РЕФЕРАТ
На тему: Типиі моделі конфліктів
Можливість конфліктівзакладена в істоті самого людського життя. Причини конфліктів кореняться ваномаліях громадського життя і недосконалості самої людини. Серед причин,породжують конфлікти, варто назвати насамперед соціально-економічні,політичні і моральні. Вони є живильним середовищем для виникненнярізного роду конфліктів. На виникнення конфліктів впливають психофізичніі біологічні особливості людей.
У всіх сферахлюдської діяльності при вирішенні найрізноманітніших завдань в побуті, нароботі чи для відпочинку доводиться спостерігати різні за своїм змістом і силіпрояву конфлікти. Про це щодня пишуть газети, передає радіо,транслює телебачення. Вони займають значне місце в житті кожноголюдини, оскільки наслідки деяких конфліктів бувають занадто відчутні наПротягом багатьох років життя. Вони можуть з'їдати життєву енергію однієї людиниабо групи людей протягом декількох днів, тижнів, місяців або навіть років.Буває так, що в одних випадках вирішення конфліктів проходить дуже коректноі професійно грамотно, а в інших, що буває частіше, - непрофесійно,безграмотно з поганими наслідками частіше для всіх учасників конфлікту, де немаєпереможців, а є тільки переможені. Очевидно, необхідні рекомендації пораціонального способу дій в конфліктних ситуаціях.
Частина конфліктів єнадуманими, штучно роздутими, створеними для прикриття професійноїнекомпетентності деякими особами і шкідливі в комерційній діяльності.
Інші ж конфлікти,будучи неминучим супутником життя будь-якого колективу, можуть бути вельми корисніі служать імпульсом для розвитку комерційної діяльності в кращу сторону.
Конфлікти в данийчас є ключовою проблемою життя як окремих особистостей, так і цілихколективів у комерційній діяльності.
Дії літературнихперсонажів, героїв неминуче супроводжуються появою, розвитком якого-небудьжиттєвого конфлікту, який так чи інакше вирішується іноді мирно, інодідраматично чи трагічно, наприклад на дуелі. Кращими джерелами нашихзнань про людські конфлікти є класичні трагедії, серйозні іглибокі романи, їхня екранізація чи театральна постановка.
Діяльності людиниможуть протистояти в конфлікті інтереси інших людей чи стихійні силиприроди. В одних конфліктах протилежною стороною виступає свідомо іцілеспрямовано діючий активний супротивник, зацікавлений в нашомуураженні, свідомо перешкоджає успіху, який намагається зробити все від ньогозалежне, щоб домогтися своєї перемоги будь-якими засобами, наприклад, за допомогоюкілера.
В інших конфліктахтакого реального супротивника немає, а діють лише "сліпі сили природиВ»:погодні умови, стан торгового устаткування на підприємстві, хворобиспівробітників і т.п. Природа не зловмисна і виступає пасивно, причому інодіна шкоду людині, а іноді до його вигоди, однак її стан і прояввпливають на результат комерційної діяльності.
Рушійною силою вконфлікті є цікавість чи прагнення людини або перемогти, абозберегти, або поліпшити своє становище, безпека, стійкість у колективіабо надія на досягнення поставленої в явному чи не явному виді мети.
Як вчинити в тій чиіншій ситуації, часто буває неясно.
Характерною особливістюбудь-якого конфлікту є те, що жодна з сторін не знаєзаздалегідь точно і цілком усіх рішень, прийнятих іншими сторонами, їхнємайбутнє поведінку, і, отже, кожен змушений діяти в умовахневизначеності.
Невизначеність результатуможе бути обумовлена ​​або свідомими діями активних супротивників, абонесвідомими, пасивними проявами, наприклад, стихійних сил природи:дощу, сонця, вітру, лавини снігу і т.п. У таких випадках виключаєтьсяможливість точного передбачення результату.
Спільність усіх конфліктівнезалежно від їх природи полягає в зіткненні інтересів, прагнень, цілей,шляхів їх досягнення, відсутності згоди двох або більше сторін - учасниківконфлікту. Складність конфліктів обумовлюється розумними діями окремихосіб і колективів з різними інтересами.
Невизначеність результатуконфлікту, цікавість, інтерес і прагнення до перемоги спонукують людей досвідомого вступу в конфлікт, що притягає до конфліктів і учасників,і спостерігачів. Тому необхідні рекомендації з раціонального поведінки вконфліктах.
Останнім часом всебільшу увагу вивченню конфліктних ситуацій починають приділяти математики.Математична теорія ігор дає науково обгрунтовані рекомендації поводження вконфліктних ситуаціях, показуючи, В«як грати, щоб не програтиВ». Длязастосування цієї теорії необхідно вміти представляти конфлікти у вигляді ігор.
Основою будь-якого конфліктує наявність протиріччя, яке приймає форму розбіжностей. Конфліктможна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами -особами або групами, що виявляється при спробі вирішити протиріччя, причомучасто на тлі гострих емоційних переживань.
Слід зауважити, щозалучення в конфлікт у комерційній діяльності великої кількості людейдозволяє різко збільшити і знайти безліч альтернатив і виходів, щоє важливою позитивною функцією конфлікту, пов'язаної зі збільшеннямкругозору.
Конфлікти можуть виконуватифункції як позитивні, так і негативні
Причини, що викликаютьконфлікти, так само різноманітні, як і самі конфлікти. Слід розрізнятиоб'єктивні причини і їхнє сприйняття індивідуумами.
Об'єктивні причини можнапредставити у вигляді декількох груп: обмеженість ресурсів, що підлягаютьрозподілу; розходження в цілях, цінностях, методах поведінки, рівнікваліфікації, освіти; взаємозв'язок завдань, неправильний розподілвідповідальності; погані комунікації.
Неодмінно виникаютьпитання про ціну перемоги і про те, що являє собою поразка для іншоїбоку.
Переговори - це широкийаспект спілкування, що охоплює багато сфер діяльності людини, набіртактичних прийомів, спрямованих на пошук взаємоприйнятних рішень дляконфліктуючих сторін.
Для того щоб переговористали можливими, необхідні наступні умови: наявність взаємозалежностісторін, що беруть участь в конфлікті; відсутність значного розходження вможливостях (силі) суб'єктів конфлікту; відповідність стадії розвитку конфліктуможливостям переговорів; участь в переговорах сторін, які реально можутьприймати рішення в сформованій ситуації.
Фахівці вважають, щоретельно підготовлені переговори на 50% визначають успіх усієї подальшоїдіяльності
Рис. 1.
Динамічна модельрозвитку конфлікту
Конфлікт являєсобою процес, що розвивається в часі (рис. 1), який можна розділити накілька періодів. Такими, наприклад, можуть бути: передконфліктна період,конфліктна взаємодія і післяконфліктний період.
Напруженість з плиномчасу в передконфліктна період (t0 - t1) поступово (1) або лавиноподібно (2)наростає, а потім досягає найбільшого значення в момент кульмінації t2 іспадає. Слід зауважити, що найчастіше конфліктна взаємодія маєтривалість (t3 - t1) усього близько 1 хв., а післяконфліктний період можебути більше його в 600-2000 і більше разів. Причому показники результату конфліктів дляобох сторін можуть зовсім не містити виграшних показників, тобто один збиток.
У тривалих конфліктахчасто частка ділового змісту з часом зменшується і починаєдомінувати особистісна сфера, що і представлено на рис. 2.
Рис. 2.
Зміна співвідношенняділової й особистісної сфер конфлікту
Моделі описуконфліктів у вигляді матриць і графіків є необхідним фундаментом длястворення варіанта моделі конфлікту у виді гри, схематізірованного описувзаємодії сторін у конфлікті. Це дозволить користуватися методами імоделями теорії ігор для пошуку оптимальних рішень.
Ігрову модель конфліктуможна представити як сполучення відображення (рис. 3) можливих позитивних інегативних альтернатив (ходів) учасників-гравців К и П і варіантів результатівкожної пари ходів Ki, Пi у вигляді платіжної матриці B = | | bij | |.
Рис. 3.
Ігрова модель кон...
