На жаль, нині відсутні докладно розроблені програми діяльності шкільного психолога у розвитку розумових процесів дітей, зокрема уваги. Відсутня необхідна методична база, та й самі колективи який завжди готові до таких дій.
Подолання ситуації можливо. Цьому сприятиме наявність спеціально розроблених програм в розвитку розумових здібностей дітей, зокрема уваги.
Саме тому проблема психологічних особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку (необхідні складання грамотної програми) часі своєчасна.
Актуальність теми дозволила поставити основну мета курсової роботи «Формування довільного уваги у молодших школярів», яка полягає у цьому, щоб теоретично обгрунтувати, розробити зважену та перевірити в експериментальному режимі програму діяльності психолога шкільного освітнього закладу в розвитку уваги у молодших школярів.
Об'єктом дослідження є розвиток психічного розумового процесу (уваги) у молодших школярів.
Предмет дослідження - вплив професійно організованих занять для формування й розвиток уваги в дітей віком.
Робочої гіпотезою курсової роботи є підставою: розвиток довільного уваги у молодших школярів йде успішніше у впровадженні у діяльність освітнього закладукоррекционной розвиваючої програми.
Мету й гіпотеза визначають завдання дослідження:
1. з урахуванням аналізу психолого-педагогічних джерел підібрати надійні тести реалізації діагностичних заходів;
2. діагностичним шляхом виявити рівень розвитку довільного уваги в дітей віком молодшого шкільного віку;
3. розробити, впровадити і апробуватикоррекционную розвиваючу з розвитку довільного уваги;
4 проаналізувати отримані результати.
Базою дослідження є п'ятнадцять дітей учнів першого класу середньої школи. У проведеномупсихолого-педагогическом експерименті можна виділити такі етапи:
1. аналітичний. На цьому етапі здійснювався теоретичний аналіз літературних джерел на проблеми розвитку уваги у молодших школярів, відбувалося ознайомлення з які є практичним досвідом;
2. діагностичний. На цьому етапі здійснювався добір діагностичних методик, вкладених у визначення рівня розвитку довільного уваги, і навіть проводилася первинна діагностика (констатуючий експеримент);
3. підготовка і проведення формує експерименту. На цьому етапі здійснювалося складаннякоррекционной розвиваючої програми, її запровадження у освітній процес;
4. аналізуючий. На цьому етапі здійснювався якісний і кількісний аналіз отриманих результатів;
5. завершальний етап включав у собі оформлення результатів проведеного курсового дослідження.
Глава 1. Теоретичний аналіз особливостей уваги як психічного процесу в молодших школярів
1.1 Загальне поняття уваги та її види. Дослідження уваги працях зарубіжних і вітчизняних психологів
На нервову систему людини щохвилини впливає масу різноманітних подразників: світло, шум. звуки людської промови, дотик одягу. Діють та внутрішні подразники, що викликають відчуття голоду, болю, спраги, втоми.
З усіх різноманітних впливів людина виділяє у кожний цей час якесь одне вплив чи його невелику групу, наприклад, мова співрозмовника, що й сприймається особливо ясно. Решта подразники тим часом не помічають, дію їх гальмується. Отже, чоловік у цей час уважний до промови співрозмовника, мова співрозмовника у центрі чию увагу. Але час, і частку якоїсь інший подразник займає становище головного.
Різниця в сприйнятті нами зовнішніх впливів залежить від посиленої уваги. Найчастіше його всього визначають як спрямованість зосередженість нашої свідомості на певному предметі чи явище. Під спрямованістю мається на увазі певний вибір (вільний чи невільний) предмета чи явища серед інших. Зосередженість це відволікання від України всього, що ні причетний до даному предмета чи даної діяльності.
Увага, в такий спосіб, - «спрямованість психічної діяльності, її зосередженість на об'єктах, мають для особистості певну значимість» [13, З. 138)].
>Ф.Н.Гоноболин [7, З. 5] вказує, що увагу можна образно порівняти з центральним і бічним полями зору. Якщо на точку, що означає центр двох концентричних кіл, то менший коло бачимо
значно ясніше, ніж навколишню його частину великим колом. Малий коло наочно зображує зону уваги.
Увага не вважається самостійним психічним процесом, подібно відчуття, сприйняттю, пам'яті, емоціям, мисленню. Воно немає поза будь-яких психічних процесів. Ми можемо уважно сприймати, уважно думати, запам'ятовувати, але бути просто уважним незалежно від відчуттів, сприйняття, мислення -неможливо. Увага - жодна зі сторін психічної діяльності особистості.
Значення уваги життя величезна. Воно робить психічні процеси повноцінними. Тільки увагу дає можливість побачити, чути, сприймати навколишнє.
Повз увагу немає свідомого відносини людини до того що, що він ставить. Увага має значення для будь-який діяльності, особливо навчання.
ПрофесорН.Д.Левитов [7, З. 7] зібрав відгуки студентів про головну причини їх складнощі у навчанні. Як цієї причини 84% опитаних засвідчили її недолік зосередженості під час занять.
Увага, вказуєФ.И.Гоноболин, [7,С.7-9] забезпечує:
по-перше, чітке і яскраве сприйняття навчального матеріалу;
по-друге, швидше і міцне запам'ятовування навчального матеріалу і збереження їх у пам'яті на термін.
Особливо велике значення має уваги при творчої праці, що вимагає виняткової ясності свідомості. «Творчість, - писавК.С. Станіславський, - є, передусім, повна зосередженість всієї духовної і зниження фізичної природи людини» [31, З. 38 8]
Багато великі люди успіхи у своєї діяльність у значною мірою пояснювали увагою. Адже недарма французький біолог Ж. Кюв'є сказав: «Геній - це, передусім, увагу».
У дослідженнях фізіологічних основ уваги велика заслуга належить вітчизняним фізіологам І.М.Сеченову, І.П. Павлову, А.А.Ухтомскому.
І.М. Сєченов, проводячи ряд досліджень, дійшов висновку, що увагу людини має рефлекторний характер. Кожен рефлекс, поСеченову, викликається певним впливом зовнішнього світу і закінчується закономірно пов'язаних із цим впливом м'язовим рухом. Зосередженість починається з пристосування рецепторів у вигляді м'язових рухів на краще сприйняттю.
Сталий, концентроване увагу - результат те, що дитина навчився управляти своїми рухами.
Положення І.М. Сєченова про «рефлексах мозку» розвинув і експериментально обгрунтував І.П. Павлов. Його вчення про умовних рефлексах, про порушення і гальмуванні та його концентрації в корі великих півкуль розкрила фізичну основу психічних процесів, які у мозку людини.Павловское вчення вказує, що свідомість безупинно пов'язані з зосередженістю уваги і становить собою безперервну діяльність певного ділянки півкуль, який володіє в момент оптимальної збуджуваністю решта мозку перебувати у цей час у стані більш-менш зниженою збуджуваності. Осередок з оптимальними умовами порушення не залишається нерухомим. «Якщо можна було крізь черепну кришку, -пише Павлов, - і якби місце великих півкуль з оптимальної збуджуваністю світилося, ми побачили надумающем свідомому людині, як у його великим півкулям пересувається постійно змінюється у вигляді і величиною... світла пляма, оточене на всьому іншому просторі півкуль більш-менш значної тінню». Зміни напрями уваги ставлять людину говорять про пересуванні по корі півкуль вогнища порушення.
І.П. Павлов встановив, що прості, первинні форми уваги мають фізіологічної основою безумовні орієнтовні рефлекси.
За підсумками безумовних орієнтованих рефлексів в людини з'являються умовні орієнтовні рефлекси, що виробляються завдяки поєднання подразників, дають безпосередню орієнтування, з подразниками, спочатку байдужими, але надалі стають сигналами, мають значення.
Умовні подразники надзвичайно розширюють число предметів і явищ, яких залучається увагу людини. Та особливо віра розширюється це коло предметів, коли умовним подразником ставати слово. Наявність складних систем тимчасових перетинів поміж словесними подразниками надзвичайно розширює в людини кордону прояви орієнтовного рефлексу і коло об'єктів, викликають увагу.
Наявність в людини другою сигнальною системи оптимальне порушення тієї чи іншої вогнища у мозку може бути викликане як зовнішніми подразниками, а йвозбуждениями у мозку, що виникли у зв'язку з поставленої собі завданням.
Для з'ясування фізіологічних механізмів уваги значення має тут також встановлений А.А.Ухтомским «принцип домінанти», являє собою «загальний робочий принцип нервових процесів».
Уявлення І.П. Павлова і А.А. Ухтомського у тому, що позитивний стан уваги пов'язані з наявністю вогнища підвищеної збуджуваності в корі великих півкуль, отримала час ряд прямих підтверджень в експериментах із державною реєстрацією біострумів мозку тварин і людини. Доведено, будь-яка діяльність, потребує уваги, характеризується зростанням частки високих частот (частот активності) і падінням частки низьких частот (частот спокою) в електроенцифолограмме людини.
1.2 Розвиток уваги онтогенезі
Дитина народжується світ тільки з безумовними рефлексами -інстинктами, що передаються у спадок.
>Л.С. Виготський [>4,С. 184] підкреслював, що початкове увагу дитини здійснюється за допомогою нервових спадкових механізмів, що організують перебіг його рефлексів по фізіологічного принципу домінанти.
Поступово з багатьох подразників він починає виділяти ті, які мають йому життєве значення. Відбувається вироблення умовних рефлексів, разом з якими в дитини розвивається й уміння виділяти певні враження з зовнішніх впливів.
У перші місяці після народження в дитини домінує мимовільне увагу хлопців або кажучи словамиЛ.С. Виготського «лінія натурального розвитку уваги» [4, З. 184]. Немовляти приваблюють інтенсивні подразники; світло, гучний звук, рухомий об'єкт.
Поступово малюк вже подовгу зосереджує своє увагу до предметах, розглядає їх. Починає розвиватися «лінія культурного уваги» [4, З. 184].
Культурна розвиток уваги починається за першого ж соціальному контакті між дитиною і дорослими. Формується довільне увагу.
У першому року життя увагу дитини ще хитливо.
У віці два роки малюк вже зосереджує своє увагу до предметах, розглядає їх, маніпулює ними.
>Кругозор дитини розширюється. Кожен предмет - джерело різного порушення. Дитина молодого віку не може зосередитися на якомусь занятті, якщо предмет чи гра їй немає цікаві.
З яким віком увагу дитини посилюється, О.Н. Леонтьєв, працюючи до лабораторійЛ.С. Виготського, провів експеримент, який дозволив довести і з віком змінюється увагу дітей,
Надалі саме школа, організований навчальний процес виховують в дітей віком увагу.
1.3 Роль навчання і виховання у розвитку уваги молодшому шкільному віці
Основний особливістю розвитку молодших школярів є слабкість довільного уваги. Можливості довільного уваги цьому ще обмежені.
Значно краще, ніж молодшому шкільному віці розвинене мимовільне увагу. Усі нове, несподіване, яскраве, цікаве привертає мою увагу учнів без зусиль з боку.Непроизвольное увагу стає особливо концентрованим і стійким тоді, коли навчальний матеріал відрізняється наочністю, яскравістю. Тому найважливіша умова організації уваги є наочність навчання, широке застосування різноманітних наочних посібників - ілюстрацій, малюнків, макетів, муляжів.
Віковий особливістю уваги є та її порівняно невеличка стійкість. Нестійкість уваги молодших школярів -слідство вікової слабкості гальмівного процесу. Першокласники, котрий іноді другокласники не вміють довго зосереджуватись на роботі, їхня увага легко відволікається.
Увага молодшого школяра більшою мірою, ніж увагу дітей старшого віку, залежить від поставленої проти нього завдання.
Навчання дитини на школі, самий процес придбання знань - усе це сприяє швидкому зростанню у молодших школярів мимовільного уваги, що розвивається в них головним чином грунті виникаючих інтересів, і зокрема інтересу до навчальним занять.
У молодших школярів мимовільне увагу більшою мірою залежить відвпечатляемости матеріалу, з його наочності і конкретності, від на емоційну сферу дитини. Хоча в молодшого школяра найрозвиненіше увагу мимовільне, проте, роки вчення -головний період формування та довільного вольового уваги.
>Произвольное увагу, вказуєФ.Н.Гоноблин, «має значення у навчальній роботі молодшого школяра, хоча вміння управляти зосередженістю своєї свідомості в дитини цього віку ще досить розвинене» [7, З, 54]. Але його наявність різноманітних учнівських обов'язків, вся обстановка шкільного життя, сприяє розвитку цього виду уваги. У кожній навчальної роботі в повному обсязі представляє безпосередній інтерес для учня, і найчастіше він примушений довільно зосереджуватися на предметі з опосередкованого інтересу на роботу.
Слід зазначити ще й особливості довільного уваги молодших школярів із погляду завдання, якою вона підпорядковане. Молодший школяр може невпинно й глибоко зосереджуватись на важкою і нецікавою роботі заради результату. Наприклад, задовольнити вимоги вчителя, здобути добру оцінку. На уроці молодший школяр уважний не оскільки вона сама перемагає себе, свою неуважність та відвертання, тому, що у нього впливає вчитель, який стимулює його, спонукає зосередитися.
>Концентрированность чи інтенсивність уваги, тобто. сила зосередженості на якомусь особливо цікавому предметі чи занятті у молодшого школяра може бути досить великий. Бо в школі, слухаючи живої, яскравий розповідь вчителя, діти можуть звернути увагу на дзвінок,возвещающий про закінчення уроку. Але тривалість такої міри зазвичай буває в молодших школярів невеличкий, меншою, ніж в підлітків і старших учнів. Тому вчителю легше привернути увагу дітей, ніж підтримання його тривалий час.Однообразний вид навіть цікавою діяльності стомлює увагу молодших школярів.
Увага дітей молодшого шкільного віку хитливо, воно часто переключається з однієї об'єкта в інший з потреби дитини на широкої цінній вказівці в навколишньому, труднощами не оцінювати те що можна бачити, не помічати те, що, однак, долинає до слуху. Тому з поля уваги дітей треба видаляти усе, що непричетний на роботу на уроці. Вчителю часом і не здогадатися, що є причиною неуважності дітей.
>Рассеянность молодших школярів особливо рясно виникає, якщо навчальний матеріал здається їм нецікавим, нудним, не збуджує вони емоцій.
Багато недоліки уваги зникають в учня у процесі правильно організованою навчальної роботи.
Зосередженість молодших учнів стає стійкою, коли їм зрозуміла завдання, мета роботи, яку вони.
Особливістю уваги молодших школярів і те, що його часто-густо піддається зовнішніх впливів, більшою мірою залежить та умовами, у яких працюємо учнів. Часто те що впливає увагу старших школярів, служить великим відволікаючим чинником для молодших учнів.
Цікаві даних про розвитку уваги 1-3 класах одержані дослідженняхГ.Н.Понарядовой [>21,С. 10-16]. З допомогоюлонгитюдного методу вона вивчила розвиток таких характеристик уваги, як він стійкість, розподіл і перемикання. Було виявлено, що в дітей з різноманітною успішністю увагу розвивається по-різному. У середньо і добре успішних школярів увагу розвинене посередньо, в багатьох невстигаючих школярів від початку низький рівень уваги.
Однією з причин їхнього неуважності дитини є загальне слабке стан здоров'я.Невнимательностью відрізняються нервові, хворобливі діти, страждають недокрів'ям й загальним виснаженням нервової системи. Школярі бувають розсіяними під час уроків також унаслідок те, що де вонидосипают, нерегулярно харчуються, не дотримуються правильного режиму дня.
Така коротка характеристика властивостей уваги молодшого школяра, залежних більшою мірою від його віку. Проте вчителю потрібно враховуватиме й деякі індивідуальні особливості уваги дітей, які у значною мірою обумовлені особистісними чинниками.
Знання причин, що обумовлюють індивідуальні особливості уваги молодшого школяра, здійснення індивідуального підходу -шлях розвитку властивостей уваги, а водночас та формування особистості.
Глава 2. Організація і проведення дослідно-експериментальної роботи з розвитку уваги у молодших школярів
2.1 Методи організації дослідження
Нам вже відомо, що у молодшому шкільному віці до центру психологічного розвитку дитини висувається формування довільності; розвиваються довільна пам'ять, увагу, мислення. Протягом усього молодшого шкільного віку дитина вчитимуться керувати своєю амбіційною поведінкою, зокрема і увагою. Відбувається це повільно й поступово.
Найчастіше довільність розвивається стихійно, причому дитина нерідко пристосовується умовам навчання.
Вибір методу обстеження рівня розвитку уваги - одне з найбільш складних етапівдиагностико-коррекционной роботи.
Для науково-практичної психодіагностики важливим є швидкість і акцент обстеження у конкретній проблемі.
У психології існують дві основні підходи до діагностиці індивідуальних особливостей: кількісний, заснований ідеї повторюваності, можливості виміру, виявлення статичних закономірностей, і якісний, орієнтується на індивіда, заснований на передумові і множинної детермінації психологічних явищ і багатозначності кожного одержуваного психологічного факту
Дуже важливо було поєднання цих підходів, але головною є якісна характеристика даних.
Тестові методики [25,С.36] мають цілу низку достоїнств: хороший тест акумулює у собі багатий клінічний досвід, накопичений в з психології та суміжних дисциплінах.
Проте принципово неприпустимо використовувати тести для жорсткого відбору, селекції учнів. Ці методи допомагати виявити психологічні особливості, причини окремих порушень чи браку з метою їхнього корекції і сприяння розвитку учнів.
Досвід роботи шкільних психологів показує, що психолог повинна володіти найрізноманітнішими методами - як високо формалізованими (техніками типу тестуВекслера, опитуванняКеттлера, тестуАлетхадора), і низько формалізованими (спостереження, розмова, проективні методи). Лише розмаїтість методів може дати нове знання.
Дуже ефективний метод з так званого «інтенсивного спостереження» [25,С.39]. Він дає тонке психологічне значення дитини.
Застосовуючи різні методичні кошти, психолог отримує дедалі більше і більше точну картину індивідуальних особливостей дитини, тією мірою, у це необхідне виявлення та психологічної оцінки вирішальний чинник розвитку.
У низці випадків психолог повинен мати швидку і оперативну інформацію про дитині. Звідси гостра потреба у методиках, які пов'язані з громіздкою процедурою оброблення і дозволяють здійснити експрес-діагностику мікстами алергенів.
>Экспресс-методики здебільшого засновані на якісному аналізі висловлювань, продуктів діяльності, способів виконання завдань. Як таких психодіагностичних коштів можна використовувати звані функціональні проби.
Роль функціональної проби можуть грати експериментальні завдання, здатні актуалізувати розумові операції, якими користується дитина у своїй життєдіяльності.
Центральний моментдиагностико-коррекционной роботи -психологічний діагноз.
Формулювання діагнозу неодмінно повинна утримувати й прогноз -пророцтво з урахуванням пророблених етапів дослідження. Прогноз фіксується у двох напрямах: за умови, якщо із дитиною буде своєчасно проведена необхідна робота, та за умови, якщо із дитиною буде своєчасно проведена необхідна робота, й за умови, якщо такої роботи з нею своєчасно проведено нічого очікувати.
Робота психолога неодмінно повинна спричинить виробленні конкретних рекомендацій.
Програми корекції та розвитку зазвичай мають психологічну і педагогічну частини.
Психологічна частина розвитку та корекції планується здійснюється психологом.
Педагогічна частина складається з урахуванням психологічних рекомендацій спільно психологом і вчителем і виконується педагогом з допомогою й під по-стійним наглядом психолога.
Зміст і адресат рекомендації залежить від складності питання й сфери його дозволу. Психолог несе повну відповідальність за реалізацію рекомендацій та кінцевий результат.
Для складання програми, передусім, необхідно визначити предмет програми (уваги молодших школярів).Ставиться мета, визначаються завдання; об'єкт дослідження.
Далі переносити психологічний діагноз і лікувати складаються відповідні рекомендації.
Психологічний діагноз - центральний моментдиагностико-коррекционной роботи. Важливе значення за нормальної постановки діагнозу має вікової аналіз даних з урахуванням зони найближчого розвитку дитини,
Працюючи визначення рівня розвитку уваги молодших школярів (учні 1 класу) можна використовувати конкретніекспресс-методики «Знайди і викресли», «>Проставь значки», «Запам'ятай і розстав точки» «>Домик», «Та й», «Визначення продуктивності і стійкості
уваги», «Оцінка розподілу уваги», «Оцінка перемикання уваги», «Визначення обсягу уваги» [(18, З, 173 - 179].
Для визначення рівня уваги досліджуваної групи дітей наконстатирующем етапі експерименту ми використовували методику «>Корректурная проба» [28, З 17-го -21], на формуючому етапі експерименту було використано методика «Та й».
Методика «Так немає і» (див. Додаток №1) призначалася на дослідження довільного увагу формуючому етапі експерименту «Розвиток довільного уваги молодших школярів».
Під час експерименту брало участь 12 дітей, учнів першого класу (5 дівчат і 7 хлопчиків)
Хід виконання завдання.
Психолог звернувся безпосередньо до дітям зі словом: «Сьогодні ми гратимемо до гри, у якій не можна вживати слова «так» і «немає».Повтори, будь ласка, яких слів не можна буде вимовляти. «Тепер чи уважний, я буду ставити тобі питання, відповідаючи куди, не можна вживати слова «так» і «немає». Зрозуміло?»
Питання
1. Хочеш йти до школи?
2. Ти любиш, коли ти читають казки?
3. Ти любиш дивитися мультфільми?
4. Ти любиш гуляти?
5. Хочеш вчитися?
6. Ти любиш хворіти?
7. Ти любиш грати?
8. Ти зараз спиш?
9. Вночі сонечко світить?
>10.Ти любиш ходити його до лікаря?
11. І. Доктор стриже дітей?
12. Корови вміють літати?
13. Тебе звуть... (неправильне ім'я)?
14, Взимку буває спекотно?
15. Ти ходиш працювати?
16. Цукерки бувають гіркими?
>17.Трава білого кольору?
>18.Парикмахер лікує дітей?
19. Твій тато грає у ляльки?
Обробка результатів.
Обробка експериментального матеріалу проводиться шляхом підрахунку балів,начисляющихся за помилки, під якими розуміються лише слова «так» і «немає». За кожну помилку нараховується 1 бал. Коли дитина правильно відповів всі запитання, його результат дорівнює «Про». Що гірше виконано завдання, тим більша сумарний бал. Вживання дітьми просторічної лексики (слова «ага», «неа» тощо.) не розглядаються як помилок.
Аналіз тесту дав такі результати.
Таблиця 1. Рівень розвитку уваги дітей на формуючому етапі експерименту
Кількість балів
Кількість дітей
% від загальної кількості дітей
Більше 10 балів
1
8,3
8-9 балів
0
0
6-7 балів
5
41,7
4-5 балів
3
25
0-3 бала
-4
25
Один дитина (8,3%) виявився дуже неуважним -12 балів. Для 5 дітей (41,7%) - характерний середній рівень уваги (6-7 балів), досить високий рівень уваги уражає 3 дітей (25%) (0-3 бала).
Ю бал 8-9 бал 6-7 бал 4-5 бал 0-3 бал
Графік №1. Рівень розвитку уваги дітей на формуючому етапі експерименту
Після експериментального визначення рівня розвитку довільного уваги досліджуваної групи дітей, нами було створено і реалізованакоррекционная програма, сприяє розвитку довільного уваги дітей молодшого шкільного віку.
2.2 Підбір вправ і реалізаціякоррекционной розвиваючої програми
Завдання програми:
1. Розвиток довільного уваги дітей молодшого шкільного віку.
2. Підвищення кваліфікації педагогів з проблемі розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку
Представленакоррекционная програма була, передусім, на шліфування уваги. Вона варта учнів, що зазнають труднощів під управлінням увагою на уроці. Поступове розвиток і удосконалювання уваги забезпечується під час виконання різноманітних завдань із використанням простого, добре знайомого матеріалу внепринужденной ігровий обстановці за безпосередньої спілкуванні з однолітками. Окремі завдання цього технологічного комплексу перебувають у порядку зростаючій складності.
Заняття проводяться з групою 5-12 учнів. Тривалість одного заняття - 45 хвилин. Частота проведення -1-2 рази на тиждень. Загальна кількість занять перестав бути фіксованим і від вихідного рівня мислення його учасників і темпу їх щодо виконанні завдань.
Використовуєтьсяконцентричний метод від простого до складного.
Виходячи з розуміння, що у молодшому шкільному віці увагу дітей ще хитливо, діти вирізняються великою рухливістю і вразливістю, завдання досить часто змінюються.
Як відпочинку використані рухливі ігри,перемежающие основні завдання.
Заняття тривають від 25 хв. до 45 хв. Тривалість залежить від якості уваги власної поведінки дітей. Курс складається з 20 занять. Тривалість його за2-х заняттях на тиждень близько 3-х місяців.
Вправи психолога в розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку.
ЗАВДАННЯ 1: Розвиток довільного уваги дітей молодшого шкільного віку.
№п/п
зміст
Форми та фізичні методи
Методичне супровід
Розвиток активного уваги
Гра «Дивися і слухай»
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. ->М.,2002. ->С.37.
2.
Розвиток цілеспрямованого уваги
Гра «Хто швидше»
Грінченка В.О.Играв теорії, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. ->М.,2002. ->С.38.
3.
Розвиток слухового уваги
Гра «>Пантомима»
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционнои роботі. ->М.,2002, ->С.39.
4.
Розширення обсягу уваги
Гра «Переходи»;
«>Цветник»
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. -М.,2002. ->С.39,61
5.
Розвиток
довільного уваги
>Ига «Щоправда чи ні»
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. -М.,2002. -С.40.
6.
Розвиток слухового уваги
Гра «Звуки
переплуталися»;
«>Язиколомки»
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. -М.,2002. -С.40, 50
7.
Розширення обсягу
уваги
Гра «Слово -невидимка»; «>Небилици»; «Знайди лева.срисованного з
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. ->М.,2002.-С.41,52
зразка» (див.
додаток №3)
8.
Розвиток зорової
пам'яті
Гра «>Утиние
історії»; «Яка маска тут зайва?»; «До якихзамочним свердловин підходять ці ключі?»; «Знайди 10 відмінностей» (див. Додаток №3)
Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционной роботі. ->М.,2002. ->С.71.
9.
Розвиток
довільного
уваги
«>Расставь значки малих малюнках»; «Що намальовано?»
>Семенченко П. 399
завдань у розвиток дитини.-М.,2000.-С.104,111.
ЗАВДАННЯ 2: Підвищення кваліфікації педагогів з проблемі розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку.
№
>п/'п
зміст
Форми і силові методи
Методичне супровід
Допомога у виявленні
Творчого потенціалу
педагогів із єдиною метоюличностно-ориентационной корекції
>Практикум для вчителів з проведення роботи розвитку уваги в дітей віком
А.І.Доровский
Придбання педагогами нових методик
Програми індивідуальних
консультацій із педагогами; Семінар «Інноваційні
роботи з дітьми
дошкільного віку, вивчення особливостей кожної дитини
методи і технології роботи з розвитку уваги молодших школярів»;
Ділова гра «Активні форми роботи з розвитку уваги».
3.
>Ознакомлениепедагогов з
результатами занять із дітьми
>Практикум «Розвиток уваги молодших школярів»;
Звіт психолога результатами роботи з групою дітей, котрі страждають порушенням уваги
4.
Підвищення творчу активність педагогів з питання формування уваги дітей через гру
Рольові гри;
Ігри тренінги розвиток в дітей віком уваги «Уявіть собі,..»;Игри-шутки,игри-минутки; Дискусія «Чому залежить розвиток уваги молодших школярів».
>ЧистяковМ.И.
>Психогимнастика, ->М.,1990,
2.3 Одержання кінцевих результатів дослідження та їх науковий аналіз
Після завершення занять підбито загальні підсумки зміни розвитку довільного уваги дітей. Дня цього було використана методика «>Корректурная проба».
Методика «>Корректурная проба» (див. Додаток №3)
Цю методику дозволяє простежити динаміку зміни рівня довільного уваги.Вил взятий варіант буквеної матриці.
Суть завдання зводилася до того, що дітям було запропоновано книжкові тексти, у тому числі потрібно було викреслити дві певні літери (Проте й Про), послідовно переглядаючи кожну рядок тексту.
Мета дослідження: визначити рівень стійкості йпереключаемости уваги, вивчити динаміку працездатності.
Матеріал й устаткування: аркуш із книжки, ручка, секундомір.
Показник точності роботи, що відбиває рівень стійкості уваги, обчислювався за такою формулою:
А = ∑ / ∑ + Про;
Де ∑ - число правильно закреслених літер, Про - кількість помилок.
Якщо випробовуваний передбачає жодної помилки, цей показник становить одиниці; за наявності помилок вона завжди менше одиниці.
Показник точності відбиває стан загальної психічної працездатності випробуваного, його стомлюваність, ступінь стійкості уваги.
Час виконання завдання 2 хвилини. За помилку вважалася літера, яку дитина забув викреслити або була викреслена літера, яка входило у обсяг завдання.
Висновки про рівень розвитку уваги було зроблено за такою шкалою:
10 балів - немає помилок;
8-9 балів - 1 помилка;
6-7 балів - 2-3 помилки;
4-5 балів -4-5 помилок;
0-3 бала - понад п'ять помилок,
Таблиця 2. Рівень розвитку уваги дітей на контрольному етапі експерименту
Кількість балів
Кількість дітей
%від загальногоЧисла дітей
10 балів
1
8,3
8-9 балів
1
8,3
6-7 балів
5
41,7
4-5 балів
4
33,3
0-3 бала
1
8,3
Аналіз результатів показав, що розвитку довільного уваги дітей змінився. Діти стали уважніше.
Графік №2
Динаміка розвитку довільного уваги дітей молодшого шкільного віку на контрольному етапі експерименту
Висновки за другою главі
За результатами проведеної експериментальної роботи можна зробити такі висновки:
- основна мета дослідно-експериментальної роботи була перевірка висунутої у дослідженні гіпотези. Положення гіпотези перевірялися під час дослідно-експериментальної роботи, проведеному з дітьми, мають проблеми, у розвитку довільного уваги.Опитно-експериментальная робота проводилася удвічі етапу- констатуючий і яка формує. Метаконстатирующего експерименту - виявлення рівня розвитку довільного уваги дітей молодшого шкільного віку;
- результатиконстатирующего експерименту показали досить низький рівень розвитку довільного уваги дітей. Експериментальна група мала недостатньо високий рівень перевірених умінь;
- підвищення рівня розвитку довільного уваги молодших школярів необхідно проводити систематичну роботу з активізації їх індивідуальних можливостей. Через війну реалізацію програми формування та розвитку довільного уваги отримали позитивна динаміка у розвитку.
Укладання
У сучасному школі доки повною мірою забезпечується розвиток довільного уваги молодших школярів. Процес розвитку уваги повинен пронизувати все етапи розвитку дитині.
Через війну виконаної роботи нами:
1. була проаналізовано що є психолого-педагогічна література у питанні;
2. було визначено особливості діяльності психолога в розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку;
3. розроблено й апробована програма діяльності психолога в розвитку уваги дітей молодшого шкільного віку. Проведення дослідно-експериментальної роботи показало, що розвитку уваги в дітей віком сформований по-різному. І тільки цілеспрямована роботу з ними впливає динаміку розвитку довільного уваги.
Уся виконана робота дозволяє: зробити такі основні висновки:
1. молодший школяр не можуть самостійно розвивати довільне увагу, їм необхідний допомогу дорослих;
2. допомогу дорослих мусить бути цілеспрямованою і містити розмаїття різноманітних форм й ефективні методи, зокрема і з гри;
3. сприятливий грунт при цьому створює програма, розробленої з урахуванням спостережень дітей і проведенихекспресс-диагностик;
4. ведучи контролю над дітьми, можна було одержати точну картину можливостей кожного, і зробить роботу з розвитку дітей ефективнішою.
>Коррекционная робота з розвитку довільного уваги молодших школярівеффективна у випадку, якщо використовується значний спектр методів: спостереження, психологічний експеримент, вивчення досвіду, аналіз документації, вивчення дитячих робіт, вивчення літературних джерел. Кожен із зазначених методів знаходить дієвість в поєднанні коїться з іншими, бо їх використання носить комплексний характер.
Список використаної літератури
1. АндрєєвО.А.Тренируйте увагу. - М,: Просвітництво. 1994,
2. Богданова Т.Г. Діагностика пізнавальної сфери дитини - М.:Роспедагенство, 1994.
3. Вікова і педагогічна психологія / Під ред. А.В. Петровського. -М.: Просвітництво, 1973.
4. ВиготськийЛ.С. Розвиток вищих форм уваги дитячому віці //Хрестоматія по увазі / Ред. О.Н, Леонтьєва. -М..1976. - З. 184-220,
5.ГаяьперинП.Я. Експериментальне формування уваги. - М.; Педагогіка, 1974.
6.Гамезо М. В. Вікова і педагогічна психологія. - М.: Педагогічна суспільство Росії, 2003.
7.ГоноблинФ.Н. Увага та її виховання. - М.: Педагогіка, 1972.
8.ГрановскаяР.М. Елементи практичної психології. - Л.:Изд-воЛГУ, 1988.
9. Грінченка І.С. Гра теоретично, навчанні, вихованні ікоррекционнойработе.-М.:ЦГЛ, 2002,
>10.Давайте пограємо / Під ред. А.А. Столяра. - М.: Просвітництво, 1991.
>11.Детская психологія / Під ред.Я.Л.Коломинского. - Мінськ: Університетське, 1988.
>12,Кладки Р, Пам'ять людини; структури та процеси. - М.: Світ, 1978.
>13,К0ломинскийЯ.Л. Людина:перташогая. -М.: Просвітництво, 1980.
>14.Люблинская А.А. Дитяча психологія. -М.: Просвітництво, 1971.
>15.Марцинковская Т.Д. Діагностика психічного розвиткуоребенка, -М.:Линка-Пресс, 1997.
>1б.НемовР.С. Психологія. У 3-х кн.Кн.З: Експериментальна педагогічна психологія і психодіагностика. - М.:Владос, 1995.
П. НємовР.С. Психологія. У 3-х т.Кн.1. - М.:Владос, 2001,
>18.НемовР.С. Психологія. УЗх кн.Кн.З.- М.:Владос, 2001
19. Ніколаї І. Загадки тисячоліть: Що ми знаємо про пам'яті. - М.: Світ, 1988.
20.Нуркова В.В. Психологія. - М.:Юрайт, 2004.
21. І.ПонарядоваГ.М. Про увазі молодших школярів із різної успішністю // Питання психології. - 1982. - №2. - З. 10-12.
22. Викладання у перших класах.Психолого-педагогическая практика. - М.:ЦГЛ, 2003.
>23.Психология / Під ред. Б.М.Рогова. - М.:МарТ, 2004.
>24.Психология пам'яті / Під ред.Ю.Б.Гиппенрейтер, - М.;ЧеРо, 2000.
>25.Рабочая книга шкільного психолога, - М.; Просвітництво, 1991.
>2б.РатановаТ.А. Діагностика розумових здібностей дітей, - М.;Флинта, 2003.
>27.РатановаТ.А.Психодиагностические методи вивчення особистості. -М.:Флинта>2003.
28.Рогов Б.І.Настольная книга практичного психолога освіти. -М.:Владос, 1996.
>29.Семенченко П. 399 завдань у розвиток дитини. - М.:Олимп-Пресс, 2000.
>30.СтаниславскийК.С. Моє життя мистецтво. - М.: Мистецтво, 1956.
>31.Хрестоматия по увазі / Ред. О.Н. Леонтьєва. - М.: Вид-во МДУ, 1976.
>32.Хрестоматия із загальної психології / Під ред,Ю,Б.Гиппенрейтер. - М,: Вид-во МДУ, 1979.
>33.ЧистяковаМ.И.Психогимнастика, - М.: Просвітництво, 1990.
>34.Шмаков З. Від гри до самовихованню: Збірник ігор - корекцій. - М.: Нова школа, 1993.
