Державна бюджетна освітнєустанова
середньої професійної освіти
Новосибірської області
"Новосибірський педагогічний коледж № 1 ім. А.С.Макаренко "
Реферат по темі:
"Особливості спілкування дошкільників з дорослими"
2009
План
Введення
Параграф 1. Значимістьдорослого для дитини
Параграф 2. Особливостіспілкування дитини з дорослим
Висновок
Список літератури
Введення
Спілкування є сполучною ланкою між людьми, сприяєзнаходженню та передачі спільного між ними (або може бути). Причому це загальнеможе бути як щось виникло, тільки що, в процесі спільноїдіяльності, так і переданим через багато століть знання. Розвиток дитини підчому залежить від спілкування з дорослими, яке впливає не тільки напсихічний, а й, на ранніх етапах, на фізичний розвиток дитини. З точкизору психології (наприклад, А.А. Леонтьєв) спілкування розуміється як процесвстановлення та підтримання цілеспрямованого, прямого або опосередкованого тимиабо іншими засобами контакту між людьми, так чи інакше пов'язаними міжсобою впсихологічному відношенні. Більш просте визначення дається М.И.Лисиной:спілкування-це взаємодія двох або більше людей, спрямоване на узгодженняі об'єднання зусиль з метою налагодження відносин і досягнення загальногорезультату. Психічний розвиток дитини починається з спілкування. Це перший видсоціальної активності, що виникає в онтогенезі і завдяки якомудитина отримує необхідну для його індивідуального розвитку інформацію.Тільки в спілкування з дорослими людьми дитина може отриматисуспільно-історичний досвід людства. Перші роки життя дитини єперіодом найбільш інтенсивного і морального розвитку, коли закладаєтьсяфундамент фізичного, психічного і морального здоров'я. Від того, в яких умовахвоно буде протікати, багато в чому залежить майбутнє дитини. Л.С. Виготський вважав,що ставлення дитини до світу - залежна і похідна величина від самихбезпосередніх і конкретних його відносин до дорослої людини. Якщо блюдина була з народження позбавлений спілкування, то він ніколи не став би цивілізованим,культурно і морально розвиненим громадянином, був би до кінця життя приречений,залишатися напівтварин, лише зовні, анатома - фізіологічно нагадуєлюдини. Дитина в процесі спілкування розвивається, набуває психічні таповедінкові якості.
Дошкільник не може прочитати в книзі відповіді на всі йогопитання, що цікавлять, тому йому так важливо спілкуватися з дорослими, завдяки нимдошкільник розкриваємо світ для себе і пізнає все краще і негативне, щоє у людства.
Параграф 1. Поняття спілкування дитини з дорослим
Одна з найбільш важливих і оригінальних для психології ідей Л.С. Виготськогополягає в тому, що джерело психічного розвитку знаходитися не усерединідитини, а в його відносинах з дорослим. Спілкування з дорослими виступає якзовнішній фактор, що сприяє розвитку, але не як його джерело й початок.Ставлення дорослого до дитини полегшує розуміння соціальних норм, підкріплюєвідповідну поведінку і допомагає дитині підкоритися соціальним впливам.Психічний розвиток при цьому розглядається як процес поступовоїсоціалізації-адаптації дитини до зовнішніх для нього соціальних умов.
Згідно позиції Л.С. Виготського, соціальний мир і навколишнідорослі не протистоять дитині і не перебудовують його природу, але єорганічно необхідною умовою його людського розвитку. Дитина не можежити і розвиватися поза суспільством, він спочатку включений у суспільнівідносини, і чим молодша дитина, тим більше соціальною істотою він є.
Таке розуміння процесу психічного розвитку висуває на першийплан роль спілкування з дорослим. Процес інтеріоризації (формування структурлюдської психіки завдяки засвоєнню структур зовнішньої соціальноїдіяльності) зовнішніх засобів розглядався Л.С. Виготським і йогопослідовниками незалежно від характеру взаємовідносин і взаємодіїдитини з дорослим. Дорослий виступав як абстрактний і формальний носійзнаків, сенсорних еталонів, інтелектуальних операції, правил поведінки, тобтояк посередник між дитиною і культурою, але не як живий конкретна людина.
Вітчизняний психолог М.І. Лісіна розглядає спілкування дитиниз дорослим як своєрідну діяльність, предметом якої є іншийчоловік. Подібно до всякої іншої діяльності, спілкування спрямоване назадоволення особливої вЂ‹вЂ‹потреби. Потреба в спілкуванні не можна звести до іншихпотребам людини (наприклад, в їжі, у враженнях, у безпеці, уактивності і т. д.). Психологічна сутність потреби в спілкуванні полягає впрагненні до пізнання самого себе та інших людей. Таке пізнання включає двашляху або аспекту.
Перший шлях полягає в тому, що людина прагнути дізнатися іоцінити свої окремі якості і здібності (що він може, вміє, знає).
Зробити це він може тільки з допомогою інших людей. Перший шляхпізнання передбачає відсторонений, об'єктивний аналіз окремих якостей - їх виявлення,оцінку та порівняння шлях пізнання себе та іншого полягає в з'єднанні, вприлучення до інших людей. Переживши певний зв'язок з іншою людиною(Любов, дружбу, повагу), ми як би проникаємо в його сутність, і тутпрагнення до пізнання задовольняється шляхом з'єднання, прилученості. У такомуз'єднання не купуються нові знання, але саме у відносинах з іншимлюдиною усвідомлює себе, відкриває і розуміє інших у всій їх цілісності таунікальності і в цьому сенсі пізнає себе та іншого.
Спілкування всякий раз має певні мотиви, заради яких воновідбувається. У широкому сенсі мотивом для спілкування є людина, а длядитини - дорослий. М.И.Лисиной було виділено три групи якостей і трикатегорії мотивів спілкування - ділові, пізнавальні та особистісні.
Ділові мотиви виражаються в здатності до співпраці, до гри,до загальної активності. У спілкування з дитиною дорослий виступає як партнер, якучасник спільної діяльності. Дитині важливо, як дорослий вміє грати,які у нього є цікаві предмети, що він може показати і т.д.
Пізнавальні мотиви виникають у процесі задоволенняпотреби в нових враженнях, в пізнання нового. Дорослий виступає якджерело нової інформації і в той же час як слухач, здатний зрозуміти іоцінити судження і питання дитини. Особистісні мотиви характерні тількидля спілкування як самостійного виду діяльності, в це випадку спілкуванняспонукається самою людиною, його особистістю. Це можуть бути окремі особистісніякості, а можуть бути стосунки з іншою людиною як цілісною особистістю.
Ділові та пізнавальні мотиви спілкування включаються ще в іншудіяльність (практичну або пізнавальну) і грають в ній службову роль.Спілкування складає лише частину широкої взаємодії дитини і дорослого.
У немовлят спілкування з дорослими грає як би пускову роль врозвитку реагування на важливі подразники. М.И.Лисина пише, що немовляпочинає реагувати на голос матері (дорослого) раніше, ніж на іншіпервосігнальние подразники. Без такого контакту з дорослими спостерігаєтьсяуповільнення інших реакцій на слухові і зорові подразники. Психологічнідослідження показують що спілкування дитини з дорослим є головним івирішальною умовою становлення всіх психологічних здібностей і якостейдитини: мислення, мовлення, самооцінки, емоційної сфери, уяви. Відкількості та якості спілкування залежить рівень майбутніх здібностей дитини, їїхарактер, його майбутнє. Особистість дитини, її інтереси, розуміння себе, йогосвідомість і самосвідомість можуть виникнути тільки у відносинах з дорослими. Безлюбові, уваги і розуміння близьких дорослих дитина не може стати повноціннимлюдиною. Зрозуміло, що така увага і розуміння він може отримати, першвсього, в родині. Коли люди спілкуються, один з одним зовні видно поверхневукартину їхнього спілкування - хто що говорить, хто як дивиться і т. д. Але є івнутрішня картина, дуже важлива - міжособистісні відносини, тобто те, щоспонукає одну людину тягнутися до іншого. Коли дитина задає питанняне можна точно сказати, що було мотивом до ц...
