МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Курганський державний університет
Кафедра соціології та соціальної роботи
СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Реферат на тему:
Міжособистісні відносини молодших школярів
Виконала: Бараніца К. 285 гр.
Перевірив: Шайдт ВікторВікторович
2008
План
Особливості міжособистісних стосунків і спілкування молодшихшколярів
Вправи на розвиток умінь спілкування в молодших школярів
Список використаної літератури
Особливості міжособистісних стосунків і спілкуваннямолодших школярів
Особливостями молодших школярівможна вважати високий рівень значущості для них ігри і навчання ; вколективі слабо виражене поділ відносин на ділові і міжособистісні, високий авторитет учителя як носія колективних норм і цінностей. Впочаткових класах відбувається багато конфліктів, які виникають найчастіше нагрунті порушення дисциплінарних вимог до ігор. Вони зазвичай відкриті длядорослих, і дорослі можуть втручатися в них.
Емоційно-смисловийдомінантою спілкування дитячого типу є зміст основних сфержиттєдіяльності молодших школярів, якими є пізнання , діяльність і гра. Домінанта визначає зміст і характер спілкування молодшихшколярів з усіма категоріями партнерів.
У старших групах дитячого садкаміж дітьми існує вже досить складна система спілкування. Але в першомунавчальному півріччі в класі відбувається своєрідне згортання спілкування попорівнянні зі старшою групою дитячого садка. Це пояснюється появою новоговиду діяльності - навчання, переходом дитини в нову соціальну ситуацію. Ціобставини вимагають певного періоду адаптації дитини, одним заспектів якої є поступове освоєння нових соціальних відносин уумовах нового колективу. Дитині необхідно зрозуміти і засвоїти норми новогодля нього виду спілкування - спілкування в процесі навчальної діяльності, яківідрізняються від норм спілкування, освоєних ними в дитячому садку. Крім того, відбуваєтьсявельми істотна зміна складу оточуючих його людей, що вимагає віддитини певних (і у багатьох дітей досить чималих) зусиль для того, щобвизначити своє ставлення до людей і встановити з ними контакти.
Потреба в емоційномуконтакті реалізується школярами в сферах відносин з дорослими, зіоднолітками, рідше з хлопцями старшого чи молодшого віку.
З дорослими учні 1-3класів спілкуються переважно в сім'ї (з батьками, родичами) і вшколі (з учителем, провідним клас). Інтенсивність спілкування з дорослими у дітейцього віку різна в залежності від змісту та форм організаціїжиттєдіяльності, стилю спілкування дорослих з дітьми, ініціативності дорослих. Вмолодшому шкільному віці, на відміну від подальших віків, змістспілкування з дорослими охоплює всі сфери життєдіяльності.
Можна виділити кількааспектів спілкування молодших школярів з дорослими:
в процесі навчальної роботи вшколі і вдома;
інформування дорослих про своїхсправах і справах у школі;
запитував інформації удорослих з конкретних питань;
запитував у дорослих оцінкисвоєї поведінки і почутої інформації про себе та своїх однолітках.
Змісту спілкування з дорослимив сім'ї визначається також побутом сім'ї та організацією вільного часуїї членів. Спілкування з дорослими виникає і в ситуаціях вирішення конфліктівз однолітками чи зі старшими хлопцями, в цьому випадку до дорослих вдаютьсяяк до арбітрів або захисникам. Ініціаторами спілкування з дорослими найчастішебувають дівчинки.
Спілкування з дорослими надаєвеликий вплив на те, як складається спілкування дітей з однолітками. Благополуччяв спілкуванні з дорослими створює сприятливу емоційну базу, впевненістьдитини в успіху спілкування з однолітками. Як свідчать дані відомогоукраїнського педагога А.В. Киричука, оцінка дорослими тих чи інших ровесниківнадає прямий вплив на бажання дитини спілкуватися з тим чи іншим товаришем (цевплив стає менш ефективним по відношенню до хлопчиків раніше, ніж додівчаткам).
Контакти дітей один з однимвиникають переважно з наступних причин:
попередній досвід спілкування;
просторова близькість (місцепроживання, сусідство в класі);
спільна діяльність та ігри.
Молодші школярі вступають успілкування тоді, коли для цього є конкретні предметно-практичніпідстави, які обумовлюють зміст їх спілкування, його тривалість,інтенсивність і стійкість. Вікові відмінності всередині дитячого типу спілкуваннявиявляються в тому, що в 1, частково в 2 класі зміст спілкуваннявизначається головним чином навчальною діяльністю і грою, а під 2-3 класах вньому в досить великій мірі присутній громадська діяльність. З другогопівріччя 2 класу починає знижуватися роль навчальної діяльності як змістовногопідстави спілкування. Розширюється тематика розмови дітей один з одним, головнимчином в них обговорюються: навчальна робота, ігри (в тому числі іграшки, наявнів будинку), кінофільми, телепередачі, колекції, домашні тварини, відносиниміж дітьми і сімейні події (переважно в дівчаток). Всі ці темирозкриваються в розмовах дітей суто подієво.
Словник молодших школярівдосить багатий. Однак уміння вести діалог розвинене у них дуже слабо,типовим для них є тільки інформаційний діалог. Це особливо ясновидно, коли в спілкуванні молодших школярів з'являється діалог дискусійного типу.
За ступенем емоційноїзалученості можна виділити товариське і приятельські спілкування. Першез них властиво майже всім молодшим школярам і реалізується в рамкахкласного колективу і в процесі тієї життєдіяльності, яка організуєтьсявчителем або виникає спонтанно в середовищі самих дітей. Приятельські спілкування (якесамими дітьми, а слідом за ними часто й дорослими називається дружбою) реалізуєтьсяголовним чином в процесі ігор і пов'язано в основному зі спілкуванням осіб однієї статі.Але до 8% хлопчиків і 11% дівчаток реалізують його періодично в спілкуванні зоднолітками протилежної статі. Приятельські спілкування протікає як уорганізованої життєдіяльності класного колективу, так і поза нею.
Спілкування однолітків різних статейв молодшому шкільному віці має деяку специфіку. У цілому спілкування міжхлопчиками і дівчатками в 1-3 класах неінтенсивно, протікає головним чином усферах життєдіяльності, організованих учителем, і в іграх у дворі за місцемпроживання хлопців. Серед молодших школярів виділяється група хлопчиків ідівчаток, спілкування між якими набагато інтенсивніше. При цьому явно виділяютьсядва типи подібного спілкування. Перший - це спілкування між собою хлопчиків ідівчаток, які знаходяться в несприятливому становищі в системі спілкуванняоднолітків своєї статі і для яких спілкування з однолітками протилежноїстаті є компенсацією цього неблагополуччя. Цей тип спілкування за своїми змістовнимпоказниками і ступеня емоційної залученості в нього школярів аналогічнотовариського чи приятельські спілкуванню з однолітками своєї статі.
У другому типі спілкування міжхлопчиками і дівчатками беруть участь як хлопці, займають несприятливеположення в системі спілкування однолітків своєї статі, так і займаютьзадовольняє їх положення в цій системі. Це спілкування найчастіше будується наоснові наслідування зразкам, запозиченим у старших хлопців: прогулянки удвох,відвідування один одного вдома, спільні перегляди кіно, елементи залицяння і т.д.У змісті розмов звертають на себе увагу розповіді один одному про своїрідних, знайомих сім'ї, про своїх товаришів і подруг.
Структура кола спілкування молодшихшколярів вельми нестійка і рухлива. У більшості хлопців виникаютьситуативні контакти з однолітками з приводу конкретних занять, утворюютьсяширокі ситуативні ігрові спільності і більш стабільні приятельські групи. Кількіснийсклад приятельських груп невеликий: від 2-3 чоловік у першому до 4-5 чоловік...
