ЗМІСТ
Введення
1. Проведення психологічноїекспертизи
2. Практичний приклад проведеннясудово-психологічної експертизи
3. Методика проведенняпсихологічної експертизи
4. Використання методутестування
Висновки
Список використаноїлітератури
ВСТУП
При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникаєнеобхідність використання спеціальних психологічних знань.Кримінально-процесуальний закон встановлює дві основні форми використанняспеціальних знань: 1) участь фахівця в слідчих діях (наприклад,участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього); 2) призначення тавиробництво судових експертиз. Ці форми мають певну схожість;відрізняються ж вони по процесуальним особливостям, повноважень і статусу особи,притягається в якості спеціаліста або експерта.
Судово-психологічна експертиза являє собою експертнедослідження, предметом якого служать факти, що відносяться до психічноїдіяльності людини і мають значення для органів правосуддя. Важливідослідження в цій області належали Л. В. Володимирового, Я. А. Канторовичу,В. А. Внуково, А. Є. Брусиловському та ін Значний внесок у розвитоквітчизняної судово-психологічної експертизи внесли також М. М. Коченов.А.Р. Ратінов, А. В. Дулов, М. В. Костіцкій.В. Т. Нор, Ю. М. Грошевий та ін Уроботах цих авторів не тільки пропонується визначення предмета та методів судово-психологічноїекспертизи, функцій судового експерта, але й розглядаються проблеми,відносяться до підстав призначення експертизи, колі вирішуваних нею питань,компетенції експерта, порядку та умов проведення комплексних експертиз таможливостям державних експертних установ, де такі експертизи повинніі можуть вироблятися на сучасному рівні. Основна функціясудово-психологічної експертизи полягає в отриманні на основі практичногозастосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження новихфактів, що дозволяють точно і об'єктивно оцінювати індивідуальні особливостіпсихіки людини (індивідуально-психологічних особливостей особистості,психічних станів в той чи інший момент, особливостей пізнавальнихпроцесів та ін.) Потрібно відзначити, що судово-психологічна експертизадосліджує прояви людської психіки, які не виходять за межі норми(Дослідження проводиться відносно психічно здорових людей). Томунеобхідно відмежовувати предмет судово-психологічної експертизи відсудово-психіатричної (досліджує певні порушення або психічнізахворювання).
Мета контрольної роботи - ознайомитися з методами психологічноїекспертизи в різних галузях психології, вміти обгрунтувати батарею методик доцій експертизі.
1.ПРОВЕДЕННЯПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Об'єктом дослідження судово-психологічної експертизи виступаютьпсихічні прояви людини, що не виходять за межі норми, тобто невикликають сумніви в його психічній повноцінності. Судово-психологічнаекспертиза спрямована на дослідження змісту і структури індивідуальногосвідомості і поведінки людей в процесі вчинення тих чи інших дій абовідображення явищ навколишньої дійсності. За допомогоюсудово-психологічної експертизи можна отримати дані, що дозволяють зрозуміти іправильно оцінити особливості психічної діяльності та проявів людей,які мають значення для висновків правового характеру. Зокрема, укладенняекспертів-психологів сприяють правильній оцінці показань свідків,потерпілих, обвинувачених у випадках, коли вони викликають сумнів у своїйдостовірності; неповнолітніх - коли передбачається, що їх свідченнямають фантастичні нашарування; обвинувачених - коли їх дії неадекватні їхстанам і властивостям, і т. п. Широке коло питань, вирішення якихзумовлюється наявністю спеціальних психологічних знань, відносить судово-психологічнуекспертизу до числа дій, найбільш важливих і досить поширених впрактиці судово-слідчої діяльності.
Психіатрія -галузь медичної науки, що вивчає порушення в нервово-психічній сферілюдини.
В даний час існують широкі можливості в проведенні судово-психологічноїекспертизи. До компетенції (основних напрямках) судово-психологічноїекспертизи можуть бути віднесені: 1) встановлення здатності неповнолітніхобвинувачених, що мають ознаки не пов'язаного з психічними захворюваннямивідставання (тимчасової затримки) в психічному розвитку, повністю усвідомлюватизначення своїх дій і визначення міри їх здатності керувати цимидіями; 2) встановлення принципової здатності психічно здоровихсвідків і потерпілих (з урахуванням їх індивідуально-психологічних івікових особливостей, рівня психічного розвитку) правильно сприйматимають значення для справи обставини і давати про них правильні показання;3) встановлення, чи перебував обвинувачений у момент скоєння злочину встані фізіологічного афекту; 4) встановлення, чи перебував обвинувачений вперіод, що передував вчиненню злочину, або в момент вчиненнязлочину, в емоційному стані, істотно впливає на здатністьправильно усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації іна здатність довільно регулювати свою поведінку (емоційні станитипу сильного нервово-психічного напруження); 5) встановлення здатностіпсихічно здорових потерпілих у справах про згвалтування (в першу чергунеповнолітніх) розуміти характер і значення вчинених з ними дій тачинити опір; 6) встановлення принципової можливостівиникнення у суб'єкта в конкретній ситуації різних психічних станів,що роблять неможливим або істотно утрудняють виконання професійнихфункцій в галузі управління сучасною технікою; визначення, чи знаходивсясуб'єкт у такому психічному стані в момент вчинення конкретних дій;встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, недозволяють виконувати професійні функції на достатньо високому рівні вразі виникнення несподіваних перешкод у його діяльності, ускладнення ситуаціїі в зв'язку з цим - підвищення вимог до психологічним можливостямлюдини; 7) встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічнихособливостей, здатних істотно впливати на зміст і спрямованістьдій у конкретній ситуації; 8) встановлення, чи перебував померлий в період,передував смерті, у психічному стані, що призводять досамогубству, і, якщо перебував у цьому стані, ніж воно могло бути викликано.
Відзначимо, що наведений перелік не вичерпує всього колапитань, які можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини,з'ясування яких може мати значення для розслідування і судовогорозгляду, дуже різноманітні і нерідко диктуються конкретною ситуацією.
2.ПРАКТИЧНИЙПРИКЛАД ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Так, досить часто призначається судово-психологічнаекспертиза для визначення наявності або відсутності фізіологічного афекту вмомент скоєння злочину. У кримінальному праві використовується термін "сильнедушевне хвилювання ", викликане неправомірними або аморальними діямипотерпілого і вважається пом'якшувальною відповідальність обставиною (ст. 66 ККУкраїни). Сильне душевне хвилювання вживається як синонім психологічногопоняття фізіологічного афекту.
У психології і психіатрії розрізняють фізіологічні тапатологічні афекти. Патологічний афект визначається як емоційнийвибух, при якому людина не в змозі управляти своїми діями івіддавати звіт своїм вчинкам. Свідомістю людини опановує однаемоційно-конкретна ідея (непоправне горе, нестерпна образа).Патологічний афект встановлює комплексна психолого-психіатричнаекспертиза.
Фізіологічний афект - стан, що знижує здатність особирозуміти значення своїх дій та керувати ними. Такий афект розглядаєтьсяяк не виходить за межі норми емоційний стан, досліджуване в рамкахпсихології.
Афект - це відносно короткочасні та сильні емоційніпереживання (яскрава короткочасна емоційна реакція). Виникненняафекту являє собою критичну точку переживання. У літературнихджерелах зазначається, що афект - це надзвичайно сильне, бурхливе переживання(Гнів, що переходить у лють, страх, що доходить до жаху, туга, що досягаєвідчаю, і т. п.). Для фізіологічного афекту характерне існуванняуповільнення інтелектуальних і вольових ...
