Зміст
1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
1.1 Проблема педагогічної діяльності у психолого-педагогічній літературі
1.2 Структура педагогічної діяльності
1.3 Основні протиріччя педагогічної діяльності
2. Педагогічні задачі та їх вирішення
Список використаних джерел
1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
1.1 Проблема педагогічної діяльності упсихолого-педагогічній літературі
Своїм походженням учительськапрофесія зобов'язана відокремленню освіти в особливу соціальну функцію, коли вструктурі суспільного поділу праці сформувався специфічний тип діяльності,призначення якої - підготовка підростаючих поколінь до життя на основіприлучення їх до цінностей людської культури.
Багато теоретики-педагогивідзначали величезне моральне вплив, могутню і мудру владу учительськійпрофесії. Платон писав, що якщо башмачник буде поганим майстром, громадяни відцього будуть тільки дещо гірше взуті, але якщо вихователь дітей буде погановиконувати свої обов'язки, в країні з'являться цілі покоління неосвічених ідурних людей.
"Учителю, - підкреслював Я.А.Коменський, - вручена чудова посаду, вище якої нічого не може бутипід сонцем "[3, с. 192]. Він проводив ряд блискучих аналогій міжвчителем і садівником, вчителем і заповзятливим архітектором, уподібнюваввчителя старанному скульпторові, розписується і шліфують уми й душі людей.
К.Д. Ушинський розглядаввчителя як для лицарства істини і добра, як живе ланка між минулим імайбутнім, посередника між тим, що створено минулими поколіннями і поколінняминовими [6, с.91]. Його справа, по виду скромне, - одне з найбільших справ уісторії.
"Якщо вчитель, - думав Л.Н.Толстой, - має тільки любов до справи, він буде хорошим вчителем. Якщо вчительмає тільки любов до учнів, як батько, мати, він буде краще того вчителя,який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщовчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів - він досконалий учитель "[7, с.326]. З даним висловлюванням, звичайно не можна не погодитися.
Як правильно вказував А.С. Макаренко,учні вибачать своїм учителям і сухість і навіть прискіпливість, але не пробачатьпогане знання справи. Вище за все цінують вони в педагога майстерність, глибокезнання предмета, ясну думку [1, с.263].
"Жоден учитель, вважав В.А.Сухомлинський, не може бути універсальним (а тому абстрактним) втіленнямвсіх достоїнств. В кожному щось переважає, кожен має неповторнуживинку, здатний яскравіше, повніше інших розкрити, виявити себе в якійсь сферідуховного життя. Ця сфера якраз і є тим особистим внеском, який вноситьіндивідуальність педагога в складний процес впливу на учнів "[2, с.181].
Очевидно, що педагогічнадіяльність (ПД) є одним з видів людської діяльності, тому вїї характеристиці необхідно виходити з більш загального (філософського) поняттядіяльності. Філософія визначає категорію "діяльність", як"Специфічно людську форму активного ставлення до навколишнього світу,зміст якої складає доцільна зміна і перетворення цьогосвіту на основі освоєння і розвитку наявних форм культури "[1, с.160] і,стало бути, перетворення, розвиток самої людини.
По предмету діяльності та їїрезультату розрізняють види діяльності. Так, діяльність, спрямовану настворення, отримання матеріального продукту прийнято називати практичної; адіяльність, спрямовану на зміну в сфері свідомості, прийнято називатидуховної. Це відносно самостійні, хоча і взаємопов'язані формидіяльності [1, с.160].
Звернемося тепер до самоїтрактуванні поняття "педагогічна діяльність". Аналіз змістубудь-якого виду діяльності вказує на наявність психологічного її фундаменту, т.косновними характеристиками діяльності прийнято вважати предметність - те, з чимвона безпосередньо має справу (небудь матеріальний або ідеальний об'єкт),і суб'єктивність, оскільки вона виконується конкретною людиною. (А.Н. Леонтьєв,С.Л. Рубінштейн та ін)
Поняття діяльності - одне зключових у сучасній психології та педагогіці. Психологія досліджуєсуб'єктивний аспект діяльності.
Очевидно, що педагогічнадіяльність є одним із видів діяльності.
Педагогічну діяльністьподіляють на професійну і непрофесійну (Н.В. Кузьміна, О.М. Івановата ін.) Прикладом непрофесійної ПД може слугувати діяльність по вихованнюдітей у сім'ї або діяльність, яку здійснюють керівники підприємств. НепрофесійноїПД вважають навчання ремеслу. Таким чином, непрофесійної ПД є таПД, якою займається більшість людей в своєму повсякденному житті, необов'язково мають спеціальну педагогічну освіту і педагогічнукваліфікацію. Професійна ПД здійснюється у державних або приватнихнавчально-виховних та освітніх закладах і вимагає професійноїкомпетентності осіб, її здійснюють, певного рівня спеціального їхосвіти [6, с.89].
Розглянемо декілька підходів дотрактуванні поняття ПД.
А.І. Щербаков характеризуєроботу вчителя як "мистецтво, що вимагає від нього глибоких знань, високоїкультури, педагогічних здібностей і насамперед розуміння психологічноїструктури та змісту ПД, основних її функцій, виконання яких забезпечуєефект освіти і виховання учнівської молоді "[8, с.112]. А.І. Щербаковвиділяє 8 функцій ПД, розташовуючи їх у порядку значущості наступним чином: інформаційну,мобілізаційну, розвиваючу, орієнтаційну, конструктивну, комунікативну,організаторську, дослідницьку. Причому, чотири останні, на думку автора,"Не є специфічно педагогічними, т.к вони мають місце у всіхвидах сучасного кваліфікованої праці "[8, с.112].
В.А. Сластенін вважає, що"Діяльність учителя - вихователя за самою своєю природою є не щоінше, як процес вирішення незліченної безлічі типових і оригінальнихпедагогічних завдань різних класів і рівнів. Однак при всьому багатстві ірізноманітності педагогічні завдання є завданнями соціального управління "[5, с.38]. На думку В.А. Сластенина, "готовність до вирішення педагогічнихзадач на високому рівні майстерності визначається рядомпрофесійно-педагогічних умінь "[5, с.37]. Система відповіднихумінь розглядається ним як основа формування професійної майстерностівчителя-вихователя.
Н.В. Кузьміна дає такухарактеристику ПД: "Її об'єкт - особистість іншої людини, її мета - розвитокі виховання цієї особистості в певному напрямі; її зміст - прилученняособистості до досвіду людства; її засоби - організація відповідноїдіяльності об'єкта виховання; її специфіка в тому, що її об'єкт одночасноє суб'єктом ПД "[8, с.176]. Як бачимо, у цій характеристиціпоняття ПД переважає структурний підхід.
В.А. Кан-Калик визначає ПД яктворчий процес, в якому створюється ситуація творчої взаємодії здітьми і творче формування їх особистості: "Для того, щоб виховуватидитини, необхідно викликати в нього позитивне відношення до того якістю,яке ми хочемо сформувати. А ставлення завжди формується в діяльностічерез складний механізм взаємин, спілкування з дітьми ... Саме черезживе і безпосереднє спілкування педагога з дитиною здійснюється самеголовне в педагогічній роботі - вплив особистості на особистість "[3, с.242].
Ю.М. Кулюткін професію педагогавідносить до групи професій типу "людина-людина", для якиххарактерно міжособистісна взаємодія. Невід'ємною характеристикою останньоїє рефлексивні процеси. При цьому "учитель прагне до того, щоб сформуватив учня ті "внутрішні підстави" (знання, переконання, методи,дії), які дозволили б учневі надалі самостійно керуватисвоєї майбутньої діяльністю. Між тим важливо ставити ... більш велику мету - розвитокособистості учня, враховуючи при цьому сфери його особистості і різні типи ефектівйого просування "[3, с.251]. ПД виступає в цій теорії як рефлексивнеуправління вчителем діяльністю учня з метою розвитку особистості останнього.
А.К. Маркова розглядає ПДяк один з основоположних компонентів професійної компетентностівчителя і визначає її як професійну "активність вчителя, уякій за допомог...
