Рефератпо темі:
Офіційніі неофіційні ситуації спілкування.
Підготовленаі спонтанна мова.
План
Введення3
1. Мовленнєва ситуація. Видиситуацій 4
2. Підготовлена ​​і спонтаннамова 6
Висновок9
Список літератури10
Введення
Мова- Це один з видів комунікативної діяльності людини,виражається або в звуковій формі (усне мовлення), або в письмовій формі(Письмова мова). Мова - це історичносформована форма спілкування, спосіб формування та формулювання думокза допомогою мови в процесі спілкування. Або, висловлюючись лаконічно, можнасказати так: мова - це мова в дії. Отже, прирозгляді взаємовідносини мови і мови в комунікативномупроцесі в понятті В«моваВ» головним є діяльний початок.
Звідсивипливає, що хоча мова і є реалізацією мови, підпорядкована її законам, алевона не дорівнює мови. У промові мовні одиниці отримують додаткові властивості зарахунок вибору, повторення, розміщення, комбінування ітрансформування мовних засобів. Говорить або пише змушений самимизавданнями і можливостями спілкування здійснювати вибір з безлічі наявних в системіслів та інших одиниць - цілком певних, необхідних цілкомпевним В«крокомВ» у розгортанні, побудовімови. Мова завжди розгортається в часі, реалізується в просторі.
Вонавідображає досвід, несе в собі відбиток індивідуальності говорить чи пишелюдини. Вона також зумовлена ​​контекстом і ситуацієюспілкування.
Мова- Відносно самостійний компонент мовно-мовленнєвоїкомунікації, який має свою специфіку, певними якостями,вимагають особливої вЂ‹вЂ‹уваги і вивчення.
Завданняреферату:
-розглянути особливості офіційної та неофіційноїмови;
-складові етапи підготовленої промови;
-->>
- характерніособливості спонтанної мови.
Принаписанні реферату використовувалася навчально-методична література з проблемидослідження. Реферат складається з вступу, основноїчастини, висновку і списку літератури.
1. Мовленнєваситуація. Види ситуацій.
Тему зазвичайавтору підказує саме життя, її перебіг, сплетіння подій, тобто ситуація. Найважливішу роль у мовному спілкуванні відіграємовна ситуація, тобто контекст спілкування. Мовленнєва ситуація- Це перший ступінь акту спілкування і, отже, перший крок риторичногодії: підготовки до усному чи письмового виступу.
Ситуаціїбувають природні і штучні, спеціально поставлені. Прикладприродної ситуації: Дослідник готується до наукового семінару, наякому він повинен буде доповісти своїм колегам про результати експерименту замісяць роботи.
Штучніситуації зазвичай бувають пов'язані з навчанням: наприклад, учням заданепідготуватися до обговорення екологічних проблем; можливо, дана приблизнатематика для вибору; задано школярам самим запропонувати гострі екологічнітеми.
Ситуацій татим може бути незліченна кількість, вони становлять той потік духовного життялюдей, суспільств, народів, людства, який називають культурою.
Мовленнєва ситуація - це конкретніобставини, в яких відбувається мовленнєвий взаємодія. Будь мовний актнабуває сенсу і може бути зрозумілий тільки в структурі немовного контакту.Мовленнєва ситуація є вихідним моментом будь-якого мовного дії в тому сенсі, що спонукає людину до мовного дії точи інше збіг обставин. Приклади мовних ситуацій: необхідністьвідповісти на питання, зробити доповідь про результати роботи, написати лист,поговорити з одним і т. д. Мовленнєва ситуація складаєтьсяз наступних основних компонентів:
- учасниківспілкування;
- місця ічасу спілкування;
- предметаспілкування;
- ціліспілкування;
- зворотногозв'язку між учасниками спілкування. Прямими учасниками спілкування є адресанті адресат. Але в мовному спілкуванні можуть брати участь ітреті особи в ролі спостерігачів чи слухачів. І їх присутність накладаєсвій відбиток на характер спілкування.
Чималезначення в мовному спілкуванні відіграє просторово-часовоїконтекст - час і місце, в якому відбувається мовне спілкування. Місце спілкування може в значній мірівизначити жанр спілкування: світська бесіда в гостях, на вечірці, на банкеті,розмова на прийомі у лікаря в поліклініці, діалог між викладачем істудентом у вузі на іспитах і т. д. В залежності від участі фактора часу розрізняють канонічні і неканонічні мовніситуації.
канонічнихвважаються ситуації, коли час виголошення (час мовця) синхронночасу його сприйняття (часу слухача), тобто визначений момент мовлення, колимовці знаходяться в одному і тому ж місці і коженбачить те ж, що й інший (в ідеалі вони мають у своєму розпорядженні загальним полемзору); коли адресат - конкретна особа і т. д.
Неканонічніситуації характеризуються наступними моментами: час мовця, тобто часвиголошення висловлювання, може не збігатися зЗгодом адресата, тобто часом сприйняття (ситуація листи); вислівможе не мати конкретного адресата (ситуація публічного виступу) і т. д.Якщо, приміром, говорить по телефону використовує слово тут, то воно позначає тільки свій простір. У листісуб'єкт мовлення словом зараз визначає лише свій час, а не час адресата.
Для мовної ситуації надзвичайно важливимє мета спілкування (навіщо йдеться про щось у даній ситуації). ЩеАристотель в "Риториці" звертав велику увагу намета промов різного типу: В«Для людей, які вимовляють хвалу чи хулу (епідейктичномумова), метою служить прекрасне і ганебне В». [1]
Метамовця в такій мовлення - показати слухачам, В«щотаке добре і що таке погано В», запалити в їхніх серцях любов до прекрасного іненависть до ганебному. В«Для тяжущіхся(Вимовляють мова в суді) метою служить справедливе і несправедливе В»; одинзвинувачує, інший захищає або захищається. Мета мовця- Довести, що він правий, що його точка зору справедлива.
В«Улюдини, яка дає раду (політичного оратора), мета - користь ішкоду: один дає пораду, спонукаючи до кращого, інший відмовляє, відхиляючи відгіршого В»[2] В цілому можнасказати, що метою спілкування називається той результат, який адресант і адресатхочуть отримати внаслідок свого спілкування.
Вмовному спілкуванні зазвичай розрізняють два види цілей: прямі, найближчі,безпосередньо виражаються мовцем і непрямі,більш віддалені, довготривалі, нерідко сприймаються як цільової підтекст.Той і інший вид цілей має багато різновидів.
Основними різновидами прямих,найближчих цілей спілкування є:
-передача;
-Отримання інформації;
-з'ясування позицій;
-Підтримка думки;
-Обговорення проблеми, пошуку істини;
-Розвиток теми;
-Роз'яснення;
-Критика і т.д.
Це так звані інтелектуальніцілі, пов'язані, в кінцевому рахунку, з пізнавально-інформаційним аспектомспілкування.
Мовленнєваситуація диктує правила мовного спілкування івизначає форми його виразу. Ці форми різні в умовах прямого абобезпосереднього спілкування. З активною зворотним зв'язком (наприклад, діалог) і зпасивної зворотним зв'язком (наприклад, письмове розпорядження) вони змінюються в залежності від кількості учасників тахарактеру ситуації (в побутовому спілкуванні: розмова з близькими людьми або приватнілисти і т. п., в діловому спілкуванні: доповідь, лекція, дискусія, переговори і т.п.). Мовленнєваситуація допомагає зрозуміти зміст тексту, конкретизуєзначення ряду граматичних категорій, наприклад, категорії часу,займенникових слів типу я, ти, зараз, тут, там, от і т. д. Вона дозволяєтакож правильно тлумачити текст, уточнювати його цільову функцію (загроза, прохання,порада, рекомендація і т. п.), виявляти причиннізв'язку даного висловлювання з іншими подіями і т. п.
Вибіретикетних форм, мовна поведінка людини знаходяться в тісній залежності відситуації і повинно змінюватися відповідно до зміни цієї ситуації. Які ж чинники, що визначають комунікативну ситуацію, якіповинні враховуватися суб'єктами спілкування для дотримання етикетних правил? До цихфакторів належать:
1.Тип ситуації: офіційна ситуація, неофіційна...
