Зміст
введення
1. Теоретичні аспекти вивчення готовності довступу у вуз
1.1 Поняття готовності до вступув ВУЗ
1.2 Психологічна структура готовності вступу до ВНЗ
Список використаноїлітератури
Введення
Актуальність теми дослідження. У Концепції модернізаціїросійського освіти головне завдання російської освітньої політикивизначена як забезпечення сучасної якості освіти на основізбереження його фундаментальності та відповідності актуальним і перспективнимпотребам особистості, суспільства і держави. Тому в останні роки одниміз пріоритетних напрямів є забезпечення якісногопрофесійної освіти, що дозволяє випускнику вільно конкуруватина ринку праці. Освіта в сучасних умовах має стати адаптаційним,що дає можливість випускникові школи знайти собі гідне місце в житті вумовах загостреної конкурентної боротьби.
На сучасному етапі реформування системи освіти для вирішенняцілого ряду практичних завдань (в тому числі і пов'язаних з оцінкою ефективностіреалізованих в рамках національного проекту В«ОсвітаВ» заходів)представляється важливим відповісти на два взаємозалежних питання: по-перше,наскільки успішно сучасна російська середня школа виконує (і виконуєЧи взагалі) розвиваючу функцію і, по-друге, якою мірою саме вособистісному плані старшокласники виявляються готові до вступу до вузу інавчанню в ньому.
У відомому сенсі, йдеться про психологічну готовність донавчання у вищій школі, так як університетська середа виступає як складнасистема, що включає такі компоненти як особистісна середу, предметна середу,мотиваційні основи, комунікативні основи, професійне визначення. І вданому випадку це зовсім не оксюморон з тієї простої причини, що вибір вузу,вступ і успішне навчання в ньому вимагають від молодої людини чітковираженою суб'єктної позиції, зайняти і реалізувати яку можна лишедійсно, будучи до цього готовим, володіючи певними особистіснимиякостями, досвідом і навичками.
Дослідження проблеми підготовки школярів до здобуття вищоїпрофесійної освіти ведуться в різних напрямках. Розробляютьсяпитання ранньої професійної підготовки старшокласників (Г.А. Бокарева,Е.М. Ібрагімова, В.Б. Успенський та ін), виявляються дидактичні умовиформування готовності старшокласників до вибору професії та продовженнюнавчання в системі безперервної освіти (А.П. Бєляєва, Н.Ю. Бугакова, Г.В.Мухаметзянова та ін), вивчаються сутність і особливості навчальної діяльностішколярів і студентів (Т.В. Габай, С.А. Гапонова, М. Гріндер, X. Древелов,А.К. Дусавіцкій, В.Я. Ляудіс, П.І. Підкасистий, Н.І. Чекалева та ін), вивчаютьсяумови психологічної допомоги абітурієнтам ВНЗ (Є.І. Конєва, В.І. Кукушкін іін.)
Але в психологічній і педагогічній літературі питання соціального,педагогічної, психологічної готовності до навчання у вищій школі,усуває диспропорції не тільки в змісті шкільного та вузівськогоосвіти, але і в рівні адаптації старшокласників у новому середовищі досліджувалисянедостатньо повно.
Актуальність даної проблеми і її недостатня теоретична іпрактична розробленість зумовили вибір теми дослідження :В«Дослідження готовності вступу до ВНЗВ».
Об'єкт дослідження: готовність до вступу до ВНЗ.
Предмет дослідження: складові психологічної структуриготовності вступу до ВНЗ.
Мета дослідження: теоретичне вивчення та емпіричнеобгрунтування готовності вступу до ВНЗ.
Завдання дослідження:
1. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблемидослідження.
2. Розкрити психологічну структуру готовності вступу до ВНЗ,виділити і обгрунтувати її складові.
3. Провести експериментальне дослідження готовності надходження вВУЗ.
Гіпотеза дослідження: ми припускаємо, що психологічнаструктура готовності вступу до ВНЗ представлена ​​емоційної,мотиваційної та комунікативної складовими, рівень сформованості якихдозволяє прогнозувати готовність вступу до ВНЗ.
Теоретико-методологічну основу дослідження склалитеорії: вивчення індивідуально-психологічних особливостей особистості тадіяльності (А.Л. Журавльов, К. Леонгард, К.К. Платонов, М.І. Лук'янова),теорія діяльності та розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, О.Г. Асмолов, Л.І.Божович, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, А.Н.Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Д.Б. Ельконін та ін); концепції мотивації якінтегративного цілісного властивості особистості (К.А. Абульханова-Славська, А.К.Маркова, Г.І. Щукіна та ін); концепції професійного становлення особистості(Е.А. Клімов, Н.С. Пряжников, С.Н. Чистякова та ін.)
В ході дослідження були використані методи:
1. наукові методи теоретичного дослідження - теоретичнийаналіз і узагальнення робіт з проблеми дослідження;
2. методи емпіричного дослідження - психодіагностичніметодики;
3. методи математичної обробки результатів дослідження.
Методики дослідження:
1. Методика вивчення мотивації навчання старшокласників (Окунєва О.Ю., Васильєва Л.А.).
2. Тест на силу волі.
3. Дослідження товариськості-комунікабельності (методикаРахівського).
Наукова новизна дослідження: в роботі проведенотеоретичний і практичний аналіз готовності до вступу до ВНЗ.
Практична значимість дослідження: матеріали дослідженняможуть бути використані в практиці роботи в школі та у вищих навчальнихустановах. Результати можуть знайти застосування в роботі практичногопсихолога, організуючого індивідуальне та групове психологічнеконсультування старшокласників та абітурієнтів.
Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів,висновку, списку літератури і додатків.
1.Теоретичні аспекти вивчення готовності до вступу до вузу
1.1 Поняття готовності довступу до ВНЗ
Сучасний стан вищої школи характеризується значноюнеоднорідністю в рівні підготовки абітурієнтів, викликаної психологічними,соціальними, демографічними та іншими змінами, що відбуваються в суспільстві.Зазначені явища накладають негативний відбиток на організацію та управліннянавчальним процесом у ВНЗ, породжуючи комплекс проблем, пов'язаних із забезпеченнямякості освіти. Ситуація в значній мірі загострюється у зв'язку збажанням отримати вузівську кваліфікацію різними за складом соціальнимигрупами населення і швидкими змінами самого соціуму.
Існуюча система оцінок готовності абітурієнтів до отриманняосвіти за обраною спеціальністю дозволяє визначати лише наявні уних знання, уміння і навички на момент вступу до вузу. В ній недостатньооцінюються особистісні компоненти індивіда, такі як мотивація до оволодінняконкретної спеціальністю, його інтелектуальні та творчі здібності,особливості пам'яті та ін Недостатня вивченість впливу комплексу зазначенихвластивостей індивіда на його навчання у вузі утрудняє управління навчальнимпроцесом, не дозволяє отримувати заданий стандартом якість освіти.
Саме поняття В«рівень готовності індивідівВ» (УГІ) до пізнавальноїдіяльності не є на сьогоднішній день певним і достатньорозробленим, не існує яких-небудь даних про його структурі, змісті іможливостях об'єктивної оцінки.
Взагалі поняття готовності зустрічається в освіті та управлінні,мобілізаційних і мотиваційних задачах, при експлуатації технічних засобів ів проектно-творчої діяльності, в інших видах людської активності.При цьому в центрі уваги дослідників опиняються різні видиготовності. Найбільш розробленою є категорія готовності до навчання ушколі.
Вивчається і готовність до закінчення школи, яка, на думкуавторів, залежить від особливостей життєвого плану особистості, її соціальноїпластичності і впливає на характер адаптації в нових умовах. Стосовно довипускникам школи використовується також поняття готовності до подоланнятруднощів при здійсненні своїх життєвих планів, дослідження якоїстає особл...
