Лекція з педагогічної психології
(Ставропольський державний університет, факультетпсихології)
Тема: В«Освітаяк об'єкт педагогічної психології В»
План
1. Освітав загальнокультурному контексті.
2. Освітаяк система.
3. Навчально-виховнийпроцес.
4. Педагогічніпринципи навчально-виховної діяльності.
5. Основнітенденції сучасної освіти.
Література
1. ЗимоваІ.А.. Педагогічна психологія. - М.: Логос, 2002.
2. Основипедагогіки і психології вищої школи/Под ред. А.В. Петровського. - М., 1986.
3. Психолого-педагогічнийсловник/Сост. Межеріков, під ред. П.І. Пидкасистого. - Ростов н/Д.: Фенікс.
4. СмирновС.Д. Педагогіка і психологія вищої освіти: від діяльності до особистості. -М., 1995.
5. СтоляренкоЛ.Д. Основи психології. - Ростов н/Д.: Фенікс, 2000.
6. ТализінаН.Ф. Педагогічна психологія. - М., 1998.
7. ЯкунінВ.А. Педагогічна психологія. - М., 1998.
1. Освіта взагальнокультурному контексті
Освіта розглядається як соціальний інститут, як одна зсоціальних підструктур суспільства. Зміст освіти відображає стансуспільства, перехід від одного його стану до іншого. В даний час - цеперехід від індустріального суспільства до постіндустріального або інформаційного.Розвиток і функціонування освіти обумовлені всіма факторами і умовамиіснування суспільства: економічними, політичними, соціальними, культурнимита іншими. Зв'язок освіти і культури є найбільш тісною.
-->> Освіта в буквальному розумінні означає створення образу, якусьзавершеність виховання відповідно до певної вікової щаблем.Тому освіта трактують як процес і результат засвоєння людиною досвідупоколінь у вигляді системи знань, умінь, навичок, відносин.
Навчання, виховання, освіту позначають зовнішні по відношенню досамій людині сили: хтось його виховує, хтось утворює, хтосьнавчає. Ці фактори як би надлічностние. Але ж сама людина активний вже знародження, він народжується зі здатністю до розвитку. Він не посудина, кудиВ«ЗливаєтьсяВ» досвід людства, він сам здатний цей досвід набувати і творитищось нове. Тому важливими факторами розвитку людини є такожсамовиховання, самоосвіта, самонавчання, самовдосконалення.
У поняттях В«самовихованняВ», В«самоосвітаВ», В«самонавчанняВ»педагогіка описує внутрішній духовний світ людини, її здатністьсамостійно розвиватися. Зовнішні чинники - виховання, освіта, навчання- Лише умови, засоби їх пробудження, приведення в дію. В результатівзаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів відбувається розвиток людини,формується особистість.
Як зазначає І.А. Зимова, освіта, будучи по суті керованимззовні самоосвітою, тобто побудовою образу В«ЯВ» за образом культури та їївідтворення, може розглядатися в трьох взаємопов'язаних планах:
-як освітня система;
-як освітній процес;
-як індивідуальний чи колективний (сукупний) результат цьогопроцесу, коли мають на увазі сучасна освіта молоді або освітуконкретної людини, його освіченість.
2. Освіта яксистема
Освіта як відтворення культури виступає як певнасистема, всередині якої диференціюються (в залежності від вікунавчаються, цілі навчання, відношення до церкви, до держави) різніпідсистеми. Педагогічна психологія спеціально не розглядає даніпроблеми - це предмет інших наук, але вона вивчає діяльність що навчається(Учня) і навчального всередині цієї системи в контексті тих умов, яків ній створюються. Тому перш ніж звернутися до самих чинним в нійсуб'єктам - вчителю (викладачеві) і учневі (студентові), необхідно відзначитиосновні характеристики освітньої системи.
Освіта як система включає в себе поняття педагогічноїсистеми (по Н.В. Кузьміної). Педагогічна система може розглядатися якспіввідноситься з освітнім процесом підсистема у загальній системі освіти.Вона, у свою чергу, має свої підсистеми, в цілому характеризуючись п'ятьмаструктурними елементами (мета, навчальна інформація, засоби комунікації,учні та педагоги).
Освіта як система може розглядатися в трьох вимірах ,в якості яких виступають:
1) соціальниймасштаб розгляду, тобто освіта в світі, певній країні, суспільстві,регіоні, організації і т.д. Тут же розглядається система державного, приватного,громадського, світського, клерикального і т.д. освіти;
2) ступіньосвіти (дошкільне, шкільне з його внутрішньою градацією на початкову,неповну середню і повну середню школу; вищу з різними рівнями:поглиблена підготовка спеціаліста, бакалаврат, магістратура; установипідвищення кваліфікації; аспірантура, докторантура);
3) профільосвіти: загальне, спеціальне (математичне, гуманітарне,природно-наукове і т.д.), професійне, додаткове.
З цих позицій освіту як систему в цілому, можнахарактеризувати наступним чином:
-освіта як система може бути світським або клерикальним,державним, приватним, муніципальним або федеральним;
-освіта як система характеризується рівневого,ступінчастістю, в основі чого переважно лежить віковий критерій. Однаку всіх країнах при досить великих варіаціях є дошкільна освіта,потім шкільне з трьома ступенями (початкова, середня, старша), де формамиможуть бути гімназії, ліцеї, і вища освіта: інститути, університети,академії. Кожна ступінь має свої організаційні форми навчання - урок,лекція, семінар і т.д. і специфічні форми контролю - опитування, залік, іспит іт.д.;
-освіта як система може характеризуватися наступністюрівнів, керованістю, ефективністю, спрямованістю;
-освітня система має якісну і кількіснухарактеристику, специфіку для своїх підсистем;
-освіта як система визначається одночаснофункціонуванням і розвитком згідно з принципом дуальності (в термінах А.І.Субетто, Н.А. Селезньової).
Всі ці показники, будучи соціально-економічними тазагальнопедагогічні, одночасно мають і власне психолого-педагогічніаспекти.
Освітні системи в останні десятиріччя все більшездійснюють свою дію в просторі, переходячи від контактного типунавчання до дистанційного навчання, де основну роль відіграють телекомунікаційнізасоби.
3.Навчально-виховний процес
Освітня система функціонує і розвивається восвітньому процесі навчання і виховання людини, конкретніше, - внавчально-виховному процесі. Ще в кінці ХІХ ст. П. Ф. Каптерев відзначив, щоВ«Освітній процес не є лише передача чогось від одного іншому, він неє тільки посередник між поколіннями; представляти його у вигляді трубки, поякої культура переливається від одного покоління до іншого, незручно.... Сутність освітнього процесу з внутрішньої сторони полягає всаморозвитку організму; передача найважливіших культурних придбань і навчаннястаршим поколінням молодшого є тільки зовнішня сторона цього процесу,закриваюча саме істота його В». По суті, в цьому визначенні освітньогопроцесу підкреслюється, що на всьому його протязі основним завданням освітиє розвиток і саморозвиток людини як особистості в процесі його навчання.Освіта як процес не припиняється до кінця свідомого життя людини.Воно безперервно видозмінюється за цілями, змістом, формами. Безперервністьосвіти в даний час, характеризуючи його процесуальну сторону,виступає в якості основної риси.
Розгляд освіти як процесу передбачає, по-перше,розмежування двох його сторін: навчання й настанови (вчення). По-друге, зісторони навчального освітній процес являє завжди вільно чимимоволі єдність навчання і виховання. По-третє, сам процес виховуєнавчання включає з позиції того, що навчається освоєння знань, практичнідії, виконання навчальних дослідницьких, перетворюючих, пізнавальнихзавдань, а також особистісні та комунікативні тренінги, що сприяє йоговсебічному розвитку.
Розвиток людини в процесі освіти значною міроюобумовлено тим, якими засобами, на якому змісті воно здійснюється.П.Ф. Каптерев призводить три види формального розвитку:
1) рефлектує...