московський міськийпсихолого-педагогічний інститут
Виготський Л.С. про кризу трьох років
Реферат з психології ранньогодитинства
студентки III курсу Великовського Тетяни
ЗМІСТ
Загальна характеристика 3
Криза трьох 5
8
Список 9
Загальна характеристика кризи
Криза трьох років - кордонміж раннім та дошкільним дитинством - один з найбільш важких моментів у життідитини. Це руйнування усталеної системи соціальних відносин, кризавиділення свого В«ЯВ». Реферат присвячений поглядам Виготського на цей періоддитячого життя.
Але спочатку треба згадатийого точку зору на кризу взагалі. У статті В«Проблема вікуВ» Виготськийпише, що чисто зовні кризи характеризуються рисами, протилежнимистабільним вікам. У цих періодах протягом відносно короткогочасу зосереджені різкі, капітальні зрушення і зміщення, зміни тапереломи в особистості дитини.
Дуже влучно порівнюєВиготський розвиток в період криз з революцією. Ці явища можна порівняти як покількісної так і по якісній характеристиках подій, що відбуваються.
Виготський виділяє тризагальних особливості таких періодів.
1. Межі, що визначаютьпочаток і кінець кризи від суміжних вікових груп, у вищій мірі нечітко -важко визначити момент його настання і закінчення. Але в середині періодузазвичай настає різке загострення - своєрідна кульмінація кризи істан найбільш яскравого відмінності від стійких періодів життя.
2. Значна частинадітей, переживають критичні періоди, виявляє важковиховуваність. Дітияк би випадають з системи педагогічного впливу, яка ще зовсімнедавно забезпечувала нормальний хід їх виховання і навчання. У критичнівіки розвиток дитини часто супроводжується більш-менш гостримиконфліктами з оточуючими і з хворобливими внутрішніми конфліктами.
3. Розвиток в ціперіоди, на відміну від стійких віків, здійснює скоріше руйнівну,ніж творчу роботу. Прогресивний розвиток особистості як би загасає, а наперший план виступають процеси відмирання і згортання того, що утворилосяна попередньої щаблі розвитку.
У цьому місці Виготськийзвертається до вічних законів філософії, а точніше, до діалектики. Він пише, щояк і всяке життя є в той же час і вмирання, так і дитяче розвиток - цеодна з найскладніших форм життя - з необхідністю включає в себе процесизгортання і відмирання. Виникнення нового в розвитку неодмінно означаєвідмирання старого. Процеси останнього якраз і сконцентровані в короткихкритичних періодах. Але це не означає, що цим вичерпується значеннякриз - розвиток ніколи не припиняє свою творчу роботу, апроцеси регресу лише є доказом цієї роботи, складаючи з неюдіалектична єдність.
Зміст позитивногорозвитку в критичні періоди полягає у виникненні специфічних,властивих тільки кризам, новоутворень. Їх головна відмінність відновоутворень стабільних віків у тому, що вони носять перехідний характер ізгодом не зберігаються в тому вигляді, в якому виникають, а поглинаються,трансформуючись, новоутвореннями нового латентного періоду. Але вони невідмирають зовсім, а йдуть як би в андеграунд, щоб продовжувати свою вічнупідземну роботу.
Криза трьох років
Розглядаючи кризу трьохроків, Виготський задається трьома питаннями:
n Що нового (які новоутворенняперехідного типу) виникає в зазначений час і яка доля новоутворення,яке повинно зникнути?
n Яка зміна центральних і побічнихліній розвитку тут відбувається?
n Як оцінити критичний вік зточки зору зони його найближчого розвитку, тобто відносини до наступноговіком?
Аналізуючи кризу,Виготський зазначає, що тут можна виходити тільки з теоретичної схеми.Необхідний аналіз фактичних матеріалів, щоб усвідомити основні теорії,які були запропоновані для пояснення цього матеріалу.
Для осмислення того, щовідбувається в цей період, Виготський пропонує перш за все розглянутисоціальну ситуацію розвитку і, зокрема, симптоми віку. Ті симптомикризи, які висуваються на перший план, називається першим поясом симптомівабо семізвездієм кризи трьох років. Другим поясом симптомів називають наслідкиосновних симптомів і подальший їх розвиток.
Отже, сім симптомів,включених Виготським в перший пояс.
1. Негативізм. Його виникнення першиххарактеризується наступ кризи. Вся поведінка дитини йде врозріз з тим,що говорять йому дорослі: він не хоче щось робити тільки тому, що цезапропонував хтось із дорослих., тобто це реакція не на зміст дії,а на сам факт пропозиції дорослим цієї дії. Дитина може відмовлятисяробити навіть те, що йому особливо приємно, це буде означати, що призіткненні мотивів переміг негативізм. Негативна реакція відрізняється відзвичайного неслухняності двома істотними моментами. По-перше, тут на першийплан виступає соціальне відношення, тобто негативізм адресований людині.По-друге, з'являється здатність діяти наперекір своєму афекту. (Вранньому дитинстві спостерігається повна залежність поведінки від афекту). Отже,негативізм - це така тенденція, де мотив знаходиться поза даній ситуації - цеознака розвитку.
2. Упертість. Це така реакція дитини,коли він наполягає на чомусь не тому, що йому цього сильно хочеться, атому, що він цього зажадав. Мотивом впертості є те, що дитиназв'язаний своїм первинним рішенням. Від звичайної наполегливості впертістьвідрізняє два моменти: перший - ставлення до мотивуванні (схоже знегативізмом), тобто дитина може наполягати на тому, чого йому зовсім і нехочеться; другий - нове ставлення до самого себе - дитина поступає так, томущо він так сказав, і тримається свого рішення до переможного кінця. До настаннякризи такого ставлення до самого себе не спостерігалося.
3. Норовистість. Ця тенденція швидшенаправлена ​​проти норм виховання, проти способу життя, що склався до трьохрокам, ніж проти конкретної людини або конкретної вказівки - вона безособова.Її відмітна властивість - тенденційність, тобто проникнути прихованим бунтомпроти всього, що раніше оточувало дитину.
4. Свавілля. Воно полягає впрояві гіпертрофованої тенденції до самостійності. Тепер дитинахоче все робити і вирішувати сам. Це бажання часто неадекватно можливостямдитини, що викликає конфлікти з дорослими.
5. Протест-бунт. Поведінка дитининабуває вигляду протесту, немов дитина знаходиться у стані війни зоточуючими. Сварки і конфлікти стають звичною справою.
6. Знецінення. В очах дитинизнецінюється те, що раніше було звично, цікаво, дорого. Можутьзнецінюватися норми поведінки (дитина раптом починає грубити і лаятися),старі прихильності до речей (дитина може зламати недавно улюблену іграшку), іт.п.
7. Деспотизм в сім'ї з однією дитиною іревнощі в сім'ї, де двоє і більше дітей. Дитина прагне проявлятидеспотичну владу над членами сім'ї. Він диктує свої умови: чого він нехоче, що хоче; що буде робити, чого не буде; що повинні і чого не повинніробити все навколо. Та ж тенденція до влади в сім'ї, де трохи дітей служитьджерелом ревнощів до інших дітей.
Отже, звідки береться цейбукет негативних симптомів? Чому за досить короткий термін з милого,слухняного істоти дитина перетворюється на впертого, грубого і рівновагидеспота? Проти чого і чому він став протестувати і бунтувати?
Це - пише Виготський -протест дитини, що вимагає самостійності, переросло ті норми і формиопіки, які склалися в ранньому віці. Ці симптоми вказують на зрослуактивність і самостійність дитини, вони обертаються навколо осі В«ЯВ» іоточуючих його людей - змінюються відносини дитини до оточуючих його людей і довласної особистості. Відбувається стрибок у напрямку соціального відділення відблизьких дорослих.
Другий пояс симптомів -наслідки основних симптомів і їх подальший розвиток - випливає якнаслідок з установки дитини на самостійність. Завдяки змінамсоціальних відносин дитини, її афектної сфери, того, що зачіпаєнайсильніші, глибші переживання, дитина вступає в цілий ряд зовнішніх івнутрішніх конфліктів. Це часто служить причиною невротичних реакцій дітей,наприклад, енурез, нічні страхи, заїкання, загострення негативізму і впертостіаж до гіпобулічними припадків.
Наводячи приклади звласної клінічної практики, Виготський простежує в ускладненнях кризи,які становлять другий пояс симптомів, один ланцюг - від важкого вихованнявсередині сім'ї до того стану, який дає невротичні, психопатичні симптоми.
Висновки
n У кризі трьох років відбуваєтьсявнутрішня перебудова по осі соціальних відносин.
n Негативізм треба відрізняти від простогонеслухняності, а впертість від простої наполегливості, так як причини цихявищ різні: у першому випадку - соціальні, у другому - афективні.
n семізвездієм симптомів кризи говоритьпро те, що нові риси завжди пов'язані з тим, що дитина починає мотивуватисвої вчинки не змістом самої ситуації, а відносинами з іншими людьми.
n Криза трьох років протікає як кризасоціальних відносин дитини.
Це висновки Виготського. Відсебе ще хочеться додати, що з боку дорослих теж повинні відбутисязміни (тільки на відміну від дитини - свідомі та довільні). Самоеголовне - задовольняти потребу дитини в самостійності. У цьому випадкукриза буде проходити в більш м'якій формі.
Список літератури
1. ВиготськийЛ.С. Проблема віку. Питання дитячої психології. Санкт-Петербург, 1997.
2. ВиготськийЛ.С. Криза трьох років. Питання дитячої психології. Санкт-Петербург, 1997.
