Психодіагностичніметоди в психології
План
1.Поняття про метод в психології
2. Психологічнітести і їх оцінка
3. Видитестів
3.1Тести-опитувальники
3.2Тести-завдання
3.3Проективні тести
4.Умови наукової розробки і застосування тестів
Література
1. Поняття про метод в психології
Під методом в психологічній науці розуміють спосібпізнання дійсності, тобто реальності, в якій ми існуємо. Методикоюназивають спосіб здійснення діяльності фахівцем. Методологія - наука прометодах і їх використанні в різних галузях наукових знань. Ці поняттятісно взаємопов'язані між собою і присутні в діяльності психолога.
В силу єдності свідомості і діяльності, відмінності впсихологічній природі акту діяльності позначається і в зовнішньому йогопротіканні. Тому завжди існує деякий співвіднесення між зовнішнімпротіканням процесу і його внутрішньою природою, яке не завжди адекватно.Загальна задача всіх методів - об'єктивно виявити це співвідношення і, такимчином, за зовнішнім протіканню акту визначити його внутрішню психологічнуприроду. Оскільки кожен окремо взятий акт поведінки допускає різніпсихологічні тлумачення, необхідно, щоб внутрішнє психологічнезміст дії розкривалося не з узятого ізольованого акту, а зсистеми діяльності.
Явища, досліджувані психологією настільки складні ірізноманітні, що протягом усього розвитку психологічної науки її успіхибезпосередньо залежали від системи досконалості застосовуваних методівдослідження.
Усі методи дослідження мають своєю метою розкриттязакономірностей психіки та поведінки людини. При цьому кожен окремо взятийметод здійснює це з властивими йому особливостями.
Говорячи про класифікацію методів, потрібно відзначити, що насьогоднішній день в психологічній науці немає єдино прийнятої та однозначного трактуванняцьому поняттю.
Велика заслуга в роботі по класифікації методівдослідження належить Б.Г.Ананьева. Він запропонував багатопланову класифікаціюз виділенням чотирьох груп методів (організаційні, емпіричні, методиобробки даних, інтерпрітаціонние методи).
В.І.Дружінін пропонує класифікувати всі методи якемпіричні, теоретичні, інтерпрітаціонние.
Взявши за основу ці класифікації вдалося виробитинаступний варіант диференціації методів:
Організаційні методи (у цю групу входять методспостереження і метод експерименту)
Допоміжні методи (сюди відносять метод експертнихоцінок, різні методи опитування, метод самоспостереження, метод тестів, аналізрезультатів діяльності)
Додаткові методи (тобто методи, запозичені зінших наук: електроенціфолограмма, електроннограмма, шкірно-гальванічнареакція - з медицини, моделювання - з математики)
Методи обробки та інтерпритації даних.
Кожен з цих методів наукового дослідження виступає впсихології в різних більш чи менш специфічних формах.
2. Психологічні тести і їх оцінка
Тест-це фіксоване в часі іспит,призначений для встановлення кількісних і якісних показниківіндивідуально-психологічних відмінностей.
Тест являє собою серію завдань, відповіді на якімають однозначну інтерпретацію. Сумарний бал по тесту порівнюється зістандартної тестової нормою. На підставі результатів тестування психологробить висновок про наявність рівня розвитку тих чи інших властивостей.
Тести мають як позитивні, так і негативні сторонисвого прімененія.Так, до позитивних особливостей тесту можна віднестинаступні:
Стандартизація умов і результатів тестування (цеозначає, що результати тестування не залежать від кваліфікації користувача);
Оперативність і економічність. Полягає в тому, щопсихолог, застосовуючи метод тестів, може одночасно діагностувати великекількість випробуваних.
Кількісний, диференційований характер оцінки.
Оптимальна трудність.
Надійність.
Справедливість (позначає рівні умови для всіхвипробовуваних і захищеність від суб'єктивності й упередженості експериментатора).
Облік психологічного віку.
Можливість комп'ютеризації.
Негативні особливості тестів можна виділити наступні:
Небезпека автоматичних помилок при інтерпритаціїрезультатів
Небезпека профонаціі (т.е допущення помилок припередруці тестового матеріалу). Сюди ж можна віднести і неадекватневикористання тестів (використання тестів не за призначенням).
Підвищена стресогенність випробуваного в ходітестування.
репродуктивного (зниження вірогідності діагностики прибагаторазовому пред'явленні випробуваному одного і того ж тестового матеріалу).
Відсутність довірчої обстановки (полягає в тому,що під час тестування відсутній контакт з психологом, його підтримка таемпатія).
Неадекватна складність.
В залежності від певних критеріїв всі тестовіметодики можна класифікувати таким чином:
По предмету дослідження (інтелектуальні, особистісні,міжособистісні)
За особливостями задач, які ставить перед собою тест(Практичні (включає маніпулювання предметами), образні (включаєманіпулювання образами, малюнками, картинками), словесні (припускаютьоперування словесної інформацією)).
За характером тестового матеріалу (бланкові, апаратурні,предметні, комп'ютерні).
По об'єкту оцінки (процесуальні, тести досягнень, тестистанів і властивостей)
За характером стимульного матеріалу (вербальні -припускають операції з поняттями, розумовими діями, невербальні -припускають операції з наочним матеріалом з опорою на перспективні іпсихомоторні функції)
За кількістю учасників (індивідуальні, групові).
За формою відповідей (усні, письмові).
3. Види тестів
3.1 Тести-опитувальники
Опитувальники - обширна група психодіагностичних методик,завдання в яких представлені у вигляді питань або тверджень. Ці питання аботвердження не мають правильних варіантів відповіді і характеризуються тільки їхчастотою і спрямованістю. Ця група методик надана для отриманняоб'єктивних і суб'єктивних даних про випробовуваних. Показники, отримані врезультаті використання опитувальників мають імовірнісно-орієнтуючий характер івимагають зіставлення з даними, отриманими за допомогою інших методик.
В залежності від кількості вимірюваних якостей опитувальникиділяться:
Одномірні (вивчають тільки одну рису);
Багатовимірні (вивчають кілька рис одночасно);
У відповідності з принципом, який було покладено в основуконструювання опитувальника виділяють
Факторні (виробляють вивчення за допомогою факторногоаналізу);
Емпіричні (в основу покладено критеріально-ключовийпринцип).
Залежно від характеру досліджуваного явища виділяють:
Опитувальники-анкети (група опитувальників, призначена дляотримання будь-якої інформації про людину, яка не має стосунку до йогоособистісним особливостям)
Опитувальники настроїв і станів (призначені длявимірювання перехідних станів у відмінності від стабільних показників);
Особистісні опитувальники (вивчають стабільні показникиособистості і різні її особливості)
Особистісні опитувальники мають свою класифікацію:
Опитувальники рис особистості - вивчають ступінь вираженості тієїчи іншої риси і мають у своїй підставі ту чи іншу теорію особистості
Типологічні - вивчають особистість як ціліснеосвіту не зводиться до набору рис.
Опитувальники мотивів - призначені для діагностикимотиваційно-потребностной сфери.
Опитувальники інтересів.
Опитувальники цінностей
Опитувальники установок
У опитувальників існують свої переваги і недоліки. Додостоїнствам опитувальників, безумовно, слід віднести простоту їх застосування,легкість обробки і інтерпретації отриманих даних, наочність отриманихданих, обгрунтованість отриманих схем.
До недоліків опитувальників в першу чергу відноситьсяпроблема достовірності, яка пов'язана з декількома ...