МІНІСТЕРСТВОАГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
ВладивостоцькийДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА СЕРВІСУ
ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГОІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ
Контрольна робота
з дисципліниВ«Клінічна психологіяВ»
Класифікаціяневрозів: форми, перебіг, терапія, прогноз
Студент
гр. ЗПС-04-01-37204 Т.А.Карпова
Викладач
Владивосток 2007
Зміст
1Неврози, їх форми і протягом ........................................................... 6
1.1
1.2Невроз нав'язливих станів ....................................................... 9
1.3Істеричний невроз .................................................................. 11
2Терапія і прогноз ....................................................................... 15
Списоквикористаних джерел .................................................... 18
Введення
В кінці XIX століття психологія стала поступово втрачатихарактер умоглядної науки, в її дослідження вносять методи природознавства.Експериментальні методи В.Вундта та його учнів проникли психологічніклініки. Експериментально-психологічні лабораторії були відкриті і в Росії -лабораторія В.М.Бехтерева в Казані (1885), С. С. Корсакова в Москві (1886), потімлабораторії В.Ф.Чіжа в Юр'єва, І. А. Сікорський у Києві та ін
Вже на рубежі нашого століття деякі вчені говорять провиникненні нової галузі психологічної науки. Так, В.М.Бехтерев пише в1904 році: В«Новітні успіхи психіатрії, зобов'язані в значній міріклінічному вивченню психічних розладів біля ліжка хворого, послужилиосновою особливого відділу знань, відомого під назвою патологічноїпсихології, яка вже привела до дозволу вельми багатьох психологічнихпроблем і від якої, без сумніву, ще більшого в цьому відношенні можна очікуватив майбутньому В».
Розлади психіки розглядалися як експериментприроди, причому зачіпає здебільшого помилкові психологічні явища, дояким експериментальна психологія ще не мала підходу. Прийнятий у школіВ.М.Бехтерева принцип якісного аналізу порушень психологічної діяльностістав традицією вітчизняної психології В.М Бехтеревим, С, Д.Владичко,В.Я.Анфімовим та іншими представниками школи було розроблено безлічметодик експериментально-психологічного дослідження душевнохворих, деякіз яких увійшли в число найбільш вживаних в радянській патопсихології.
Значну роль у визначенні напрямку вітчизняноїекспериментальної психології зіграв учень Бехтерева А.Ф.Лазурский, організаторвласної психологічної школи. Л.С.Виготський писав, що Лазурський відноситьсядо тих дослідникам, які були на шляху перетворення психології емпіричноїв наукову. А.Ф.Лазурский був новатором в експериментальній-методичноїобласті: він розсунув кордони експерименту в психології, застосовуючи його в звичайнихумовах повсякденного життя, і зробив предметом експериментального дослідженняконкретні форми діяльності і складні прояви особистості. Природнийексперимент, розроблений А.Ф.Лазурский, спочатку для педагогічноїпсихології, був впроваджений в клініку. У клініці В«природний експериментВ»застосовувався в ході організації дозвілля хворих, їх занять та розваг - зіспеціальною метою давалися рахункові задачі, ребуси, загадки, завдання позаповненню пропущених букв і складів в тексті.
Другим центром, в якому розвивалася клінічнапсихологія, була психіатрична клініка С. С. Корсакова в Москві. У цій клініцібула організована з 1886 р. друга в Росії психологічна лабораторія,якою завідував А.А.Токарскій. Як і всі представники прогресивнихнапрямків у психіатрії, С.С.Корсаков дотримувався думки, що знанняоснов психологічної науки дає можливість правильного розуміння розпадупсихічної діяльності душевнохворого людини. Не випадково він починав читаннякурсу психіатрії з викладу основ психології.
Велику роль у становленні патопсихології якпевній галузі знань зіграли ідеї про предметної діяльності видатного радянськогопсихолога Л.С.Виготського, які були в подальшому розвинені в загальній психологіїйого учнями і співробітниками А. Н. Леонтьєвим, А, Р, Лурія, П.Я. Гальперін,Л, І.Божовіч, А.В.Запорожца та ін
Виготський висловив положення, що 1) мозок людинирозпорядженні іншими принципами організації функцій, ніж мозок тварини; 2)розвиток вищих психічних функцій не визначено однією лишеморфологічною структурою мозку; психічні процеси не виникають урезультаті одного лише дозрівання мозкових структур, вони формуютьсяприжиттєво в результаті навчання, виховання, спілкування і присвоєння досвідулюдства; 3) поразку одних і тих же зон кори має різне значення нарізних етапах психічного розвитку. Ці положення багато в чому визначили шляхпатопсихологических і нейропсихологічних досліджень.
Змінюючи психічну діяльність людини, хвороба призводитьдо різних форм патології особистісних особливостей. У психіатричнійлітературі є виняткові по яскравості і правдивості опису порушенняособистості, характерні для різних захворювань і станів. Однак аналіз цихпорушень проводиться в основному в термінах життєвої або застарілою емпіричноїпсихології. Тому дослідження особистісних зрушень в поняттях сучасноїматеріалістичної психології є в даний час однією з найбільшперспективних завдань. Ці дослідження потрібні не тільки психіатричній практиці,вони корисні і для дозволу теоретичних питань психології особистості.
В даний час широко проводяться дослідженнязмін ієрархічної побудови мотивів, їх змістотворних функції;досліджується так звана внутрішня картина хвороби при різних психічнихзахворюваннях. Використовуючи теорію установки Д.Н.Узнадзе, ряд психологів і психіатрівГрузії вивчають порушення установки при різних формах психічнихзахворювань. Всі ці дослідження дозволяють підійти до вивчення поставленого вСвого часу Л, С, Виготським питання про співвідношення розвитку та розпаду психіки,питання, що має методологічне значення.
Участь психологів стає зараз не тількинеобхідним, але часто провідним фактором як у відновній роботі, так і вобласті профілактики психічних захворювань.
1 Неврози, їх форми і протягом
Неврози - оборотні межові психічні порушення,усвідомлювані хворими, обумовлені впливом психотравмуючих чинників іпротікають з емоційними і соматовегетативних розладами.
Основною причиною неврозу є психічна травма,однак мають значення і пеморбідние особливості особистості. Чим більшесхильність до розвитку неврозу, тим менше має значення психічнатравма. Поняття В«преморбітная особистісна схильність до неврозівВ»включає успадковані від батьків такі риси характеру, як емоційнанестійкість, тривожність, вразливість; особливості формування особистості тарівень її зрілості; різні астенізірующіе фактори, що передуютьвиникнення неврозу (наприклад, соматичні хвороби, перевтома,недосипання).
Велике значення мають особливості формування особистості.Так, відзначено, що психічні травми, перенесені в дитячому віці,сприяють появі неврозу у дорослих. При цьому відіграє роль і вік, вякому дитина опинилася в психотравмуючої ситуації, так як риси,властиві цьому періоду можуть зберегтися у дорослого. Наприклад, у дорослоїлюдини у віці 7 - 11 років втратив батьків, який переніс тривалурозлуку з ними або перехворів важким соматичним захворюванням з тривалимперебуванням у лікарні, можуть відзначатися такі особистісні особливості, якнадмірна безпосередність у спілкуванні, емоційна лабільність, тобториси, властиві дітям 7 - 11 років. Наявність їх у дорослої людини створюєтруднощі в спілкуванні з оточуючими і веде до порушення адаптації.
У віці 11 - 14 років формується інтелектуальнадіяльність. З цього періоду підліток може самостійно будувати складніумовиводи, планувати вчинки. Зазвичай становлення інтелектуальноїдіяльності пов'язане з ускладненням емоційної сфери. При психотравмуючихситуаціях жвавість, активність, зацікавленість в тому, що відбувається, що спостерігаютьсяв нормі, придушуються неприємними переживаннями. Роз...
