Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Психология » Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку

Реферат Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку

Категория: Психология

Автономний освітнє установа вищого

професійної освіти

"Ленінградський державний університет

імені О.С. Пушкіна".


Курсова робота

із загальної психології:

"Розвиток уяви в дітей віком старшого дошкільного віку"

Виконала студентка 5 курсу

групи 51-00*

спеціальність "Психологія"

Єгорова

Ольга Андріївна.

Науковий керівник:

р. Санкт-Петербург 2009 р.


Зміст

Запровадження

Глава 1. Теоретичний аналіз проблеми розвитку уяви у віці

1.1 Проблема походження та розвитку уяви у дошкільнят

1.2 основні напрями та принципи розвитку уяви

1.3 Опис розвиваючої програми ігор й вправ (розробленої автором)

Глава 2. Експериментальне дослідження особливостей розвитку уяви дошкільнят

2.1 Характеристика вибірки дослідження

2.2 Характеристика методик дослідження

2.3 Аналіз результатів власних досліджень

2.4 Аналіз результатів контрольного етапу

Укладання

Список використаної літератури


Запровадження

 

Актуальність дослідження. Проблема розвитку уяви дітей дошкільного віку привертає до собі пильна увага психологів і сучасних педагогів. Сучасні тенденції у розвитку психологічної науку й освітньої практики піднімають нові запитання у її вивченні. Однією з них питання індивідуальні особливості розвитку уяви, проявів індивідуальності дитини на його творчої діяльності.

У психологічної літературі існують різні погляду на походження та розвитку уяви, Прибічники однієї з підходів вважають, що генезис творчих процесів пов'язані з дозріванням певних структур (Ж. Піаже, З. Фрейд). У цьому механізми уяви виявлялися обумовленими зовнішніми стосовно цього процесу характеристиками (розвиток інтелекту чи розвиток дитині).

Другу групу дослідників вважає, що генезис уяви залежить від ходу біологічного дозрівання індивіда (До.Коффка, Р.Арнхейм). До механізмам уяви дані автори відносили складові зовнішніх й міністр внутрішніх чинників.

Представники третього підходу (Т. Рибо, А.Бен) пояснюють походження та розвитку уяви накопиченням індивідуального досвіду, у своїй розглядалися як трансформації даного досвіду (асоціації, накопичення корисних звичок).

У виконанні вітчизняної психології дослідження, присвячені розвитку уяви в дітей віком дошкільного віку, також посідають величезне місце. Більшість авторів пов'язує генезис уяви з недостатнім розвитком ігровий діяльності" дитини (О.Н. Леонтьєв,Д.Б.Эльконин, та інших.), ні з заволодіннямдетьми-дошкольниками видами діяльності, традиційносчитающимися "творчими": конструктивної, музичної, образотворчої, художньо-літературної.

>С.Л. Рубінштейн та інших. присвятили свої дослідження вивченню механізмів уяви. Проте проблема індивідуальних особливостей розвитку уяви ними мало розглядалася.

Наш підхід цієї проблеми грунтується на результатах досліджень, проведених під керівництвом А.В. Запорожця та інших., де була показано, що з освоєння дітьми різноманітних коштів призводить до розвитку різних психічних функцій, зокрема і уяви. Дослідження свідчать, що й уяву не навантажувати, не тренувати, те з віком багато його можливості убожіють, але це веде до збідніння особистості, зниження творчих спромог.

Основна мета дослідження: виявити вплив ігор й вправ, спрямованої в розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.

Як об'єкта дослідження виступають старші дошкільнята.

Предмет - психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільнят.

Відповідно до метою, об'єктом і предметом було поставлено такі завдання дослідження:

розкрити сутність поняття "уяву", виявити його функції;

охарактеризувати види й форми уяви;

описати психологічні механізми чи прийоми створення образів уяви;

застосувати спеціальну навчально-методичну з розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.

Гіпотези дослідження. Проведення ігор і вправ, вкладених у оволодіння різними видамиопосредствования, призводить до розвитку у дошкільнят можливості виходити межі використання стратегій, притаманних кожного виду уяви, за збереження домінування однієї з його видів (пізнавального чи емоційного).

Методи дослідження:

теоретичний аналіз проблеми;

яка формує експеримент (у вигляді ігор і вправ з дітьми старшої трупи);

констатуючий контрольний експерименти, створені задля виявлення індивідуальних особливостей розвитку уяви і фіксацію результатів, досягнутих після проведення розвивають занять;

методи якісного і кількісного аналізу емпіричних даних.

Вибіркова сукупність: 40 людина: вихованці старших масових групТМДОУ "ЦРР - дитсадок ">Белоснежна".

Практична значимість результатів дослідження у тому, що у основі виявлених індивідуальних особливостей розвитку уяви дітей, що з особливостями оперування різними засобами, підібрали комплекс ігор і вправ, що може бути використаний у практиці освітньої роботи дитсадка та його сім'ї.

Курсова робота складається з запровадження, 2 глав, укладання, списку літератури та докладання.

У запровадження визначено цілей і завдання дослідження, його об'єкт й предмета, доведено актуальність досліджуваної ж проблеми і показано практична значимість роботи, сформульована робоча гіпотеза, намічені методи лікування й методології дослідження.

У першій главі розкрито теоретичні основи особливостей розвитку уяви дошкільнят на роботах вітчизняних і зарубіжним дослідникам.

У 2-ї главі дано обгрунтування використання методів дослідження, визначено план і завдання практичного дослідження, наведено опис всіх етапів проведеного на процесіекспериментально-практического дослідження природного експерименту, апробована програма психолого-педагогічного супроводу дошкільнят.

Наприкінці сформульовані результати дослідження, відзначено ступінь виконання цілі й поставлених завдань, підтверджено гіпотеза, оцінена практична значимість роботи, намічені перспективи вивчення проблеми.

У творчому списку літератури в алфавітному порядку вказані літературні джерела, використані і під час даної курсової роботи.

У додатку наведено фрагмент конспектів програми розвитку уяви дошкільнят.


Глава 1. Теоретичний аналіз проблеми розвитку уяви у віці

 

1.1 Проблема походження та розвитку уяви у дошкільнят

Питання вивчення розвитку уяви є традиційними як у дитячій психології. Такі психологи, як Т. Рибо, Дж. Селлі,Л.С. Виготський,С.Л. Рубінштейн, М.М.Палагина, О.М. Дяченка та інших. внесли великий внесок у дослідження цієї проблеми.

Спочатку уяву розглядалося як із творчих процесів всередині загальних концепцій психічного розвитку. Так, представники класичногоассоцианизма досліджували творчі процеси з боку їхмеханизмов.Т. Рибо розглядав уяву як встановлення новихассоциаций[1]. Механізм уяви по Т. Рибо становлять дисоціація - операція поділу рядів станів свідомості - і асоціація - об'єднання. Творчу уяву, на його думку, функціонує за умови єдності операцій асоціацію та дисоціації. Це єдність проявляється у одному з законів, що породжують нові поєднання - асоціаціях за подібністю. Т. Рибо писав: "Асоціація за подібністю передбачає змішану роботу асоціацію та дисоціації: це діяльна форма. Тому і є головне джерело матеріалів творчого уяви... "[2]. Перші прояви уяви автор відносив до віку близько 3-х років, підкреслюючи, у своїй, що уяву дитини не багатшими уяви дорослого, воно лише з своєму темпу випереджає розвиток мислення.Генезис уяви Т. Рибо представляв у вигляді чотирьох стадій:

перша стадії характерно наявність переходу від пасивного уяви до творчого;

друга стадія починається, коли дитина одушевляє все довкола;

третьої стадією є стадія гри, коли дитина проходить період від наслідування до наслідування;

четверту стадію автор визначав як період "романтичної винахідливості" чи стадію художньої творчості.

Різні стадії розвитку уяви по Т. Рибо обумовлені розвитком розумових здібностей дітей, що, своєю чергою, залежить від запасу образів, багатства їх поєднань, пам'яті, промови, відчуттів.

>Рассмотренное Т. Рибо якісне своєрідність процесу переходу від пасивного уяви до творчого знайшло відображення у формулюванні основного закону розвитку уяви. За цим законом, уяву відбувається на її розвитку два періоду, розділених між собою критичної фазою: "... період самобутності чи приготування, критичного моменту і період остаточного складання,предоставляющегося по-різному". Перший період виявляється у незалежності уяви від мислення. Критичною фазі властиві протистояння між об'єктивністю процесів мислення та суб'єктивністю уяви. З другого краю етапі під впливом критичного мислення уява може працювати згаснути, або,обогащаемое "розумом", стає творчим.

Хоча це й Т. Рибо, Дж. Селлісчитал[3], що з основних способів роботи уяви є асоціація. Як іншого способу автор виділяв апперцепцію - суб'єктивний відбір засобів і ознак, входять до складу нового значення. Дж. Селлі встановив, що уяву у дитячому віці проявляється найяскравіше і знаходить своє вираження в вигадуванні неіснуючих на друзів і оприявлення оточуючих предметів, соціальній та нереальною інтерпретації обстановки.

Автором виділили два етапу у розвитку фантазії. Перший етап є виникнення уяви разом й характеризується переважанням сприйняття. Дж. Селлі відносив з цього етапи до 8-місячного, 9 балів місяців. Власне уяву виникає тоді, коли дитина створює міфи, суб'єктивно представлені у фантазії дитини як реальна дійсність. Цей етап, на думку Дж. Селлі, має місце у дошкільномувозрасте[4].

Оцінюючи із сучасних позицій поглядиассоцианистов на процес розвитку та проблему походження уяви в дітей віком дошкільного віку, слід зазначити, що уяви не можна зводити до сукупності асоціацій, хоча асоціація як із механізмів можуть бути уявою. Потік асоціацій, що носить пасивний характер, неспроможна служити механізмом продуктивного творчого уяви.

Намагаючись пояснити закономірності уяви дією законів асоціацій, А.Бен запропонував умови, характерні цей процес. Такими умовами, на його думку, є підпорядкування елементів одна одній, існування плану, ідеї, і навіть процес спроб і помилок чи дослідів. а ідею А.Бена про залежності уяви від досвіду розвинули представники біхевіоризму.

Вони думали, що успішний розвиток творчої діяльності стає можливимвиучиванию програм творчої поведінки. Так, Д. Дьюї зазначав, що педагог повинен виходити із прагнень і нового досвіду дитини, допомагаючи йому закріпити корисні до творення звички.

Активний характер уяви був наголошується угештальт-психологии. Представники цього напряму виводили першому плані переосмислення предметного змісту, що виражається у виникненні нової структури.

Ці автори собі вважали, що кожен творчий процес починається з структурно незавершеною проблемної ситуації. Ситуація ж рішення завершується структурно, і "структурне розлад" зникає завдяки виникненню нової структури шляхом миттєвою перебудови ("інсайту") психічних ("ментальних") структур ("образів"), Однією з умов переструктурування проблемної ситуації по М.Вертгеймеру є відмови від звичних схем, шаблонів;вложившихся у минулому досвіді.

Лінія розвитку уяви за данимигештальт-психологов пов'язана з становленням здатність до візуалізації чи з становленням іманентних структур.

Так, До.Коффка, досліджуючи розвиток уяви дитини, що виявляється при застосуванні заступників у грі, дійшов висновку, що з дитини спочатку існує специфічний світ дитячих структур поведінки, які з окремих розрізненихдействий[5].

На відміну від розглянутих вище концепцій, що з психологів відмовляли уяві в самостійної позитивної роль розвитку пізнання, хоч і відводили фантазії велике у житті дитини. Вони розглядали фантазування як скороминущу етап у розвитку, як незначну недосконалість пізнавальної сфери.

Так, До.Бюлер вважав діяльність фантазії спонтанної і символізував відсутність зв'язку основних ліній пізнавального розвитку та фантазування. Автором виявлено щаблі у розвитку уяви. Першу щабель До.Бюлер відносив до віку від2-х до 4-х років, як у життя дитини панують удавані значення. Друга щабель - з 4-х до шести років - це вік казок, вік вправи вфантазировании. Еге. Мейман прямо символізував те, всі дошкільна дитинство дитина проведе у світі фантазій.

Повний відрив творчих процесів, зокрема і уяви, із дійсністю, обумовленість їх розвитку біологічними чинниками, ми бачимо в психоаналітичної концепції З.Фрейда.З. Фрейд вважав, що основою творчих процесів загалом і творчого уяви зокрема, є внутрішній конфлікт особистості, закладений ранніх переживанняхдетства[6]. Напружені ситуації дитинства, на думку З. Фрейда, залишаються у пам'яті, і творча уяву постає як заміщення подій дитинства. Причому характер творчості визначається котрі прорвалися імпульсами несвідомого. Автор стверджував, що у фантазіях реалізуються наші потаємні бажання, основу яких лежить сексуальність. Ці бажання не пропускаються свідомістю і витісняються до області несвідомого, оскільки вони відповідають що у суспільстві соціальним і моральних нормам.

З. Фрейд давав прогноз розвитку творчого уяви дитини на залежність від заборон дорослого під час раннього сексуального дослідження. Якщо сексуальна енергія дитини придушується у разі суворого виховання, те й творчість перебувають у тих самих умовах. Якщо сексуальність сильніше заборон, то творчі процеси набувають забарвлення задоволення й тривоги, властивих сексуальнимвлечениям. І, нарешті, шлях розвитком творчої уяви пов'язані з сублімацією, тобто творчість стає заміщенням сексуальну активність, а залежність від ранніх сексуальних досліджень зникає. Автором було виділено захисна функція уяви, спрямовану збутися гнітючих емоцій і зведення їх дотерпимомууровню.З. Фрейд писав з цього приводу: "... ми, котрі мають високими вимогами нашої культури та які під тиском наших внутрішніхвитеснений, знаходимо дійсність взагалі незадовільною і тому ведемо життя світі фантазій, посеред яких ми намагаємося згладити недоліки реального світу, вважаючи собі виконання наших бажань". Ідеї З. Фрейда отримали свій розвиток на роботах А. Фрейд. Вивчаючи механізми психологічного захисту в дітей віком, А. Фрейд доходить висновку, що уява може працювати стати способом захисту від об'єктивного невдоволення і неприємної реальності. Заперечуючи реальний джерело тривоги з допомогою фантазії, дитина стає нечутливим до неї, та її "Я" врятовано від неврозу. Такий спосіб захисту, на думку А. Фрейд, втрачається з закінченням раннього періоду дитинства.

М. В. Вульф, Еге. Кріс і Ко.Кюби та інші послідовники З. Фрейда відзначали відсутність взаємозв'язку між фантазією та реальною життям дитину і підкреслювали залежність фантазії від задоволення якихось своїх власних бажань.

Так, М. В. Вульф думав, що "... в дитини точного ставлення до фантастичному на противагу до реального немає і відрізняти одне одного не вміє".

Еге. Кріс і Ко.Кюби вважали, що творче поведінка є заміщенням подій дитинства, вбачали у творчому акті повернення до дитячим способам мислення. Творчу уяву, на думку, це вміння по-дитячому обіграти матеріал впредсознании[7].

>Неофрейдисти перенесли акцент щодо творчості з несвідомих процесів напредсознательние, якими соціальні конфлікти особистості.

Психоаналітична концепція З. Фройда та її модифікації неодноразово раніше жорстко критикували у наступних дослідженнях за перебільшення ролі біологічних тенденцій у розвитку психіки людини. Такий їхній підхід відриває уяву дитини від реальної буденної дійсності, фіксуючи звернула увагу лише на суб'єктивних переживаннях, Разом про те, дослідження останніх підтверджують наявність захисної функції уяви, підкреслюючи у своїй, що ні весь процес творчості спрямовано збутися негативних емоцій і сексуальних комплексів.

Засновник генетичної психології Ж. Піаже, виводячи все психічне розвиток з особливостей взаємодії дитину з середовищем, розглядав уяву як тимчасову стадію викривленого відображення реальної буденної дійсності, у своїй відмовляючи то позитивної роль цьому процесі. Автор символізував те, що первинна форма відносини дитину до реальності полягає у пануванніаутистического мислення та є основою побудови уявлюваного дійсності. Ж. Піаже дав таку характеристикуаутистической думки: "Вона не пристосовується зовнішньої дійсності, а створює сама собі уявну дійсність чи дійсність сновидіння, хоче немає встановленню істини, а до задоволенню бажання і залишається суто індивідуальної; як така, вона має безпосередньо промовою. Вона виявляється, передусім, в образах... "[8]. Критикуючи це положення Ж. Піаже,Л.С. Виготський зазначав, що швейцарським ученим описується "... уяву у його первинних формах... як діяльність підсвідома, як діяльність, обслуговує не пізнання реальності, а отримання задоволення, як діяльність несоціального,несообщаемого характеру". У циклі пізніших робіт Ж. Піаже пов'язував генезис уяви з недостатнім розвитком символічною функції в дитини. Автор розглядав даний психічний процес як особливу форму репрезентативного мислення, що дозволяє передбачати зміни дійсності. Елементи уяви, на думку Ж. Піаже, з'являються в дітей віком у віці 1 року 8 місяців, що вони шляхом спроб і помилок знаходять рішеннясенсомоторних завдань. Воно випливає з "відставленої" імітації, яка проявляється в дитину і за відсутності об'єкту і під час контролю над ним. Імітація є показник початку децентрації: дитина починає вбачати у реформі іншому щось не на себе, виділяти руху інших для наслідування. У з'являються репрезентативні образи, які. по Ж. Піаже, є символами реальності. Хоча роль репрезентативних образів розуміння дійсності велика, загалом уявлення дитини що неспроможні відповідати реальності до того часу, поки вони підпорядковуватимуться знакової мисленню.

Механізм уяви, по Ж. Піаже, становлять образи, що у процесі розвитку у порядку:

статичні образи, дають близький до що приймається відбиток дійсності;

кінетичні образи, відбивають зміни просторових положень об'єктів;

трансформовані образи, відбивають зміни форм.

Аналіз робіт Ж. Піаже показує, автора зазначає позитивну пізнавальну роль уяви лише у включенні їх у розвитокассимилятивних можливостей. У його доробку чітко виступає двоїстих характер уяви: з одного боку, воно відриває дитини із дійсністю, з другого - дитина певному етапі відокремлює дійсність відигри[9].

Спробу примирити суперечливі тенденції уявою зробив А. Валлон. Автором описані два виду уяви, одна з яких проявляється тоді, коли дитина відокремлює реальність від фантазії, інший - коли дитина повністю живе у своїх уявленнях, тобто дитина змішує суб'єктивне й опозиції об'єктивний, "... їх спотворення сприймається як гра фантазії дитини".

У дослідженні Л.Дайлелла, М.Ватсона виділено рівні розвитку зв'язку фантазії дитину поруч із реальної дійсністю. У першому рівні дитина переживає фантазію реальністю. З другого краю воно застосовує зовнішні допоміжні прийоми, щоб вийти з фантазії до реальності й навпаки. На наступному рівні дитина чітко контролює переходи від реальної до уявлюваному. На останньому рівні дитина відмежовує світ уяви від реального світу.

Пряму спрямованість уяви дитини на пізнання підкреслювали послідовники екзистенціальної філософії. Так, Еге. Кобб вважає є основним джерелом уяви дистанцію між сприйняттям свого "Я" і сприйняттям загального.

Передумови уяви, на думку Еге. Кобб, закладаються в ранньому похилому віці й виявляється у тілесних відчуттях, у відчуттях немовляти контакту з середовищем, потім у іграх, де діти будують символічну картину світу. Гра дає дитині можливість реалізує свого трансцендентне "Я"'. Перші справжні прояви творчості полягає і творчого уяви автор відносить до 5-6 років, коли з'являються згадки виникненні відчуття гармонії, злитті свого "Я" зі загальним. Отже, Еге. Кобб підкреслює спрямованість уяви на пізнання.

 

1.2 основні напрями та принципи розвитку уяви

Проблема розвитку уяви дошкільника досі є дуже дискусійною. Зблизька сутності уяви можна можу погодитися з Е.В.Ильенковим у цьому, що воно полягає у умінні "схоплювати" ціле раніше частини, насамперед у вмінні з урахуванням окремого натяку, тенденції будувати цілісний образ. Причому у розвиненої форми таке вміння дозволяє пізнавати узагальнені зв'язку й закономірності об'єктивного світу про в специфічних символічнихформах[10]. Відмінною рисою уяви є, по справедливому вираженнюС.Л. Рубінштейна, своєрідний "відліт із дійсністю", коли з урахуванням окремого ознаки реальності будується нового образу, а чи не просто реконструюються і перебудовуються наявні уявлення, що вирізняло функціонування внутрішнього плану дій. Однією з основних питань під час розгляду розвитку уяви є, з погляду, питання специфіці коштів, які дитина під час створення продуктів уяви. ПоставленеЛ.С. Виготським проблема розвитку будь-якої психічної функції людину, як опосередкованої постає, з погляду, і за вивченні уяви.Л.С. Виготський писав, що суть розвитку полягає у оволодінні суб'єктом засобами, які перебудовують, структурують не навколишню дійсність, не бажаючи психічні функції, і основним таким засобом є знак.

У пізніх психологічних дослідженнях (переважно це - роботи, виконані під керівництвом А.В. Запорожця) засвідчили, у процесі розвитку на ролі засобів для дитини можуть виступати й особливі типи структурованих образів (наприклад, сенсорні еталони, модельні уявлення). Опанування ними, як і оволодіння знаками, пов'язані з засвоєнням загальнолюдського досвіду.

Процес розвитку уяви перестав бути винятком, він підпорядковується загальному закону розвитку вищих психічних функцій, тобто. уяву має розвиватися шляхом включення до управління заволодінням особливі засоби та.

Раніше попередні дослідження дозволили виділити у процесі функціонування уяви дошкільника дві основні етапу:

1) породження деякою ідеї творчого продукту,

2) створення деякогоплана-замисла реалізації цієї ідеї.

Обидва ці етапу з'являються вже під кінець дошкільного дитинства. Тож особливо важливо розглянути, у чому специфіка коштів, з допомогою яких становлення цілісного процесу уяви протягом усього дошкільного віку.

Складність аналізу цього процесу, з погляду, у тому, що є два виду та, відповідно, дві основні напрями у розвитку уяви. Умовно їх може бути ">аффективное" і "пізнавальне" уяву. Аналізаффективного уяви можна знайти у роботах З. Фройда та його послідовників, де вказується, що уяву і творчість є вираженням несвідомих конфліктів, що безпосередньо пов'язані з недостатнім розвитком уродженихтенденций.З. Фрейд писав, що ефект творчої поведінки - це збутися гнітючих емоцій, що виникають у конфлікті, до того часу поки що не досягнуть терпимий рівень.Неофрейдисти також вважали, основна функція уяви - то є захист особистості, захист "я", компенсація негативних переживань, які народжуються не несвідомими процесами, апредсознательними, фіксують соціальні конфлікти особистості.

Ці концепції неодноразово піддавалися справедливою критиці за перебільшення ролі біологічних тенденцій у розвитку психіки людини. Проте, у тих студіях нині було показано, що уява може працювати в ролі захисного механізму особистості, було виділено така функція уяви, як дозвіл виниклого протиріччя у взаємодії "я" та органічного середовища. Причому захист "я" може здійснюватися двома шляхами: через оволодіння суб'єктом своїми переживаннями приотигривании, вираз в творчих продуктах і крізь побудова ідеального "я", ідеальної ситуації, що компенсує реальнийнеуспех[11].

Інше направлення у розвитку уяви - дослідження Ж. Піаже "пізнавального" уяви. Вони уяву пов'язували з розвитком символічною функції в дитини і розглядалося як особлива форма репрезентативного мислення, що дозволяє передбачати зміни дійсності.

Деякі дослідники намагалися злити ці дві напрями розвитку уяви і говорити проаффективном характері цього процесу. Так, ще Т. Рибо символізуваврядоположенность уявою інтелектуальних і емоційних чинників.Л.С. Виготський у своїх дослідженнях спочатку підкреслював афективний характер уяви: "Діяльність уяви є розряд афектів", а пізніших роботах за Т. Рибо символізував єдність емоційних і інтелектуальних компонентів.

 

1.3 Опис розвиваючої програми ігор й вправ (розробленої автором)

Під час упорядкування програми розвитку ми використовували методичні посібники О.М. Дяченка, Венгер У., Поу Р., Кравцова Є. Є. і інших, дотримуючись наступних принципів:

формувати в дітей віком необхідних цього мовні і мисленнєві навички;

нові поняття повинні вводитися лише у знайомому змісті;

зміст розвивають технік має поступово переорієнтовуватися під особистість дитини та її взаємодії з іншими дітьми;

центрі уваги має бути оволодіння змістом поняття;

навчати вашу дитину шукати рішення, враховуючи передусім можливі наслідки, а чи не абсолютні гідності;

стимулювати дітей до висловом власних ідей щодо розв'язуваної проблеми.

Ця програма розрахована на 15 годинників та складається з чотирьох послідовних циклів, кожен із яких переслідує певну мета. Заняття проводяться як у приміщенні, і на свіжому повітрі й садити включають найрізноманітніші форми роботи: вправи, завдання, екскурсії, вікторини, тренінги тощо.

Перший цикл занять вміщує розвиток що відтворює уяви.Воссоздающее уяву відіграє у житті, вона дозволяє людям обмінюватися досвідом, без чого немислима життя суспільстві. Вона допомагає кожному людей опанувати досвідом, знаннями й досягненнями іншим людям.

Як зазначалося, уяву - це самостійне створення нових образів, які у оригінальних продуктах діяльності.

Образи створюються без опертя готове опис чи умовне зображення.

Другий цикл - розвиток уяви. Уява дозволяє, минаючи ланцюжок висновків, доказів, хіба що побачити щось зовсім нове. Зазвичай, коли говорять про уяві, найчастіше мають на увазі саме творче уяву. Воно був із творчим мисленням, але відрізняється від цього тим, що діє з допомогою понять і міркувань, і з допомогою образів. Людина розмірковує, а подумки бачить то, чого бачив і знав, бачить яскраво, образно, переважають у всіх деталях.

Перший, і другий цикли програми є підготовчими. Вони дозволяють психолога отримати загального уявлення про рівень розвитку уяви групи і відповідний ґрунт до переходу до складнішим завданням.

Третій цикл - проведення психологічних тестів, які виявлятимуть рівень розвитку уяви кожної дитини із групи, його індивідуальної здатність до пошуку нетривіальних (творчих) рішень. З огляду на те, що це тести третього етапу припускають індивідуальну роботу психолога з кожною дитиною із групи, а час, відведений для реалізацію програми, обмежена, можна запропонувати батькам протестувати дітей вдома, після чого уявити психолога отримані результати.

Четвертий, завершальний цикл є групові гри. Усі заходи цього етапу припускають рівноцінне що у них групи дітей і носять характеру суперництва. Основне завдання останнього етапу - колективні фантазія і творчість.

Точне час, необхідне проведення циклів 3 і 4 (до виконання вправ першого і другого циклів потрібно 6 годин), вказати складно, тому педагог сам вирішував, як краще розпорядитися які залишилися годинами (додаток 1).


Глава 2. Експериментальне дослідження особливостей розвитку уяви дошкільнят

 

2.1 Характеристика вибірки дослідження

Під час експерименту брало участь 40 дітей старших масових групТМДОУ "Дитячий сад "Білосніжка" р.Дудинки, у тому числі 20 людина склали експериментальну групу (старша А) і 20 людина - контрольну групу (старша Б). Вік учасників експерименту від 5 до 6 років.

 

Таблиця 1. Список дітей експериментальної групи

>п/п

Ім'я Вік 1 >Алена Я. 5.3 2 Анфіса Т. 5.2 3 Валя Я. 5.4 4 Варя З. 5.6 5 Віра З. 5.7 6 Віка Я. 5.1 7 Вітя Я. 5.4 8 Влад Б. 5.3 9 Гена А. 5.5 10 Діана Я. 5.6 11 Діма Т. 6.5. 12 Женя Я. 6.4. 13 Ілля Я. 6.6 14 Іра Я. 6.3. 15 Калерія Я. 5.3 16 Андрій Л. 5.4 17 Сашко П. 6.2 18 Діма Б. 6.0 19 Рома Р. 5.7 20 Альоша Р. 5.5

У експериментальної групі 10 дівчат і 10 хлопчиків.

Таблиця 2. Список дітей контрольної групи

>п/п

Ім'я Вік 1 >Алена П. 5.3 2 Алік До. 5.2 3 >Артем До. 5.4 4 Ваня Б. 5.6 5 Віталій П. 5.7 6 Галя Л. 5.1 7 Денис Д. 5.4 8 Діма Про. 5.3 9 Ігор М. 5.5 10 Ілля М. 5.6 11 Олена І. 6.5. 12 Ліда З. 6.4. 13 Люба М. 6.6 14 Мишко До. 6.3. 15 Надя Л. 5.3 16 Настя Б. 5.4 17 Микита А. 6.2 18 Поліна Т. 6.0 19 Рома Р. 5.7 20 Олена І. 5.5

У контрольної групі 9 дівчат і 11 хлопчиків.

 

2.2 Характеристика методик дослідження

При визначенні рівня розвитку уяви використовувався тест "Вільний малюнок", запропонований авторами Г.А.Урунтасовой, Ю.О.Афонькиной (1995 р),Л.Ю.Субботиной (1996 р)

Матеріал: аркуш паперу, набір фломастерів.

>Испитуемому пропонувалося: придумати щось незвичне.

На виконання завдання відводилося 4 хвилини.

Оцінка малюнка дитини виробляється у балах за такими критеріями:

10 балів - дитина за час не придумав і намалював щось оригінальне, незвичне, явно яке свідчить непересічної фантазії, про багатому уяві. Малюнок надає велике вразити глядача, його образи і деталі старанно опрацьовані.

8-9 балів - дитина не придумав і намалював щось досить оригінальний і барвисте, хоча зображення перестав бути цілком новим. Деталі картини опрацьовані непогано.

5-7 балів - дитина не придумав і намалював щось таке, у цілому не новим, але не несе у собі явні елементи творчу фантазію і неабияк впливає на глядача певне емоційне враження. Деталі й образи малюнка опрацьовані посередньо.

3-4 бала - дитина намалював щось дуже просте,неоригинальное, причому малюнку слабко проглядається фантазія не дуже добре опрацьовані деталі.

0-2 бала - за час дитина не зумів нічого вигадати і намалював лише окремі штрихи і лінії.

Висновки про рівень розвитку:

10 балів - дуже високий;

8-9 балів - високий;

5-7 балів - середній;

3-4 бала - низький;

0-2 бала - принизливий.

2.3 Аналіз результатів власних досліджень

Експеримент проводився на 2 етапу. Перший етап (грудень) - констатуючий, де досліджувався рівень сформованості уяви.

Аналіз результатів за методикою "Вільний малюнок" показав, що у більшості робіт (14 малюнків досліджуваної старшої групі А,т.е.70% від загальної кількості робіт, і 15 малюнків контрольної старшої групі Б,т.е.75% робіт) слабко проглядається фантазія, не опрацьовані окремі деталі елементи. Роботи дошкільнят немає емоційністю і мальовничістю, що він відповідає низького рівня розвитку уяви. У більшості інших роботах (6 робіт у старшої групі А, тобто. 30% від загальної кількості робіт, і п'яти робіт у старшої групі Б,т.е.25% від загальної кількості робіт) можна виявити окремі елементи творчу фантазію, але вони все-таки відрізнялися невиписаністю деталей. Під час проведення дослідження дані малюнки оцінили п'ять - 7 балів, відповідних середнього рівня розвитку уяви. Причому експериментальної групі дівчинки отримали середньому 4,8 бала, хлопчики - 3.0; у контрольній - дівчинки - 4.6, хлопчики - 3.2

Наконстатирующем етапі дослідження - як і експериментальної, і у контрольної групах - був виявлено дітей із дуже і високим рівнями розвитку уяви, малюнки яких відрізнялися б емоційністю, мальовничістю і оригінальністю, і навіть не виявлено роботи з дуже низьким рівнем уяви, які відрізнялися б лише окремо намальованими штрихами. Результати цього виду діагностики відбито у таблицях 3, 4 і мал.1.

 

Таблиця 3. Результати дослідження, у експериментальної групі

№п/п Ім'я Вік Бали Рівень 1 >Алена Я. 5.3 3 низький 2 Анфіса Т. 5.2 7 середній 3 Валя Я. 5.4 4 низький 4 Варя З. 5.6 4 низький 5 Віра З. 5.7 4 низький 6 Віка Я. 5.1 5 середній 7 Вітя Я. 5.4 3 низький 8 Влад Б. 5.3 3 низький 9 Гена А. 5.5 3 низький 10 Діана Я. 5.6 4 низький 11 Діма Т. 6.5. 3 низький 12 Женя Я. 6.4. 6 середній 13 Ілля Я. 6.6 3 низький 14 Іра Я. 6.3. 7 середній 15 Калерія Я. 5.3 5 середній 16 Андрій Л. 5.4 3 низький 17 Сашко П. 6.2 3 низький 18 Діма Б. 6.0 3 низький 19 Рома Р. 5.7 5 середній 20 Альоша Р. 5.5 3 низький Середній бал

 

Таблиця 4. Результати дослідження, у контрольної групі

№п/п Ім'я Вік Бали Рівень розвитку 1 >Алена П. 5.5 7 низький 2 Алік До. 5.2 4 низький 3 >Артем До. 5.6 5 середній 4 Ваня Б. 5.4 4 низький 5 Віталій П. 5.0 4 низький 6 Галя Л. 5.4 7 середній 7 Денис Д. 5.2 3 низький 8 Діма Про. 5.3 3 низький 9 Ігор М. 5.4 5 середній 10 Ілля М. 5.7 4 низький 11 Олена І. 6.0. 3 низький 12 Ліда З. 6.4 4 низький 13 Люба М. 6.3 4 низький 14 Мишко До. 6.5 3 низький 15 Надя Л. 6.1 3 низький 16 Настя Б. 5.4 3 низький 17 Микита А. 5.0 4 низький 18 Поліна Т. 5.4 7 середній 19 Рома Р. 5.2 6 середній 20 Олена І. 6.3 3 низький

Середній бал

У таблиці 5. відбито середні показники, отримані внаслідок підсумовування індивідуальних результатів контрольної й експериментальної груп.

Таблиця 5. Таблиця середні показники

Досліджувані Рівень розвитку Дуже високий Високий Середній Низький Дуже низький Експериментальна група (старша А) 0 0 6 дітей (30%) 14 (70%) 0- Контрольна група (старша Б) 0 0 5 дітей (25%) 15дет. (75%) 0

 

Висновки: У виховний процес даного дошкільного загальноосвітнього установи проблемі розвитку уяви приділялося недостатню увагу. У зв'язку з цим роботи вихованців не відрізнялися емоційністю і мальовничістю, щоправда, у деяких роботах можна було виявити окремі елементи творчу фантазію, але вони все-таки відрізнялися невиписаністю деталей.

2.4 Аналіз результатів контрольного етапу

Після закінчення розвиває етапу (через 60 днів) нами було проведено контрольний експеримент з визначення впливу розвивають занять на динаміку розвитку уяви дошкільнят в експериментальної групі.

Оцінка результатів після проведених занять програми ">Воображай-ка!" здійснювалася з урахуванням зіставлення результатів діагностики у контрольній й експериментальної групах. Повторне діагностичне обстеження виявило позитивну динаміку в експериментальної групі для деяких показників.

Передусім слід зазначити, що цієї групи, мають доти низький рівень розвитку уяви, стали вигадувати й малювати щось таке, у цілому не новим, але не несе у собі явні елементи творчу фантазію і неабияк впливає на глядача певне емоційне враження. Щоправда, деталі образи малюнка в деяких дітей опрацьовані середньо.

Діти із середнім рівнем стало виходити щось досить оригінальний і барвисте, хоча зображення доки є цілком новим. Деталі картини опрацьовані непогано. (див. Таблицю 6).

 

Таблиця 6. Результати повторного дослідження, у експериментальної групі

№п/п Ім'я Вік Бали Рівень розвитку 1 >Алена Я. 5.3 5 середній 2 Анфіса Т. 5.2 9 високий 3 Валя Я. 5.4 7 середній 4 Варя З. 5.6 6 середній 5 Віра З. 5.7 7 середній 6 Віка Я. 5.1 8 високий 7 Вітя Я. 5.4 7 середній 8 Влад Б. 5.3 6 середній 9 Гена А. 5.5 7 середній 10 Діана Я. 5.6 8 високий 11 Діма Т. 6.5. 8 високий 12 Женя Я. 6.4. 9 високий 13 Ілля Я. 6.6 7 середній 14 Іра Я. 6.3. 10 >оч. високий 15 Калерія Я. 6.4. 8 високий 16 Андрій Л. 5.4 7 середній 17 Сашко П. 6.2 7 середній 18 Діма Б. 6.0 7 середній 19 Рома Р. 5.7 9 високий 20 Альоша Р. 5.5 7 середній Разом 7.5 Середній довис.

У контрольної групі (старша Б) при повторному обстеженні позитивна динаміка у розвитку уяви не відзначається.

 


Таблиця 7. Результати повторного дослідження, у контрольної групі

№п/п Ім'я Вік Бали Рівень розвитку 1 >Алена П. 5.5 7 середній 2 Алік До. 5.2 5 середній 3 >Артем До. 5.6 5 середній 4 Ваня Б. 5.4 4 низький 5 Віталій П. 5.0 4 низький 6 Галя Л. 5.4 7 середній 7 Денис Д. 5.2 4 низький 8 Діма Про. 5.3 4 низький 9 Ігор М. 5.4 6 середній 10 Ілля М. 5.7 5 середній 11 Олена І. 6.0. 4 низький 12 Ліда З. 6.4 4 низький 13 Люба М. 6.3 4 низький 14 Мишко До. 6.5 4 низький 15 Надя Л. 6.1 4 низький 16 Настя Б. 5.4 4 низький 17 Микита А. 5.0 4 низький 18 Поліна Т. 5.4 7 середній 19 Рома Р. 5.2 7 середній 20 Олена І. 6.3 4 низький

Середній бал

4.8 Низький до середовищ

Таблиця 8. Порівняльний аналіз результатів розвитку уяви в експериментальної і контрольної групах

Досліджувані Рівень розвитку Дуже високий Високий Середній Низький Дуже низький Експериментальна група (старша А) 1 (5%) 7 (35%) 12 дітей (60%) 0 0- Контрольна група (старша Б) 0 0 8 дітей (40%) 12дет. (60%) 0

Результати порівняльного аналізу представлені у вигляді діаграми:


Рис.2. Показники рівня уяви експериментальної і контрольної груп

Аналіз діагностичного дослідження виявив, що справжній рівень уяви в експериментальної групі, після реалізації розвиваючої програми, проти контрольної групою, став значно вища що свідчить про позитивний вплив даної програми в розвитку уяви і пізнавальних процесів загалом. (таблиця 8)

Коли початок експерименту у грудні в експериментальної групі було 15 дітей із низькому рівні уяви, що становило 75% дітей від загальної кількості дітей, то березні після реалізацію програми дітей з низькому рівні Герасимчука. Що, своєю чергою, говорить про позитивний вплив даної програми. Значна динаміка у розвитку уяви дітей старшої групи то, можливо зумовлена зокрема високою мотивацією ісенситивностью даного віку.

Висновок: Отже, бачимо, що запропонована програма позитивно впливає розвиток уяви дошкільнят. Вихованці старшої групи А навчилися вигадувати й малювати оригінальні, незвичні малюнки, проявляючи неабияку фантазію, багате уяву. Малюнки стали видовищними, образи і деталі старанно опрацьовані.

Слід зазначити, що строки експерименту через обставини було скорочено до2-х місяців, отож те, що як тривале реалізація даної програми з метою її подальшого розвитку уяви дасть значнішу динаміку.

Для обробки результатів емпіричного дослідження використовувався метод ранговій кореляціїСпирмена (таблиця 10). У разі коефіцієнт ранговій кореляції застосовувався, щоб перевірити, узгоджено чи змінюються різні ознаки в піддослідних і (наскільки варіюють рангові показники ось у групи у кризовій ситуації "до" і "після".

 

Таблиця 10. Метод ранговій кореляціїСпирмена

№ ім'я Експериментальна група грудень березень бали Ранг А бали Ранг Б >d (>А-В)

>d2

1 >Алена Я. 3 5.5 5 1 4.5 20.25 2 Анфіса Т. 7 18.5 9 18 0.5 0.25 3 Валя Я. 4 12.5 7 6.6 6.0 36 4 Варя З. 4 12.5 6 2.5 10.0 100 5 Віра З. 4 12.5 7 6.6 6.0 36 6 Віка Я. 5 16 8 14.5 1.5 2.25 7 Вітя Я. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 8 Влад Б. 3 5.5 6 2.5 3.0 9 9 Гена А. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 10 Діана Я. 4 12.5 8 14.5 -2.0 4 11 Діма Т. 3 5.5 8 14.5 -9.0 81 12 Женя Я. 6 18 9 18 0 0 13 Ілля Я. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 14 Іра Я. 7 18.5 10 20 -1.5 2.25 15 Калерія Я. 5 16 8 14.5 1.5 2.25 16 Андрій Л. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 17 Сашко П. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 18 Діма Б. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 19 Рома Р. 5 16 9 18 -2 4 20 Альоша Р. 3 5.5 7 6.6 -1.1 1.21 Разом 305.72

Коефіцієнт кореляціїСпирмена, розрахована обох параметрів (у разі це уяву у кризовій ситуації "до" і "після" в експериментальної групі), дорівнює 0.771 приp=0.01, що входить у статистично значимих.

>r>s = 1-6 Х 305.72 = 1-6 Х 305.72/7980 = 1 - 1834.32/7980= 1 - 0.229 = 0.771

20 (202 - 1)

>r>s = 1 - 0.229

>r>s = 0.771

Отже, наша гіпотеза - про вплив даної розвиваючої програми формування уяви дошкільнят підтвердилася.

Проведене вивчення і інтерпретація отриманих результатів цілком підтверджували висунуту в курсової роботі гіпотезу: використання розвиваючої програми ігор й вправ (адаптованої автором) регулярно працюють з дітьми дає позитивну динаміку у розвитку уяви.


Укладання

Отже, уяву - це здатність людини створювати нові образи шляхом перетворення попереднього досвіду. З допомогою уяви то вона може змінювати світ довкола себе й себе, здійснювати наукові відкриття і створювати витвори мистецтва. Все - від перших казок, які ми чуємо у дитинстві, і по найбільших відкриттів - спочатку зобов'язане силі уяви людини. Інакше кажучи, саме уяву багато в чому забезпечує прогрес людства, розвиток виробництва і діяльність кожної людини. Бо перш ніж щось створити, щось зробити, прийняти важливе собі рішення, людина завжди спочатку представляє це у своїй уяві. Саме тому, щодо того, як людина почне щось робити, він може уявою побачити кінцевий результат, уявити майбутнє, може підготуватися щодо нього, у сенсі навіть оволодіти ним.

Уява підрозділяється на активне і пасивне, і навіть відтворюючий, чи репродуктивне, і перетворююче, чи продуктивне. Сновидіння, галюцинації, мрії та мрії також є різновиду людського уяви.

Перетворення дійсності з допомогою уяви відбувається з допомогою кількох основних способів: аглютинації,акцентуирования, схематизації і типізації.

Найінтенсивніше уяву розвивається у дошкільному і шкільному віці. Якщо уявупреддошкольника спочатку ще дуже буде обмежено й відрізняється пасивним що відтворює і мимовільним характером, то дошкільному віці під впливом виховання, у зв'язку з розширенням досвіду дитини, розвитком її інтересів і ускладненням своєї діяльності, відбувається розвиток дитячого уяви. Це розвиток носить як кількісний, а й якісний характер. Уява дошкільника як більш багато, ніж в дитини раннього віку, але це набуває нові,отсутствовавшие впреддошкольном віці риси.

У курсової роботі зроблено аналіз розвитку уяви старших дошкільнят. Робота складалася з трьох етапів:

а) теоретичне опис поняття "уяву" та її значення людського життя;

б) апробація спеціальної програми, спрямованої в розвитку уяви старших дошкільнят;

Розкрито сутність поняття "уяву", описані його функції, види й психологічні механізми. На базі конкретногоДУ апробована програма в розвитку уяви старших дошкільнят. Проведено аналіз отриманих результатів, запропоновані певні рекомендації з подальшого розвитку уяви дітей для педагогічного складуДУ.

Виконане дослідження показало, що у своїх вигадках дошкільнята дуже винахідливі, їх уяву носить як який відтворює, а й творчий характер. Навіть у випадках, коли вихователь пропонує дошкільнятам сюжет гри, де вони механічно його відтворюють, а творчо розвивають і доповнюють запропоновану тему. Однак у поведінці старший дошкільник багато в чому слід зразкам і уявленням, отриманих від дорослих, у даному віці творче уяву кілька знижується.

Рівень розвитку уяви дітей у такому віці може істотно різнитися, про що свідчить аналіз результатів проведеної програми. З іншого боку, уяву кожної дитини має низку індивідуальних особливостей, про які треба зазначити як вихователю чи психолога, і батькам.

У віці 5-6 років у процес уяви включається зване "поетапне планування", яке приводить дітей до можливості спрямованого творчості (покрокові дії, послідовне нанизування подій).

Виховуючи дитяче уяву, необхідно домагатися, щоб було пов'язані з життям, щоб було творчим відображенням дійсності.

Знайомлячись на прогулянках, розмовах із вихователями батьками із навколишньою життям, дитина потім відбиває сприйняте у малюнках, іграх, і під час цієї дружної творчої переробки накопиченого досвіду формується уяву.

Необхідно пам'ятати, що уяву дошкільника розвивається у діяльності: у грі, в малюванні, в занять із рідної мови. Тому організація цих видів діяльності, педагогічне керівництво ними мають вирішальне значення у розвиток уяви.

Важливу роль розвитку уяви має художнє виховання.

Слухаючи казки та художні розповіді, беручи участь у спектаклях, розглядаючи доступні її розумінню твори живопису та скульптури, дитина навчаються уявляти собіизображенние події, в нього розвивається уяву.

І, нарешті, добре розвинене уяву дошкільника стане запорукою успішного навчання у шкільництві.


Список використаної літератури

1. Абрамова Г.С. Вікова психологія: Навчальний посібник для студентів вузів. М., 2003

2.Божович А.І. Особистість і його формування у дитячому віці. М., 2005

3. Боровик Про. Розвиваємо уяву // Дошкільна освіту. 2001. №1

4. ВиготськийЛ.С., Лекції по психології. СПб., 2003

5.ВьюноваМ.И., ГайдарК.М.,Темнова Л. В. Психологічна готовність дитину до навчання у шкільництві: психолого-педагогічні основи: Навчальнепособие.М., 2003

6.Дудецкий А.Я. Теоретичні основи уяви і. Смоленськ, 2004

7. Дяченка Про. Особливості розвитку уяви розумово обдарованих // Дошкільна виховання. 2003. №8

8. Дяченка О.М. Уява дошкільника. М., 2008

9. Дяченка О.М. Про основних напрямах розвитку уяви в дітей віком // Питання психології. 2007. №16

10. Єрмолаєва М. В., Єрофєєва І.Г. Методичні вказівки для використання психологічної картою дошкільника (готовність до школи). М., 2002

11. Запорожець А.В.,ЭльконинД.Б. Психологія дітей дошкільного віку: розвиток пізнавальних процесів. М., 2004

12. Кирилова Р. Реалістичні тенденції уявою дітей // Дошкільна виховання. 2001. №12

13. Козлова С.А., КуликоваТ.А.Дошкольная педагогіка. М., 2000

14.КоломинскийЯ.Л., ПанькоЕ.А. Вчителю про психології дітей шестирічного віку. М., 2003

15. Кравцова Є. Розвиток уяви // Дошкільна виховання. 2005. №12

16. КравцоваЕ.Е. Психологічні проблеми готовності дітей до навчання у шкільництві. М., 2001

17.Крутецкий В.А. Психологія. М., 2006

18. Люблінська А.А. Дитяча психологія. М., 2001

19. Мухіна В.С. Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство, отроцтво. М., 2002

20. НємовР.С. Психологія:Учеб. Для студентіввисш.Пед.учеб. Закладів: У три кн.Кн.1. Загальні основи психології. М., 2005

21. НємовР.С. Психологія:Учеб. Для студентіввисш.Пед.учеб. Закладів: У три кн.Кн.2. Психологія освіти. М., 2003

22. ОбуховаЛ.Ф. Вікова психологія. М., 2004

23. ОбуховаЛ.Ф. Дитяча психологія: Теорія, факти, проблеми. М., 2004

24. Загальна психологія: Курс лекцій перша щаблі педагогічного освіти //Сост. Є.І.Рогов. М., 2006

25.Палагина М.М. Розвиток уяви у російській народної педагогіці // Питання психології. 2007. №6

26.Пороцкая Є. Дитина: словом, і його роль розвитку уяви // Дошкільна виховання. 2004. №9

27. Психологія: Підручник / Під ред. А.А. Крилова. М., 2000

28. РєпінаТ.А. Соціально-психологічна характеристика групи дитсадка. М., 2003

>29Рибо Т. Творчу уяву. М, 2001.

30. РубінштейнС.Л. Основи загальної психології: У 2 т.Т.1. М., 2003

31. Столяренка Л.Д. Основи психології. Ростов-на-Дону, 2004

32.Урунтаева Г.А. Діагностика психологічних особливостей дошкільника.Практикум. М., 2006

33.Урунтаева Г.А.Дошкольная психологія. М., 2007

34. УшинськийК.Д. Історія уяви.Собр.соч.М. - Л., 2000.Т.8

35. Щербакова А.І.Практикум із загальної психології. М., 2000

36.ЭльконинД.Б. Обрані психологічні праці. М., 2005


[1] Рибо Т. Творчу уяву. 2001.

[2] Рибо Т. Творчу уяву. 2001.

[3] Боровик О.В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації. – М.: Академія, 2001. – 112 з.

[4] Боровик О.В. Розвиток уяви. Методичні рекомендації. – М.: Академія, 2001. – 112 з.

[5] Бернс Р. РозвитокЯ-концепции і. М., 2006. 422 з.

[6] Фрейд З. Леонардо так Вінчі. М., 2002.

[7] ВенгерЛ.А. Сприйняття і навчання. М., 2003. 365 з.

[8] Мухіна В.С. Психічне розвиток виробництва і навчання / Дитяча психологія. – М:Эксмо, 2002. -352с.

[9] Мухіна В.С. Психологія дошкільника / Під ред.Л.А. Венгера. - М.: Просвітництво, 2005. - 239 з.

[10] Дяченка О.М., Кирилова А.І. Про деякі особливості розвитку уяви в дітей віком дошкільного віку // Зап.психол. - 2003. - № 2.

[11] КириловаГ.Д. Початкові форми творчого уяви в дітей віком. // Дошкільна виховання. - 2007. – № 2.



Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок