Введення
ВОстаннім часом психологам частіше доводиться стикатися з дуже спотворенимповедінкою дітей. З одного боку скутість і недорозвиток мовлення. З іншого -сильна агресивність і зашкалює демонстративність. Така дитинасоромиться відповісти на питання, але при цьому не боїться кривлятися перед чужимидорослими. Поводяться некеровано, гіперзбудливості, неуважні, моделіпоганої поведінки їх притягують як магніт, а дорослого вони ніби не чують.Ці діти обожнюють бойовики і відмовляються дивитися наші вітчизнянімультфільми. Через їх емоційної нерозвиненості, від їхнього розуміння вислизаєзміст наших мультфільмів. Всі ці діти з раннього віку захопленікомп'ютером, телевізором.
Таким чином,актуальність обраної теми обумовлена ​​важливістю досліджуваної категорії,пов'язаної з таким активним джерелом впливу в даний час яктелебачення.
Мета даної роботи:виявити характер впливу мультфільмів на культуру мовлення школярів молодшихкласів.
Для досягненнязазначеної мети були поставлені такі завдання: визначити пріоритети вперегляді мультфільмів; виявити вплив мультфільмів на психологію дітей;висвітлити основні рекомендації по боротьбі з впливом телебачення.
Структура роботинаступна: вступ, основна частина, що складається з двох глав, укладання.
При виконанніроботи був використаний ряд наукової та навчальної література, такий як В«Психологічнеобстеження молодших школярів В»під редакцією Венгер А.Л., Цукерман Г.А.,В«Дитяча психологіяВ» під редакцією Виготського Л.С., а також інтернет ресурси: .yspu.yar.ru
Глава 1. Діти ітелебачення
1.1 Пріоритети вперегляді мультфільмів
Анкетування середшколярів молодших класів показало, що більшість учнів молодшогошкільного віку дивляться мультиплікаційні фільми. 86% учнів дуже частолюблять дивитися мультфільми, лише 2% учнів не дивляться і не люблять мультфільми,причому 87% опитаних школярів вважають за краще дивитися мультфільми, і тільки 3%читають книги.
При цьому 64%школярів дивляться мультиплікаційні фільми зарубіжного виробництва і 57%вітчизняного.
У числі самихулюблених діти назвали такі мультфільми, як: "Сімпсони", "ЛунтикВ», В«Ну,постривай В»,В« Том і Джері В»,В« Кіт Оггі і таргани В»,В« Братц В»,В« Черепашки Ніндзя В»,В«Льодовиковий періодВ». Слід зазначити, що в цих мультиплікаційних фільмахприсутній стилістично знижена лексика. Мультфільми, викликаютьнайбільший інтерес школярів, найчастіше показують на (Росія - 40%, ТНТ -20%, ОРТ - 24%). Також викликає популярність телеканали: ТНВ, СТС, НТВ,Культура, ТВ-3.
Зарубіжнімультфільми дивляться із задоволенням, вони яскраві, барвисті, несуть зарядбадьорості. Дітям подобаються спецефекти, сюжети з бійками, "крутими" словами,лайками. Діючі герої цих мультфільмів нарочито грубі і вульгарні.Лише 5% опитаних школярів саме з цих мотивів не дивляться данімультфільми, воліючи їм програми і мультфільми, демонстровані на каналі"Культура", тобто мультфільми, не культивуючі образи насильства і примітивізму.
Аналізуючипрограму телепередач, було встановлено, що 79% мультфільмів, що йдуть нателевізійних каналах - це мультфільми закордонного виробництва і всього 20% -мультфільми російської кіноіндустрії. Як правило, практично всі зарубіжнімультфільми не орієнтовані на російську культуру, не адаптовані доменталітету нашого народу, а часто елементарно вульгарні. При цьому слідвідзначити - все, що дивляться діти по телевізору, несе елемент виховання іформування особистості [5].
Дезвичайний сучасний дитина може побачити і вбивство, і згвалтування, ірозчленовування трупа? Де він дізнається, хто такий "садист" чи"Збоченець"? Де, нарешті, він побачить що вийшов з могили небіжчика,жахливого монстра, біса? Звичайно, по телевізору.
Такимисценами і героями заповнені американські трилери, якими - під слабкийпротест батьків, або в їх відсутність, або в компанії з ними - захоплюютьсяросійські підлітки.
Доляїх молодших братів і сестер - поки "мультики". Діти декількохпоколінь виросли на мультфільмах. Для одних улюбленим був "Яскраво-червонаквіточка ", для інших -" Чебурашка ". Нинішні діти дивлятьсямультфільми, схожі на бойовики.
Впедагогічної статті проводиться цікаве порівняння колишніх мульт-героїв знинішніми: черепашок-ніндзя з Чебурашкою і його друзями. Якщо Чебурашка схожийна милого, наївного дитини, то черепашки - це скоріше "крутіхлопці ", які, наводячи порядок і відновлюючи справедливість, молотятьсупротивників направо і наліво, - вони нагадують не компанію дітей, а молодіжнубанду. Якщо пустощі Чебурашки з друзями залишаються дитячими витівками, і самівони - зі світу світлого, доброзичливого, то черепашки живуть і діють в зовсіміншому світі, темному і страшному, де купка героїв протистоїть полчищампоплічників зла ... [1]
Безумовно,знайомство з такими персонажами допоможе дитині швидше"Адаптуватися" і ввійти у світ героїв "дорослих" бойовиків ітрилерів - маніяків-убивць, літаючих суперменів і вампірів.
1.2Вплив мультфільмів на психологію дітей
Вампіри,чудовиська, привиди, прибульці з космосу (по суті, біси) входять зтелеекранів у свідомість дітей, часто нічим не захищене. Достаток страшногопритупляє чутливість, і згодом дитині вже самому хочеться випробуватинові, більш сильні відчуття. Саме так діє в людині пристрасть: вонавимагає нової їжі, їй потрібно все більше і більше. І ось підлітка вже не лякаютьі не чіпають розкидані нутрощі і розчленовані трупи. Це свідченняглибокої розбещеності.
Спочатку,на стадії "мультиків", розвивається стійкий невроз. Адже дитина, ввідміну від дорослого, ще нечітко розрізняє мистецтво і реальність. Він щироі бурхливо реагує на театральне, мульт-, кінопредставленіе, не визнаючиніякої умовності. Так, коли лікарі-психіатри просять батьків відповісти ванкеті, що є головною причиною страхів дитини, ті часто пишуть:"Мультфільми".
Міжтим "блакитний екран", у якого сучасні сім'ї проводять майже всівільний час, завдає безсумнівний шкоду фізичному і психічному здоров'юдітей. Дитячі психіатри і психологи вважають, що основними хворобами дітей уXXI столітті будуть хвороби від телебачення і комп'ютерів [7].
ВНині, психологи і медики говорять про наступних проблемах.
перше,кінескоп виробляє опромінення, що призводить до нервово-соматичних порушень ворганізмі дитини: в результаті цього опромінення різко виснажується його нервовасистема. По-друге, тривале сидіння перед екраном телевізора (як ікомп'ютера, як, втім, і за книгою, якщо дитина вже вміє читати) призводитьдо астено-невротичним порушень: через обездвиженности розбудовується роботакишечника, з організму погано виводяться продукти розпаду, і діти часто хворіють.Але найпомітніше психо-емоційні порушення, пов'язані з інформаційнимвпливом телебачення на особистість дитини. Помічено, що у дітей, звиклихсидіти біля телевізора, слабшає пам'ять; вони гірше міркують на уроках в школі, неможуть зосередитися; у них порушується сон; вони стають збудливими,дратівливими, уразливими. Погіршуються й відносини з батьками, особливоякщо ті вимагають відірватися від екрану.
Ценедивно: адже телебачення полонить душу, надає гіпнотичнийвплив. Не тільки дитина, але й доросла людина з його більш міцною істійкою психікою не може протистояти цьому впливу, навіть якщо вінкритично сприймає те, що дивиться. Телебачення різними способами вільночи мимоволі кодує поведінку дитини чи підлітка змушує його жити позаконами екранного світу.
Телевізійнажиття, де дитина пережила такі гострі відчуття, здається йому більш"Справжньою", ніж справжня. Мимоволі повертаючись з ілюзорного світу,він знаходить своє існування сірим і нудним, своїх близьких незначними іжалюгідними.
Потураючицим пристрастям, телебачення сприяє розтління дитини. Показуючи йомунасильство навіть у "мультиках", пропонуючи сцени розпусти, жорстокості або"Красивого життя", телебачення пробуджує в дитячій душі пристрастігніву, розпусти, заздрост...