Зміст
Введення
1. Спеціальна психологія
1.1 Об'єкт та предмет спеціальної психології
1.2 Завдання спеціальної психології
1.3 Методи спеціальної психології
2. Спеціальна педагогіка
2.1 Об'єкт та предмет спеціальної педагогіки
2.2 Основні категорії спеціальної педагогіки
2.3 Основні напрямки спеціальної педагогіки
2.4 Цілі і завдання спеціальної педагогіки
2.5 Розділи спеціальної педагогіки
Література
Введення
Актуальність даної роботи полягає в пізнанніспеціальної педагогіки та спеціальної психології. З кожним роком, у світі, дожаль, з'являються діти з певними відхиленнями. А спеціальнапедагогіка і спеціальна психологія спрямована на те, щоб такі люди сталиповноцінними членами суспільства, хоча і зі своїми особливостями.
Кожна наука в одному і тому ж об'єкті вивчення виділяє свійпредмет дослідження ту чи іншу форму буття об'єктивного світу, ту чи іншусторону процесу розвитку природи і суспільства. Виховання як складне,об'єктивно існуюче явище вивчається багатьма науками. Історичнийматеріалізм, наприклад, розглядає виховання як приватний момент розвиткусуспільства, його продуктивних сил і виробничих відносин; історія якприватний момент історії класової боротьби і класової політики; психологія взв'язку з вивченням становлення особистості що розвивається людини. Самостійністьбудь-якої науки визначається, перш за все, наявністю особливого, власного предметудослідження, наявністю такого предмету, який спеціально не досліджуєтьсяніякий інший науковою дисципліною.
Мета даної контрольної роботи - розглянути предметнезміст спеціальної педагогіки та спеціальної психології.
1. Спеціальна психологія
<p> Спеціальна психологія - галузь психології, що вивчаєлюдей, для яких характерно відхилення від нормального психічного розвитку,пов'язане з вродженими або набутими дефектами формування тафункціонування нервової системи.
Вивчає різні варіанти патології психічного розвитку,проблеми аномального розвитку психіки. Окрему увагу приділяє вивченнюособливостей розумово відсталих дітей, що мають ураження кори головного мозку,і дітей з порушенням діяльності аналізаторів, недорозвиненням мови присохранном слуху.
Розділи соціальної психології:
тіфлопсіхологія - психологія сліпих;
сурдопсіхологія - психологія глухих;
олігофренопсіхологія - психологія розумово відсталих;
патопсихологія - психологія розпаду діяльності психічноїі хворобливих властивостей особистості, і пр.
логопсіхологія - психологія осіб з мовними розладами.
Спеціальна психологія, як і спеціальна педагогіка (тифлопедагогіка,сурдопедагогіка, олігофренопедагогіка логопедія і пр), входить до складу дефектології- Комплексної наукової дисципліни, що вивчає особливості розвитку дітей зфізичними та психічними вадами та закономірності їх виховання інавчання.
Виявлено, що первинний дефект (наприклад, глухота) викликаєчисленні вторинні зміни психічного розвитку (вторинний дефект) іперебудову життєвої позиції, системи взаємин з оточуючими, мислення,сприйняття і пр. (третинні відхилення).
На базі даних спеціальної психології будується системанавчання та виховання людей з аномаліями психічного розвитку,професійна консультація та професійний відбір.
Основним завданням спеціальної психології єформування адекватної особистості в умовах застосування спеціальних методів іприйомів виховання і навчання, за рахунок яких відбувається заміщення іперебудова порушених функцій.
1.1 Об'єкт та предмет спеціальної психології
Об'єкт спеціальної психології як науки - це людина зпорушеннями у розвитку, тобто існуючий в депривації (недостатності).
Предмет спеціальної психології - різні форми і сторонирозвитку психіки в несприятливих умовах.
1.2 Завдання спеціальної психології
1. Вивчення закономірностей і особливостей психічногорозвитку дітей і дорослих з різними психічними та фізичними вадамив різних умовах, і перш за все в умовах корекційного навчання;
2. Створення методів і засобів психологічної діагностикипорушень розвитку;
3. Розробка засобів психологічної корекції недоліківрозвитку;
4. Психологічне обгрунтування змісту і методів навчанняі виховання в системі спеціальних освітніх закладів;
5. Психологічна оцінка ефективності змісту і методівнавчання дітей з вадами розвитку в різних умовах;
6. Психологічне вивчення соціальної адаптації осіб знедоліками;
7. Психологічна корекція дезадаптації. В даний часнайбільш актуальним завданням є розробка діагностичних методик.
1.3 Методи спеціальної психології
У спеціальній психології відсутні які-небудь особливі,спеціальні методи дослідження. У ній, як і в загальній, дитячої та педагогічноїпсихології, застосовуються:
1. Індивідуальний і груповий лабораторний психологічнийексперимент - це активне втручання дослідника в діяльністьвипробуваного з метою створення умов, які виявляють небудьпсихологічний факт.
2. Спостереження - цілеспрямоване сприйняття об'єктувивчення, який полягає у фіксації прояви поведінки і отримання суджень просуб'єктивних психічних явищах.
3. Вивчення продуктів діяльності (наприклад, аналізписьмових робіт дітей, вивчення їх малюнків, предметів, вироблених ними впроцесі трудового навчання та ін),
4. Анкетування - група психодіагностичних методик, дезавдання представлені у вигляді питань або тверджень і призначені дляотримання даних зі слів обстежуваного.
5. Проективні методики (призначені для діагностикиособистості):
Методики структурування - формування стимулів, переказїм деякого сенсу.
Методики конструювання - створення з деталей осмисленогоцілого.
Методики інтерпретації - це істолковиваніе небудьподій, ситуацій.
Методики доповнення - наприклад: незакінчена пропозицію.
Методики експресії - малювання.
Методики катарсису - ігрова діяльність в особливоорганізованих умовах.
Методики імпресії - перевагу одних стимулів іншим.
6. Навчальний експеримент - форма природного експерименту,який характеризується тим, що вивчення тих чи інших психічних процесіввідбувається при їх цілеспрямованому формуванні. При цьому за допомогою даногометоду виявляється не стільки наявне стан знань, умінь, навичок,скільки особливості їх становлення.
7. Умовно-рефлекторні методики
Кожна з методик застосовується в певних цілях і зурахуванням індивідуальних особливостей об'єкта вивчення.
2. Спеціальна педагогіка
Спеціальна педагогіка - це наука, що вивчає сутність,закономірності, тенденції управління процесом розвитку індивідуальності таособистості дитини з обмеженими можливостями здоров'я, що потребуєспеціалізованих індивідуальних методах виховання і навчання.
2.1 Об'єкт та предмет спеціальної педагогіки
Об'єкт спеціальної педагогіки - особистість дитини, яка маєфункціональні відхилення у психофізичному розвитку, що ускладнюють йогоадекватну соціалізацію і шкільну адаптацію.
Предмет спеціальної педагогіки - процес навчання івиховання дітей з вадами у розвитку.
Структураспеціальної педагогіки:
1. дошкільна;
2. шкільна;
3. спеціальна педагогіка дорослих.
2.2 Основні категорії спеціальної педагогіки
Спеціальна освіта - дошкільна, загальна йпрофесійну освіту, для отримання якого особам з особливимиосвітніми потребами створюються спеціальні умови.
Корекційно-виховна робота - система спеціальнихпедагогічних заходів, спрямована на ослаблення або подоланнянедоліків (дефектів) у розвитку.
Спеціальне навчання - спеціальний цілеспрямований процесдвосторонньої діяльності педагога та учня з метою передачі і засвоєннязнань.
