МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ДО ОСВІТИ
Владивостоцький ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКИ ТА СЕРВІСУ
ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
КАФЕДРА ПСИХОЛОГІЇ
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
з дисципліниЗагальна психопатологія
Історіяпсихіатрії
Студент
Т.А.Карпова
Владивосток2007
Зміст
Введення
1. Історія зарубіжної психіатрії. Їїнапрямки
1.1 Клінічне напрямок психіатрії
1.2 Біологічне напрямок психіатрії
1.3 Психоаналітичне напрям психіатрії
1.4 Соціальна психіатрія
2. Розвиток російської та сучасноїпсихіатрії
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Психіка - є відбиттяматеріального світу, здійснюване мозком людини. Відображення зовнішнього світу -це складний діалектичний процес, що має свої стадії. На першій стадіїчуттєвого пізнання людина відображає зовнішню сторону предметів явищприроди. На другій стадії - абстрактного мислення - він, відволікаючись від всього несуттєвого та другорядного і в предметах і явищах природи, проникає вїх сутність. Основою всього процесу пізнання і кожної його стадії є практика.Практична перевірка знань є вища стадія процесу пізнання. Тількипізнання, перевірене практикою, дає об'єктивну істину. Стадіям процесупізнання відповідають деякі категорії нормальної психології та деякізакономірності фізіології вищої нервової діяльності. Наступні трипсихологічні категорії - відчуття, сприйняття і уявлення - відносяться допершій стадії пізнавального процесу, до живого споглядання. Друга стадія пізнавальногопроцесу - пізнання внутрішнього зв'язку, законів зовнішнього світу - здійснюється мисленням,яке оперує поняттями.
Переходячи до визначенняпсихічної хвороби, слід вказати, що це захворювання головного мозкуособливого роду, при якому перекручується, порушується його відбивнадіяльність, що веде до порушення пізнань навколишнього нас об'єктивноїдійсності. Якщо у психічно здорової людини зовнішній світ єджерелом психічної діяльності, то при психічних захворюваннях навколишнєхворого дійсність перестає бути ним. Отже, обумовленістьпсихічної діяльності зовнішнім світом у хворого психічно послаблюється,спотворюється або зовсім виключається. У психічно здорової людини настаєтуга, якщо трапилося нещастя; він радіє, якщо у нього виповнюється бажання,у психічно хворих афект змінюється незалежно від зовнішнього впливу.Порушення відбивної діяльності мозку є об'єктивна реальність, якавивчається патофізіологічно, методом клінічного дослідження і спостереження. Психіатрія(В«ПсихоВ» - душа, В«іатреіаВ» - лікування) - наука про прояви, етіології тапатогенезі психічних хвороб, їх попередженні, лікуванні та організації допомоги.Розвиток психіатрії історично склалося так, що область її досліджень необмежилася психозами, але поширилася і на неврози, а також психічнізміни, які наступають при соматичних хворобах. Психіатрія є частиноюмедицини - медичної дисципліною. У свою чергу вона поділяється на загальнупсихіатрію, що вивчає основні, загальні для багатьох психічних хворобзакономірності прояву і розвитку розладів психічної діяльності,питання етіології і патогенезу, природу психічних психопатологічнихпроцесів, їх причини, принципи, класифікації, проблеми відновлення, методидослідження, і приватну психіатрію, исследующую окремі психічні хвороби.В результаті розширення поля діяльності психіатрії утворилися окремі їїгалузі (спеціальності): дитяча психіатрія, вивчає психічні захворюванняу дітей; військова психіатрія, досліджує особливості психічних захворювань вармії, їх попередження та лікування, а також питання військово-психіатричноїекспертизи; судова психіатрія, розробляє проблемисудово-психіатричної експертизи, психіатричні критерії неосудності інедієздатності, правового становища психічно хворих;психіатрично-трудова експертиза, яка займається питаннями працездатності припсихічних хворобах, проблемами трудової компенсації, соціальної адаптації,працевлаштуванням інвалідів; організаційна психіатрія, розробляє методиі форми профілактики психічних захворювань і психіатричної допомоги;епідеміологія психічних хвороб, тобто дослідження їх розповсюдження середнаселення та факторів, що впливають на поширення, а також на особливостіперебігу і результату; психогігієна, що займається вивченням питань зміцненняпсихічного здоров'я населення та попередження психічних захворювань
Спеціалізованимирозділами психіатрії стають патофізіологія, біохімія, біофізика, імунологія,електрофізіологія, патологічна анатомія і Гістопатологія психічних хвороб,і, нарешті, психофармакологія (гілка фармакології, що вивчає діюлікарських засобів на психіку).
1. Історія Зарубіжноїпсихіатрії. Її напрямки
1.1 Клінічненапрямок психіатрії
Клінічне напрямокпсихіатрії має свої витоки в глибокій старовині. Опис божевілляможна зустріти в В«ІліадіВ» і В«ОдіссеїВ» Гомера, епосах В«МахабхаратаВ», також усвященних текстах Біблії, Корану і Талмуда. Метафізичний досвід людинипов'язаний з релігійними практиками, випадковим і спрямованим використаннямпсихоактивних речовин, а також досвідом переживання втрат, гріха, болю, вмирання.Він дозволив майже 4000 років тому встановити межі душі і тіла, визначитиступінь кінцівки існування і динаміку душевних станів. Теоріїструктури душі хоча і відрізняються в різних релігійних традиціях, однак всевони підкреслюють невіддільність психічних явищ від навколишнього світу, а такожподіляють індивідуальний і колективний духовний досвід. Детальний описпсихічних розладів, особливо епілепсії та істерії, належить Гіппократу(460 - 370 до н.е.), який надав деяким міфологічним образам властивості,характерні для психічних розладів, - наприклад, він описав манію,меланхолію. Їм же виділено чотири основних темпераменту, пов'язаних зпереважанням однієї з чотирьох рідин - крові, флегми, чорної та жовтоїжовчі. Гіппократом показана залежність психічних розладів від співвідношення«гдинВ», зокрема меланхолію він пов'язував із чорною жовчю. Цей поглядзберігалося аж до XIX століття.Їм описана типологія епілепсії та запропоновано дієтичне лікування цього захворювання.Платон (427 -347 до н.е.) виділяв два типи божевілля - одне, пов'язане звпливом богів, інше - пов'язане з порушенням раціональної душі. Св.Авустина (354 - 430 н.е.) у своїх посланнях з Північної Африки вперше ввів методвнутрішнього психологічного спостереження переживань (інтроспекція). Йогоопису по праву можна вважати першими психологічними трактатами. Авіценна(980 -! 037н.е) в В«Каноні лікарської наукиВ» описує дві причини психічнихрозладів: дурість і любов. Він також вперше описав стан одержимості,пов'язане з перетворенням людини в тварин і птахів і наслідуванням їх поведінці.А також описав особлива поведінка лікаря при бесіді з психічно хворимпацієнтом. У середньовічній Європі стан одержимості були описані в численнихтрактатах схоластів. Класифікація розладів носила демонологічний характерв залежності від стилістики поведінки психічно хворого. Тим не менш, періодсередньовіччя дозволив підійти до класифікації духовних феноменів.
Перша класифікаціяпсихічних розладів належить F. Platte (1536 - 1614), який описав 23психозу в чотирьох класу, пов'язаних в зовнішніми і внутрішніми причинами, вЗокрема - уявою і пам'яттю, а також свідомістю. Він був першим дослідником,який відокремив медицину від філософії і відніс її до природничих наук. W. Harvey (1578 - 1637) вважав, що психічні емоційнірозлади пов'язані з роботою серця. Ця В«кардеоцентріческаяВ» теорія емоцій вцілому залишилася центральній також для християнської теології. P. Zacchia (1584 - 1659) запропонував класифікацію психічнихрозладів, що включає три класи, 15 видів і 14 різновидів захворювань,він також є основоположником судової психіатрії. B. de Sauvages (1706 - 1767) усі психічнірозлади, всього 27 видів, описав в 3 розділах, в основу класифікації їмбув поклад...
