Зміст
Введення
1. Сутністьі зміст поняття "професійна деформація"
2. Шляхи подолання професійних деформацій
3. Практичні рекомендації по збереженню професійноїпрацездатності
Висновок
Список використаноїлітератури
ВведенняПроблемавпливу професії та службової діяльності на особистість постійно привертаєдо себе увагу дослідників, але як і раніше залишається актуальною. Так, ще впочатку століття Питирим Сорокін для позначення впливу професійноїдіяльності на людину, перш за все в негативному аспекті, ввів поняття"Професійна деформація". У 60 70-і роки до цього поняттязвернулися юристи, фахівці у галузі юридичної психології. А.Р. Ратіноввизначив професійну деформацію як серйозні морально-психологічнізміни, що виникають у слідчих у зв'язку з проблемами і труднощамислідчого праці.Найважливішимпідставою виступило розуміння цілісності людської особистості, що виявляєтьсяв діяльності, спілкуванні; процесуальність розвитку особистості; соціальнийхарактер її життєдіяльності та активності. У рамках цього напрямку провіднимипоняттями є "діяльний спосіб існування" (Л.С. Виготський,П.Я. Гальперін, О.М. Леонтьєв, А. В. Петровський), "суспільство і культура"(А.І. Арнольдов, BC Біблер, В.В. Давидов, М.К. Мамардашвілі, М. Мід, С.Л.Рубінштейн, В.П. Зінченко, Е.А.Орлова та ін.) Сенс цього підходу довивченню проблеми деформації полягає в необхідності розгляду людини якцілого, в контексті його життя та службової діяльності, зв'язків івзаємин з іншими людьми, в процесі виникнення, становлення,функціонування, у ситуаціях вибору, криз, тобто у розвитку. (П.П.Блонський, А.Р. Лурія, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, Е. Фромм та ін), спираючись натеорію підготовки особистості до професійної діяльності. (Н.К.Бакланова,Е.А.Клімов, Л.М.Мітіна).
Об'єкт дослідження:професійна деформація.
Предмет дослідження:професійна деформація юриста та її подолання.
Мета дослідження:вивчити процес професійної деформації юриста та шляхи її подолання.
Завдання дослідження:
1.розглянутисутність і зміст поняття "професійна деформація".
2.виявитиособливості професійної деформації юристів.
3.розкрити способита шляхи подолання професійної деформації та розробити практичнірекомендації.
1. Сутністьі зміст поняття "професійна деформація"
Професійнадеформація юриста - це негативне соціальне явище, постає у вигляді самихрізноманітних особистісних поведінкових проявів, роблять деструктивнийвплив на процес і результат службової діяльності. Професійнадеформація виступає як результат негативного впливу на службовця, йогопрофесійну діяльність, соціальних відносин, проблем, залежностей вслужбовій ієрархії, які переломлюються в суб'єктно-об'єктних характеристикахсередовища, ситуації, поведінкових актів співробітником, а також виступає якрезультат нормативно-об'єктної та суб'єктної детермінації особистості в конкретниймомент життєдіяльності. Професійна деформація юристів постає якбагаторівнева система адаптації особистості до умов професійноїдіяльності і як спосіб активного перетворення власної життєдіяльностів конкретній ситуації, відповідно до психологічним досвідом особистості.
1. Під професійною деформацієюособистості юриста розуміється негативне соціально-психологічне прояв,яке спрямоване на деструктивне взаємодія і взаємовідношенняспівробітників. Одним з моментів професійної деформації юриста є те,що метою впливу може бути патологічна редукція одного з йогоелементів. Мова, насамперед, іде про редукції, що ініціює якусь помилковусхему, хоча і продуктивну у своїй відправною точці - продуктивну в томурозумінні, що вона дозволяє особистості юриста діяти тільки для свогоблага, і дозволяє їй розвиватися пропорційно власної позиції. Особистість юристаз професійною деформацією націлена на зміну раціональності партнера повзаємодії до типології власної особистості і, по суті, спрямована нарозвиток негативних аспектів його психічного досвіду.
2.Психологічним механізмом професійної деформації юриста виступаютьнегативні зміни психологічного досвіду особистості під впливом службовоїдіяльності. Психологічний досвід - це не тільки щось, що людина повиннаосвоїти, щоб включитися в структуру соціуму, культури, але і модельпевних адаптаційно-компенсаторних можливостей юриста. Це формапотенцій людини, це процес інтеграції суспільства в особистості. Змінапсихологічного досвіду в бік зниження ролі у службовій діяльностіморальних регуляторів гуманістичної орієнтації і домінування жорсткихуправлінських, адміністративних норм, пов'язане з формуванням стійкоїезопової позиції з відсутністю чітких моральних домінант припідвищенні ролі гедоністскіх мотивів. Дані негативні змінипсихологічного досвіду під впливом службової діяльності визначаютьвиникнення професійної деформації, її особливості, структуру, динамікупроявів.3.Процес подолання професійної деформації юриста можливий насампередяк опосередкований (прямо чи опосередковано) особистістю іншої людини процесповернення особистості до глибинної самобутності власного світобачення; відмовавід системи нав'язаних і прийнятих нею жорстких управлінських стереотипівслужбової поведінки, власних систем придушення інших людей;переосмислення підстав, етико-психологічних парадигм власногопсихологічного досвіду з його подальшою переструктуралізаціей.
2. Шляхи подоланняпрофесійних деформацій
В даномупараграфі ми розглянули шляхи подолання професійної деформації, такіяк саморегуляція, самоконтроль професійної діяльності, професійнакомпенсація.
1. Саморегуляція професійної діяльності. Саморегуляціяпередбачає здійснення цілеспрямованої діяльності, попереднєпсихологічне програмування дій і їх регуляцію в ході самоїдіяльності.
Іншим важливим ланкою у процесі саморегуляції єпсихологічна установка на роботу в певних умовах. Налаштування,адекватні поданням людини про завдання і умовах майбутньоїдіяльності, є необхідними компонентами загальної структури процесівпрограмування і регулювання діяльності.
Для забезпечення нормального функціонування організму іцілеспрямованої діяльності процеси саморегуляції здійснюються набіологічному, психофізіологічному та психологічному (неусвідомленому іусвідомленому) рівнях. Функція саморегуляції полягає в тому, що суб'єкт "наоснові уявлень (по минулому досвіду) про власну надійності оцінюєступінь невизначеності посталої завдання і, виходячи з цього, так організує їїінформаційну базу або доводить узагальнення образу до такого рівня, якийдозволяє йому зняти цю невизначеність і вирішити завдання "(Ємельянов А.М.,Котик М.А.). В експериментальних дослідженнях було встановлено, що із зростаннямрівня узагальнення образу задачі зростає надійність її дозволу.
Таким чином, складність і суб'єктивна значимістьзавдання інтенсифікує інформаційні процеси і мобілізує процесиенергетичного забезпечення діяльності. Стан напруженості, тривогисупроводжується емоційними переживаннями, які, як правило (приПевною мірою напруженості), активізують професійно значущіпсихічні процеси, сприяють пізнавальної активності фахівця.Необхідно лише відзначити, що за таким "сценарієм" вплив процесівсаморегуляції на надійність суб'єкта розвивається лише за наявності у ньогопотенційної можливості подолати інформаційні труднощі і стеніческіехарактері емоцій - в іншому випадку подібні умови супроводжуються зростаннямпомилкових дій і іноді відмовою в роботі системи.
2. Самоконтроль професійної діяльності. Одниміз провідних механізмів забезпечення надійності суб'єкта діяльності, що відображаєступінь його професійної придатності, є самоконтроль за своїмидіями щодо управління та регулювання трудового процесу, а також зарезультатами діяльності.
Самоконтроль виступає як функція компенсації ймовірнихпомилок, порушень в діяльності і здійснюється шляхом перевірки суб'єктомсвоїх дій, їх дублювання, посилення значущості гностичних рухів,поглибленої оцінки очікуваного результату і використання цієї оцінки помеханізмо...
