ЗМІСТ
Введення
1. Виховання та формуванняособистості дитини
2. Особистість дитини як суб'єкт виховання
Заключеніе0
Список літератури
ВСТУП
Впроцесі виховання центральною фігурою є той, кого виховують, -вихованець. Результат виховання - розвиток особистості. У психології та педагогіцііснує безліч підходів до визначення сутності особистості, але всі вонизводяться до розуміння особистості як соціальної істоти. Таким чином, особистість - це індивід, що володіє сукупністю соціальних властивостей і якостей,які він виробляє у себе прижиттєво. Розвиток особистості - це процескількісних і якісних змін в організмі і психіці людини, цепроцес її духовного становлення.
Вихованнязростаючої людини як формування розвиненої особистості складає одну зголовних завдань сучасного суспільства. Подолання відчуження людини від йогосправжньої сутності, формування духовно розвиненої особистості в процесіісторичного розвитку суспільства не відбувається автоматично. Воно вимагаєзусиль з боку людей, і ці зусилля спрямовуються як на створення матеріальнихможливостей, об'єктивних соціальних умов, так і на реалізацію відкриваютьсяна кожному історичному етапі нових можливостей для духовно-моральноговдосконалення людини. У цьому двуедином процесі реальна можливістьрозвитку людини як особистості забезпечується всією сукупністю матеріальних ідуховних ресурсів суспільства.
Виступаючиі суб'єктом, і результатом суспільних відносин, особистість дитини формуєтьсячерез її активні суспільні дії, свідомо перетворюючи і навколишнєсередовище, і саму себе в процесі цілеспрямованої діяльності. Саме в процесіцілеспрямовано організує діяльності формується в дитині найважливіша,визначає його як розвинену особистість потреба в благо іншого.
-->b>
1.ВИХОВАННЯ І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ
Виховання - Це процес цілеспрямованої і свідомо контрольованої соціалізаціїособистості (в умовах спеціально організованої виховної системи),сприяючий твердженням цілого ряду сторін і якостей особистості. К. Д.Ушинський говорив про виховання: В«Мистецтво виховання має ту одну особливість,що майже всім воно здається справою знайомою й зрозумілою, а іншим навіть справою легкою- І тим зрозумілішим і легше здається воно, чим менше людина з ним знайомий,теоретично чи практично. Майже всі визнають, що виховання вимагаєтерпіння; деякі думають, що для нього потрібні вроджені здатність і вміння,тобто навичка; але дуже деякі прийшли до переконання, що, крім терпіння,вродженої здатності та навички, необхідні ще й спеціальні знання ... В»[1].
Такимчином, виховний процес - це широке, різнобічневзаємодія дітей як активних суб'єктів діяльності з навколишньогоприродно-соціальним середовищем, перш за все дорослими, результатом якогоє твердження певних сторін і якостей особистості.
Суб'єктвиховного процесу - це індивід з розвиваютьсясамосвідомістю, стійкою системою мотивів (потреб, інтересів, ідеалів,переконань), що активно бере участь у свідомій діяльності.
ПоняттяВ«Суб'єктВ» займає важливе місце в педагогічній науці, оскільки передбачаєусвідомлення індивіда змінює світ. Суб'єкт - свідомо дійова особа.Суб'єкт у своїх діяннях, в актах своєї творчої самодіяльності не тількивиявляється і проявляється; він в них твориться і визначається. І тим, що вінробить, можна визначати те, що він є; напрямком його діяльності можнавизначати і формувати його самого. Бути особистістю означає бути творцем себеі навколишнього світу, суб'єктом діяльності, спілкування, самосвідомості і творення.
Аледитина є і об'єктом виховання. Об'єкт виховного процесу - Індивід, який не виходить за рамки вже реалізованих можливостей, за рамкирольових приписів з метою розширити середовище діяльності (табл.1).
Таблиця1
Учасникивиховного процесу
Дорослі
Колектив
Діти
Як об'єкт виховногопроцесу
Під впливомжиттєвих ситуацій постійно роблять той чи інший моральний вибір
Піддається
постійному
впливу
дорослих і
навколишнього
середовища
Піддаютьсявпливу дорослих, суспільних відносин, навколишнього середовища і через цівпливу засвоюють соціальний досвід та інформацію, необхідні вжиттєдіяльності
Як суб'єктвиховного процесу
Надають своєїдіяльністю, системою особистісних якостей, відносинами постійневиховний вплив на дітей (безпосередньо, цілеспрямовано, вільночи мимоволі)
Впливає на розвитоксвоїх членів, створює сприятливі умови для розвитку закладених в дитиніможливостей
Формулюючивласні мотиви і стимули, критично реагують на виховнівпливу (позитивно, нейтрально чи негативно)
Суб'єктивиховного процесу характеризуються як загальними властивостями, властивимисуб'єкту пізнання, діяльності, життя взагалі, так і специфічними властивостями,характерними для суб'єктів діяльності.
Виховнаситуація - основна ланка виховного процесу, вонахарактеризується:
•спрямованістю на задоволення життєвих потреб та інтересів людей іприродним стимулюванням їх до взаємодії;
•зосередженістю і проявом у ній реально існуючих у суспільствісоціальних залежностей;
•проявом суспільних протиріч, пошуком і виявленням шляхів їхусунення;
•необхідністю морального вибору, спрямованості поведінки;
•залученням в різноманітні взаємовідносини учасників ВП, стимулюванням їхактивності у прояві життєвої позиції;
•здійсненням в результаті активних взаємин виховноговпливу [2].
2.ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ ЯК СУБ'ЄКТ ВИХОВАННЯ
Виховання,з філософської точки зору, є той аспект взаємодії людей, специфікоюякого є постановка особливих - виховних - завдань, підсумком змінапсихологічних характеристик особистості.
Задачавиховання - організувати взаємодію, яке б мало максимальнимвиховним потенціалом. Передумовою діяльності вихователя єосмислення обставин, умов, ситуацій, які він має намір включити ввиховний процес, перш за все з боку їхніх гуманітарних характеристик,тобто параметрів актуальних відносин між людьми.
Сенсомвиховання є вирішення гуманітарних завдань. Виховання має долучитиособистість до мови людської культури, ввести в її силове поле: повинно допомогтиусвідомити дійсність як світ людини, як взаємодія людей, якпроцес їх діяльності, як сукупність її результатів. Воно повинно привчитидитину бачити у фокусі свого вибору і своїх вчинків ставлення до іншихлюдям. Вирішуючи гуманітарні завдання, виховання підводить особистість до усвідомленнясвоєї унікальності - специфічності істоти, що володіє вільною волею івідповідальністю; істоти, яка може виступити причиняющей силою.
Поведінкацієї особистості супроводжується самоаналізом, самооцінкою, рефлексією. Усякеставлення до людини знаходить іншу іпостась - це ставлення до самого себе [3].
Виховання- Це формування особистості як творця свого життя і своєї долі. Воно готуєлюдини до суб'єктної діяльності, виробляє її психологічніпередумови. Гуманітарні завдання є, в кінцевому рахунку, задачі моральні.Виховання від початку до кінця, у всіх проявах служить формуваннюморальності. Вирішення цієї задачі - глибинний зміст виховання, бо, невих...
