Внутрішньоособистісні конфлікти
Багато видатних мислителів минулого говорили, щоконфлікт знаходиться всередині людини і що вона (людина) є головнимносієм конфлікту. Е. Шостром порівнює внутрішній стан людини здвопартійної системою демократії. В«У кожному з нас, - пише він, - закладенатака двопартійна система, при якій одна частина - при владі, інша - влояльної опозиції В». І така внутрішня роздвоєність не є патологією -це цілком нормальний стан здорового організму. Але опозиція припускаєне тільки лояльність (критику, контроль і т. д.), але і жорстку безкомпроміснуборотьбу, тобто конфлікт.
Особистість - стійка системасоціально-значущих рис, обумовлених системою суспільних відносин,культурою та біологічними особливостями індивіда. Внутрішньоособистісний конфліктпередбачає взаємодію двох і більше сторін. В одній особистості можутьодночасно існувати кілька взаємовиключних потреб, цілей,цінностей, інтересів. Всі вони соціально обумовлені, навіть якщо носять чистобіологічний характер, так як їх задоволення пов'язане з цілою системоювизначених соціальних відносин. Тому і внутрішньоособистісний конфлікт єсоціальним конфліктом.
Будь-яка дія людини являєвзаємодія з Іншим всередині нього і протидія Іншому як учасникудіалогу. Але конфлікт викликають лише рівні за значимістю взаємовиключнихтенденції, коли особистість як би роздвоюється в ухваленні рішення, коли вибіртієї чи іншої тенденції припускає силовий тиск Одного на Іншого, тобтопротиборство і насильство.
У реальному житті людині постійно доводитьсяробити вибір на користь того чи іншого можливого варіанту, відкидаючи інші.Наприклад, любов або багатство, сім'я або робота, особисте життя чи кар'єра і т.д. Для задоволення своїх потреб людина змушена постійнодолати внутрішні сумніви свого В«ЯВ» і зовнішній опір середовища. Іякщо з тих чи інших причин мета недоступна, то людина потрапляє в ситуаціюфрустрації (психічного розладу, переживання невдачі) та конфлікту. Авторикниги В«Психологія індивіда і групиВ» виділяють чотири види ситуацій, що викликаютьфрустрацію:
•фізичні перепони (в'язень, негода, немає грошей);
•відсутність об'єкта для задоволення випробовуваноїпотреби (хочу кави, а магазин закритий);
•біологічні обмеження (розумово-відсталі люди і люди зфізичними дефектами);
•соціальні умови.
Крім фрустраційної ситуацій, дослідникивиділяють психологічний конфлікт, коли перешкода для тих чи інших дійкриється в нас самих. Ці проблеми вибору з двох різних прагнень:
•конфлікт потреб (самому хочеться з'їсти і пригостититреба);
•конфлікт між соціальною нормою і потребою (любов
і норма);
•конфлікт соціальних норм (дуель і церква).
•конфлікт цінностей;
•конфлікт між цінністю, і нормою;
•конфлікт між цінністю і потребою та ін
Одним з видів внутрішньоособистісного конфліктує неусвідомлений внутрішній конфлікт. В основі його лежать будь-які неповністю дозволені в минулому конфліктні ситуації, про які ми забули. Нанесвідомому рівні ми несемо вантаж невирішених у минулому проблем імимоволі відтворюємо старі конфліктні ситуації, як би намагаючись вирішитиїх знову. Приводом для поновлення неусвідомленого внутрішнього конфлікту можутьстати обставини, схожі з минулою невирішеною ситуацією. Наприклад,одного чоловіка в дитинстві дражнили рябим. Коли він виріс, його обличчя набулонормальний вигляд. Але одного разу дружина ненароком обізвала його старої кличкою. Реакціячоловіка була настільки бурхливою і агресивною, що в кінцевому підсумку сім'я розпалася.
У реальному житті зовнішні і внутрішні причинивнутрішньоособистісних конфліктів взаємопов'язані і їх непросто розмежувати. Наприклад,чиновник повинен вибирати між законом, вказівкою начальника, проханнямвідвідувача (скаржника), своєю совістю і здоровим глуздом. До цього можнадодати тиск, погрози, шантаж, обіцянки, хабарі і т. д. На чисто службовіпроблеми можуть накладатися сімейно-побутові, житлові, фінансові та ін
Змагальність і суперництво пронизуютьвсі сфери нашого життя і нерідко перевагу для одного означає невдачу дляіншого. Вороже напруга породжує страх. Джерелом страху може бути іперспектива невдачі, і загроза втратити почуття самоповаги. Ринкові відносиниприпускають агресивно-конкурентна взаємодія, а християнська мораль проповідуєбратську любов людей один до одного. Реклама стимулює наші потреби, ареальне життя стає перешкодою на шляху їх задоволення. У такихумовах навколишнє людини середу стає одним з основних джерелвнутрішньоособистісних конфліктів.
Неважко помітити, що приблизно в однаковихконфліктних ситуаціях різні люди поводяться неоднаково. Соціальна психологіявиділяє чотири найбільш поширених типу поведінки людей в конфліктнихситуаціях: В«Перший тип - агресивна поведінка, що сприяє розвиткуконфлікту; другий - поведінка, що свідчить про схильність до компромісу;третій пов'язаний зі схильністю до підпорядкування, тобто до прийняття рішенняпротилежної сторони; четвертий тип виявляє схильність до відходу відконфлікту В». У реальному житті кожен з цих типів у В«чистому виглядіВ» незустрічається, але більшість людей з певними застереженнями можна віднести дотого чи іншого типу конфліктної поведінки.
Конфліктних людей, на думку В. І. Сперанського,можна розділити на дві групи: конфліктуючі та конфліктогенні. У першугрупу входять постійні опоненти існуючому положенню справ, методам управління,способам вирішення проблем і т. п. Їх не стільки цікавить пошук істини, скількиособиста позиція, відмінна від інших. З ними важко працювати в одному колективі,але ці вічні В«негативістамВ» стимулюють активність інших в пошуку істини. Піддругу групу входять конфліктогенні особистості. Це люди з безмежнимегоцентризмом, високою самооцінкою, нарцисизмом, умінням втиратися в довіру.Однак вони не здатні підтримувати довгостроково дружні контакти ісумлінно трудитися. Взаємодіючи з оточуючими, ці люди найчастішестають джерелом емоційних конфліктів.
Внутрішні та зовнішні суперечності особистостівзаємопов'язані. Людська психіка має здатність переводити зовнішнісуперечності у внутрішні і навпаки. При цьому такий переказ (трансферт) частішевсього відбувається мимо волі самої людини, несвідомо. Людина,ухиляються від вирішення зовнішніх проблем, може опинитися у владі своїхвнутрішніх протиріч. Люди, схильні до зовні безконфліктному поведінці,часто йдуть у свої внутрішні проблеми і не можуть самореалізуватися в звичайнійсоціальному середовищі (прикладом такої поведінки може служити постриг у ченці).Інші, навпаки, легко долають свої внутрішні протиріччя й активновирішують виникаючі на їх шляху зовнішні проблеми, домагаючись при цьому значнихуспіхів у житті, але з мораллю вони ладнають не завжди.
Є люди, які вважають себе господарями долі(Інтернали), є й такі, хто шукає причини того, що відбувається з ними зовні іволіють плисти за течією (екстернали). Є люди, які самі шукаютьконфліктних переживань і отримують від цього певне задоволення. Єлюди, що йдуть на конфлікт в силу обставин, що склалися, коли немає іншоговиходу з ситуації. Є й такі, які ігнорують все, що могло б вивестиїх з рівноваги і прагнуть уникнути навіть очевидних ускладнень.
Один тип поведінки може в більшому ступенізалежати від самої особистості, інший - від сформованої ситуації. Але всі типиповедінки завжди виявляються продуктами особистості і середовища.
Способи вирішення внутрішньоособистісних конфліктів
Одним з основних способів виходу звнутрішньоособистісних конфліктів є адекватна оцінка ситуації, вякій опинився індивід. Вона включає самооцінку індивіда і оцінку складностііснуючих проблем. У соціальній психології є поняття рефлексія - здатністьлюдини поглянути на свою ситуацію з позиції зовнішнього спостерігача,одночасно усвідомити себе в цій ситуації і те, як він сприймається іншимилюдьми. Рефлексія допомагає людині ...
