Курсова робота з експериментальної психології
Тема: Структура і етапи психологічного дослідження
Зміст
Запровадження
Глава 1. Структура і етапи психологічного дослідження
1.1 Загальна схема і структура психологічного дослідження
1.2 Психологічний дослідження: етапи, вивчення стану проблеми, літературний огляд
1.3 Вибір методів і методик психологічного дослідження
Глава 2.Эмпирическое дослідження: збирання та обробка даних
2.1 Організація, процедура і вибірка психодіагностичного обстеження
2.2 Використання комп'ютера у проведенні психологічного дослідження
2.3 Опис і помилкове уявлення результатів дослідження
Укладання
Список використаної літератури
Запровадження
У науково обгрунтованому підході до активізації людського дедалі очевиднішим стає значимість психології. Перехід до нових рубежів економічного розвитку, до досконалішим формам демократії, до більш повного втіленню гуманістичних принципів, потребує уважного й початку дедалі ширшому і всебічному використанню даних психологічної науки. Необхідною умовою цього є цілеспрямоване розгортання прикладних психологічних досліджень, формування прикладної психології, головна мета полягає у забезпеченні рішення практичних завдань в усіх галузях життя і забезпечення діяльності людей – чи це виробництво, освіту, охорону здоров'я чи добросусідські відносини у ній, індивідуальне розвиток чоловіки й таке інше.
Забезпечення рішення практичних завдань в прикладної психології ввозяться двох основних формах:
• Дослідження із видачею практичних рекомендацій від використання у різних сферах фахівцями різного профілю;
• Застосування активних психологічних методів.
Обидві форми припускають вдосконалення методів прикладної психодіагностики з урахуванням розвитку методів експериментальної психології. Саме експериментальна психологія забезпечує професіоналізм проведення прикладного психологічного дослідження, конструювання і адаптації психологічного інструментарію.
Це є особливо значимою у зв'язку з тим, що актуалізація проблем прикладної психології зажадала як поліпшення підготовки молодих спеціалістів-психологів до практичної діяльності, а й підготовки психологів-практиків.
Діяльністьпсихолога-исследователя, у тому надзвичайно складному вигляді професійної діяльності багато тонкощів, не враховуючи яких будь-які прекрасні плани можуть нереалізованими. Психологічний дослідження крім принципів має і свій технологію. Без знання основ технології сучасного психологічного дослідження, без вміння побудувати процедуру дослідження неможливо здійснити навіть невелику наукову працю. Знання принципів, технології проведення психологічного дослідження особливо актуально нашого часу.
З актуальності цієї проблеми випливає гіпотеза дослідження - психологічне дослідження буде успішним, якщо експериментатор знатиме його структуру і володіти технологією проведення.
Зацікавлення психології нашій країні продовжує стрімко зростати. Дедалі більше людей звертається до неї і намагається використовувати психологічні знання на своєї діяльності. Орієнтуватися у розмаїтості підходів, коштів, прийомів непросто.
Мета дослідження – розглянути основні питання планування та молодіжні організації психологічного дослідження, його проведення, вибору методів і методик, організації збирання цих і їхньої подальшої обробки.
Об'єкт дослідження – психологічне дослідження.
Предмет дослідження – проведення психологічного дослідження.
Відповідно до об'єктом і предметом дослідження нами було поставлено завдання:
1. Показати важливість та значення знання і набутий володіння технологією проведення психологічного дослідження;
2. Скласти загальну схему і етапи психологічного дослідження;
3. Визначити місце і значення використання новітніх інформаційних технологій (НІТ) під час проведення психологічного дослідження;
Методи дослідження:
1. Вивчення довідкової літератури у сфері прикладний та експериментальної психології: анотування, складання бібліографії;
2. Упорядкування структури психологічного дослідження;
Структура роботи.
Робота складається з запровадження, двох глав, укладання.
У 1 главі розглянуті структура і етапи психологічного дослідження, і навіть висвітлений питання вибору методів і методик обстеження.
У 2 главі описана схема проведення емпіричного дослідження; приділено увагу практиці використання комп'ютера під час проведення психологічного дослідження.
Глава 1. Структура і етапи психологічного дослідження
1.1 Загальна схема і структура психологічного дослідження
Як основних видів психологічного дослідження можна назвати три виду:
• Теоретичне;
•Эмпирическое;
•Прикладное.
Термін «емпірія» (емпірика) походить від слова «>empeiria» (досвід).Исходно він мав дві основні значення:
• Людський досвід, сприйняття зовнішнього світу з допомогою органів почуттів;
• Спостереження, що здійснюється на звичайних, природних умовах, на відміну експерименту.
Термін «експеримент» походить від латинського слова «>experimentum» (проба, досвід) і як науково поставлений досвід, спостереження досліджуваного явища в врахованих умовах, дозволяють ознайомитися з ходом явища й багато разів відтворювати його за повторенні цих умов. Нині у багатьох науках під емпірією (>емпирикой) розуміють будь-яку сукупність наукових фактів чи даних, Не тільки дані,доставляемие почуттєвим досвідом.Эмпирическим (емпіричну частиною) називають таке дослідження, метою якого є даних в різний спосіб – методами спостереження та самоспостереження, лабораторного й природничого експерименту. [2]
>Разделять дослідження на теоретичні і емпіричні можна лише умовно. Якщо дослідженні винести першому плані процедурну бік, то визначити її як теоретичне чи емпіричне найлегше критерієм наявності або відсутність такий крок його складової частини, як збір емпіричних даних у взаємодії з об'єктом вивчення. Якщо така взаємодія під час науково-дослідної роботи здійснювалося, можна говорити про емпіричному характері роботи. Якщо ж у дослідженні виділяти, передусім, продуктивну (результативну) бік, то вона найчастіше визначити її як теоретичне чи емпіричне можна з більшої умовністю. У кожному дослідженні до збирання цих чи відбору вже наявних психолог має визначити дослідницьку парадигму і теоретичний базис своєї роботи. Цей етап роботи є підставою теоретичним.
З іншого боку, будь-яка теоретична робота нехай опосередковано, але спирається визначений масив фактів, явно чи неявно ділить дані більш і менше достовірні, а своїми принципами, підходом, висновками визначає напрям пошуку фактів і методів їх отримання.
Існування проблеми (проблемної ситуації) є вихідним моментом будь-якої наукової дослідження. Постановка наукової проблеми передбачає:
• виявлення існування дефіциту (недостатність знань, фактів, суперечливість наукових уявлень);
• усвідомлення потреби у усуненні дефіциту;
• опис проблемної ситуації природному мові;
• формулювання проблеми, у наукових термінах.
Переконати у цьому, що проблему справді є, можна спираючись на проведений літературний огляд. У ньому треба дати характеристику ступеняисследованности цікавій для вас. Відзначити, наскільки вона вивчена загалом, і навіть її окремі боку, аспекти. Слід особливо виокремити невивчені мало вивчені питання, протиріччя розумінні явища загалом і окремих сторін, протиріччя наявних емпіричних даних. [3]
Об'єкт – те, потім спрямований процес пізнання. Це щось ціле, що є фрагментом світу самого собою, тобто існуючого незалежно від суб'єкта пізнання (у разіисследователя0 і зажадав від наук, що його вивчають. Об'єктами психологічної науки виступають:
• індивід;
• група людей;
• спільність людей;
• тварина, що має психіка;
• співтовариство таких тварин.
Оскільки перелічені об'єкти є об'єктами та інших наук, доцільно, називаючи об'єкт психологічного дослідження, уточнити, який саме психічне явище в людини, деякою групи осіб або тварин ви маєте намір вивчати у межах даної роботи.
У тексті мають бути зазначені все значимі характеристики об'єкта. Залежно від України цілі дослідження до таких характеристикам можна віднести:
• підлогу;
• вікова група, до котрої я належать випробовувані;
• рівень освіти буде; професія;
• рід занять;
• стан здоров'я;
• національність й дужедалее.[7]
Предмет пізнання – властивості, боку, відносини реальних об'єктів, розглянуті у певних історичних умовах. Предмет пізнання неможливо виокремити і змалювати поза межами будь-якої науки чи комплексу наук, безвідносно до суб'єкту (суб'єктам) пізнання. Предмет пізнання то, можливообщенаучним, - наприклад, час ніж формою існування й міра змін. Він то, можливо міждисциплінарним – наприклад, міжстатеві взаємини в тварин. Їх вивчає біохімія, етологія, зоологія, психологія, ветеринарія. Для кожної науки у кожному предметі вивчення (>общенаучном, міждисциплінарному, спеціальному) є свій, приватний аспект розгляду. Він то, можливо по-різному сформульований в теоретичному, емпіричному і прикладному дослідженні.
Як предмета психологічного дослідження можуть бути взяті:
• Окремі психічні властивості, стану, процеси, функції;
• Види поведінки, роботи і спілкування;
• Просторові, часові йинтенсивностние характеристики окремих явищ, взаємовпливу з-поміж них;
•Взаимосвязи між психічними і фізіологічними явищами тощо.
Отже, перелік явищ та його сторін, які можна взято у як предмет психологічного дослідження, значнообъемней перелікуобъектов.[7]
Якщо об'єкт психологічного дослідження можна прояснити по контексту роботи (навіть якщо він названо автором), те з предметом інша справа. Ускладнення зумовлені зазначеними відмінностями певною мірою їх розмаїття. Предмет дослідження може бути неодмінно названо самою авторкою, щоб було легше зрозуміти мету і призначення роботи. Якщо предмет не названо, важко оцінити адекватність методичного підходу.
Проблема, об'єкт і є предметом дослідження слід було назвати у одному з перших розділів роботи.
У Словнику іноземних слів основне значення слова «гіпотеза» розкривається як «наукове припущення, висунуте до пояснень будь-якого явища і яка потребує перевірки на досвіді та теоретичного обгрунтування здобуття права стати достовірної науковоїтеорией».[14]
Під час розробки концепції дослідження необхідно враховувати природу, специфіку психологічних закономірностей і законів. По-перше, їх специфіка у цьому, що вони теж мають статистичний характер, оскільки будь-яке психічне явище зумовлено безліччю чинників, які і сила впливу, і навіть постійно мінливий поєднання повністю врахувати неможливо. По-друге, поведінку і діяльність, все відносини людини до світу, до інших людей і себе підвладні й загальним для психології людини закономірностям, і чинникам індивідуальності конкретної людини, направляються всім змістом внутрішньої злагоди особистості, котрий зберігає особисту історію людини. Вони несуть у собі відбиток унікальності витлумаченого, пережитого і реалізованого особистісного сенсу кожного поняття, кожної речі й події навколишнього. Ця унікальність принципово непізнавана остаточно, і тому реакції, відносини, вчинки, поведінка людини завжди лише щодопредсказуеми.[3]
З цих причин психологічні закономірності який завжди виявляються від бажаної влучністю і сталістю, а діють як тенденції. Майже кожне правило в психології доповнене багатьма обмеженнями, уточненнями і поправками.
Це треба враховувати, коли метою дослідження є розробка рекомендацій, прогноз поведінки, успішності діяльності, особливостей розвитку окремої людини чи групи. Прогноз прояви будь-якого якості, скоєння вчинку може мати в психології лишевероятностний характер. Але це не знижує цінності психологічних рекомендацій. У тексті роботи доцільно відзначати їх специфічність, зумовлену тим, що чимало рекомендації вимагають врахування конкретної людську індивідуальність, активного відносини особистості до життєвої ситуації, її здібностей до нагляду, самоспостереженню, саморозвитку.
Мета дослідження – бажаний кінцевий результат (головний), може бутитеоретико-познавательним чи прикладним, практичним. Перелічені можливі напрями психологічного дослідження не охоплюють усієї розмаїтості цілей. Основними видами цілей психологічного дослідження, різняться кінцевим результатом вважаються:
• Опис характеристик психічного явища. Пошук нових характеристик чи уточнення описаних часто-густо може ставати метою роботи. Підставою щоб поставити такої справи роботи зазвичай то, можливо виявлена чи відзначена у літературі неповнота описи психічного явища, вивчення якого досить актуально в момент. Ще однією причиною вибору мети що така то, можливо протиріччя між емпіричними даними різних авторів.
• Виявлення взаємозв'язків психічних явищ. Така мета дослідження зустрічається частенько. Ставлячи за мету дослідження взаємозв'язків, обов'язково включити до завдань визначення характеристик взаємозв'язків: їх тісноти, спрямованості, стійкості; постаратися визначити цілісну структуру взаємозв'язків чи місце тієї взаємозв'язку, яка зараз переживає центрі уваги, серед сукупності інших, близьких, котрий іноді віддалених, пояснити природу зв'язку. Також метою роботи може бути лише виявлення взаємозв'язків психічних явищ, а й уточнення взаємозв'язків.
• Вивчення вікової динаміки явища. Дослідження процесів зростання, дозрівання та розвитку, вікової мінливості психіки має і теоретичне, і практичного значення. У той самий час він усе є досить складним виглядом дослідження. Б. Р. Ананьєв підкреслював, що успішний розвиток здійснюється у біологічному часу, а й у історичному, соціальному. Проведення досліджень,ориентируемих на вікову зміну, носить специфічний характері і припускає використання двох основних підходів: вікових «поперечних» зрізів чи «поздовжніх» зрізів (>лонгитюда).
• Опис нового феномена, ефекту. Найчастіше новий феномен відкривають під час проведеного емпіричного дослідження, перевірки гіпотези. Завданнями дослідження із єдиною метою описати новий феномен може бути: виявлення чинників, визначальних наявність або відсутність ефекту, визначення сили його прояви, умов феномена, розмаїття проявів, стійкості прояви, пояснення феномена.
• Узагальнення наукових уявлень, відомостей. Мета такої праці полягає у виведенні більш загальних закономірностей, ніж достойні літературі на сьогодні. Часто це або запровадженням новопонять, або новим визначенням наявних, наприклад, розширенням значення окремих термінів, наданням їм статусу термінів вищого рівня узагальненості, розширенням області поняття. Іноді у тих цілях використовуються загальнонаукові поняття, які наповнюються психологічним змістом, конкретизуючи їх задля психології у цілому або якійсь галузі психології.
• Створення класифікації, типології. Розробка класифікації передбачає, передусім, пошук і освоєння обгрунтування критеріїв класифікації, окреслення області явищ, охоплених класифікацією. Класифікація мусить бути ясно співвіднесена з певною теорією, концепцією. До достоїнств хорошою класифікації можна віднести: нове розуміння класу явищ, створення її основі ефективніших діагностичних процедур, розширення можливостей прикладних застосувань психологічнихзнаний.[7]
Визначення завдань – такий вибір шляхи й кошти задля досягнення мети дослідження. Вибір завдань може бути обумовлений розподілом мети дослідження наподцели (мети другого порядку). Завдання формулюються приблизно в такий спосіб:
1. проаналізувати літературу на тему;
2. провести експеримент (обстеження);
3. обробити емпіричні дані;
4. проаналізувати отримані результати і робити висновків.
Це опис звичайній послідовності кроків наукового дослідження. Перерахування завдань допомагає зрозуміти характерработи.[7]
При визначенні цілей і завдань дослідження необхідно оцінити його актуальність. Основними аспектами актуальності психологічного дослідження найчастіше можуть бути такими:
• необхідність доповнення теоретичних побудов, які стосуються досліджуваному явища. Нові дані про його характеристиках і взаємозв'язках дозволять прояснити при роду явища, дозволити наявні суперечності;
• потреба у нових фактах, які дозволять розширити теорію і сферу застосування сили;
• потреба у ефективніших психодіагностичних і дослідних методах, здатних забезпечити отримання нових даних;
• потреба у методах (засобах, технологіях), мають ширші можливості і ефективність психологічного впливу, навчання, тренування, лікування, реабілітації, застосування у праці;
• потреба у доповненні чи переробці психологічних теорій, концепцій, рекомендацій з єдиною метою повнішого їх застосування як представники інших наук, і найширшими верстваминаселения.[5]
1.2 Психологічний дослідження: етапи, вивчення стану проблеми, літературний огляд
З огляду на спільність теоретичного і емпіричного дослідження, розглянемо схему етапів, які зазвичай включає психологічне дослідження.
Основні етапи психологічного дослідження. Найчастіше психологічне дослідження входять такі кроки:
1. Вивчення стану проблеми. Постановка проблеми, вибір об'єкту і предмета дослідження. Огляд наявних з цієї проблеми публікацій.
2. Розробка чи уточнення вихідної дослідницької концепції. Побудова загалом моделі даного явища. Висування гіпотез.
3. Планування дослідження. Визначення цілей і завдань. Вибір методів і методик.
4. Збір даних, іфактуальное опис. У теоретичному дослідженні: пошук і освоєння відбір фактів, їх систематизація,фактуальное опис під новим кутом зору.
5. Обробка даних (емпіричного матеріалу дослідження).
6. Поцінування результатів перевірки гіпотез, інтерпретація успіхів у рамках вихідної дослідницької концепції.
7. Співвіднесення результатів з концепціями і теоріями. Уточнення моделі досліджуваного явища. Формулювання загальних висновків.
Послідовне проходження по переліченим етапах дуже умовне у реальному дослідженні, оскільки завжди виникла потреба коригувати рішення попередніх етапів з урахуванням можливостей та обмежень наступних.
Прикладна психологія – загальний термін, використовуваний для позначення всіх галузей психології, які прагнуть застосувати принципи, відкриття і теорії психології практично у різноманітних галузях.
Напрями дослідження – теоретичне, емпіричне, прикладне – є взаємовиключними. Понад те, застосування обох (який завжди можливе) дозволяє дійти надійнішим висновків, сприяє поліпшенню їхнього прийняттю у ширших колах вчених іпрактиков.[4]
Під час вивчення стану проблеми доцільна наступна послідовність роботи:
1. Ознайомитися з визначеннями основних понять, які стосуються аналізованої темі, використовуючи словники і енциклопедії. Вони часто можна знайдете посилань найбільш відомі роботи у цій сфері й на учених, які зробили основний склад у дослідження досліджуваного явища.
2. Скласти бібліографію з цікавої для вас темі з допомогою систематичного каталогу. У систематичному каталозі бібліографічні посилання згруповані на теми.
3. Здійснити попереднє ознайомлення з предметом дослідження, ознайомившись із випусками реферативного журналу ВІНІТІ: «04. Біологія. Розділ04П. Психологія».Реферативний журнал ВІНІТІ є найбільшим у світі інформаційним виданням у галузі природничих і технічних наук. У ньому публікуються впорядковані сукупності бібліографічних записів, які включають бібліографічні описи, реферати і анотації. Роботу з цим журналом краще розпочати з останніх його випусків.
4. Ознайомитися зі довідковими і бібліографічними виданнями по психології, громадським наук.
Проробивши бібліографічну підготовку, ви матимете уявлення про кількість публікацій з цікавій для вас темі, про часових межах публікацій, інтерес учених звернулися до цієї проблеми, зможете виділити найбільш плідних авторів. [6]
Уконспекте роботи, яка описує експериментальне дослідження, слід зазначити його характеристики:
• перелік використаних методик,
• опис оригінальних (авторських) методик,
• опис процедури експерименту, обсяг вибірки піддослідних,
• соціально-демографічні та інші значимі параметри вибірки (завжди важливі даних про віці, полі, освіти, професії, приналежність до певної соціальної групи, здоров'я, психічних чи соматичних розладах).
У літературному огляді обов'язково слід було назвати прізвища авторів, ідеї, або експериментальні результати яких переказуєте чи узагальнюєте. Посилатися слід, вказуючи конкретні публікації авторів.
1.3 Вибір методів і методик психологічного дослідження. Вибірка для емпіричного дослідження
Основними методами наукового дослідження є: спостереження, експеримент, моделювання. Вибір методів дослідження обумовлений особливостями об'єкту і предмета дослідження та поставленими цілями.
Метод – засіб для досягнення чогось, упорядкована роботу з фактами і концепціями, принцип і загальнодосяжний спосіб збору, обробки чи аналізу даних, і навіть принцип на об'єкт.
Методика – форма реалізації методу, сукупність прийомів і операцій (їх послідовність і взаємозв'язок), процедура чи набір процедур задля досягнення певної виховної мети. У психологічному дослідженні: формалізовані правила збору, обробки й аналізу інформації. З допомогою методики фіксують характеристики поведінки й впливають на об'єкт. Найчастіше вивчення подібних сторін об'єкта можна використовувати різні методики, що забезпечує взаємну верифікацію даних, одержуваних різнимиметодиками.[8]
Етап вибору методів і методик тісно пов'язані з конкретизацією дослідницьких гіпотез.
При виборі методик треба враховувати можливості та обмеження кожної що входить у набір методики точності й надійності фіксації виразності досліджуваних якостей. Варто віддавати перевагу тим методикам, що досить повно описані у інструкціях з їхньої застосуванню. Дуже важлива ступінь розробленість методики. Керівництво мають бути представлені досить розгорнуті інтерпретації шкал, описана апробація методики, відбиті кількісні і якісні результати апробації, дано рекомендації щодо форми та змісту ув'язнення й інші необхідні складові керівництва у відповідно до вимогстандартов.[11]
Під час упорядкування набору методик доцільно керуватися принципом додатковості. Друг друга повинні доповнювати дані якісного і кількісного характеру, суб'єктивні і об'єктивні показники.
Більше надійні висновки виходять, коли наукові факти, отримані з одному методу, однієї методиці, підтверджені, продубльовані даними, отриманими на інших.
До основним групам методів психологічної діагностики можна віднести такі:
• методи виміру функціональних показників, використання психофізіологічних індикаторів психічних явищ;
• обсерваційні методи – методи спостереження та самоспостереження;
•праксиметрические методи, засновані на аналізі продуктів діяльності;
•субъективно-оценочние, засновані на аналізі відповідей піддослідних запитання і судження опитувальників, аналізі виборів альтернативних суджень, виборів градацій шкал тощо;
• проективні, пов'язані з аналізом особливостей інтерпретації зовні невизначеного матеріалу, стає об'єктом проекції;
• асоціативні, засновані на аналізі асоціативних відповідей та виборів піддослідних.Цветоассоциативние методи, пов'язані з аналізом виборів квітів за рівнем приємності і з асоціації з поняттями, перелік яких запропонованийдиагностом.[2]
Глава 2.Эмпирическое дослідження: збирання та обробка даних
2.1 Організація, процедура і вибірка психодіагностичного обстеження
Під час проведення обстеження має бути враховано таке.
Приміщення має бути окремим, з майданом щонайменше 2 кв. м одну людину;
- мати достатню освітленість без миготливого світла, стугонливих ламп;
- перебувати далеко від гучних частин будинку (коридорів, цехів тощо);
- має провітрюватися, не мати відволікаючих запахів (їжі, фарби та інших).
Під час роботи мають заходити сторонні. До кожного учасника дослідження може бути окремий стіл.
Крімстимульного матеріалу, текстів анкет з інструкціями чи іншого інструментарію, що визначається конкретною метою, завжди корисно мати запас паперу, олівців, авторучок,стирательних гумок.
Граничне час 6 годин. Разом із цим у вона найчастіше вже 3-4 години работи призводять до чималій напрузі, бо багатьох обстежуваних даний вид діяльності є дуже незвичним. Найбільш сприятливо денний період від 9 до 17 годин. По змозі початок обстеження треба планувати на ранковічаси.[19]
Послідовність проведення обстеження:
1. Пояснити, навіщо тест (запитальник, набір завдань тощо), уникаючи небажаної корекції мотивів; повідомити, які результати очікуються.
2. Гарантувати збереження таємниці окремих відповідей та успіхів у цілому.
3. Повільно, голосно, чітко прочитати інструкцію чи відтворити з пам'яті (а то й заплановано інструктувати письмово).
4. Привести приклади, дати можливість виконати пробні завдання при інтелектуальних тестах. Перевірити, правильно чи зрозуміла інструкція.
5. Ознайомити із регламентом часу. Повідомити щодо правил виправлення помилок, про заборонах зі спілкуванням, поведінці тимчасово обстеження. Описати, як і формі має завершитися обстеження.
6. Попросити написати в аркуші для відповідей перелічені інформацію про соціально-демографічних даних. Простежити за правильністю записів.
7. Відповісти стосовно питань. Намагатися відповідати лаконічно – найдокладніші відповіді гірше запам'ятовуються.
8. За виконання завдань ізфиксируемим часом дати команду записати час початку виконання і почав рішення.
9. Під час обстеження ознайомитися з дотриманням правил записів й заборон зі спілкуванням. Слід уникати переміщатися в середині приміщень без необхідності – багатьох це може відволікати чи дратувати.
10. Після закінчення обстеження негайно зібрати тестові матеріали і листи для відповідей.
11. Не забудьте подякувати піддослідних за експериментально.
Під час проведення психодіагностичного обстеження до експериментатору ідиагносту пред'являються певних вимог.
>Экспериментатор повинен мати необхідними професійними й особистісними якостями:
• Розуміти завдання експерименту;
• Добре знати процедуру експерименту, і вимоги посібників застосовуваних методик;
• Знати правила обробки даних, і оцінювання результатів;
• Вміти контролювати себе;
•Обладать достатньої емоційної врівноваженістю, товариськістю і тактовністю.
Своєю поведінкою експериментатор повинен прагнути викликати довіру. Він маю виявляти зарозумілості, легкодумства, фамільярності, ні висловлювати словами, інтонацією, жестами, мімікою, наскільки невдалі відповіді випробуваного.
>Диагност у процесі дослідницької роботи повинен знати й виконувати етичні принципи і правил роботи (спеціальна регламентація роботи і дійпсихолога).[11]
Основними вимогами до вибірці є його репрезентативність і адекватність.
>Репрезентативность – представництво, показовість, відповідність характеристик, які є результатом часткового (вибіркового) обстеження будь-якого об'єкта загалом, що дозволяє поширити висновки часткового обстеження всеизучаемий об'єкт.
Адекватною вважається вибірка достатнього обсягу (розміру) у тому, щоб у кількісних характеристиках (числових показниках) було досягнуто гаданий рівень достовірності.
Визначення обсягу вибірки зумовлено дослідницькими завданнями. Практично психологи завжди намагаються зрівнювати групи з віковою і статевою складу. Найчастіше виявлення відмінностей досить значимому рівні сумарний обсяг експериментальної і контрольної груп може бути щонайменше 50 піддослідних, за умови хоча б приблизного рівності числа людей однієї й іншоїгруппах.[12]
Якщо наступної обробці експериментальних даних планується проводити кореляційний аналіз, то обсяг вибірки може бути щонайменше 30-35 респондентів. Якщо ні підстав очікувань тісних перетинів поміж параметрами, але з тих щонайменше хотілося б довести наявність достовірно значимих зв'язків, то краще брати вибірку 40-50 людина.
Якщо обробці даних планується витратити факторний чи компонентний аналіз, виявляються чинники, слід мати припущення щодо числа чинників, у якому можлива задовільна змістовна інтерпретація отриманоїфакторной структури.
Кількість піддослідних, ознак (вимірюваних параметрів) і внутрішніх чинників – величини взаємозалежні приматематико-статистическом аналізі. Надійні висновки профакторной структурі можна отримати у разі, якщо кількість піддослідних щонайменше ніж у тричі перевищує ознак, які включаємо в факторний аналіз.
Окремо слід врахувати, що у ході первинної обробки даних може з'ясуватися, що якийсь кількість протоколів (заповнених аркушів для відповіді) може бути взяте обробку. Часті причини такий відбракування:
• немає відповіді всі запитання, завдання й іншого подібного начиння;
• як відповідей є записи, непередбачений інструкцією;
• характером відповідей видно, що випробовуваний неправильно зрозумів інструкцію та інші.
Тож ліпше відразу обстежити піддослідних приблизно за 10 % більше необхідного обсягу, тобто із запасом.
2.2 Використання комп'ютера у проведенні психологічного дослідження
Можна виділити декілька основних аспектів використання комп'ютерна техніка.
1. Комп'ютерне уявленнястимульной інформації. Можливості подання на дисплеї значно розсовують можливості проведення різноманітних експериментів у дослідження пізнавальних процесів, інтелекту, розробки нової генерації індикаторів і взагалі всіх коштів відображення інформацією автоматизованих системах.
2. Комп'ютерне управління експериментом. Застосування сучасної обчислювальної техніки дозволяє розробляти процедурні схеми і режими, які без її використання принципово неможливі. Якщо швидкість обробки інформації, яка від випробуваного чи піддослідних (оцінка реакцій, дій, гніву й таке інше), і вибору варіанта програми експерименту порівнянні зі швидкістю реакцій і у організмі й психіці людини чи перевищують їх, то управління реальному масштабі часу дає можливість точної оцінки величини психофізіологічних резервів, актуальною пропускну здатність із переробки інформації, діагностики та прогнозуванню стану чоловіки й багатьох інших, параметрів.
3. Організація зберігання даних. Переваги комп'ютерної цих завдань: можливість збереження великих обсягів інформації; оперативний доступом до кожному елементу що зберігається інформації; оперативна селекція інформації одночасно за багатьма критеріям; гнучкість впереструктурировании обсягів продажів і принципів організації.
4. Обробка даних. Комп'ютер помітно розширює можливості дослідника на обробці емпіричних даних. Багато процедури математичного опрацювання можна реалізувати лише з обчислювальної техніки. Уявлення даних з допомогою спеціальних програм робить відображення на дисплеї ефективної зорової опорою до створення наочності і активізації образного мислення. Застосування ЕОМ впсиходиагностике може лише замінити ручну обробку та обчислення з калькулятором, а й дати можливість вільно використовувати потужні формалізовані процедури, наприклад математичну теорію образів.
5. Комп'ютерне психологічне моделювання. Комп'ютер представляє нові можливості у імітації життєвих ситуацій (транспортних, виробничих, спортивних, бойових) в лабораторної обстановці.Моделирующие устрою, які включають комп'ютер, можуть істотно підвищувати також їхніх використання на навчання і тренування.
Безсумнівно, центральної постаттю теоретичного й ужиткового дослідження,психодиагностической ситуації залишається фахівець, а основними чинниками – особистість фахівця, її, фахових знань і набув досвіду, інтуїція. В багатьох випадках використання комп'ютера додає зручність, що й годі було применшувати, але принципово щосьменяет.[7]
Значно розширюють можливості опрацювання і збереження даних психологічного дослідження системи (програми) управління базами даних (>СУБД). Дуже зручні користувальні програми роботи з електронними таблицями «Excel», «>Paradox», «>Statistica» функціонуючі серед Windows.
2.3 Опис і помилкове уявлення результатів дослідження
Наочне надання інформації може призвести до переходу осмислення отриманих результатів нові щабель.
Діаграми використовують із уявлення результатів діагностики з допомогоюмногопараметрических (багатокомпонентних) тестів чи тестових наборів. Вони дозволяє наочної формі уявити оцінки за тестів чи з чинникам. Тим самим було полегшується процедура узагальнення і класифікації результатів тестування.
Діаграми використовуються головним чином заради зображення співвідношень між величинами. Це чудовий спосіб графічного зображення з допомогою постатей (секторів, шпальт тощо), площі яких пропорційні цим величинам. На малюнку 1 представлена діаграма якостей особистості з урахуванням позитивної самооцінки очима восьмикласників. [9]
>Совмещенние діаграми дозволяє одному полі об'єднати дві діаграми, мають однакові позначки на осі абсцис, але різний розмах варіювання значень ознак, розмір яких відображається на осі ординат. Тут може бути відбито значення однієї й тієї ж ознаки, у різних вимірах, наприклад, у абсолютних і відсоткових значеннях. Якщо одиниця виміру і розмах варіювання збігаються в кількох ознак, то ми все є підстави представлені в одній діаграмі.
На діаграмі може бути відбито величини у відсотках, наприклад, у відсотках народження (>частости) жодних ознак, подій чикачеств.[9]
>Секторная діаграма – діаграма, у якій числа (зазвичай відсотки) зображені як кругових секторів.
Рекомендації з побудови діаграм (графіків).
1. Діаграми мають включати всі необхідні позначення, щоб бути зрозумілими власними силами. Діаграми і текст повинні взаємно доповнювати одне одного.
2. На однієї діаграмі, зазвичай, повинно бути більше чотирьох кривих щоб уникнути плутанини.
3. Написи на вісях діаграм слід розташовувати унизу й зліва.
4. Для позначення величин, значень варто використовувати різні елементи (контурні, з заливанням, з додатковими елементами тощо).
>Гистограмма (>столбчатая діаграма) – графічне уявлення щільності розподілу, у якому число випадків класі змальовується як вертикальних смуг (стовпчиків, блоків).
На заключних кроках психологічного дослідження дуже важливо навести відповідність нові результати й існуючі погляди наизучаемий феномен. Інтерпретуючи отримані результати, пам'ятаймо, що коженизучаемий психічний феномен є частиною цілого.
Висновки – це затвердження, які виражають стисло формі змістовні підсумки психологічного дослідження, вони утезисной формі відбивають те нове, що отримано під час роботи.
Висновки би мало бути конкретними, пишуться у вигляді тверджень.
Укладання – це короткий огляд виконаного дослідження, загальна оцінка ефективності обраного підходу. Тут підкреслюється актуальність вивчення проблеми та чи його окремих аспектів, підкреслюється перспективність використаного підходу, висловлюється припущення щодо можливі шляхи його модифікації, доцільність застосування тих чи інших методів і методик тощо. Також вказується практична, наукова, соціальна цінність результатівработи.[20]
У розділі Додатка виносяться таблиці з цими, що доповнюють основні результати; які займають центральне місце у використовуваних доказах; допоміжний матеріал: протоколи дослідів, описи апаратури і приладів, застосованих під час проведення експериментів; інструкції, методики; ілюстрації допоміжного характеру й іншіподобное.[20]
Укладання
Діяльністьпсихолога-исследователя, у тому надзвичайно складному вигляді професійної діяльності багато тонкощів, не враховуючи яких будь-які прекрасні плани можуть нереалізованими. Психологічний дослідження крім принципів має і свій технологію. Без знання основ технології сучасного психологічного дослідження, без вміння побудувати процедуру дослідження неможливо здійснити навіть невелику наукову працю. Знання принципів, технології проведення психологічного дослідження особливо актуально нашого часу.
У представленої роботі ми розглянули основні питання планування та молодіжні організації психологічного дослідження, його проведення, вибору методів і методик, організації збирання цих та їх наступної обробки.
Вивчивши структуру проведення психологічного дослідження, варто виокремити такі принципи:
•Научность;
• Надійність;
•Валидность;
•Стандартизированность;
•Дополнительность;
• Об'єктивність;
•Конфиденциальность.
Особлива увага приділялася використанню новітніх інформаційних технологій у проведенні психологічного дослідження під час збирання, обробці інформації та її поданні.
Ми вважаємо, що гіпотеза нашого дослідження підтвердилася. Конче важливо знати структуру психологічного дослідження та володіти технологією його проведення.
Список використаної літератури
1.Анастази А. Психологічний тестування: принцип побудови тестів, методи їхнього оцінки, правила застосування. Пер. з анг. /Під ред. До. М. Гуревича, У. І.Лубовского – М., 1982
2.Бурлачук Л. Ф., Морозов З. М.Словарь-справочник по психологічної діагностиці – Київ, 1989
3.Ганзен У. А.,Балин У. Д. Теорія і методологія психологічного дослідження: Практичне керівництво – СПб.:СПбГУ, 1991
4. Дружинін У. М. Експериментальна психологія – М.: Пітер, 2000
5. Як провести соціологічне дослідження /Під ред. М. До. Горшкова, Ф. Еге.Шеренги – М.:Политиздат, 1990
6. Корнілова Т. У. Введення ЄІАС у психологічний експеримент: Підручник – М., 1997
7. Куликов Л. У. Психологічний дослідження: методичних рекомендацій з проведення – СПб.: Наука, 2001
8. Методи дослідження, у психології: Навчальний посібник для вузів – М., 1998
9.Наследов А. Д. Методи обробки багатомірних даних в психології: Навчальний посібник – СПб., 1999
10. Загальна психодіагностика /Під ред. А. А.Бодалева, У. У.Столина – М.: МДУ, 1987
11.Практикум із загальної, експериментальної і прикладної психології /Під ред. А. А. Крилова, З. А.Маничева – «Пітер», 2003
12.Практикум попсиходиагностике /Під ред. У. У.Столина, А. Р. Шмельова –М.,1984
13. Психологічний словник /Під ред. У. П. Зінченка, Б. Р. Мещерякова – М.:Педагогика-Пресс, 1996
14.Ребер А. Великий тлумачний психологічний словник – Віче АСТ.М.,2000
15. Романова Є. З. Графічні методи впсиходиагностике – СПб.: Йдеться, 2001
16. Сидоренко Є. У. Методи математичного опрацювання в психології – СПб.: Йдеться, 2000
17.Собчик Л. М. Методи психологічної діагностики. Випуск 3 – М., 1990
18. Солнцева Л. З., Галкіна Т. У. Метод дослідження особистості учня – М., 1993
19. Суслов У. І., Чумакова М. П. психодіагностика: Навчальний посібник – СПб.:СПбГУ, 1992
20. Отрут У. А. Соціологічне дослідження: методологія, програма, методи – Самара: «Самарський університет», 1995
