Введення
Дослідженняросійських (Андрєєва Г.М., Білинська Е.П., Стефаненко Т.Г., Тіхомандріцкая О.А.тощо) і зарубіжних (У. Джемс, Ч.Кулі, Г.Мід, Е.Еріксон, А.Тешфел та ін) ученихпоказали, що існують складні і багатозначні відносини між особистісної тасоціальною ідентичністю, а їх зміст багато в чому визначається змістом іспецифікою знакових систем, однією з яких виступає мова.
Напідставі цього, нами була висунута наступна гіпотеза: вільне володінняіноземною мовою забезпечує не тільки швидкість перемикання з одногомовного коду на інший, але й обумовлює більш широкий вибір термінологіїдля самовизначення і розширює групи самоідентифікації.
Наше дослідження
Загальнавибірка випробовуванихсклала 138 юнаків і дівчат у віці від 17-21 року - студенти 2 і 3 курсіввищих навчальних закладів м. Москви (МОСУ і МДІМВ). Експериментальна частинадослідження представлена ​​наступними напрямками і методиками. Ідентичністьвипробовуваних юнацького віку досліджувалась за допомогою модифікованого тестуМ. Куна і Т. МакПартленда В«Хто я?В», Характер і зміст їх уявлень провласному майбутньому - за допомогою якісного аналізу написаних нимитворів на тему В«Моє майбутнєВ». Перевірка висунутої гіпотези зумовиланеобхідність здійснення аналізу мовної компетентності випробовуваних з метоювизначення рівня володіння іноземною мовою, в результаті чого вони булирозподілені на 3 групи: 1) не володіють іноземною мовою, 2) погановолодіють іноземною мовою і 3) вільно володіють іноземною мовою.
Порівняльний аналізпорядку відповідей студентів всіх трьох груп на питання В«Хто Я?В» підтвердив загальнутенденцію вікового розвитку змісту самоідентифікації: в більшостівипадків вони схильні спочатку називати об'єктивні характеристики (певнісоціальним статусом і групою), а потім і суб'єктивні (оцінка себе іособистісних якостей, інтереси, захоплення, бажання і т.п.).
Мовні детермінанти особистості
Всівипробувані в середньому дають 11-12 висловлювань суб'єктивного і об'єктивногохарактеру щодо свого В«ЯВ». У їх зміст входять параметри, якіможна підрозділити на основні категоріальні групи: соціальні параметри (соціальнийі сімейний статус, місце проживання), вікові параметри (вік), гендерні(Підлогу), віднесення себе до певного роду чи національності (людськийрід, національність, громадянство, зодіакальний знак, віросповідання, категоріяВ«Жива істотаВ»), фізичні ознаки (зовнішність, здоров'я), інтелектуальніякості та особисті (ім'я, інтереси і захоплення, особистісні оцінки, почуття івідносини), параметри, що стосуються ознак непостійності і майбутніх професій,категорії ідеального (філософські та міфологічні), рослини та явищаприроди.
В ціломувідмінності самоідентифікації пов'язані з якісними особливостямисамовизначень, найчисленнішою серед яких опинилася група особистіснихякостей, з явним домінуванням особистісних оцінок. Серед них не тількидобрий/злий, хороший/поганий, але і завзятий/ледачий, оптимістичний, креативний,відданий. А також часто згадується самовизначення типу самовіддача, В«опора -надія своєї родини, допомога В»і т.п. Істотне розходження було виявлено вкатегорії В«віднесення себе до певного роду чи національностіВ», частішевикористовуваної для самовизначення випробуваними, які володіють іноземною мовою.Так вони частіше визначають себе за національною ознакою (1,3% проти 0,3%),громадянству і прояву патріотизму (1,6% проти відсутності таких удосліджуваних, не володіють іноземною мовою), не дивлячись на те, що саме вони вбільшою мірою представляють себе в майбутньому працюючими або живуть закордоном або багато подорожуючими (29% проти 19%). Вони ж позначиливіросповідання як параметр самоідентифікації (0,5%). Тоді як випробовувані, неволодіють іноземною мовою, домінують за самовизначенням допомогоюгендерних та фізичних ознак, майбутніх професій. Процентне співвідношеннякатегоріальних груп самоідентифікації досліджуваних з різним рівнем володінняіноземною мовою представлено в гістограмі.
Щостосується суб'єктивних характеристик, то було виявлено поява абсолютно новихкатегорій у юнаків і дівчат, які вільно володіють іноземною мовою, таких як:рослини, тварини, філософські параметри. Що раніше не було характерно дляросійських випробовуваних. Так вони дають такі самовизначення, як квітка, дерево,вишня, природа, лід, зірка, світло, скло, вітер; твердження, пошуки,прагнення, відродження, втрата, рух, справа, слова, нескінченність, свіжаідея, мрійлива птах, мисливець за крилами; частина історії, історія, життя,богиня, світ, особа, суддя і т.д. Крім того, з'являються і визначення типу:благодійник, засновник фонду допомоги голодуючим дітям Африки, майбутнє Землі іт.п. Що також знайшло відображення у творах В«Моє майбутнєВ», тому що самеволодіють іноземною мовою випробувані писали про плани альтруїстичногохарактеру: поліпшення життя в країні та світі своїми зусиллями за допомогоюмеценатства, благодійності, участі в різних громадських рухах,допомоги дитячим будинкам, фондам (18% проти 6,3% у не володіють мовоювипробовуваних).
Такожвони домінують у баченні свого майбутнього тільки в контексті кар'єри, кар'єрногозростання (32% проти 12,5%) та отримання другої вищої освіти,переважно у студентів 2 курсу МДІМВ (4,2%). Однак у цілому по даномупараметру в кількісному співвідношенні вони поступаються випробуваним, не володіютьіноземною мовою, у яких він склав 19%. Можна також відзначити ідосить високий ступінь впевненості в собі і своєму майбутньому у випробовуваних,володіють іноземною мовою. Що корелює зі ступенем активності і впевненостів тому, що вони в майбутньому самі все влаштують, все залежить від них самих і т.п. Воничастіше пишуть про майбутнє як про вже доконаний, тобто в теперішньому часі. Крімтого, їм властиво розширення кола спілкування, в тому числі ставлення до друзіві батькам (близьким). Не тільки в контексті самоописів, але і вуявленнях про своє майбутнє.
Особливостімовної поведінки і структури характеру в інвалідів
Вдослідженнях інвалідів по зору показана значна роль мови в їх житті. Вроботах попередників основний акцент робився на значенні мови длясприйняття незрячими навколишнього світу. Відображення в мовної продукції осіб,що позбулися зору, процесів совладания з цієї психотравмуючої ситуацією невивчалося. Не виявлено також досліджень з виявлення взаємозв'язків міжособливостями мовної поведінки незрячих і структурою їх темпераменту іхарактеру. Знання цих взаємозв'язків сприятиме більш поглибленому іповного розуміння процесів адаптації у інвалідів по зору. Це знання можесприяти підвищенню ефективності реабілітаційної роботи з ними.
Всього вдослідженні взяло участь 102 людини, 57 чоловіків і 45 жінок. У данійроботі застосовувався метод контент-аналізу автобіографічної мовної продукціїінвалідів по зору. Так само застосовувався опитувальник структури характеру ітемпераменту Клонінджера (TCI -140) адаптований на російській вибірці. Незрячимдавалася інструкція розповісти про сам запам'ятався подію в їхньому житті. Всірозповіді записувалися на диктофон, потім, транскрибувати. Далі проводивсяконтент-аналіз автобіографічних текстів. Реєструвалися мовні одиницізгадки про травму. Випробувані були розділені на чотири групи за критеріями:наявність або відсутність згадки про травму; тотально сліпі або із залишковимзором; втратили зір з народження або втратили його в процесі життя.Підрахунок частоти згадувань робився з урахуванням обсягу текстів за формулою Л. Готтшалкаі Г. Глезер.
Отриманопсихологічний портрет інваліда по зору. Це, в основному, сентиментальнілюди, не соромляться проявляти свої емоції, емпатічни і часто сприймаютьчужі переживання, як свої власні. Їм властиве загострене почуттяєдності зі всесвітом і всім, що її становить: природою, людьми.
Люди,втратили зір в процесі життя, легше адаптуються до навколишнього середовища,ніж люди, які не бачать з народження...
