Дослідження пам'яті школярів
1. Об'єкт, програму і методика досліджень
школяр пам'ять короткочасний образний
1.1 Об'єкт і яскрава програма досліджень
З давнини люди намагалися багато знати й уміти. І тому вони зверталися зі своєю пам'яті, намагаючись згадати, що коли-небудь чули, бачили, читали. Проте, як свідчить наука, боротьба за розкриття секретів пам'яті зазвичай закінчувалася поразкою в людини. І так було починаючи з перших печерних поселень. То є і сьогодні, оскільки дуже складно порушити ті клітини кори мозку, що будь-коли отримали інформацію, але ніяк не дають можливість відтворити її знову.
В усіх життєвих розумових заняттях, що у багатьох професіях, відчувається необхідність довіряти пам'яті, більш-менш досконалим чином, різні поняття і пізнання. Недостатньо розвинена природна пам'ять причина тривалих праць та, часто непотрібних, зусиль.
У приватному разі учень, обдарований хорошою пам'яттю, завжди перевага над своїми товаришами, менш щасливими цьому плані, і завжди заслуговує похвали вчителів, встигаючи більше при іспитах і конкурсних випробуваннях, та й з значно меншим працею.
Американські вчених вважають, що людина виборює своє життя може точно відтворити лише 5% те, що він дізнався приблизно за 50–60 років свого життя. Якщо ж говорити про інформацію ні точної та повної, йдеться про часткової, то то вона може згадати до 35% подій, фактів, роздумів.
Об'єктом дослідження були види пам'яті школярів р. Гомеля.
Мета: Дослідження різних видів пам'яті школярі р. Гомеля.
Програма дослідження включає у собі рішення наступних завдань:
підготовка літературного огляду з пам'яті і увазі;
вивчення різних видів пам'яті школярі р. Гомеля;
вивчення залежності розвитку запам'ятовування від статі та віку навчальний і літній час;
– вивчення залежності пам'яті від посиленої уваги.
1.2 Методика досліджень
У процесі дослідження було використане чотири виду тестів визначення:
– обсягу короткочасною пам'яті;
– обсягу образною короткочасною пам'яті;
– можливості пам'яті в різних засобах запам'ятовування;
– обсягу уваги.
Виявлення обсягу короткочасною пам'яті.
Протягом 1 хвилини випробовуваний уважно читає запропонований тест з 24 слів. Потім протягом 5 хвилин записує все слова, що йому вдалося запам'ятати у кожному порядку. Слова для тесту: сіно, ключ, літак, поїзд, картина, місяць, співак, радіо, трава, перевал, автомобіль, серце, букет, тротуар, століття, фільм, аромат, гори, океан, нерухомість, календар, чоловік, жінка, абстракція, вертоліт.
Кожне слова 1 бал. По сумі балів визначаємо, якої категорії належить обсяг пам'яті випробуваного (таблиця 1).
Таблиця 1 – Визначення характеристик обсягу пам'яті
Кількість балів
Характеристика пам'яті
6 і від
Обсяг пам'яті низький
7–12
Обсяг пам'яті трохи нижчий від середнього
13–17
Обсяг пам'яті хороший
18–21
Обсяг короткочасною пам'яті відмінний
Понад 22
Пам'ять феноменальна
Визначення обсягу образною короткочасною пам'яті.
>Испитуемому пропонується протягом 20 секунд запам'ятати якомога більше образів зпредъявляемой йому таблиці. Потім протягом 1 хв він має відтворитизапомнившееся (записати чи намалювати). Як одиниці обсягу пам'яті приймається образ (зображення предмета, геометрична постать, символ).
Тест, використовуваний визначення обсягу образною пам'яті представлений малюнку 1. По сумі балів визначаємо, якої категорії належить обсяг пам'яті випробуваного (таблиця 2).
Малюнок 1 – Тест визначення обсягу образною пам'яті
Таблиця 2 – Визначення характеристик обсягу образною пам'яті
Кількість балів
Характеристика пам'яті
5 і від
Обсяг короткочасною пам'яті нижче норми
Понад 6
Обсяг короткочасною пам'яті гаразд
Визначення обсягу пам'яті при механічному і логічному запам'ятовуванні.
Дослідник зачитує випробуваному ряд слів з логічного низки. Через 1 хв випробовуваний записує названі слова. Через 3–4 хв експериментатор знову зачитує випробуваному ряд слів і механічного низки. Через 1 хв випробовуваний записує названі слова.
Слова для логічного запам'ятовування – сон, умивання, сніданок, дорога, університет, пара, дзвінок, перерву, залік, дискотека.
Слова для механічного запам'ятовування – квартира, ялинка, зірка, вітрило, гас, бомба, слон, кут, вода, шлейф.
Через війну порівнюється який із способів запам'ятовування переважає.
Визначення обсягу уваги.
>Испитуемому дають інструкцію із завданням: «У кожному квадраті у випадковому порядку «розкидані» числа від 101 до 136. Ви маєте це знайти гаразд зростання – 101, 102, 103 тощо. Роботу починати за командою експериментатора».
Для визначення обсягу уваги використовувався тест представлений малюнку 2. Для оцінки показників обсягу уваги використовувалася таблиця 3.
112
105
117
126
102
123
122
127
109
119
131
108
107
115
134
124
104
116
132
136
101
111
135
128
118
129
114
130
133
120
103
110
121
125
113
106
Малюнок 2 – Тест визначення обсягу уваги
Обсяг уваги визначається за такою формулою:
B = 648 /t,
де B – обсяг уваги,
>t – час в секундах.
Таблиця 3 – Оцінка показників обсягу уваги
Показник обсягу уваги
Оцінка показника
Більше 6
Високий
4–6
Середній
Менш 4
Низький
2. Результати дослідження та обговорення
Дослідження проводилося на вСОШ №122 р. Гомеля. Як піддослідних виступали школярі віком від 13 до 18 років. Усього вирішено було обстежено 150 людина, їх 75 хлопців та 75 дівчат. Обробку даних проводили здифференцировкой за видами пам'яті, підлозі, віку у час і під час канікул.
Додатково було проведено у 40 школярів (20 дівчат і 20 хлопців) тест визначення обсягу уваги.
2.1 Обсяг короткочасною пам'яті й школярі
Для уявлення загального стану обсягу короткочасною пам'яті школярі нині дані представлені у вигляді діаграми (рис. 3).
Малюнок 3 – Показники обсягу короткочасною пам'яті
З діаграми видно, що з більшої половини (57%) школярів обсяг короткочасною пам'яті нижчий від середнього. З другого краю місці (31%) обсяг пам'яті хороший. Обсяг пам'яті низький, відмінний і феноменальну пам'ять мають 5%, 6% і одну% школярів відповідно.
Для пояснення цій ситуації необхідно проаналізувати показники обсягу уваги У цих ж школярів, представлені у вигляді діаграми (рис. 4).
Малюнок 4 – Показники обсягу уваги школярі
З діаграми видно, що міра уваги майже в усіх школярів низький (48%) і середній (49%). Високий обсяг уваги лише в 3% школярів.
Для вивчення співвідношення обсягів короткочасною пам'яті школярі залежно від своїх статі дані представлені у вигляді діаграми (рис. 5).
З діаграми видно, що і в юнаків, і від дівчат переважає обсяг короткочасною пам'яті нижчий від середнього, але хлопців із даним обсягом пам'яті на 1,3% більше, ніж дівчат.
З другого краю місці як і в юнаків, і від дівчат обсяг короткочасною пам'яті хороший, але дівчат із зовнішніми даним обсягом пам'яті на 2,7% більше, ніж хлопців.
Малюнок 5 – Показники обсягу короткочасною пам'яті залежно від статі
У хлопців третьому місці обсяг короткочасною пам'яті низький, що у 4,1% більше, ніж в дівчат. У про місці обсяг короткочасною пам'яті відмінний, що у 3,4% більше, ніж в хлопців.
Проаналізувавши отримані дані можна дійти невтішного висновку, що з дівчат короткочасна пам'ять краще, ніж в хлопців. Але, попри це, одиничний випадок із феноменальну пам'ять був відзначений в хлопця.
Цю ситуацію можна прокоментувати, проаналізувавши показники обсягу уваги від дівчат і хлопців, які у вигляді діаграми (рис. 6).
Як очевидно з діаграми, в юнаків переважає низький обсяг уваги (60%), що у 25% більше, ніж в дівчат. На відміну від хлопців, від дівчат переважає середній обсяг уваги (65%), що у 30% більше, ніж в хлопців. Проте високий обсяг уваги було виявлено тільки в хлопців (5%). Отже, отримані дані про рівню уваги школярі повністю пояснюють співвідношення обсягів короткочасною пам'яті від дівчат і хлопців.
Малюнок 6 – Показники обсягу уваги залежність від статі
Для аналізу обсягу короткочасною пам'яті школярі залежно тільки від статі, а й від його віку, дані представлені у вигляді графіка (рис. 7). Для побудови даного графіка було використано моди.
Малюнок 7 – Обсяг короткочасною пам'яті в юнаків та вродливих дівчат залежно від його віку: 1 – обсяг короткочасною пам'яті низький; 2 – обсяг короткочасною пам'яті нижчий від середнього; 3 – обсяг короткочасною пам'яті хороший; 4 – обсяг короткочасною пам'яті відмінний; 5 – пам'ять феноменальна
З графіка видно, що дитина віком від 13 до 18 років школярі переважає низький обсяг короткочасною пам'яті і лише у 15-річному віці в багатьох дівчат й у16-летнем віці в багатьох хлопців обсяг короткочасною пам'яті хороший.
Пояснити цю ситуацію можна, проаналізувавши показники обсягу уваги школярі залежно від статі, представлені у таблиці 4.
Таблиця 4 – Показники обсягу уваги школярі залежно від його віку
Оцінка показника
Пол
Вік, років
13
14
15
16
17
18
Високий
М, %
–
–
–
20
–
–
Ж, %
–
–
–
–
–
–
Середній
М, %
–
–
60
40
67
33
Ж, %
–
33
100
100
60
50
Низький
М, %
100
100
40
40
33
67
Ж, %
100
67
–
–
40
50
>Обработав статистичні дані представлені у таблиці 1, проаналізували обсяг уваги школярі залежно від статі.
У13-летнем віці обсяг уваги як в хлопців і від дівчат низький. У 14 років в усіх хлопців обсяг уваги залишається на низький рівень, а й у 33% дівчат обсяг уваги поліпшується з низького до середній рівень. До 15 років вже в всіх дівчат і в 60% хлопців середній обсяг уваги. У 16 років від дівчат обсяг уваги залишається на середній рівень, а й у хлопців увагу продовжує поліпшуватися (20% з великим обсягом уваги, 40% із середнім обсягом уваги і 40% з низьким обсягом уваги). У17-летнем віці обсяг уваги як в хлопців і від дівчат починає зменшуватися. У із середнім увагою лише 60% дівчат, інші ж 40% дівчат мають низький обсяг уваги. Серед хлопців 67% із середнім обсягом уваги і 33% з низьким обсягом уваги. У віці увагу як в хлопців і від дівчат продовжує погіршуватися: 50% дівчат із середнім та 50% з низьким обсягом уваги, 33% хлопців із середнім та 77% з низьким обсягом уваги. Відтак можна дійти невтішного висновку, що з дівчат увагу з 13 до 15 років поліпшується, і з 17 років починає погіршуватися. У хлопців увагу поліпшується з 13 до 16 років, і з 17 років ж починає погіршуватися. Отже, від дівчат найбільший обсяг уваги 15–16 років, а й у хлопців – в 16 років.
Показники обсягу короткочасною пам'яті школярі у навчальний і літній час надані малюнку 8.
Малюнок 8 – Обсяг короткочасною пам'яті у навчальний і літній час школярі
І на навчальний й у літній час школярі переважає обсяг короткочасною пам'яті нижчий від середнього (у час 58%, тоді як у час канікул 56%). З другого краю місці, як у навчальний і у літній час хороший обсяг короткочасною пам'яті (у час 33%, тоді як у час канікул 26%). Низький обсяг короткочасною пам'яті у час у 4% школярів, тоді як у час канікул – у 8%. Чудовий обсяг короткочасною пам'яті у час у 4% школярів, тоді як у час канікул – у 10%.
Влітку на виборах 4% більше школярів із низьким обсягом короткочасною пам'яті, тому що в підлітків під час канікул немає постійних тренувань пам'яті. У навчальний час на майже 7% більше школярів із хорошим обсягом короткочасною пам'яті, ніж влітку, а влітку під час 6% більше школярів із відмінним обсягом короткочасною пам'яті, оскільки підлітки із добре розвиненою пам'яттю влітку відпочилі, бадьорі.
2.2 Обсяг образною короткочасною пам'яті школярі
Для аналізу обсягу образною короткочасною пам'яті школярі нині дані представлені у вигляді діаграми (рис. 9).
Малюнок 9 – Показники обсягу образною короткочасною пам'яті
З діаграми видно, що майже в всіх школярів (99%) обсяг образною короткочасною пам'яті гаразд, що підтверджує літературні дані.
Проаналізувавши отримані дані, надані малюнку 7, можна дійти невтішного висновку, у процесі навчання викладачеві необхідно більший упор саме на образну пам'ять школярів.
2.3 Логічний і механічний способи запам'ятовування школярі
На малюнку 10 представлені дані про розподілу різних способів запам'ятовування від дівчат і юнаків.
Малюнок 10 – Розподіл різних способів запам'ятовування в юнаків та вродливих дівчат
З діаграми видно, що і від дівчат, і в юнаків логічний спосіб запам'ятовування переважає над механічним (у 76% дівчат і в 64% юнаків). Переважна більшість механічного способу запам'ятовування над логічним у 21% хлопців та 13% дівчат. Рівність логічного і механічного запам'ятовування у 15% хлопців та 11% дівчат.
Проаналізувавши отримані дані, можна дійти невтішного висновку, що дівчат із зовнішніми логічним способом запам'ятовування на 12% більше, ніж юнаків. Отже, від дівчат цей спосіб запам'ятовування розвинений краще, ніж в юнаків.
Малюнок 11 – Розподіл різних способів запам'ятовування віком
Аналізуючи дані надані малюнку 11, можна дійти невтішного висновку, що із віком погіршується механічне запам'ятовування та покращується логічне. У13-летнем віці у 43% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 18% школярів рівність логічного і механічного способів запам'ятовування і в 39% школярів механічне запам'ятовування переважає над логічним. У 14 років у 57% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 13% – рівність логічного і механічного способів запам'ятовування і в 30% – переважання механічного способу запам'ятовування. До 15 років у 87% школярів логічне запам'ятовування переважає над механічним, у 5% – рівність логічного і механічного способів запам'ятовування й лише у 8% школярів переважання механічного запам'ятовування. У 16 років у 64% школярів переважає логічний спосіб запам'ятовування, у 29% – рівність логічного і механічного запам'ятовування і в 7% – переважання механічного запам'ятовування. До 17 роках із переважанням логічного способу запам'ятовування над механічним 88% школярів та лише 8% – з рівністю логічного і механічного способів запам'ятовування і 4% – з величезним переважанням механічного запам'ятовування. У 18-річному віці 79% школярів із переважанням логічного запам'ятовування, 14% – з рівністю логічного і механічного запам'ятовування і аналогічних сім% – з величезним переважанням механічного запам'ятовування.
Таблиця 5 – Розподіл різних способів запам'ятовування підлогою і віку
Показники
Пол
Вік, років
13
14
15
16
17
18
Переважна більшість логічного запам'ятовування
М, %
47
50
76
75
80
67
Ж, %
36,5
62,5
95
50
94
100
Рівність логічного і механічного запам'ятовування
М, %
18
14
12
12,5
10
22
Ж, %
18
12,5
–
50
6
–
Переважна більшість механічного запам'ятовування
М, %
35
36
12
12,5
10
11
Ж, %
45,5
25
5
–
–
–
Усього
М, %
100
100
100
100
100
100
Ж, %
100
100
100
100
100
100
Аналізуючи набуті дані, представлені у таблиці 5, можна дійти невтішного висновку, що з дівчат логічний спосіб запам'ятовування розвивається швидше, ніж в юнаків. У13-летнем віці в юнаків переважає логічний спосіб запам'ятовування над механічним (логічний спосіб запам'ятовування – 47% юнаків, механічний спосіб запам'ятовування – 35% юнаків). У дівчат у даному віці переважає механічний спосіб запам'ятовування (логічний спосіб запам'ятовування – 36,5% дівчат, механічний спосіб запам'ятовування – 45,5% дівчат). У 14 років 50% юнаків з величезним переважанням логічного способу запам'ятовування, 14% – з рівністю логічного і механічного запам'ятовування і 36% – з величезним переважанням механічного способу запам'ятовування. У дівчат у такому віці інтенсивно розвивається логічний спосіб запам'ятовування і як 62,5% дівчат. З переважанням механічного способу запам'ятовування над логічним 25% дівчат. У 15 років 76% юнаків з величезним переважанням логічного способу запам'ятовування, 12% – з рівністю логічного і механічного способів запам'ятовування та дванадцяти% – з величезним переважанням механічного способу запам'ятовування. У дівчат продовжує інтенсивно розвиватися логічний спосіб запам'ятовування й у віці вже становить 95% дівчат. І лише в 5% дівчат переважає механічний спосіб запам'ятовування над логічним. До 16 років 76% юнаків з величезним переважанням логічного способу запам'ятовування і 12,5% – з величезним переважанням механічного способу запам'ятовування. У дівчат до 16 років 50% – з величезним переважанням логічного способу запам'ятовування і 50% – з рівністю логічного і механічного способів запам'ятовування. У 17 років у 70% юнаків логічний спосіб запам'ятовування переважає над механічним й лише у 10% юнаків переважає механічний спосіб запам'ятовування. У цьому віці 94% дівчат із зовнішніми переважанням логічного способу запам'ятовування над механічним і шість% дівчат із зовнішніми рівністю логічного і механічного способів запам'ятовування. До 18 років 67% юнаків з величезним переважанням логічного способу запам'ятовування, 22% – з рівністю логічного і механічного запам'ятовування і одинадцять% юнаків з величезним переважанням механічного способу запам'ятовування. В усіх дівчат до 18 років логічний спосіб запам'ятовування переважає над механічним.
2.4 Рекомендації для поліпшення пам'яті
Інформація тільки тоді ми закріплюється в довгостроковому сховище, коли він пройде попереднє опрацювання в регістрах оперативної пам'яті і короткочасного сховища. Істотною особливістю обробних регістрів є можливість обробляти одночасно лише 7±2 одиниць інформації.
Обсяг пам'яті залежить від кількості одиниць інформації, а залежить від рівня перекодування. Людина, володіє технологією перекодування, може запам'ятовувати багато і швидко.
Одиниця інформації може укрупнюватися як у образному, і на логічному рівні за допомогою внутрішнього чи зовнішнього зв'язування.
>Перекодирование рівня пропозиції здійснюється легко і, природно. Проте підвищення рівня перекодування вимагає навичок роботи з образною і логічного пам'яттю. А навички не даються без систематичної тренування.
Якщо читаєш текст із установкою запам'ятати докладно, то вчитуєшся до кожної слово. За такої характері читання як одиниця інформації частіше виступає слово, яких може бути дуже багато. Оскільки регістр оперативної пам'яті може обробляти одночасно лише 7 одиниць інформації, необхідно укрупнити одиницю інформації рівня пропозиції. І тому потрібно побачити зміст пропозиції повністю, лише у «картинці».
Якщо кожному пропозиції відповідає своя «картинка», ТОВ запам'ятовування відбувається лише на рівні пропозиції. Якщо пропозицій також стосовно багато, необхідно виходити більш високий рівень перекодування – до рівня смислового шматка. У цьому кожне наступне пропозицію накладається на попереднє до того часу, поки характер «картинки» не зміниться.
Якщо характер «картинки» змінився, слід зупинитися й закінчити формування одиниці інформації. Отриману «картинку» уявляємо які і тримаємо їх у уяві 5 – 20 секунд, щоб він закріпилася в короткочасному сховище.
У уяві може статися що догоджає: розміри змінюються, простір викривляється, предмети і явища постають у фантастичному вигляді. Зображення може досить виразним: розмитим чи сірим, мов у сутінках. Принаймні тренувань слід прагнути, щоб зображення ставало дедалі більше виразним.
Наприкінці запам'ятовування текстусканируем (переглядаємо уявою швидким слизьким поглядом) все одиниці інформації з порядку. Після цього йому досить вимовити подумки назва логічного шматка, як одразу оживає стоїть його образ.
Прийом образного групування зміцнює одиницю інформації, зменшує їх кількість, різко збільшуючи обсяг пам'яті. Поруч із образним групуванням здійснюється розумова операція групування елементів інформацією логічні центри, що дуже покращує розуміння матеріалу.
Якщо потрібно докладно запам'ятати невеличке повідомлення, людина починає уважно вчитуватися у кожну подробиця. Це спричиняє з того що кількість одиниць інформації різко зростає, регістр оперативної пам'яті переповнюється і тоді замість точного запам'ятовування всіх деталей на думку спадає хаос, із якого важко вивудити необхідне.
Якщо текст насичений дрібними деталями, які потрібно запам'ятати, то одиниця інформації виявиться занадто громіздкою, незручною для зберігання. Тому необхідно використовувати прийом «входження до текст», який передбачає активізацію відчуттів при запам'ятовуванні. Прийом проводиться що з прийомом образного групування.
Необхідно навчитися «входити» до тексту: уявити себе режисером і оператором фільму, який «знімається» за текстом, а й героєм його, які відчувають цілком реальні відчуття.
Відчуття, які ми викликали в себе, скороминущі,неявни, але… Їх чимало, і вони, як гачками впиваються в інформацію, хіба що залучаючи її до зорового образу.
У результаті відбувається таке: з допомогою групування ми зібралиразбегающиеся елементи інформацією єдину «картинку» і скріпили її численними відчуттями. Після цієї подвійний операції вже немає потреби хвилюватися за схоронність інформації – досить подбати лише про ключі до неї. Ключем до інформації послужить будь-який образ з одиниці інформації – найяскравіший. Хоча краще брати як ключового той образ, у якому лежить основна значеннєва навантаження.
Головне, слід пам'ятати ключовим словом (образ). При пригадуванні активно запрацюють ті численніключки-зацепки, які ми розкидали за текстом як відчуттів. А ними пригадається і загальна «картинка». Залишиться лише оживити її, озвучити текст.
Образнегруппирование допомагає запам'ятати загальний сенс висловлювання, а ключовою образ, завдяки входженню до тексту, як їжачок, прокотившись за повідомленням, нанизає за свої голки все дрібні деталі виведе загальну «картинку».
Найпотужнішим прийомом для запам'ятовування послідовностей є прийом асоціацій. По-перше, вона дозволяє працювати з довжелезними послідовностями; по-друге, він надає можливість запам'ятати ключове слово до різноманітної інформації; по-третє, з його за допомогою можна запам'ятати довгі цифрові ряди чи телефони.
Щоб користуватися прийомом асоціацій, необхідно вивчити асоціативний ряд. Повний ряд включає у собі 101 слово:
1. Ока
21. цибулю
41. чек
61. шкура
81. повіку
2. дзига
22. лілія
42. Чарлі
62. шило
82. вила
3. тир
23. лати
43. чорт
63. шорти
83. вата
4. чайник
24. промінь
44. креслення
64.ишачок
84. лікар
5. пар
25. лупа
45. череп
65. шипи
85. бугай
6. кулю
26. щезник
46. чаша
66. гулі
86. вишка
7. вуса
27. лось
47. годинник
67. шосе
87. ваги
8. верба
28. лев
48. хробак
68. шов
88. Вова
9. йод
29. човен
49. диво
69. шедевр
89. відро
10. вікно
30. трон
50. пень
70. сіно
90. данина
11. окіст
31. тюк
51. піка
71. сік
91. дека
12. кіл
32. тюль
52. пила
72. сіль
92. дуло
13. кіт
33. торт
53. парта
73. мережу
93. дитя
14. купа
34. хмара
54. піч
74. сачок
94. дача
15. спис
35. сокиру
55. піп
75. чобіт
95. дупло
16. каша
36. туш
56. гармата
76. сушіння
96. душ
17. коса
37. трос
57. пес
77. соски
97. дошка
18. килим
38. «Таврія»
58. пиво
78. сова
98. диван
19. кеди
39. етюд
59. пуд
79. сідло
99. дудка
20. місяць
40. чан
60. шина
80. виноград
100. кіннота
Кожне слово асоціативного низки треба представляти у вигляді конкретного способу життя та знати його номер. Запам'ятати ряд разом із номерами нескладно, якщо проаналізувати його з погляду цифро-буквеного коду, з урахуванням якого він складено:
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
зв
до
л
т
год
п
>ш
з
в
буд
Букві До вцифро-буквенном коді відповідає 1, у першому слові низки мусить бути згодна До – Ока. Вам повинен скластися якусь конкретну образ, у якому центральному місці ріка. Образ «тир» краще становити як стіну, де розташовуються мішені. (Буква Р в цифро-буквений ряд не і до уваги береться. Але смільчаків як інші літери низки, крім До і Л, відповідають букві, з якого починається цифра: тир – три, чайник – чотири, пар – в п'ять і т.д.). Образ «вуса» – це який-небудьМюнхаузен з довжелезними вусами. Образ «йод» – склянки з йодом, окремі розбиті – видно колір, відчувається запах (включаємо відчуття). У цьому дусі слід пропрацювати весь ряд завчити його.
>Двузначние числа позначаються словами, які містять літери, відповідні кожної цифрі. Наприклад, 21 – цибулю, цифрі 2 відповідає Л, цифрі 1 – До.
Асоціація – отже зв'язок. Отже, ви повинні пов'язувати в образ (до однієї картинку) слова асоціативного низки ззапоминаемими словами. у своїй, крім зорових образів потрібно користуватися й відчуттями.
Якщо вміло поєднати прийоми входження до текст, групування і достойний прийом асоціацій, можна запам'ятати більше об'ємів не пов'язаної за змістом інформації. Не треба думати, що знання тієї чи іншої прийому саме собою зміцнить пам'ять. Можете вважати надійним помічником вашу згадку лишень тоді, коли час систематичних тренувань ви доведете до автоматизму вміння застосовувати прийоми.
Умовно розділимо все тексти на дві групи: конкретні тексти й абстрактні. Під конкретними усвідомимо такі тексти, під час читання яких ми можемо задіяти значну частину комплексу своїх відчуттів. Це означає, що у таких текстах усе або майже все надаються до сприйняття з допомогою органів почуттів – бачити, чути, відчувати на дотик та інші. А під абстрактними усвідомимо тексти, у яких йдеться про речі, які важко чи неможливе побачити, почути, помацати руками…
>Запоминание за сюжетикою розраховане, переважно, на конкретні тексти.
>Текст-описание є зазвичай довгою послідовністю дрібних елементів інформації. Спроба читати їх механічно призводить до швидкого переповненню регістру оперативної пам'яті. І тоді читач перестає бачити загальне полотно: проти нього відбуваються всього ті образи, які потрапили до вузьке його уваги.
Якщо придумати длятекста-описания свій сюжет, то мелькання образів припиниться, стане видно загальну картину, і запам'ятовування відразу поліпшиться. Щоправда, доведеться трохи пофантазувати.
Отже,активируем наші відчуття, включаючи фантазію і… починаємо знімати фільм. Відтоді ви режисер, оператор, звукорежисер і навіть герой цього фільму й.
При відповідність сюжету треба бачити як той об'єкт, про яку ми у цю секунду читаємо, але важливо одночасно утримувати на «картинці» і те, що вони проскочило. У цьому прожектор вашу увагу, висвітлюючиизучаемий об'єкт, раз у раз стрімко ковзає до початку – і знову об'єкта. Тобто раз у раз мисканируем пройденийсюжет-маршрут.
Коли весь маршрут пройдено, зновусканируем його. Ви повинні вміти пробігати поглядом весь шляхпочт миттєво, не зупиняючи увагу деталях – лише вузлові моменти. У той самий час ви повинен мати можливість у будь-якої миті пригальмувати і «ввійти» в картинку: побачити їх і відчути все дрібні деталі.
Важливу роль апараті пам'яті грає мова. Важливо вміти легко, вільно викладати свої міркування, озвучувати які відбуваються на внутрішньому екрані образи. Якщо ви і цілком впевнені, що ваша рівень розвитку промови дозволить легко описати зорові образи, досить раз-два проскануватисюжет-маршрут. У іншому разі після сканування слід розпочати переказу.
Переказ – це розвиток мови, а й прекрасна тренування пам'яті. Під час переказу в корі мозку відбуваються процеси обробки інформації. Під час повторного читання активність мозку дуже мала. Повторне читання не потребує напруження сил, оскільки у процесі її відбувається «впізнавання» знайомого матеріалу, що створює ілюзію знання. Насправді ж матеріал не закріплюється у пам'яті.
Групування 2-го рівня наближена до логічному пам'ятанню.
Формуємо першу одиницю інформації. Коли вона закріпилася в короткочасному сховище, її потрібно спростити.
Формування нової одиниці інформації почнемо, маючи на внутрішньому екрані першу (спрощену) одиницю інформації. Просто неї станемо погустішати нові деталі.
Отримане зображення закріпимо в короткочасному сховище, потримавши лічені секунди, та був знову спростимо.
Третю одиницю інформації почнемо формувати з цим останньої картинки. Потім і це одиниця інформації спрощується.
Отримана картинка є ключовим чином тексту. Ми повинні переконатися, що ця справді так.Пробежав уявою загальний план, будемо по черзі розгортати кожну одиницю інформації, укладати неї.
Список використаних джерел
1 Абрамова, Г.С. Вікова психологія: підручник для вузів / Р. З Абрамова. – Єкатеринбург: Ділова книга, 1999. – 624 з.
2 Адам, Д. Сприйняття, свідомість, пам'ять. Роздуми біолога / Д. Адам. – М.: Світ, 1983. – 152 з.
3 Андрєєв,О.А. Тренування пам'яті /О.А. Андрєєв, Л. Н.Хромов. –Мн.:Унiверсiтецкае, 1999. – 221 з.
4Ашмарина, І.П.Нейрохимия: підручник для біологічних і медичних вузів / І.П.Ашмарина,П.В. Стукалова. – М.: Інститут біомедичної хімії РАМН, 1996. – 470 з.
5 Біологічний енциклопедичний словник /редкол.: М.С. Гіляров [та інших.]. – М.: Радянська енциклопедія, 1986. – 893 з.
6 Бороздіна,Г.В. Основи з психології та педагогіки:учеб. посібник для вузів понепедагогич. спеціальностями /Г.В. Бороздіна. –Мн.:БГЭУ, 2004. – 384 з.
7Вуджек, Т. Тренування розуму / Т.Вуджек. – СПб: Пітер Пресс, 1997. – 288 з.
8 Вундт, У. Введення у психологію / У. Вундт. – СПб.: Пітер, 2002. – 125 з.
9 Виготський,Л.С. Психологія розвитку людини / Л. З Виготський. – М.:Эксмо, 2004. – 1136 з.
10Гаазе-Рапопорт, М.Г. Від амеби до робота: моделей поведінки / Авт.Гаазе-Рапопорт,Д.А. Поспєлов. – М.: Наука, 1987. – 288 з.
11Гиппенрейтер,Ю.Б. Введення у загальну психологію:учеб. посібник для вузів /Ю.Б.Гиппенрейтер. – М.:ЧеРо, 2005. – 336 з.
12 Денисова,О.П. Психологія та педагогіка: навчальних посібників /О.П. Денисова. – М.:Флинта, 2008. – 240 з.
13Дорманов,Ю.Б. Психологія уваги: навчально-методичне посібник /Ю.Б.Дорманов, В.Л. Романов. – М.:Флинта, 2002. – 376 з.
14 Дубровіна, І.В. Психологія: підручник дляучрежд. середнього педагогічного освіти / І.В. Дубровіна,Е.Е. Данилова, А.М.Прихожан. – 3-тє вид., стереотип. – М.: Академія, 2004. – 464 з.
15Дигун, М.А. Опори із загальної психології: засадничі поняття, персоналії,блок-схеми / М.А.Дигун. – 3-тє вид. – Мозир: Білий вітер, 2004. – 74 з.
16Еникеев,М.И. Спільна й соціальна психологія: підручник для вузів /М.И.Еникеев. – М.: Норма, 2005. – 624 з.
17Изюмова,С.А.А.А. Смирнов та її школа дослідження пам'яті: продовження пошуку / С.А.Изюмова // Психологічний журнал. –2008. – №1. – З. 13–15.
18Ительсон,Л.Б. Лекції із загальної психології: навчальних посібників /Л.Б.Ительсон. –Мн.:Харвест, 2000. – 896 з.
19 Каменєва, І.П. Пам'ять як ієрархічна система організації знань / І.П. Каменєва // Психологія тасоционика міжособистісних відносин. – 2007. – №7. – З. 5–10.
20 Климов,Е.А. Основи психології: підручник /Е.А. Климов. – 2-ге вид., перераб.,доп. – М.:ЮНИТИ, 2003. – 462 з.
21 Климов,Е.А. Загальна психологія: загальноосвітній курс: навчальних посібників для вузів /Е.А. Климов. – М.:ЮНИТИ, 1999. – 511 з.
22 Коган, Г.Б. Основи фізіології вищої нервової діяльності:учеб. длябиол. спец. вузів / Г.Б. Коган. – М.: Вищу школу, 1988. – 368 з.
23Козубовский, В.М. Загальна психологія: навчальних посібників для вузів / В.М.козубовский. – 2-ге вид. –Мн.:Амалфея, 2007. – 448 з.
24Козубовский, В.М. Загальна психологія: методологія, свідомість, діяльність: навчальних посібників для вузів / В.М.Козубовский. – 2-ге вид. –Мн.:Амалфея, 2005. – 256 з.
25 Котова, І.Б. Психологія / І.Б. Котова,О.С.Канаркевич, В.М.Петриевский. – Ростов –на-Дону: Фенікс, 2003. – З. 202.
26 Краснов, О.Н. Загальна психологія: навчальних посібників для вузів / О.Н. Краснов, Є.В.Мензул, М.М.Рязанцева. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2006. – 384 з.
27Крисько, В. Г. Загальна психологія в схемах і коментарях до них: навчально-методичне посібник / В. Г.Крисько. – М.:Флинта, 1998. – 192 з.
28Крисько, В. Г. Загальна психологія / В. Г.Крисько. – СПб.: Пітер, 2007. – З. 133.
