Введення
Трансформація економіки тасуспільства викликала значні зміни в спектрі професій, затребуванихринком праці, в престижі і соціальному статусі професій і, отже, вцінності того чи іншого професійного вибору.
У ситуації нестабільностіфахівці залишають свої професії та займаються дрібним бізнесом зарадивиживання. І це не може не відбитися на професійному самовизначеннімолоді. Численні дослідження в цій області практично не враховуютьвпливу соціально - економічних умов, що склалися в суспільстві на вибірмайбутньої професії. Це стало метою нашого дослідження.
Впливпесимістичного/оптимістичного стилю пояснення успіхів і невдач науспішність в діяльності
Ця проблема нерозривнопов'язана з проблематикою мотивації досягнення, активно розробляє всучасної психології. Що змушує людей боротися і не здаватися передобличчям невдач? Існує ряд психологічних теорій, предметом вивчення якихстали особливості когниций, стиль мислення людини, тобто то, як людинасприймає себе, свої здібності, засоби досягнення успішного результату,а також самі успіхи і невдачі, що відбуваються в його житті.
У своїй соціально -когнітивної теорії А. Бандура вводить поняття В«самоефективністьВ», маючи на увазіпід ним уявлення людини про свою здатність діяти, вирішуючипевне завдання або перебуваючи в певній ситуації. Самоефективністьвпливає на те, за яку діяльність береться людина, як багато зусильзатрачає на її рішення, як довго зберігає наполегливість при виконаннізавдання, а також на його емоційні реакції.
Виявивши розходження всприйнятті здібностей у різних людей, К. ДВЕК виділила два типи імпліцитнихтеорій відображають уявлення людей про інтелект: теорію заданості і теоріюприрощення. Основою теорії К. ДВЕК є уявлення про те, щоімпліцитна теорія здібностей впливає на тип цілей, які ставить перед собоюсуб'єкт діяльності та на його наполегливість при зустрічі людини з труднощами.
У теорії конструктивногомислення С. Епштейна також приділяється велика увага проблемі стилю мислення,виділяючи конструктивне і неконструктивний мислення. Ці ідеї багато в чомуспівставні з теорією стилю пояснення М. Селігмана.
М. Селигман ввів впсихологію мотивації поняття В«вивченої безпорадностіВ», суть якогополягає в тому, що при постійних неконтрольованих індивідом невдачах унього зникає бажання В«боротисяВ», докладати зусилля до діяльності. Селигманвивчав вплив оптимістичного і песимістичного стилю пояснення наефективність діяльності в різних сферах (страхові агенти, спорт, навчання).Він виділив три основних параметри оцінки подій: широта, персоналізація істалість, за допомогою яких було запропоновано описувати особливості сприйняття(Пояснення) людиною своїх успіхів і невдач.
На основі ідей Селігмана,Петерсона, Абрамсон, Бандури, Епштейна, Стольца та ін про вплив конструктивногомислення на ефективність діяльності нами було проведено власнедослідження на школярах старших класів (N = 92). Використовувалися такіметодики: шкала оптимістичного мислення для підлітків (СТОУН, модифікаціятесту ASQ Селігмана із співавт., Гордєєва, Шевяхова), шкала базових потребЕ.Дісі і Р.Райана, шкала загальної самоефективності, аналіз навчальної успішності(Російська мова та математика).
У відповідності з ідеямиСелігмана, ми припустили, що існує позитивний зв'язок міжуспішністю і рівнем оптимізму в поясненні успіхів і невдач (основнагіпотеза). В якості додаткової гіпотези ми припустили наявністьпозитивного зв'язку між рівнем оптимізму і базовими психологічнимипотребами, а також між оптимізмом і загальної самоефективністю.
Висунуті гіпотезичастково підтвердилися. Виявлено наявність позитивної значущої кореляції міжуспішністю і рівнем оптимізму в області успіхів, однак оптимізм в областіневдач виявився непов'язаним з навчальними досягненнями. Виявлено, що рівеньоптимізму позитивно корелює з базовими потребами і загальноїсамоефективністю. При цьому ні задоволеність базових потреб, нісамоефективність не пов'язані з успішністю. Крім того, виявлено зв'язокміж задоволеністю базових потреб і оптимізмом (компетентність0.54, автономність 0.3, зв'язок з іншими людьми 0.3).
Значимі коефіцієнтикореляції між базовими потребами і самоефективністю (компетентність0.63, автономність 0.52, зв'язок з іншими людьми 0.31) можна пов'язати з тим, щолюди із задоволенням базових потреб, вважають себе здатнимивпоратися з будь-якими труднощами, що зустрічаються їм на шляху. Можна припустити,що задоволення базових потреб і високий рівень самоефективностісприяють підтримці оптимістичного мислення.
Особливостіпрофесійного самовизначення старшокласників в умовахсоціально-економічної нестабільності
Експериментальну базудослідження склали 536 учнів 9 - х та 11 - х класів середніх шкіл м.Бішкека. Теоретико-методологічною основою дослідження послужили культурно -історична концепція і принцип розвитку Л.С. Виготського, модель екологічнихсистем У. Бронфенбреннер, ідеї Г.Томе про В«творчо орієнтованоїВ» структуріпланування життя.
Для дослідженнязмісту і чинників самовизначення використовувалися Анкета для старшокласникаЄ.І. Головахи і опитувальник В«батькоВ» І.Г. Сеніна. Для виявлення узгодженостікомпонентів професійного вибору, застосовувалися: методика В«Професійнамотивація учнів В»Л.А. Верещагиной, модифікований варіант методики В«20якостей В»Куна - МакпартлендаВ« Хто Я через 10 років? В», і методика вивченнястатусів професійної ідентичності А.А. Азбель.
Серед мотивівпрофесійного самовизначення в ситуації нестабільності переважаєпрагнення до матеріальної забезпеченості і економічної незалежності (85%старшокласників), а мотиви самореалізації здібностей та інтересів відходять надругий план. Від 9 до 11 класу в 2 рази знижується кількість виборів професіїпо схильностям і інтересам і збільшується розбіжність між привабливимиі вибираними професіями. Віковий особливістю підлітковогосамовизначення залишається розмитість планів, неузгодженість в показникахвиду професії, шляхів та термінів її досягнення, в нечіткості уявлень проякостях професіонала.
Для виявлення роліетнокультурного фактора всередині генеральної сукупності ми виділили: 1) групудівчаток - європейок (149 осіб); 2) групу дівчаток - азіаток (159 осіб); 3)групу хлопчиків - європейців (118 чоловік); 4) групу хлопчиків - азіатів (110людина). При цьому азіатську групу склали підлітки таких національностейяк киргизи, казахи, узбеки і т.д. До європейської групи ми віднесли підлітків,вказали в графі національність - росіянин/російська. Дослідження показало, щодля хлопців з азіатською вибірки характерно:
1. Прийняття рішення промайбутньої професії здійснюється досить рано, ще в 4 - 7 класах, хоча домоменту закінчення школи це думка встигає змінитися. У ранньомусамовизначенні, як і в узгодженості, несуперечності вибору, мивбачаємо авторитетне вплив батьків. Їх стійкий вибір повторюють діти.
2. У відповідях респондентівазіатської групи важливе місце займає досягнення високого соціального статусу.Ця цінність збільшується від 9 класу до 11 - му, в той час як відповідяхєвропейців вона відсутня. Ми вважаємо, що ця значуща різниця невипадкова:високий соціальний статус у республіці майже недосяжний для європейця, залишаючисьпривілеєм титульної нації.
3. У 17,5% хлопчиків зазіатської вибірки зустрічаються плани домогтися визнання і поваги своїмидобрими справами і вчинками (побудувати дитячий будинок, пожертвувати бідним,відремонтувати школу і т.п.). Однак у до 11 класі таких відповідей вже незустрічається. Ринкові відносини відтісняють традиційні цінності ісламу, депожертвувати бідним, убогим, вважається достоїнством, що відкриває ворота раю.
У європейській вибірцінеобхідно відзначити:
1. Прийняття рішення промайбутньої професії здійснюється ближче до моменту закінчення школи і за оцінкоюреспондентів відрізняється великою стійкістю, що на наш погляд, показуєвели...
