ХРИСТИЯНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
студентки5 курсу гуманітарного факультету
Навчальнадисципліна: В«Методи групової та індивідуальної терапіїВ»
Тема: В«ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО
КОНСУЛЬТУВАННЯ В»
Одеса-200 8 р.
ПЛАН
Введення
1. Основні принципи психологічного консультування
1.1. Компетентність.
1.2Конфіденціальность.
1.3.Ісключеніе професійних зловживань.
1.4. Принцип В«Не оцінюватиВ».
Висновок
Література
ВСТУП
Консультант, як і іншіпрофесіонали не тільки сприяє вирішенню психологічних проблем - вінтакож захищає психічне здоров'я пацієнта і несе відповідальність за шкоду,нанесений його свободі. Він повинен докладати всіх зусиль для створенняпсихологічно комфортної атмосфери, а в деяких випадках і попереджати проможливих станів дискомфорту. Мова йде про етику принципів, яким повинендотримуватися професійний психолог і психотерапевт.
Консультант, психотерапевт іінші фахівці несуть етичну відповідальність і має зобов'язання.Перш за все, він відповідальний перед клієнтом. Однак клієнт і консультантзнаходяться не у вакуумі, а в системі різноманітних відносин, томуконсультант відповідальний і перед членами родини клієнта, перед організацією, вякій працює, взагалі перед громадськістю і, нарешті, перед своєюпрофесією. Така відповідальність обумовлює особливу важливість принципів впсихологічному консультуванні і психотерапії.
Мета даної роботиохарактеризувати основні принципи психологічного консультування.
1. ОСНОВНІПРИНЦИПИ КОНСУЛЬТУВАННЯ
1.1. Компетентність та професійна та наукова відповідальність
Компетентність консультантастановить основу його роботи. Консультант зобов'язаний правильно оцінювати рівеньсвоєї професійної компетентності. Він не повинен вселяти в клієнта надіюна допомогу, яку не в силах надати. У консультуванні неприпустимезастосування недостатньо освоєних діагностичних і терапевтичних процедур.Консультаційні зустрічі ні в якому разі не можна використовувати для випробуваннянебудь методів або технік консультування. Недолік компетентності ведедо нерозуміння особистості та стану пацієнта, що становить ядро ​​роботиконсультанта.
Компетентність диктуєнайдрібніші прийоми поводження з тією чи іншою патологією, формує йогоекспектаціі в тих чи інших випадках психологічного профілі.
Щоб бути компетентним,психотерапевт зобов'язаний не переривати освіту і практики та постійно підвищуватикваліфікацію і поглиблювати спеціалізацію. Консультант зобов'язаний знати вікові,статеві, етнічні, соціально-психологічні та індивідуально-психологічніособливості клієнта. Якщо консультант в окремих випадках почуває, щонедостатньо компетентний, він зобов'язаний консультуватися з більш досвідченимиколегами й удосконалюватися під їх керівництвом.
Практичний психолог несепряму відповідальність за наслідки своїх рішень, дій, експертнихвисновків, діагностичних операцій. Експертні висновки м психологічнийстатус мають бути обгрунтовані, репрезентативні і валідні, представлені в чіткійі ясній формі, оскільки з цього випливають показання або протипоказання дозастосування того чи іншого методу.
Психолог-консультант зобов'язанийусвідомлювати, що його професійні дії впливають на життєві рішенняклієнта і можуть змінити особистий і соціальний статус людини.
Розуміння, що втручання вдолю людини, який довірився консультанту, є величезноювідповідальністю, веде до суворого самоаналізу і систематичного осмисленнянаслідків не тільки кожного слова, але й кожного паралінгвістичного жесту.
1.2 . Конфіденційність
Конфіденційність,нерозголошення чи борг мовчання консультанта по відношенню до третіх осіб -найважливіший принцип роботи консультанта. Недотримання цього принципу веде доповного краху довіри пацієнта до консультанта і робить його роботубезглуздою. Виділяють два рівня конфіденційності. Перший рівень відноситьсядо межі професійного використання відомостей про клієнта. Обов'язоккожного консультанта - використовувати інформацію про клієнта тільки впрофесійних цілях. Консультант не має права поширювати відомості про клієнтаз іншими намірами. Це стосується і того факту, що хтось проходить курспсихокорекції.
Надзвичайно важливо таодночасно найбільш важко добитися того, щоб цей принцип був сприйнятийконсультантом навіть на рівні несвідомого.
Наприклад, якщо клієнт іконсультант абсолютно випадково зустрічаються в іншій обстановці, то консультант,який знає про дану людину майже все, не вправі навіть привітати,поки клієнт сам не вважатиме за потрібне дати знати про їх знайомство.
Відомості про клієнтів (записиконсультанта, індивідуальні картки клієнта) повинні зберігатися в недоступнихдля сторонніх місцях.
Другий рівеньконфіденційності відноситься до умов, при яких може бути використанаотримана в процесі консультування інформація. Клієнт вправі сподіватися, щотакого роду інформація буде служити виключно для його блага. Колинеобхідно поділитися отриманими від клієнта відомостями з його батьками,вчителями, чоловіком, неминуча дилема. Про свої наміри консультант зобов'язанийдовести до відома клієнта. Якщо клієнт не заперечує, питанняконфіденційності з етичного перетворюється в суто професійний.
Консультант, забезпечуючисекретність повинен ознайомити клієнта з обставинами, при якихпрофесійна таємниця не дотримується. Конфіденційність не можна звести вабсолютний принцип. Найчастіше доводиться говорити про її кордонах.
Виділяють кілька основнихправил, дотримуючись яких можна встановити такі кордони.
1.Обов'язково дотримуватися конфіденційності не абсолютне, а відносне,оскільки існують певні умови, здатні змінити такезобов'язання.
2.Конфіденційність залежить від характеру представлених клієнтом відомостей,тим не менше, довірливість клієнта незрівнянно суворіше пов'язуєконсультанта, ніж В«секретністьВ» подій, про які повідомляє клієнт.
3.Матеріали консультативних зустрічей, які не можуть заподіяти шкодуінтересам клієнта, не підпадають під правила конфіденційності.
4.Матеріали консультативних зустрічей, необхідні для ефективної роботиконсультанта, також не підпадають під правила конфіденційності (наприклад,можливе надання експертові матеріалів консультування за домовленістюз клієнтом.
5.Конфіденційність завжди грунтується на праві клієнта на добре ім'я ізбереження таємниці. Консультант зобов'язаний поважати права клієнтів і у визначенихвипадках навіть надходити протизаконно (наприклад, не надавати інформацію проклієнті правоохоронним органам, якщо цим не порушуються права третіх осіб).
6.Конфіденційність обмежена правом консультанта на збереженнявласної гідності і безпеки своєї особистості.
7.Конфіденційність обмежена правами третіх осіб і громадськості.
Серед найбільш частоуказуваних обставин, при яких дія правил конфіденційності вконсультуванні може бути обмежена, заслуговують згадування наступні:
1.Підвищений ризик для життя клієнта або інших людей.
2.Злочинні дії (насильство, розбещення, інцест та ін), чиненінад неповнолітніми.
3.Необхідність госпіталізації клієнта.
4.Участь клієнта та інших осіб у поширенні наркотиків та іншихзлочинних діях.
З'ясувавши під часконсультування, що клієнт представляє для когось серйозну загрозу,консультант зобов'язаний вжити заходів для захисту потенційної жертви (або жертв) іпроінформувати про небезпеку її саму (їх), батьків, близьких,правоохоронні органи. Консультант також повинен повідомити клієнта про своїнаміри.
Чому віддати перевагу привиникненні диле...
