ЗМІСТ :
ВВЕДЕНІЕ1
В.Франкла.ТЕОРІЯ логотерапия і екзистенціального аналізу
екзистенційно-ГУМАНІСТІЧЕСКОГІЙПІДХІД ДЖЕЙМСА Бюджентал
ВИСНОВОК
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
Мета роботи -розглянути основні категорії та положення екзистенціального напрямку впсихології, представити короткий огляд загальнопсихологічних теорій іметодологічних основ психологічної практики Віктора Франкла і Джеймса Бюджентала.
Введення
Проблемисенсу життя традиційно вважаються предметом філософії. Філософи вирішують питанняпро те, що є сенс людського життя, яким він повинен бути і т.п. Філософіязвертає свою увагу на зміст сенсу. Однак поза її увагою залишаютьсяінші аспекти: як і за яких умов, відбувається набуття, зміну івтрата сенсу життя, які функції він виконує, і яке місце він займає вструктурі особистості. Іншими словами, філософія не займається розглядом сенсуу відриві від його змісту. Ця частина є предметом психології.
У рамкахготівкової системи психологічних наук поки немає чітко окресленої спеціальноїдисципліни, яка орієнтувалася б на строго життєво-смислові проблеми(Частина таких бере на себе теорія мотивації, яка розглядає всюієрархію мотивів - від біологічних до ідеологічних). Тому проблемоюсенсу життя займається окрема школа - екзистенційна психологія. [8]
Саме поняття"Екзистенція" в дослівному перекладі означає"Виникнення", "поява", "становлення". Цеточно відбиває суть всього екзистенціалізму - не тільки в психології іпсихотерапії, але і в філософії, мистецтві, літературі і т.д. У ньому головнимє не людина як статичний набір характерологічних та особистіснихякостей, форм поведінки, психодинамічних механізмів, а як істота,постійно виникає, стає, тобто існуюче.
Екзистенціальне напрямок в психології виникло в Європі в першійполовині ХХ століття на стику двох тенденцій: з одного боку ценезадоволеність багатьох психологів і терапевтів панували тодідетерминистскими поглядами і установкою на об'єктивний, науковий аналізлюдини, з іншого боку це потужний розвиток екзистенціальної філософії,яка проявляла великий інтерес до психології і психіатрії. У результаті впсихології з'явилося нова течія - екзистенціальний, представлене такимиіменами як Карл Ясперс, Людвіг Бинсвангер, Медард Бос, Віктор Франкл і ін Впливекзистенціалізму на психологію не обмежилася появою власнеекзистенціального напрямку - дуже багато психологічних школи в тій чиіншій мірі асимілювали ці ідеї. Особливо сильні екзистенційні мотиви у Е.Фромма, Ф. Перлса, К. Хорні, С. Л. Рубінштейна та ін [4]. Такі поняття якВ«ЯВ», життєвий шлях, доля, цінності, сенс (в тому числі сенс життя),світогляд не монополізовані екзистенціальним напрямком, а отримуютьдосить розгорнуту трактування і концептуальне наповнення в інших підходах,з інших теоретичних позицій.
Отже, екзистенційнапсихологія вивчає:
1) проблемичасу, життя і смерті;
2) проблемисвободи відповідальності та вибору;
3) проблемиспілкування, любові і самотності;
4) проблемипошуку сенсу існування.
Головнийпредмет екзистенціальної психології - сенс людського життя, умови йогонабуття, зміни та втрати. [8].
Вершинамиекзистенціальної психології на сьогоднішній день є загальпсихологічнимтеорії та методологічні основи психологічної практики, розроблені наоснові філософії екзистенціалізму такими авторами як Віктор Франкл, Ролло Мей,Джеймс Бьюджентал (JamesBugental) [5].
Розглянемоосновні положення та підходи екзистенціального напрямку в роботах В. Франклаі Джеймса Бьюджентала.
В.Франкл. Теорія логотерапія та екзистенціального аналізу
Створена В.Франкломтеорія логотерапії і екзистенціального аналізу являє собою складнусистему філософських, психологічних і медичних поглядів на природулюдини, механізми розвитку особистості в нормі і патології, шляхи і способикорекції аномалій у розвитку особистості. Теорія Франкла включає три основнічастини: ВЧЕННЯ прагнення до змісту, вчення про сенс ЖІХНІ І ВЧЕННЯ ПРО СВОБОДУВОЛІ.
ПРАГНЕННЯ ДО ЗМІСТУ іреалізації людиною сенсу свого життя Франкл розглядає як вродженумотиваційну тенденцію, властиву всім людям і є основним двигуномповедінки і розвитку особистості. З життєвих спостережень, клінічної практики таемпіричних даних Франкл укладає, що для того, щоб жити і активнодіяти, людина повинна вірити в сенс, яким володіють його вчинки.Відсутність сенсу породжує у людини стан, який Франкл називаєекзистенціальним вакуумом. Саме екзистенціальний вакуум, згідно зі спостереженнямиФранкла, згідно з клінічними спостереженнями Франкла, є причиною,породжує специфічний В«ноогенного неврозВ». Необхідною умовою психічногоздоров'я є певний рівень напруги, вознікаюшего міжлюдиною, з одного боку, і локалізованим у зовнішньому світі об'єктивнимзмістом, який йому належить здійснити, з іншого. В«Люди, позбавленінапруги, схильні до того, щоб його створювати, і це може приймати абоздорові, або нездорові форми В»[1, стор.65]. Можна сформулювати основнийтеза вчення про прагнення до сенсу:людина прагне знайти сенс і відчуває вакуум, якщо це прагнення залишаєтьсянереалізованим.
Сенсом не може бутинасолоду, тому воно лише внутрішній стан людини, за тією ж логікоюособистість не може прагнути до щастя, вона може лише шукати причини длящастя. В«Під екзистенційно-аналітичним кутом зору, - на відміну відпсихоаналітичного - вона прагне не до насолоди, а до цінностей В»[2].Франкл вводить уявлення про цінності, кристалізувалися в результатіузагальнення типових ситуаціях, з якими людству довелося стикатися вісторії. Це дозволяє узагальнити можливі шляхи, за допомогою яких людинаможе зробити своє життя осмисленим: по-перше, за допомогою того, що ми даєможиття (в сенсі нашої творчої роботи), по-друге, за допомогою того, що миберемо від світу (в сенсі переживання цінностей), по-третє, за допомогоюпозиції, яку ми займаємо по відношенню до долі, яку не в змозізмінити. Відповідно виделются три групи цінностей: 1) цінностітворчості, 2) цінності переживання, 3) цінності відносини.
1) Основним шляхомреалізації творчості є праця. Сенс праці людини полягає першвсе в тому, що людина робить понад свої запропонованих службовихобов'язків, що він привносить як особистість у свою роботу. 2) З числацінностей переживання Франкл детально зупиняється на любові, якаволодіє величезним ціннісним потенціалом. Любов-це взаємини на рівнідуховного, смислового виміру, переживання іншої людини в йогонеповторності і унікальності, пізнання його глибиною сутності. Однак і любовне є необхідною умовою або найкращим варіантом осмислення життя.Індивід, який ніколи не любив і не був любимо, тим не менш можесформувати своє життя вельми осмисленим чином [1, стр.253]. 3) До цінностейвідносини людині доводиться вдаватися, коли він опиняється у владіобставин, які він не в змозі змінити. Але при будь-яких обставинлюдина вільна зайняти осмислену позицію по відношенню до них і надати своємустражданню глибокий життєвий сенс.
вчення про сенс життя. Всвоїх роботах Франкл підкреслює, що важливий не питання про сенс життя взагалі, апитання про конкретний сенс життя даної особистості в даний момент. Питання про те,як людина знаходить свій сенс, є ключовим для практики логотерапія.Смисли не дані нам, ми не можемо вибрати собі смисли, ми можемо вибрати лишепокликання, в якому ми знайдемо сенс. Однак знайти сенс-це півсправи;необхідно ще здійснити його. Людина несе відповідальність за здійснювала-тичнихунікального сенсу свого життя.
Отже, основна тезавчення Франкла: життя людини не може позбутися сенсу ні за якихобставинах; сенс життя завжди може бути знайдений.
Основний Теза третявчення Франкла - вчення про свободу волі - свідчить, що людина вільна знайти іреалізувати сенс життя, навіть якщо його свобода помітна обмежена об'єктивнимиобставинами. Франкл говорить про свободу людини по відношенню до своїхпотягам, до спадковості і обставинам зовнішнього середови...