Зміст
Введення
Поняття суб'єкт праці
Періодизація розвитку суб'єкта праціу вітчизняній психології
Періодизація розвитку суб'єкта праців зарубіжній психології
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Протягом багатьох років увітчизняній психології мало приділялося уваги проблемі професійногостатусу, розвитку, активності людини як професіонала. Однак праця є однієюз найважливіших сторін життя людини. За допомогою праці людина вирішує не тількиматеріальні проблеми, але й питання самореалізації, особистісного росту, творчості,спілкування, пізнає свої здібності та можливості.
На жаль, протягомбагатьох років питаннями професійного самовизначення, зростання займалися людидалекі від психології. А адже саме психологія дозволяє знайти відповідь на ціпитання.
Б. М. Теплов писав: В«Психологіядає можливість розуміти самого себе ... А знати себе необхідно длясамовиховання ... для того, щоб свідомо вибрати таку спеціальність, такуроботу, в якій можна принести найбільше користі Батьківщині і отримати більшевсього задоволення В»[6, с. 230].
За минуле сторіччязмінилося розуміння механізму адаптації людини до професійноїдіяльності. Якщо спочатку в системі В«суб'єкт - об'єкт праціВ» ставилисязавдання підбору стандартних або В«ідеальнихВ» виконавців, але поетапно в рішеннязавдання адаптації стали входити пошуки закономірностей професійної кар'єри,професійного самовизначення, життєвого шляху людини як суб'єкта праці.
У коло завдань психологіїпраці все більше входить вивчення закономірностей функціонування працівника нетільки як індивіда, як знеособленого суб'єкта, але і як особистості. Все більшепослідовно позначається вектор вивчення людини як індивідуальності - всьогоденні поки ще відносно окремих професій. В даний час усімапсихологами визнається проблематичність шляхів становлення людини як суб'єктапраці, як професіонала.
В даній роботі миспробували розглянути поняття В«суб'єкт праціВ», основні етапи розвитку суб'єктапраці, періодизації розвитку суб'єкта праці у вітчизняній та зарубіжнійпсихології.
1. Поняття суб'єктпраці
Впонятті "суб'єкт праці" підкреслюється роль людини як ініціатора активності,зачинателя, творця в його відносинах до протистояли йому: об'єктам предметної тасоціального середовища, внутрішнього (душевного) і зовнішнього світу. Таке розуміннявідповідає трактуванні психіки як активного начала [2, с. 159].
Активністьпсихічного відображення реальності знаходить вираз у формуванні,побудові людиною своєї трудової діяльності [2, с. 160]:
В·цілей
В·системдій
В·зовнішніхі внутрішніх засобів
В·умов
В·індивідуальногостилю
Психічневідображення реальності виявляється в тому, що людина, володіючи характернимистійкими внутрішніми умовами діяльності (індивідуальністю), не простослід за складними стечениями обставин, а перетворить:
В·обставини
В·самогосебе
В·своївзаємини з іншими людьми
В·укладсуспільного життя [2, с. 160].
Об'єкт тут - "приймач" впливів (якщо цесоціальний об'єкт, то в свою чергу, це об'єкт активний), суб'єкт - їхініціатор в системі "суб'єкт - об'єкт" [2, с. 160].
Будь-якому суб'єкту праці, професіоналу, властивііндивідуальні особливості, тому кожна людина:
-прагне максимально використовувати свої якості,впливають на продуктивність діяльності;
-різними способами долає ті якості, якіперешкоджають досягненням;
-працюєіз задоволенням, ефективно, тоді, коли вироблений власний, властивий йому"Почерк" - індивідуальний стиль [2, с. 162].
Задумку Е.А.Климова, В«чим вище майстерність, професіоналізм людини, тим меншевін схожий на інших працівників (теж з високим рівнем майстерності) В»[2, с. 162].
Умовоюефективного впливу суб'єкта на об'єкт є орієнтування першого вдругому (властивість психіки, як відомо, - відображення, моделювання об'єкта).Тому одне з головних напрямів розвитку, про який йде мова -придбання людиною все більш точної і широкої пізнавальноїорієнтованості в тому, що виявляється в ролі середовища по відношенню до свідомості(Природа, власна тілесність людини, суспільство як організація людей з їїпевними законами, штучна середовище проживання, включаючи техніку, потокиінформації). Завдяки мови і спілкування з собі подібними, людина можевикористовувати не тільки свій особистий досвід, але і досвід усього людства [2, с.163].
Вконтексті психології праці особливе значення надається розвитку орієнтуваннялюдини у світі професій. Одним з напрямків розвитку людини як суб'єктапраці, є формування спрямованості, зокрема, трудової,професійної (розвиток інтересів до світу праці, людей праці, його цілям ісенсів, знарядь, засобів, процесів, об'єктів, результатами, до системитрудових постів в суспільстві, розвиток потреби в продуктивній суспільноцінної діяльності, відповідних переконань і інших мотивів). Без формуванняспрямованості особистості не створюються умови для засвоєння знань, умінь,навичок.
Щеодин напрям розвитку людини як суб'єкта праці - засвоєння суспільновироблених способів дії і використання знарядь, засобів діяльності(Включаючи внутрішні засоби, і засоби межлюдского взаємодії -вербальні та невербальні).
ЄвгенОлександрович Климов окреслює і деякі інші напрямки розвиткулюдини як суб'єкта праці:
-формування системи стійких особистих якостей, що створюютьможливість успішного виконання діяльності "тут ми маємо на увазі те, що впсихології позначають як здатності (насамперед функціональні можливостів області активності і саморегуляції) "[2, с. 165].
-формування індивідуального стилю діяльності (вдосконаленнязнань суб'єкта праці про себе та формування індивідуально своєрідних способіввирішення типових життєвих завдань з урахуванням не тільки зовнішніх, але і внутрішніх умов.
2. Періодизаціярозвитку суб'єкта праці у вітчизняній психології
Існують різніперіодизації розвитку людини як суб'єкта праці. Однією з найвідоміших ввітчизняній психології є періодизація, запропонована Е.А.Климова [2,с. 162-172].
допрофесійноїрозвиток
1.Стадія предигри (від народження до 3 років), коли відбувається освоєння функційсприйняття, руху, мови, найпростіших правил поведінки і моральних оцінок,які стають основою подальшого розвитку і залучення людини до праці.
2. Стадія гри (від 3 до 6-8 років), коли відбуваєтьсяосвоєння дитиною "основними змістами людської діяльності, а також знайомствоз конкретними професіями (ігри в шофера, лікаря, продавця, вчителі і т.д.). Задумку Д.Б. Ельконіна В«гра-це дитя праціВ» і саме виникнення дитячоїсюжетно-рольової гри відбулося тоді, коли дитина не могла вже безпосередньоосвоювати працю дорослих, коли відбулося історичне поділ і ускладненняпраці [9, с.56].
3.Стадія оволодіння навчальною діяльністю (від 6-8 до 11-12 років), коли інтенсивнорозвиваються функції самоконтролю, самоаналізу, здатності планувати своюдіяльність і т.п. Особливо важливо, коли дитина самостійно планує своючас при виконанні домашнього завдання, долаючи бажання погуляти і розслабитисяпісля школи.
4.Стадія оптанта В«оптаціїВ» (усвідомленої підготовки до "життя", до праці,планування, проектування професійного життєвого шляху, від лат. В«OptatioВ»- Бажання, обрання) [2, с. 167].
Період оптації (від 11-12 до 14-18 років). Ця стадія підготовкидо життя, до праці, свідомого і відповідального планування і виборупрофесійного шляху; відповідно людина знаходиться в ситуаціїпрофесійного самовизначення, називається оптантом. Парадоксальність цієїстадії полягає в тому, що в ситуації В«оптантаВ» цілком може виявитися ідоросла людина, наприклад безробітний.
Стадіяоптанта завершується оформленням специфічного для неї психічногоновоутворення в структурі суб'єкта діяльності (в його са...
