ВСТУП
Будь організаційнізміни, суперечливі ситуації, ділові й особистісні відносини між людьминерідко породжують конфліктні ситуації, які суб'єктивно супроводжуютьсясерйозними психологічними переживаннями.
З буденної точкизору конфлікт асоціюється з агресією, глибокими емоціями, суперечками,погрозами, ворожістю і т.п. Існує думка, що конфлікт - явище завждинебажане і його необхідно по можливості уникати і вже, якщо він виник,негайно вирішувати. Однак сучасна психологія дозволяє розглядатиконфлікт як спосіб розвитку організації, групи та окремої особистості, виділяючив суперечливості конфліктних ситуацій позитивні моменти, пов'язані зрозвитком і суб'єктивним осмисленням життєвих ситуацій. Саме тому,розуміючи неминучість конфліктів, необхідність їх регулювання, рушійну силу,а також те, що їх легше попередити, ніж В«лікуватиВ», багато організацій роблятьзамовлення на тренінг вирішення конфліктів. Ця програма тренінгу є однієюз найбільш затребуваних, а її побудова базується на викладених нижчетеоретичних засадах.
1.Конфлікт
Слово В«конфліктВ»походить від латинського conflictus,що в перекладі означає В«зіткненняВ». У такому розумінні це слово в близькому,але не тотожній сенсі застосовується в психології.
Вживання термінуВ«КонфліктВ» зустрічається при розробці проблем психології особистості, в загальній,медичної, соціальної та організаційної психології, психотерапії, педагогіціі політології. Конфлікт може розглядатися як стан потрясіння,дезорганізації по відношенню до попереднього розвитку і, відповідно, якгенератор нових структур. У цьому визначенні М.А. Робер і Ф. Тільман вказуютьна сучасне розуміння конфлікту як позитивного явища. На думку Дж. ФонНеймана і О. Моргенштейн, конфлікт - це взаємодія двох об'єктів,володіють несумісними цілями і способами досягнення цих цілей. В якостітаких об'єктів можуть розглядатися люди, окремі групи, армії, монополії,класи, соціальні інститути та ін, діяльність яких так чи інакше пов'язаназ постановкою і вирішенням завдань організації та управління, з прогнозуванням іприйняттям рішень, а також із плануванням цілеспрямованих дій.
К. Левін характеризуєконфлікт як ситуацію, в якій на індивіда одночасно діютьпротилежно спрямовані сили приблизно рівної величини. Поряд зВ«СиловимиВ» лініями ситуації активну роль у вирішенні конфліктів, їх розумінніі баченні грає сама особистість. Тому в роботах Левіна розглядаються яквнутріособистісні, так і міжособистісні конфлікти.
З точки зору рольовоїтеорії під конфліктом розуміється ситуація несумісних очікувань (вимог),яким схильна особистість, яка відіграє ту чи іншу роль у соціальній таміжособистісної структурі.
Зазвичай такі конфліктиділяться на межролевой, внутриролевой і особистісно-рольові.
По теорії соціальногоконфлікту Л. Козера конфлікт - це боротьба з приводу цінностей і домаганьчерез дефіцит статусу, влади та засобів, в якій цілі супротивниківнейтралізуються, ущемляються або елімінуються їх суперниками. Автор також робитьупор на позитивній функції конфліктів - підтримці динамічної рівновагисоціальної системи. На його думку, якщо конфлікт пов'язаний з цілями, цінностямиабо інтересами, не зачіпають основ існування груп, то він єпозитивним. Якщо ж конфлікт пов'язаний з найважливішими цінностями групи, то віннебажаний, так як підриває основи групи і несе в собі тенденцію до їїруйнуванню.
По суті, конфліктнайчастіше розглядається як конкуренція в задоволенні інтересів. Якуситуацію можна назвати конфліктною? На це питання відповідає так званатеорема Томаса: якщо ситуації визначаються як реальні, то вони реальні посвоїми наслідками, тобто конфлікт стає реальністю тоді, коли вінпереживається як конфлікт хоча б однієї із сторін. У вітчизняній соціальнійпсихології розглядають соціальні, міжособистісні і міжгрупові конфлікти інайчастіше дотримуються наступного визначення конфлікту: конфлікт - цезіткнення протилежно спрямованих, несумісних один з одним тенденційу свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях абоміжособистісних відносинах індивідів чи груп людей, пов'язане з гостриминегативними емоційними переживаннями.
У літературі єрізні класифікації конфліктів. Підставами для них можуть бути їх джерело,зміст, значущість, тип дозволу, форма вираження, тип структуривзаємин, соціальна формалізація, соціально-психологічний ефект,соціальний результат. Конфлікти можуть бути приховані і явні, інтенсивні істерті, короткочасні і затяжні, вертикальні і горизонтальні і т. д. 1
Деякі зпредставлених нижче класифікацій конфліктів можуть служити базовим матеріаломдля тренінгу вирішення конфліктів при роботі з перекладу емоційногозмісту конфліктної ситуації на об'єктивований рівень.
По спрямованості конфліктиділяться на В«горизонтальніВ» і В«вертикальніВ», крім цього, виділяють іВ«ЗмішаніВ». До горизонтальних відносять такі конфлікти, в яких не замішаніособи, які перебувають у підпорядкуванні один в одного. До вертикальних конфліктів відносятьті, в яких беруть участь особи, які перебувають у підпорядкуванні один у іншого. Взмішаних конфліктах представлені і вертикальні, і горизонтальніскладові. Конфлікти, що мають вертикальну складову, тобтовертикальні та змішані, - це приблизно 70-80% всіх конфліктів.
За значенням для групиі організації конфлікти поділяються на конструктивні (творчі, позитивні) тадеструктивні (руйнівні, негативні). Перші приносять справі користь, другі- Шкоду. Від перших йти не можна, від других - потрібно.
ЗаУ.Ф. Лінкольну, позитивний вплив конфлікту (це необхідно чіткоусвідомити учасникам тренінгу при формуванні позитивного ставлення до будь-якихжиттєвих подій і ситуацій) часто проявляється в наступному:
конфліктприскорює процес самосвідомості; під його впливом затверджується і підтверджуєтьсяпевний набір цінностей;
конфліктсприяє усвідомленню спільності, тому що може виявитися, що в інших подібніінтереси і вони прагнуть до тих же цілям і результатам і підтримують застосуваннятих же засобів - до такого ступеня, що виникають офіційні та неофіційнісоюзи;
конфліктпризводить до об'єднання однодумців;
вінсприяє розрядці і відсуває на другий план інші, несуттєвіконфлікти;
конфліктсприяє розміщенню пріоритетів;
вінвідіграє роль запобіжного клапана для безпечного й навіть конструктивноговиходу емоцій;
завдякийому звертається увага на невдоволення або пропозиції, які потребуютьобговоренні, розумінні, визнанні, підтримці, юридичному оформленні ідозволі;
конфліктпризводить до виникнення робочих контактів з іншими людьми і групами;
завдякийому стимулюється розробка систем справедливого запобігання, дозволиконфліктів та управління ними.
Негативневплив конфлікту часто проявляється в наступному:
• конфліктявляє собою загрозу заявленим інтересам сторін;
• вінзагрожує соціальній системі, що забезпечує рівноправність і стабільність;
• конфліктперешкоджає швидкому здійсненню змін;
• вінпризводить до втрати підтримки;
• конфліктставить людей та організації в залежність від публічних заяв, від якихнеможливо легко і швидко відмовитися;
• замістьретельно зваженого відповіді він веде до швидкого дії;
• внаслідокконфлікту підривається довіра сторін один до одного;
• конфліктвикликає роз'єднаність серед тих, хто потребує єдності чи навіть прагне донього;
• вВнаслідок конфлікту підривається процес формування союзів і коаліцій;
• конфліктмає тенденцію до поглиблення і розширення;
• вінв такій мірі змінює пріоритети, що ставить під загрозу інші інтереси.
За характером причинконфлікти можна розділити на об'єктивні і суб'єктивні. Перші породженіоб'єктивними причинами другі - суб'єктивними, особистісними. Об'єктивнийконфлікт чаші дозволяється конструктивно, суб'єктивний, навпаки, як правило,до...
