Кафедра В«Соціальнітехнології В»
РЕФЕРАТ
В«Психологія і її зв'язок зіншими науками В»
Тольятті 2008р.
Зміст
Введення
1Зв'язокпсихології з філософією
2Зв'язокпсихології з медициною
3Зв'язокпсихології з правом
4Зв'язокпсихології з менеджментом
5Зв'язокпсихології з педагогікою
6Зв'язокпсихології з фінансами і кредитом
Введення
Психологія пов'язана,історично й актуально, з усіма основними областями знання. В нійпредставлені як природничонаукова, так і гуманітарна орієнтації, однакгуманітарний підхід стає переважаючим, бо в центр психології поміщаєтьсяособистість, а це означає неможливість строго об'єктивного підходу - підходу долюдини як до "явищу природи".
Вираженаорієнтація психології не тільки на пізнання, але і на практику дозволяєстверджувати, що в психології існують свої фундаментальні та прикладнірозділи.
Зв'язок психологіїз науками природними цілком очевидна - особливо з біологічними. Для психологіїнаукової характерно запозичення якихось загальнобіологічних теоретичнихположень для обгрунтування закономірностей розвитку психіки.
Потрібнопомітити: якщо у наук фундаментальних психологія запозичує в основному якісьпояснювальні принципи, то у відношенні наук гуманітарних вона не тільки бере,але і пропонує їм свої способи розуміння явищ; більш того, існують"Психологічні школи" в рамках історії, соціології та мовознавства.
Областьявищ, що вивчаються психологією, величезна. Вона охоплює процеси, стани і властивостілюдини, що мають різний ступінь складності - від елементарного розрізненняокремих ознак об'єкта, впливає на органи почуттів, до боротьби мотивівособистості.
Як відомо,колишні десятиліття психологія була переважно теоретичної(Світоглядної) дисципліною. В даний час її роль в суспільному життіістотно змінилася. Вона все більше стає областю особливої вЂ‹вЂ‹професійноїпрактичної діяльності в системі освіти, в промисловості, державномууправлінні, медицині, культурі, спорті і т.д. Включення психологічної науки ввирішення практичних завдань суттєво змінює і умови розвитку її теорії.
1.Зв'язок психології з філософією
Надзвичайноважливий зв'язок психології та філософії. Психологія довго розвивалася в рамках філософії,і виділення її в самостійну науку не означає повної автономії. Проблемидушевного життя не можуть розроблятися поза уявлень про відносиниматеріального і ідеального, духовного і тілесного, біологічного і соціального,суб'єктивного і об'єктивного, а це проблеми філософського плану, як і багатоінші; правда, психологи не завжди явно формулюють свої позиції із цимпроблемам. У багатьох випадках психологи безпосередньо грунтуються на тих чиінших філософських системах, іноді навіть пропонують власні. Для психології певніфілософські концепції виступають як методологічна основа. А в ряді випадківпсихологічні теорії переростали в філософські напрямки (хоча бпретендували на це) або впливали на появу і розвиток філософськихтеорій.
В«Філософія -мистецтво розуміння В», - писав Н.А. Бердяєв. Дійсно, філософія, не будучиприкладною наукою, сама по собі виховує думкою і словом і є влюдських відносинах дзеркалом соціального устрою життя, а також служитьосновою для інших наук, зокрема, психології та педагогіки. Образно кажучи, вонасама є психологією і педагогікою - їх засобом і методом розуміння івиховання людини.
Філософськазавдання психології та педагогіки в тому, щоб лікувати понівечені душі тастверджувати цілісні. Освіта має корінь В«образВ», який повинен відповідатилюдському образу.
Філософія, ввідміну від інших наук, утворює душу в цілому. Ще Платон мріяв про такийідеальній державі, в якому будуть правити філософи, так як усвідомлюваввелику виховну силу філософії, яка одна тільки й здатна навчитилюдей самостійно, вільно, тобто творчо мислити.
Філософіяє виховання, педагогіка, так як вона формує мислення людини, тим самимвиховуючи його особистість у творчій свободі. Про цю головною,характерообразующей, психолого-педагогічної функції філософії, про їїпедагогічно-практичному призначенні сказав ще Епікур: В«Пусти слова тогофілософа, якими не лікується ніяке страждання людини, як від медицини немаєніякої користі, якщо вона не виганяє хвороб з тіла, так і від філософії, якщовона не виганяє хвороби душі В». Ще чіткіше цю думку висловив Протагор: В«Головназавдання філософії - виховувати людей В». У цих словах виражена ідея, в якійполягає головна практична цінність філософії: вона формує шляхоммислення особистість нової людини. У цьому виявляється її тісний взаємозв'язок зпсихологією і педагогікою.
У психології всітеорії і конкретні питання зводяться, як відзначали С. Гессен і Л. Виготський,до філософських проблем. Філософія складає основу всіх стародавніх і сучаснихпсихологічних і педагогічних теорій і досліджень. Фразу Д. Локка В«Врозумі немає нічого, чого не було б спочатку в почутті В»можна перефразуватитак: В«У психології та педагогіці немає нічого, чого не було б спочатку вфілософії В». У психології, як і в педагогіці, проявляється філософське переконаннялюдини на навколишній світ. Зрозуміти і переосмислити зв'язок філософії зпсихологією і педагогікою необхідно не тільки для вирішення психологічних тапедагогічних проблем, як вважав Л. Виготський, але і для самої філософії.
Роль будь-яких філософськихтеорій суто практична: перетворювати світ - в цьому проявляється їїпсихолого-педагогічний характер. Психолого-педагогічне завдання філософії -сформувати самостійне мислення, розкрити філософсько-психологічнізакономірності впливу соціального досвіду на людину, яка носитьпедагогічний, виховує характер.
Філософія іпсихологія мають спільну основу: досвід людини. Але є і різниця: якщо впсихології можливе вивчення не тільки особистого, але і колективного соціальногодосвіду на основі вивчення індивідуального східного досвіду інших людей, то дофілософії неможливо долучитися тільки на основі вивчення чужого філософськогодосвіду, не маючи свого. Бо філософствування - не порожнє теоретизування, атаке осмислення свого досвіду за допомогою чужого філософського досвіду, вираженогов філософських поняттях, коли пережиті людиною страждання набувають особливогозначення, немов відкриваючи йому світ заново. Через це душевний досвід, який Д.Локк називав внутрішнім, і формується особистість, здатна думатисамостійно.
Філософствування,будучи заняттям глибоко особистим, тим не менш, не має нічого спільного зіндивідуалізмом, тому що навіть в самому особистому переживанні підспудноміститься глобальний, загальний світовий досвід, сполучний людини з іншимилюдьми.
2.Зв'язок психології з медициною
Важкосказати, чого більше в медичній психології - медицини чи психології. У відповідностідо вирішуваних нею проблемами і стоять перед нею завданнями медичну психологію можнавважати медичною наукою, а у відповідності з теоретичними передумовами і методамидослідження вона відноситься до психології.
Зв'язки психологіїі медицини настільки тісні, що для психологів, що працюють у цій сфері,медичні знання абсолютно необхідні. У той же час медики все більш і більшусвідомлюють необхідність психологічних знань для успішної лікувальної роботи.Таким чином, медична психологія - це область наукових знань і сферапрактичної роботи, в рівній мірі належить як медицині, так і психології.При розробці проблем медичної психології об'єднуються зусилля психологів,фізіологів, лікарів, біологів.
Медична психологіяяк прикладна наука має наступні завдання:
- вивченняпсихічних факторів, що впливають на розвиток хвороб, їх профілактику і лікування;
- вивченнявпливу тих чи інших хвороб на психіку;
- вивченнярізних проявів психіки в їх динаміці; <...
