ЗМІСТ
Введення . 2
1. Життєвий шлях людини як проблемапсихології . 3
2. Варіанти життєвого шляху . 7
3. Пошук сенсу життя . 11
Висновок . 14
Список використаної літератури .. 15
Введення
Особистість людини - цейого життєвий шлях, його діяльність на цьому життєвому шляху, діяльність,яка здатна змінити не тільки життя людини, але й світ навколо нього.Особистість - це індивідуально-активна людина, що будує умови життя і своєставлення до неї; суб'єктом життя людина стає, якщо починає відповідальнопідходити до самого життя і її виборам; життєвий шлях повинен закінчуватисяпрагненням вгору - до моральним, етичним цінностям.
Вивчення біографічних явищ має не тількитеоретичне, але й практичне значення. З'ясовуючи закономірностіжиттєдіяльності і життєвого шляху, людина може краще уявити собі оптимальнийваріант власного розвитку, визначити свій життєвий шлях. Розуміння роліособистості в плануванні та здійсненні життєвого шляху сприяє більшвідповідальному ставленню до нього, прагненню ставити серйозні життєві цілі ідосягати їх здійснення.
У даній роботі будутьрозглянуто загальний теоретичний підхід психології до проблеми життєвого шляху. ВЗокрема такі питання як варіанти життєвого шляху і пошук сенсу життя. Такж будуть представлені погляди вітчизняних і зарубіжних психологів на данупроблему.
1. Життєвий шлях людини як проблемапсихології
Перше систематичне вивченнязакономірностей життєвого шляху було зроблено Ш. Бюлер і її співробітниками вВіденському психологічному інституті в 20-30-і рр.. На великому емпіричномуматеріалі нею було встановлено, що, незважаючи на індивідуальну своєрідність,існують закономірності (В«регулярностіВ») в термінах настання оптимумів життяв залежності від співвідношення духовних, В«ментальнихВ», і біологічних, В«вітальнихВ»,тенденцій. Були виявлені також різні типи життєвого розвитку особистості.Ш. Бюлер була розроблена ідеалістична концепція розвитку людини якпроцесу поступового становлення і зміни духовних цільових структурсамосвідомості. Ідеї вЂ‹вЂ‹та емпіричні дослідження Ш. Бюлер сприялиоформленню екзистенціальної психології на Заході. [1]
У вітчизняній психології до теми життєвого шляху першимизвернулися Н. А. Рибников, С. Л. Рубінштейн, Б. Г. Ананьєв, Н. А. Рибников виступивз ініціативою розгорнути дослідження з генетичної психології особистості (20-егг.). Для Б. Г. Ананьєва проблема життєвого шляху стала актуальною на початку30-х рр.. у зв'язку з дослідженнями по характерології, проведеними їм вПсихоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева в Ленінграді. С. Л.Рубінштейн приділив увагу психологічним питань біографії, теоретичнорозглядаючи питання самосвідомості в В«Основах загальної психологіїВ». В подальшомурізні аспекти життєвого шляху, життєдіяльності особистості розроблялися впрацях радянських учених, присвячених природі людини і його розвитку.
Б. Г. Ананьєв [2] обгрунтував проект науки процілісному розвитку людини в єдиному життєвому циклі. Ця наука, за Ананьєву -онтопсихологія, повинна об'єднати в собі вікову психофізіологію,вивчаючу онтогенез психофізіологічних функцій мозку, і генетичнуперсонологию, спрямовану на вивчення власне особистісної еволюції впроцесі життєвого шляху. Предметом онтопсихології є взаємозв'язки, взаємозалежностіонтогенезу і життєвого шляху, які визначають головні закономірностіцілісного індивідуального розвитку людини. У цій цілісності, проте, Б. Г.Ананьєв чітко розрізняв дві взаємодіючі, але все ж особливі форми.По-перше, онтогенез - розвиток індивіда і його мозку, психофізіологічнихфункцій. Онтогенез програмується генетично, протікає в біологічномучасу життя. По-друге, життєвий шлях, який будується за соціальнимипроектам в історичному часі, датується історичними та біографічнимиподіями.
В1935 році в В«Основах психологіїВ» С.Л. Рубінштейн звернувся до проблемижиттєвого шляху, критикуючи Шарлоту Бюлер, яка говорила, що особистість у своємужиттєвому шляху є тільки проект того, що закладено в дитинстві. Рубінштейнговорить про те, що життєвий шлях є певна цілісність і в той же часскладається з етапів, кожний з яких може стати поворотним у житті особистості.Життєвий шлях для Рубінштейна - не сума життєвих подій, окремихдій, продуктів творчості. Життєвий шлях - це цілісне, безперервнеявище; кожна людина, на думку Рубінштейна, має свою власну історію [3]і навіть стає особистістю саме тому, що має свою життєву історію! [4]Для Рубінштейна важливо не просто виділити вікові етапи, а врахувати, як коженетап підготовлює наступний і впливає на нього. Кожен етап грає важливуроль в життєвому шляху, але не визначає його з фатальною неминучістю.Центральна проблема особистого життя - чи зможе особистість стати суб'єктомвласного життя. Особистість як суб'єкт життя - це ідея проіндивідуально-активному людині, що будуються умови життя і своє ставлення до неї. [5]Суб'єктом свого життя особистість стає в силу здатності вирішувати своїпроблеми, відповідати за свої вчинки, за рахунок відповідальності і відносин зіншими людьми. Людина стає суб'єктом життя в тому сенсі, як вінвиробляє спосіб вирішення життєвих протиріч і усвідомлює своювідповідальність перед собою і людьми за наслідки такого рішення.
К.А.Абульханова-Славська, розвиваючи ідеї С.Л. Рубінштейна, вважає, що дозвілпротиріч життя сприяє розвитку особистості. Дозвіл протирічжиття Абульханова-Славська бачить у способах відносин людей один з одним.Спосіб вирішення життєвих протиріч характеризує соціально-психологічну таособистісну зрілість людини: "Остання виявляється в умінні сполучатисвої індивідуальні особливості, свої статусні, вікові можливості,власні домагання з вимогами суспільства, оточуючих. Здатністьздійснювати це з'єднання ми визначаємо як життєву стратегію "[6]Абульханова-Славська (слідом за Рубінштейном) пропонує розглядати життєвийшлях особистості в її цілісності, а стратегія життя повинна полягати врозкритті і дозволі справжніх причин протиріч, а не у відході від них шляхомжиттєвих змін. Термін "життєва стратегія", запропонований Абульханової-Славської,це індивідуальна організація, постійна регуляція ходу життя відповідноз цінностями даної особистості та її індивідуальної спрямованістю. Життєвастратегія - це вибір, визначення і реалізація цінностей життя.(Абульханова-Славська розглядає моральні цінності, етичні цінності). [7]
У висновку скажемо проподібності і розходження екзистенціальної психології та її вітчизняного варіанта- Психології життєвого шляху. Екзистенціальна психологія з притаманною їйпроблематикою все активніше заволодіває умами російських психологів. Положенняекзистенціальної психології та психології життєвого шляху зближуються в наступнихосновних моментах. [8]
1. У психологіїжиттєвого шляху, так само як і в екзистенціальної психології, особистістьрозглядається як суб'єкт, який власними виборами будуєіндивідуальний життєвий шлях. Методологічне розходження психологіїжиттєвого шляху з екзистенціальної психологією - в обсязі свободи, якимнаділяється особистість як суб'єкт життя. Екзистенціальні психологи стверджуютьволюнтаризм (свавілля) і індетермінізм вчинків особистості, а в психологіїжиттєвого шляху прийнята більш помірна діалектична позиція з даногопитанню.
2. У психологіїжиттєвого шляху, так само як і в екзистенціальної психології, психологічніособливості та здібності особистості трактуються як похідні від її реальноговзаємодії з життєвими обставинами.
3. У психологіїжиттєвого шляху, так само як і в екзистенціальної психології, долаєтьсярозрив між особистістю як суб'єктом і її життям як об'єктом.
4. У психологіїжиттєвого шляху та екзистенціальної психології піднімаються і вирішуються схожіпроблеми, але з різних методологічни...
