ХРИСТИЯНСЬКИЙГУМАНІТАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
студентки5 курсу гуманітарного факультету
Навчальнадисципліна: В« Диференціальна психофізіологіяВ»
Тема: В«Концепціявластивостей нервової системи Б.М. Теплова і В.Д. Небиліцин В»
В« захищені В»_____________
В«ОЦІНКАВ» ____________
Одеса-2008 р.
ПЛАН
ВСТУП
1. КОНЦЕПЦІЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИБ.М. Теплова і В.Д. Небиліцин
1.1.Структура властивостейнервової системи і закон про зворотне співвідношення сили нервової системи ічутливості, реактивності
1.2.Парціальні ізагальні властивості нервової системи
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Психофізіологія індивідуальнихвідмінностей або, як її частіше називають сьогодні, диференціальна психофізіологія -напрямок, створене у вітчизняній психології Б.М.Теплова і В.Д.Небиліциним на основі синтезу загальної психофізіології, диференціальної психологіїі типологічної концепції І.П. Павлова. Б.М. Теплов вважав проблему типівнервової системи однією з найскладніших проблем вчення про вищу нервовудіяльності. Напрямок народилося з переконання в тому, що систематичнедослідження фізіологічних основ індивідуально-психологічних особливостейне тільки бажано, але й абсолютно необхідно для справжнього розумінняпсихологічних відмінностей між людьми. В даній роботі ми розглянемо основніположення концепції властивостей нервової системи, яка розроблялася ідосліджувалася в лабораторії Теплова Інституту психології.
1.КОНЦЕПЦІЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ Б.М. Теплова і В.Д. Небиліцин
1.1. Структуравластивостей нервової системи і закон про зворотне співвідношення сили нервової системи ічутливості, реактивності
Поняття про властивість силинервової системи висунуто І.П. Павловим в 1922р. При вивченніумовно-рефлекторної діяльності у тварин було виявлено, що чим більшеінтенсивність подразника або чим частіше він застосовується, тим більше відповіднаумовно-рефлекторна реакція. Однак при досягненні певної інтенсивностіабо частоти роздратування умовно-рефлекторний відповідь починав знижуватися. В ціломуця залежність була сформульована як В«закон силиВ».
Було відзначено, що утварин цей закон проявляється по-різному: позамежне гальмування, приякому починається зниження умовно-рефлекторної відповіді, у одних настає применшої інтенсивності або частоті роздратування, ніж у інших. Перші буливіднесені до В«слабкому типіВ» нервової системи, другі - до В«сильному типіВ».
З початку 1950-х роківнаукова робота співробітників лабораторії, керованої Б.М. Тепловим була цілкомприсвячена проблемі вивчення типологічних особливостей вищої нервовоїдіяльності людини у зв'язку з проблемою індивідуально-психологічних відмінностей.
Перше і найбільшдокладно вивчене властивість - сила нервової системи по відношенню до збудження.Основний визначальна ознака цієї властивості - здатність нервової системивитримувати, не виявляючи позамежного гальмування, тривале або частоповторюване збудження. Це властивість було визначено як витривалість нервовоїсистеми до тривалого або часто повторюваному дії збудження.
Експериментальні роботипоказали, що основним показником сили нервової системи по відношенню дозбудженню корелює така група показників:
1.Опірністьдо гальмуючого дії сторонніх подразників.
2.Деякіособливості концентрації (або, навпаки, іррадіації) процесу збудження.
3.Характерпрояви закону сили
4.Величинаабсолютних порогів зору і слуху.
У 1955 році Б.М. Тепловимбула висунута гіпотеза, згідно з якою В«слабкість нервової реактивностісистеми є наслідком її високої чутливості В».
В лабораторії Б.М.Теплова була виявлена ​​велика чутливість осіб зі слабкою нервовою системоюв порівнянні з тими, у кого та виявилася сильнішою. Це положення, що суперечитьраніше поширеній думці, спростовує думку про те, що деякі типинервової системи слід розцінювати як В«хорошіВ», інші - як В«поганіВ». Слабкунервову систему, тобто нервову систему маловинослівую, але високочутливу,не можна вважати у всіх випадках В«найгіршоюВ», ніж сильну нервову систему -витривалу, але малочутливі. Для одних видів діяльностіпереважніше одна з них, для інших - інша. Теплов писав, що слідвзагалі відмовитися від оціночного підходу до таких властивостях, як сила абослабкість рухливість або інертність, збудливість або тормозимость нервовоїсистеми.
Другим властивістю нервовоїсистеми Б.М. Теплов вважав силу по її відношенню до гальмування. Основна ознакацієї властивості - здатність нервової системи витримувати тривале або частоповторюване дію гальмівного подразника.
В.Д. Небиліцин висунувгіпотезу, що швидкість вироблення умовних рефлексів відносяться до деякогонезалежному від сили властивості нервової системи показнику. Його можна назватиВ«ДинамічністюВ» нервових процесів. Воно, перш за все, характеризується легкістюі швидкістю, з якою нервова система генерує процес збудження абогальмування. Основними ознаками цієї властивості є швидкість виробленняумовних рефлексів і диференціювань. Динамічна по відношенню до збудженнянервова система швидко утворює гальмові зв'язку. Порівняльна легкістьосвіти тих і інших зв'язків характеризує баланс, або врівноваженість подинамічності.
Розглядаючи третійпавловское властивість нервової системи - рухливість нервових процесів, влабораторії Б.М. Теплова шляхом експериментів прийшли до висновку, що рухливістьне може бути єдиним властивістю нервової системи, оскільки включає такірізні прояви, як швидкість переробки знаків подразників і швидкістьвиникнення і припинення нервових процесів. Показники цих процесів некорелюють один з одним, а показники швидкості виникнення і припиненняпроцесу збудження не корелюють зі швидкістю переробки, але добрекорелюють один з одним. Властивість нервової системи, яке вони характеризуютьбуло запропоновано називати В«лабільністюВ». Таким чином, співробітникамилабораторії Теплова виділилася наступна структура властивостей нервової системи: 1)сила (витривалість), 2) динамічність (легкість генерації нервового процесу), 3)рухливість (швидкість переробки знаків подразників), 4) лабільність (швидкістьвиникнення і припинення нервового процесу. Кожне з цих властивостей можебути різним по відношенню до процесу збудження і процесу гальмування.
1.2. Парціальніі загальні властивості нервової системи
Говорячи про властивостінервової системи, не можна розуміти справа так, що якесь досліджуване властивістьвідноситься до всієї нервової системи як аморфному утворення. Дослідникивважають, що хоча будь функціональній системі мозку (збудливий,гальмівної) притаманні всі властивості, однак ступінь їх виразності в різнихсистемах (мозкових структурах) розрізняється. У цьому зв'язку постало питання про загальніі парціальних властивості нервової системи.
Уявлення пропарціальних властивості нервової системи висунув і описав Б.М. Теплов. Він писав,що у людини менш за все можна очікувати повного збігу типологічнихпараметрів у різних аналізаторах, а також першої та другої сигнальної системах.У ході досліджень, при зіставленні типологічних відмінностей по властивості силив різних аналізаторах (зоровому і слуховому) не показало співпаданнядіагнозів. Тим самим було завдано істотного удару по панував у тойчас уявленням, згідно з якими властивості нервової системи характеризуютьїї всю в цілому. Тепер і наявність загальномозкових властивостей викликало сумнів.
В.Д. Небиліцин вважав,що Парциальность може бути зумовлена ​​трьома моментами:
1)реєстрацієюрізних ефекторних виразів рефлекторної діяльності (ефективний аспект);
2)застосуваннямподразників р...
