КРИЗИПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Криза
Фактори, що детермінують кризу
Способи подолання
Криза навчально-профессональной орієнтації (14-15 або 16-17років) на стадії оптації.
Неможливість реалізувати свої професійні наміри.Вибір професії без урахування своїх індивідуально-психологічних особливостей іпсихофізіологічних властивостей. Ситуативний вибір професійного навчальногозакладу.
Психологічно компетентне професійнеконсультування. Корекція професійних намірів.
Криза професійного вибору (16-18 років або 19-21 рік)на стадії професійної освіти.
Незадоволеність професійною освітою іпрофесійною підготовкою. Зміна соціально-економічних умовжиття. Перебудова провідної діяльності.
Активізація навчально-пізнавальної діяльності. Змінамотивів навчально-професійної діяльності. Корекція вибору професії.
Криза професійних експектацій (18-20 років або 21-23року) на стадії оптації
Труднощі професійної адаптації. Освоєння новоїпровідної діяльності. Розбіжність професійних очікувань та реальноїдійсності.
Активізація професійних зусиль. Коригування мотивівпраці та концепції. Зміна спеціальності та професії.
Криза професійного зростання (30-33 роки) на стадіїпервинної професіоналізації.
Незадоволеність можливостями займаної посади ісвоїм професійним зростанням. Потреба в професійному самоствердженніі труднощі її задоволення.
Підвищення соціально-професійної активності і кваліфікації.Зміна місця роботи і виду діяльності.
Криза професійної кар'єри (38-40 років) на стадіївторинної професіоналізації.
Незадоволеність своїм соціально-професійнимстатусом, посадою. Нова домінанта професійних цінностей. Кризавікового розвитку.
Підвищення соціально-професійної активності. Виробленняіндивідуального способу діяльності, якісне поліпшення способіввиконуваної діяльності. Освоєння нової спеціальності, підвищеннякваліфікації. Перехід на нову роботу.
Криза соціально-професійної самоактуалізації (48-50років) на стадії майстерності.
Незадоволеність можливостями реалізувати себе всформованої професійної ситуації. Невдоволення своїмсоціально-професійним статусом. Психофізіологічні зміни тапогіршення стану здоров'я. Професійні деформації.
Перехід на інноваційний рівень виконання діяльності.Наднормативна соціально-професійна активність. Змінапрофесійної позиції.
Криза втрати професійної діяльності (55-60 років) настадії втрати професії.
Вихід на пенсію і нова соціальна роль. Звуження соціально-професійного поля. Психофізіологічні зміни і погіршення стануздоров'я.
Соціально-психологічна підготовка до нового видужиттєдіяльності. Організація соціально-економічної взаємодопомогипенсіонерам. Залучення в суспільно корисну діяльність.
Як видно з таблиці,подолання внутрішньоособистісних конфліктів професійного самовизначенняможливо шляхом:
1.розвитокпсихологічної компетентності
2.розробкаальтернативних сценаріїв професійного життя
3.підвищенняпрофесійної активності
4.створенняоптимістичній професійної перспективи посилення В«авторстваВ» своєїпрофесійного життя
5.визначення новихсмислів професійної діяльності
6.постійногопідвищення своєї кваліфікації
7.зниження рівнядомагань
8.самозбереженняпрофесійної цілісності особистості, передбачення можливих труднощів івтрат, вимушеного звільнення або зміни професії
9.попередженняможливих деформацій, криз і ін
Таким чином, можнавиділити ряд типових психологічних проблем, що породжують внутрішньоособистісніконфлікти професійного самовизначення:
1.неузгодженістьідеального і реального образу професії і самооцінки: В«Я - реальногоВ», В«Я - можливогоВ»і В«Я-деформованогоВ»
2.невідповідністьпрофесійної кваліфікації рівню домагань в області кар'єри,матеріального і морального заохочення
3.неправильний,вимушений вибір професії, місця роботи і посади
4.протиріччяміж усвідомлюваними складовими професійної свідомості.
Списоквикористовуваної літератури
1. Основи професійноїорієнтації: навч. Посібник для вузів/Б.С. Волков. - М.: Академічний Проект,2007.-333С..
