Зміст
Введення. 2
Поняттягрупової динаміки. 3
Механізмигрупової динаміки. 6
Вивченнянеформальних груп і її використання в сфері управління. 8
Тестування зметодикою В«Визначення ступеня відданості співробітника організаціїВ» 10
Висновок. 13
Списоквикористаної літератури .. 14
Введення
Соціальна психологія, з вітчизняної точки зору, цегалузь психологічної науки, що вивчає закономірності поведінки ідіяльності людей, зумовлені їх включенням у соціальні групи, а такожпсихологічні характеристики цих груп. Об'єктам дослідження цієї наукиє група. Соціальні групи являють собою спільність людей, що маютьВ«Ми - почуттяВ».
Дослідження груп має в якості своєї передумовихарактеристику деякої В«статикиВ» групи: визначення її меж, складу,композиції. Головним завданням соціально-психологічного аналізу євивчення тих процесів, які відбуваються в житті групи. Розгляд їхважливо з двох точок зору: по-перше, необхідно з'ясувати, як загальнізакономірності спілкування та взаємодії реалізуються саме в малій групі, зіншого боку, необхідно показати, як розвивається група, які етапи вонапроходити у своєму розвитку, як модифікується на кожному з етапів.
Одна з найактуальніших в психології управління тим цетема групової динаміки, оскільки всяка організація неминуче має у своємускладі самі різні групи. Будь-яка організація - це цілеспрямованостворені структури, що знаходяться під контролем її керівника. Кожнаорганізація, в якій відбувається безпосередня взаємодія працівників,може розглядатися як мала соціальна група.
В даній роботі будуть розглянуті поняття малихнеформальних груп, групової динаміки та можливі способи вивчення груповоїдинаміки в організації.
Поняття групової динаміки
У структурі проблем соціальної психології проблеми групизаймають особливе місце.
Група - реально існуюче утворення, в якому людизібрані разом, об'єднані якимось загальним ознакою, різновидом спільноїдіяльності або поміщені в якісь ідентичні умови, обставини,певним чином усвідомлюють свою приналежність до цієї освіти. [1]
Феномен групової динаміки в соціально-психологічнійлітературі визначається неоднозначно.
Групова динаміка - це процес взаємодії членівгрупи на основі взаємозалежності та взаємовпливу з метою задоволення якособистих, так і групових інтересів і потреб. [2]
Групова динаміка - процес, за допомогою якоговзаємодія між конкретними індивідами зменшує напругу між ними абоприводить їх до взаємного задоволення. Процес групової динаміки пояснює:
приналежність індивіда до групи, привабливістьгрупи та членство в групі;
освіту стихійних або неформальних груп;
поява ролей В«любимчиківВ» в групі.
У сучасній соціальній психології поняття В«груповадинаміка В»відноситься до розвитку людських відносин в групі, змінам,які настають у результаті діючих у групі сил. Розуміння груповоїдинаміки припускає вивчення цих сил, тобто того, як вони виникають, підвпливом чого вони модифікуються, які наслідки їх дії.
Вперше термін В«групова динамікаВ» був використанийК.Левина. На його думку В«групова динамікаВ» - це дисципліна, що досліджуєпозитивні і негативні сили, які діють в групі.
Потреба в дослідженнях групової динаміки булоусвідомлена в 30-ті роки в різних сферах життя.
Це було пов'язано з тим, що широка практика формуваннярізних груп в психіатрії, педагогіці, бізнесі, держапараті і т.д. поставилапитання, як ними управляти і як реагувати на що відбуваються в групах процеси.
Якщо розглядати групу як щось ціле, то деякізакономірності групової динаміки можна пояснити дією двох основнихзаконів:
Ціле домінує над його частинами. Група - це не простосума індивідів: вона модифікує поведінку своїх членів. Ззовні легше вплинутина поведінку всієї групи, ніж на поведінку окремого її члена. Кожен членвизнає, що він залежить від усіх членів.
Окремі елементи об'єднуються в ціле. Не схожість, авзаємозв'язок членів є основою для формування групи. Людина схильнаставати членом групи, з якою він себе ототожнює, а зовсім не тією, відякій він найбільше залежить. Людина залишається серед тих, до кого вінпочуває себе приналежним, навіть якщо їх поведінка здається несправедливим, атиск недружнім.
У сучасному розумінні групова динаміка - це розвитокабо рух групи в часі, зумовлене взаємодією івзаєминами членів групи між собою, а також зовнішнім впливом нагрупу. [3]
Поняття групової динаміки включає в себе п'ять основнихелементів і кілька додаткових. Основними є:
Цілі групи. Цей елемент визначається тим, в яку більшзагальну систему практичної роботи з людьми включена група, і в значнійступеня - особистісними якостями її лідера. Цілі групи можуть не збігатися зцілями окремих учасників. Це породжує групову динаміку, результатиякої не завжди передбачувані.
Норми групи, які виникають в результатіпереслідування спільної мети, прагнення до збереження стабільності групи. Норми,вироблені групою, захищаються її членами. Група здійснює тиск насвоїх членів, змушуючи їх підкорятися ці нормам.
Структура групи та проблеми лідерства. Лідер ведегрупу, організовує, планує і керує діяльністю групи, проявляючи прицьому більш високий, ніж інші члени групи, рівень активності. Лідер - цесоціальна роль певної особистості в групі. Виявити структуру групи можназа допомогою соціометрії. Отримані результати використовуються для управлінняпроцесами групової динаміки.
Згуртованість групи - це взаємне тяжіння членівгрупи. Необхідно забезпечувати динамічну рівновагу між згуртованістю інапруженістю.
Фази розвитку групи. Зазвичай виділяють кілька фаз:дифузна група; група-асоціація; група-кооперація; група-колектив; корпорація.
Додаткові елементи: створення підгрупи, відносиниособистості з групою.
Механізми групової динаміки
Існує кілька підходів до опису психологічнихособливостей взаємодії суб'єктів групи. Розглянемо основні з механізмів.
З точки зору першого підходу основні етапи розвиткугрупи складають:
Перша стадія - В«притиранняВ». Члени групи придивляютьсяодин до одного. Визначається ступінь особистої зацікавленості в тому, щобпрацювати в цій групі.
Друга стадія - В«ближній бійВ». Оцінюється вклад лідера.На цьому етапі особисті взаємини набувають все більшого значення.
Третя стадія - В«експериментуванняВ». Все більшеактуальною ставати проблема ефективного використання здібностей іресурсів групи.
Четверта - В«ефективністьВ». Група набуває досвідууспішного вирішення проблем та використання ресурсів.
П'ята стадія розвитку В«зрілістьВ».
Психолог І.П.Волков запропонував модель емоційноїдинаміки группообразованія як послідовність фаз розвитку міжособистісногоконтакту:
Фаза первинного сприйняття - формування першоговраження про членів групи.
Фаза зближення - формування оцінки і самооцінки,розвитку рефлексивних відносин, формування установки на спільне дії.
Фаза В«зчепленняВ» - зміцнення почуття спільності, почуттяВ«МиВ», формування психологічно комфортних норм спілкування і включеннямеханізмів взаємовпливу.
Є й інша модель поведінки груп. Стадії розвиткугрупи полягають у наступному:
формування нової групи - індивіди шукають свої ролі;
придбання навичок - виявлення форм діяльності;
зміцнення групової роботи - учасники починаютьдіяти як група;
поділ на кліки - критикани знаходять один одного;
внутрішня гармонія;
дроблення - критична стадія, на якій валиться втіленнярівноваги;
ідеальна група - гнучка й ефективна група, роботаякій грунтується не тільки на загальних справах, але і на загальних почуттях.
Сучасні дослідники проблем групової динамікивиділяють інші механізми:
Дозвіл внутрішньогрупових суперечностей. Виявомвнутрішньогрупових суперечностей виявляється конфлікт....
