МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ
ДЕРЖАВНЕЗагальноосвітніх установ
ВИЩОЇПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
В«ШУЙСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ В»
Контрольнаробота з дисципліни:
В«Спеціальнапедагогіка і спеціальна психологія В»
натему:
В«Особливостісоціально-психологічної адаптації дітей з порушеннями зору В»
Виконала:
студентка ТФ4 курсу 1 групи
ПушкінаНаталя
Перевірила:
МішагінаОльга Михайлівна
Шуя- 2010
ЗМІСТ
Введення
1 Діти з порушеннямзору
1.1 Класифікація сліпих і слабозорих
1.2 Особливості психофізичного розвитку
1.3 Особливості поведінки
2 Соціально-психологічнаадаптація дітей з порушеннями зору
Висновок
Список використаноїлітератури
ВСТУП
На протязібагатьох століть в повсякденній свідомості складалося уявлення про сліпого якособистості глибоко збитковою, неповноцінною. Сліпим приписували різноманітнінегативні особистісні властивості: погані звички, відсутність духовнихінтересів, наявність негативних моральних (егоїзм, відсутність почуття обов'язку,товариства) і вольових (сугестивність, негативізм) рис характеру,релігійно-містичний світогляд і т.д. Всі ці особливості розглядалисяяк прямий наслідок порушень зору. В результаті сліпого представляли яклюдини абсолютно іншого роду, ніж зрячого, а можливості компенсаціїдефекту, розвитку і вдосконалення його особистості вважали вкрайобмеженими.
Насучасному етапі розвитку погляди на сліпих людей змінилися, але проблемазалишилася. У Росії, за даними Міністерства охорони здоров'я, більше мільйонадітей страждають різними захворюваннями очей та порушеннями зору:короткозорість, далекозорість, порушеннями заломлюючої здатності ока,амбліопією (слабкозорістю) і косоокістю. З кожним роком число таких дітейзростає. Поганий зір позначається на розумінні й осмисленні дітьми навколишнього,вони не бачать взагалі, або дуже погано висотні будівлі, птахів, дерева, світкомах і багато іншого, погано орієнтуються в просторі. Руховаактивність таких дітей також обмежена, тому більшість із них страждаєгіподинамією, порушеннями постави, плоскостопість, зниженням функціональноїдіяльності дихання та серцево-судинної системи.
Крім цьоготакі діти мають величезні труднощі входження в суспільство. Їм важко спілкуватися зіншими людьми, орієнтуватися в просторі, вони сильно обмежені у виборідіяльності.
Порушеннясоціальних контактів проводить до ряду відхилень до формування особистості усліпонароджених і рано втратили зір і може при відсутності абонедостатньою кваліфікованому педагогічному втручанні викликати появунегативних особливостей. Стійкі властивості особистості такої дитини(Спрямованість, здібності, темперамент і характер) лише побічно пов'язані здефектами зору. В одних випадках цей зв'язок обумовлена ​​недоліками в областічуттєвого пізнання невдалим досвідом пізнавальної та орієнтовноюдіяльності (наприклад, боязнь нового), в інших несприятливими умовамивиховання, випаданням з колективу, обмеженням діяльності, негативнимирезультатами спроб налагодження контактів зі зрячими.
Для успішноговходження сліпих та слабозорих дітей у суспільство необхіднасоціально-психологічна адаптація, що допомагає долати страхи ітруднощі, що виникають у дітей в процесі становлення їх особистості.
1ДІТИ З ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ
1.1Класифікація сліпих і слабозорих
Завстановленої класифікації до сліпим відносяться особи, гострота зору (Візус)яких знаходиться в межах від 0% до 0,04%. Таким чином, контингент сліпихвключає людей, повністю позбавлених зору (тотальні сліпі) і володіютьзалишковим зором (з гостротою зору від світловідчуття до 0,04%).
Тотальносліпі діти використовують в отриманні навчальної інформації дотик і слух. Сліпідіти із залишковим зором, також основну навчальну інформацію отримуватимутьчерез дотик і слух, так за наявності такого глибокого ураження використаннязору протягом тривалого часу негативно впливає на його подальшерозвиток. Однак в процесі навчання і виховання залишкове зір неігнорується, так як воно дає дітям додаткову інформацію про навколишній.Діти з гостротою зору від 0,05% до 0,2% входять у категорію слабозорих, і вжеможуть працювати за допомогою зору при дотриманні певних гігієнічнихвимог.
Великезначення для розвитку психіки має час настання сліпоти:
1.сліпонароджені - до цієї групи відносять людей, що втратили зір до становленнямовлення, тобто приблизно до трьох років, і які не мають зорових уявлень.
2. осліплі -втратили зір в наступні періоди життя і зберегли в тій чи іншій мірізорові образи пам'яті. Цілком очевидно, що, чим пізніше порушуютьсяфункції зору, тим меншим виявляється вплив аномального фактора на розвитокі прояв різних сторін психіки. Але разом з тим змінюються,обмежуються у зв'язку з віковим зниженням пластичності і динамічностіцентральної нервової системи можливості компенсаторного пристосування
Порушеннязору можуть бути вродженими і набутими. Вроджені порушення зору:мікрофтальм - грубе структурна зміна очі, анофтальмия - вродженебезокі, катаракта - помутніння кришталика, пігментна дистрофія сітківки,характеризується звуженням поля зору, і астигматизм - аномалія рефракції,тобто заломлюючої здатності ока, - обумовлені спадковими факторами.Вроджена патологія органа зору може бути також викликана ушкодженнями абозахворюваннями в період внутрішньоутробного розвитку (токсоплазмоз та іншіінфекції, запальні процеси, порушення обміну речовин та ін.)
Придбанінедоліки зорового аналізатора поширені менше, ніж вроджені.Однак важкі захворювання органів зору (глаукома, атрофія зорового нерваі пр.), захворювання центральної нервової системи (менінгіт, менінгоенцефаліт),ускладнення після загальних захворювань організму (грип, кір тощо) ітравматичні ушкодження мозку і очей, перенесені дитиною, можуть призвестидо порушення зору.
Крім того,розрізняють прогресуючі і Непрогрессірующая порушення зоровогоаналізатора. Прогресуючі дефекти відрізняються поступовим погіршеннямзорових функцій у результаті впливу патологічного агента. Зниженняосновних зорових функцій (гострота зору, поле зору) може бути припояві мозкових пухлин, при підвищенні внутрішньоочного тиску (глаукома).Дуже часто зустрічаються випадки прогресування короткозорості та далекозорості.
1.2Особливості психофізичного розвитку
Привідсутності зору виникають значні особливості розвитку, хоча загальнізакономірності розвитку, характерні для нормальних дітей, зберігаються. Так врозвитку сліпого дошкільника можна відзначити три характерні особливості.
Першаполягає в деякому загальному відставанні розвитку сліпого дитини в порівнянніз розвитком зрячого, що обумовлено меншою активністю при пізнаннінавколишнього світу. Це проявляється як у сфері фізичного, так і в областірозумового розвитку.
Крім того,повідомлялося, що в цьому віці В«багато сліпі діти мали психіатричніпроблеми В».
Багатопедагоги минулого відзначали безініціативність, пасивність сліпого дитини. Чимпізніше відбулася втрата зору, тим сильніше пов'язана з нею психологічнатравма. Втрата або порушення зору нерідко породжують байдужість не лише досуспільного, а й до особистого життя.
Другаособливість розвитку сліпого дитини полягає в тому, що періоди розвитку сліпихдітей не збігаються з періодами розвитку зрячих. До того часу, поки сліпийдитина не виробить способів компенсації сліпоти, уявлення, одержуваніїм із зовнішнього світу, будуть неповні, уривчасті і дитина буде розвиватисяповільніше.
Третьоюособливістю розвитку сліпого дитини є диспропорційність. Вонапроявляється в тому, що функції і сторони особистості, які менш страждають відвідсутність зору (мова, мислення і т. д.), розвиваються швидше, хоча ісвоєрідно, інші більш повільно (руху, оволодінн...
