Реферат Темперамент і стиль діяльності

План

Введення

1. Властивості темпераменту та їх значеннядля здійснення

діяльності

2.Темперамент і стиль діяльності

Висновки

Література

Введення

Проблема темпераментузаймає людство вже 26 століть.

Інтерес до неї пов'язаний зочевидністю існування психічних розходжень між людьми - відмінностей заглибині, інтенсивності, стійкості емоцій, емоційної вразливості,темпу, енергійності дій і по іншим динамічним індивідуально-стійкимособливостям психічного життя, поведінки, діяльності, які традиційновідносяться до темпераменту. Так, одна людина стриманий, урівноважений, емоційноневиразний, його руху скупі, мова сповільнена. Інший, навпаки,рухливий, жвавий, активний, енергійний. Динамічні особливості третього як бимаскуються вміннями та навичками і проявляються лише в певних ситуаціях. Вісторії психології відомо кілька теорій пояснення темпераменту - відгуморальної, що зв'язує темперамент з особливостями внутрішнього середовищаорганізму, що прийшла їй на зміну соматичної теорії, яка пояснювалатемперамент особливості побудови тіла людини до принципово іншогопояснення природи темпераменту, яку обгрунтував І.П. Павлов у своєму вченні провищої нервової діяльності. Подальші дослідження темпераменту, вже шляхоманалізу електроенцефалограм біоелектричної активності мозку людини,дозволили уточнити уявлення про властивості нервової системи і дали підставивважати їх природними предусловием темпераменту. Якщо, як підкреслюютьбагато дослідників, що займаються проблематикою властивостей темпераменту, типнервової системи або темперамент має певне значення в процесіпристосування до навколишнього середовища, то виникає питання: яка роль властивостей аботипів темпераменту в цьому процесі? Чи дійсно володіння певнимтипом темпераменту полегшує або ускладнює адаптацію та взаєминилюдини зі світом, тобто його діяльність?

Темперамент характеризуєдинаміку психічних процесів і станів особистості за певними ознаками,які В.С. Мерлін назвав В«властивостями темпераментуВ». До них відносяться:сенситивность, реактивність, активність, співвідношення реактивності й активності,темп реакції, пластичність - ригідність, екстраверсія - інтроверсія ..

Сенситивность характеризується найменшою силоюподразника, що викликає якусь психічну реакцію. У сенситивних людейвідчуття виникають при незначній інтенсивної подразника, у них високачутливість.

Реактивність визначається силою емоційноговідповіді. Людина реактивний - це людина вразлива, емоційнореагує на зовнішні або внутрішні впливи.

Активність - властивість, яка проявляється венергійності, з якою людина впливає на зовнішній світ, у тому, з якимзавзятістю він долає перешкоди, які заважають досягненню мети, в вираженостійого цілеспрямованості, наполегливості, зосередженому увазі.

Співвідношенняреактивності і активності свідчить про те, наскільки поведінка і діяльність людинизалежать від випадкових обставин (настрої, емоційних реакцій) інаскільки від мети і завдань, яких він ставить перед собою, тобто наскільки великийелемент випадковості в його діяльності.

Темп реакції характеризує швидкість протіканняпсихічних процесів: пізнавальних, емоційних, вольових. А так же промові,рухових реакцій і дій.

Пластичність -ригідність .Пластичність характеризується легкістю, гнучкістю пристосування людини донестабільних умов життя, діяльності, середовища; ригідність ж - інертністю,нездатністю швидко пристосовуватися до будь-яких змін, стереотипністюповедінки.

Екстраверсія -інтроверсія. Цівластивості виражаються у зверненні людини до зовнішнього світу (екстраверсія) або підвнутрішній світ образів і думок, почуттів (інтроверсія). Від цієї переважноїспрямованості залежать особливості реагування і діяльності людей, їхконтактність або замкнутість.

Розглянуті властивості вскладному їх взаємодії простежуються в кожному типі темпераменту.

Ціннісний підхід дотемпераменту в психологічній літературі часто зустрічає рішучізаперечення. Ще Л. Фалькевич, більше ста років тому, який займався вивченнямтемпераменту у дітей писав, В«що властивості темпераменту - це лише постійні особливостітіла, крові і душі В», які можуть змінюватися під впливом різнихобставин.

Вельми категорично протиціннісного підходу до темпераменту виступали Б.М. Теплов та В.Д. Небиліцин [3,129, 153]. На їхню думку, питання, який темперамент є кращим,неправомірне. Припущення, що бувають кращі і гірші темпераменти, шкідливо зсоціальної точки зору.

Однак, дослідники,займаються зв'язком властивостей темпераменту з діяльністю людини, часто ставлятьперед собою питання: чи залежить результат діяльності від особливостейтемпераменту, чи сприяють властивості темпераменту досягненню кращихрезультатів і чи існують такі особливості темпераменту, які утрудняливиконання яких-небудь дій? Результати, що проводилися досліджень, не даютьоднозначної відповіді на ці питання, бо виявляється, що відношення міжвластивостями темпераменту і ефективністю дій пов'язано з умовами, вяких здійснюються ці дії, а також зі структурою самих дій.

Численними дослідженнями(К.М. Гуревич, А.Г. Ковальов, Е.А. Клімов, В.М. Русалова та ін) встановленовідсутність залежності між рівнем досягнень, тобто кінцевим результатомдій, і особливостями темпераменту, якщо діяльність протікає в умовах,які можна визначити як нормальні.

Виявлено, наприклад, щослабка нервова система характеризується високою чутливістю, а сильна -низькою, що забезпечує їх приблизно однаковий пристосувальний ефект.Коли досліджувані, у яких попередньо був визначено показники сили - слабкостінервової системи, протягом 40 хвилин виконували складні обчислення В«просебе В», то уВ« слабких В», починаючи з 35 хвилин, продуктивність діяльностізменшувалася. В«СильніВ» ж, навпаки, спочатку поступалися В«слабкимВ», а потім випереджалиїх. Зрештою, і ті інші виконали практично однаковий обсяг роботи.

Таким чином, незалежновід ступеня рухливості або реактивності індивіда в нормальної, нестрессовийситуації результати діяльності в принципі будуть однаковими, оскількирівень досягнень буде залежати головним чином від інших факторів, наприклад,від рівня мотивації або здібностей. Разом з тим, дослідження,встановлюють цю закономірність, показують, що залежно відособливостей темпераменту змінюється спосіб здійснення самої діяльності.Перш за все, спостерігаються певні зміни в структурі дій, або вструктурі діяльності.

В.М. Теплов звернувувагу на те, що в залежності від особливостей темпераменту люди розрізняютьсяне кінцевим результатом дій, а способом досягнення результатів. Цесвідчить про те, що властивості нервової системи впливають на діяльність непрямо, а опосередковано - через індивідуальний стиль діяльності - характернудля конкретного індивіда сукупність способів, що забезпечують успішність виконаннянебудь дії.

2. Темперамент і стильдіяльності

Індивідуальний стильдіяльності - цедоцільна, відповідна особливостям темп6ерамента система способів і прийоміввиконання діяльності, що забезпечує найкращі її результати.

Розвиваючи думку про стилідіяльності, ряд дослідників провели експерименти з метою встановленнязалежності між способом виконання дій і особливостями темпераменту. Вцих дослідженнях розглядався індивідуальний стиль діяльності якдосягнення результатів або спосіб рішення певних завдань, зумовленихголовним чином типом темпераменту, а точніше типом нервової системи.

Експерименти з вивченнязв'язку між стилем діяльності і властивостями темпераменту в 50-х роках минулогосторіччя були проведені Е.А. Клімовим, який досліджував залежність міжрухливістю нервових процесів і стилем роботи ткаль.

Спостереженн...