>МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯУПРАВЛІННЯПЕРСОНАЛОМ
>НІКОПОЛЬСЬКАФІЛІЯ
>Курсова робота
іздисципліни:Загальнапсиходіагностика
на задану тему:
«>Використанняпроективних методик удіяльності практичного психолога»
студенткигрупи: Ф 20-9-06БПс (4,0 буд)
>ПшеничнаНаталіяЮріївна
>Науковийкерівник:магістр,
старшийвикладачБілошнікова О.В.
>Нікополь
2009
>Зміст
>Вступ
>Розділ 1.Теоретичніоснови йпрактичнезастосування проективного методу вдіяльності практичного психолога
1.1 Історіярозвитку йобґрунтуванняпроективних методик
1.2Класифікаціяпроективних методик
1.3Сферизастосуванняпроективних методик
1.4Можливості таобмеженняпроективних методик
>Розділ 2.Емпіричнедослідженняособистості задопомогоюпроективних методик
2.1Організація йметодипроведеннядослідження
2.2Результатидослідження та їхніінтерпретація
>Висновок
Списоквикористаноїлітератури
>Додатки
>Вступ
У зв'язкузізростаючоюпотребою уприкладнихпсихологічнихдослідженняхособистостіпроективні методикипочали широковикористовуватися вбагатьохгалузяхпсихологічної практики.Проте незавжди їхньогозастосуваннявиправданезавданнями конкретногодослідження, аотриманірезультатиінтерпретуються укатегоріях, адекватнихуявленням проособистість, щосклалися увітчизнянійпсихології.
>Проективніметодидослідженняособистості - одна ізнайбільшскладних йсуперечливих сферпсихологічноїдіагностики. Цестосується практично всіхаспектів:конструюванняпроективнихтестів, їхньогоадаптації,апробації йзастосування,навчаннякваліфікованихфахівців для роботи із ними, тощо.Стійкийінтереспсихологів допроективноїдіагностикизберігається уже более якпівстоліття.Різніпроективні методики широковикористовуються впрактицідослідженняособистості у всіхгалузях Сучасноїпсихології. За їхньогодопомоги не лишеотримують котрі небудьзнання проособистість. Часто смердотіслужатьробочимінструментом дляперевірки тихий чиіншихтеоретичнихположень. Проважливістьмісця, якупроективні методикизаймають всучаснійпсиходіагностиці,свідчатьміжнародніконгреси, що регулярнопроводятьсяпротягом одного десятка років,створені вбагатьохкраїнахспеціальнінауковіінститути йспілки,періодичнівидання, щопублікуються нарізнихмовах.
>Актуальністькурсової роботиполягає увикористанні знань пропроективні методики,виявленні за їхньогодопомогиприхованих проблем та рисособистості,всебічнійобробцірезультатів йнаданнізагальнихрекомендаційщодоподальшоговикористанняцих методик.
>Метоюкурсової роботиєвивченняметодологічноїосновипроективних методик придослідженніособистості тапроведення за їхньогодопомогипорівняльногоаналізу двохрізних групстудентів, таскладанняпсихологічного портретасередньостатистичного студентавідповідного вищих навчальних закладів.
Предметдослідження -особистісніособливостістудентівгуманітарних йтехнічнихвузів.
>Об’єктдослідження –особистістьстудентів у сферіспілкування.
>Гіпотеза –Студентитехнічнихвузівє болееконформними впорівняннізі студентами, щонавчаються вгуманітарних вузах.
>Виходячи із цого булисформульованінаступні заподіяннякурсової роботи:
1.Описанняосновних характеристикпроективних методик;
2.Оглядосновнихкласифікаційпроективних методик;
3.Виявленняможливихгалузейзастосування проективного методу;
4.Аналізможливостей йобмеженьпроективних методик;
5.Вибірпсихологічногоінструментарію дляемпіричногодослідження;
6.Проведенняемпіричногодослідження,перевіркапсихометричнихпоказників методики;
7.Складанняпсихологічного портретастудентівтехнічного тагуманітарногофакультетів;
8.Аналізотриманихрезультатів.
Дляперевіркигіпотези було бобранонаступні методики:
-проективний тест «>Неіснуючатварина»;
- 16факторний тестКеттела (форма З).
1.Теоретичніоснови йпрактичнезастосування проективного методу вдіяльності практичного психолога
1.1 Історіярозвитку йобґрунтуванняпроективних методик
Історіярозвитку проективного методупоказує, щовін неіснує позатеорієюособистості; у тій годинузв'язокміжпроективним методом йтеорієюособистості неєоднозначний йнезмінний.Щескладніші йопосередкованівідносиниміжтією чиіншоютеорією йокремоузятоюметодикою.Безумовно,народження методу до того чиіншомуступеніпідготовлене ужескладеноютеорією,хочацей фактможе й нецілкомусвідомлюватися самимидослідниками. У цьомувипадкувиникаєвраження, що й методика - не більше, ніжвдалазнахідкаїїтворця, часто малостурбованоготеоретичнимидослідженнями.Парадоксальністьподібноїситуаціївиявилася ізособливоюочевидністю, коли черездесятиліття послевиникненняпроективних методик, їхньогозв'язок ізосновнимитеоріямиособистості ставши предметомметодологічноїрефлексії,тобтоперетворився наособливедослідницьке заподіяння.
>Проективні тесті –цепсихологічні тесті,направлені навиявленняособистіснихособливостей, десуб'єктовіпропонуєтьсяінтерпретуватималюнки чиневизначеніконфігурації,такі, якчорнильніплями,виходячи ізвласноїуяви.Загальноюособливістюбудь-якого адекватноговизначенняє:
1)згадкапроекції як принципу,покладеного основою методу;
2)вказівка навільний характервідповідейдосліджуваного, неоцінюваних ізпогляду їхньогоправильності йнеправильності;
3)вказівка наневизначеність йнеоднозначністьстимульногоматеріалу,який тім самимвідрізняється відстимульногоматеріалуінтелектуальних йіншихтестів.
Не можнаобійтиувагою йще однуособливістьпроектнихтестів -невизначеністьінструкції дляпіддослідного;невизначеність, котравиражається до того, щовін, як правило, неуявляєсобі,яким чиномінтерпретуватимуться йоговідповіді;невипадково А.Анастазі вельми точноназиваєпроективні тесті методиками ">замаскованоготестування" [3].
Таким чином, тестєпроективним,якщо, завизначенням,вінзаснований намеханізміпроекціїбезвідносно тогоїївигляду,якийпокладений основоюінтерпретаціїрезультатів,стимульнаситуація неоднозначна длядосліджуваного й,крім того, йоговідповідінастількивільні,наскількицеможливо.
>Головнуособливістьпроективних методик можнапозначити яквідноснонеструктуроване заподіяння,тобто заподіяння, щодопускаємайженеобмеженурізноманітністьможливихвідповідей. А,щобфантазіяіндивіда моглавільнорозігратися,даються лишекороткі,загальніінструкції.Гіпотеза, наякійбудуютьсяподібні заподіяння,полягає до того, щоспосібсприйняття йінтерпретаціїіндивідом тестовогоматеріалу чи «структур»ситуації виненвідображатифундаментальніаспектифункціонування йогопсихіки.Іншими словами,передбачається, щотестовийматеріал виненспрацювати якдеякого родуекран, того, щовідповідає «>проектує»характерні дляньогорозумовіпроцеси,потреби,тривожність йконфлікти.
>Відповідно довластивимпроектним методикамглобальнимпідходам,зачіпаються не лишеемоційні,мотиваційні йміжособистісні характеристикиособистості, але йтакож йдеякіінтелектуальніаспектиповедінки:загальнийінтелектуальнийрівень,оригінальність й стильвирішенняпроблемнихситуацій.Окреміадаптаціїпроективних методикспеціальнопризначаються длявимірювання установок, й тім самим смердотіначедоповнюють методики.
>Першеприпущення, наякомубудуютьсяпроективні методики,полягає до того, що усіповедінкові прояви, якнайбільш, то йнайменшзначнієпроявамиособистостііндивіда.Величезнакількість нових методикпоказує, що далеко ще не усірозділяютьцейпогляд.Гідність тестузалежить не проти того,наскількививчені йогомежі йможливості, але йтакож відумінь йінтуїціїінтерпретатора.
Другаположення, на якуспираютьсяпроективні тесті,полягає до того, що смердотідозволяютьзібратитакуінформацію, Яка неможе бутиотримананіякиміншим шляхом.Вонимістятьсвідомонеоднозначнийстимульнийматеріал, тому дляпіддослідногоможезовсім неозначати того, що задумавшидослідник.Значнознижуєтьсяопір прирозкриттіособистих,інодідужетравматичнихподій й тим.
>Наступнеположення -цепсихологічнийдетермінізм.Стверджується, що вреакціях й словахлюдини немаєнічоговипадкового. Усі, щовін говорити йробить, обумовленепевнимпоєднаннямдій нанього [1].
>Традиційновважається, щодослідженнями, котріпередбачилистворенняпроективнихтестів, були роботи У.Вундта й Ф.Гальтона.Самеїмналежить честь Першоговикористання методувільнихасоціацій.Протеметоюекспериментівцихвчених було бвивчення характеру й темпуреакцій наслова-стимули;засновані за принципами йтакі, щомаютьіншу мітку, ніжасоціативнийексперимент,цідосліди,мабуть, не малінічогоспільного ізпроективними методамидослідженняособистості, завиключенням,хіба що,зовнішньоїсхожості.Багатохтовважає, щопершимпроективним тестом взвичномусенсі цого слова був методвільнихасоціаційК.Г. Юнга.Відібравшислова-подразники, щоможуть матір, на його думку,аффектогеннезначення, Юнг, згідно принципамзаснованої нимнаукової школи,аналізуваввідповідідосліджуваноговідносно годиниреакції ними, атакожпіддававподальшійінтерпретаціїформальну біквідповідей.
У бо й Юнг (1910), Р. Кент й А. Розанов (США)сконструювали йзастосували тест, щонадзвичайнонагадує «>юнговський»; смердотіпропонувалидосліджуваному 100загальновживанихслів-стимулів,відібраних у зв'язку із тім, щомайже у всіх смердотівикликалиоднаковіреакції (>стіл -стілець, темно - ясно йін.).Дослідження показали, щопсихічнохворіпіддослідні давалибільшукількістьоригінальних,названих авторами ">індивідуальними",відповідей, ніжздорові.Проте метод неотримавширокоїпопулярностівнаслідок того, щопродукування ">індивідуальних"відповідей моглозалежати й відвікудосліджуваного,соціальногоположення,освітньогорівня таіншихчинників..
>Асоціативнийексперимент Юнга бувпереробленийбагатьмадослідниками. Так, Д.Рапапорт, в 1946році щонадихнувся прикладом Юнга,відібравши 60слів-стимулів ізпогляду їхніпсихоаналітичноїзначущості,достатньоуспішнопрацював ізпацієнтами,аналізуючи їхнівнутрішніконфлікти йвикористовуючисвій метод длявиявленняпорушеньментальноїдіяльності.Протеєпідставивважати, що Юнґомзовсім неналежитьвідкриття йдоказ феномена, щолежить воснові всіхпроективних методик. Направду: чи неє методвільнихасоціацій,відкритий Фрейдомміж 1892 й 1898 фатальністю,джереломпроективнихтестів?Вже вроботі ">Дослідженняістерії" (1895) Фрейд говорити проновий метод, щоправда,достатньо туманно; Уроботі "Пропсихоаналіз" (1909)вінзгадує, разом ізтлумаченнямсновидінь йпомилковихдій,основне правилопсихоаналітичногопроцесу - правиловільнихасоціацій.
Алісправжнюреволюціюрозпалила книга ГерманаРоршаха ">Психодіагностика" (1921).Саме із 1921 рокупочавсяновийетап врозвиткуекспериментальноговивченняособистості -етап проективногодослідження. Не якщоперебільшеннямсказати, що тестРоршаха, як йТАТ Р.Мюррея, - двафундаментальніметоди, щовизначили рухпсихологічноїдіагностики на багатодесятиліть вперед.
На початку 1890-х років психолог ДжорджУїпплопублікувавтаблицюстандартнихвідповідей на цілий рядпроективнихтестів, девінвказав годинуреакції йкількістьпитань, атакожступіньскладностівідповідейсуб'єктів, «>протеєсумніви, щоРоршах бувзнайомий ізцієюпублікацією» -пишуть Ф. Александер й Ш.Селесник,роздумуючи провитоки методуРоршаха. Так чиінакше, послечотирнадцяти років роботи ">Психодіагностика" бувопублікована.
В.В. Абрамов в 1911роцізапропонував методдоповненняфрази длядослідженнятворчоїдіяльностіпсихічнохворих.Проте, як уже було б сказановище, усіцідослідження сталилишепідготовчиметапом врозвитку методу.Точкоювідліку, безсумніву, можнавважати ">Психодіагностику".
>Проективніметодивиникли вклінічнихумовах йзалишаються в основномуінструментомклініциста.Деякі із нихрозвинулися ізтерапевтичнихметодів (>наприклад,лікування задопомогоювитворівмистецтва), щозастосовувалися допсихічнохворих. Натеоретичних засідкахпроективних методикпозначаєтьсявпливпсихоаналітичнихконцепцій.Існуютьтакожрозрізненіспробипокласти основоюпроективних методиктеоріюсприйняття йперцептивнітеоріїособистості.Слідтакожвідзначити, що немаєнеобхідностіоцінюватиконкретні методики ізпогляду їхньоготеоретичноїспрямованості чиісторіїпоходження. Методикаможеопинитися практичнокорисною, чиемпіричноцінною, ізінших причин, ніж тих, котрівисувалися длявиправданняїївведення длявикористанняфахівцями.
>Проективнаідеологіяформувалася подвпливом двохнапрямів -психоаналізу йхолістичноїпсихології. У межах шкірного ізцихнапрямівпроективний методвирішуєособливі заподіяння йвикористовуєособливийсловник зрозуміти. Так було впсихоаналітичнихтеоріях, де сутьособистостірозглядається як продуктперетвореньінстинктивних потягів подвпливомсоціальних йкультурнихвимогсередовища,проективний методорієнтований навиявленнясамецихнеусвідомлюванихтенденцій. Отже,проективний метод,використовуваний всистеміпсихоаналізу,володітименаступнимирисами:
-Спрямованістю надіагностику причиндезадаптації -несвідомих потягів,конфліктів йспособів їхньогодозволу (>механізмівзахисту);
-Трактуваннямвсієїповедінки, йпроективноїзокрема, як проявидинамікинесвідомих потягів;
-Передумовабудь-якого проективногодослідження -невизначеністьтестових умів -інтерпретуватиметься якзняттятискуреальності, завідсутностіякогоособистість проявитивнутрішньовластивіїйспособиповедінки.
>Щодоконцепції проективного методу у межаххолістичноїпсихології, то ядроособистості (по Франку),складаєсуб'єктивний світлобажань, думок таідей.Взаємовідношенняособистості таїїсоціальногооточенняє процесструктуризації «>життєвогопростору» вціляхстворення йпідтримки «>особистого світу».Проективнийекспериментмоделюєцівідносини:досліджуваний передневизначеноюситуацієюотримує свободу увиборіелементів «>життєвогопростору» йспособів їхньогоструктуризації.Проективний методвиступає, таким чином, якзасібпізнаннязмісту йструктури «>особистого світу». Наперший планвисуваєтьсядіагностикаіндивідуальнихособливостей.
як правило,проективні методикинаправлені надіагностикуособистості вцілому, ніж навиявленняступенявираженості одного чидекількохособистіснихякостей – тому смердоті навряд чиможутьназиватися тестами.Крім того, частопроективніметоди невідповідають тімвимогам, щотрадиційнопред'являються, доособистіснихопитувальників (>мається наувазі їхнівалідність йнадійність). Алі, недивлячись на їхні абсолютноочевиднунесхожість нарештувидівтестів,проективні методики, усе ж таки такиможуть бути перед тимвіднесені. [5].
1.2Класифікаціяпроективних методик
>Проективні методикиєспеціальноютехнікоюклініко -експериментальногодослідження тихийособливостейособистості, котрінайменшдоступнібезпосередньомуспостереженню чиопитуванню.
>Термін “>проективні” буввпершевикористаний Л. Франком в 1939 р. дляоб'єднання ужевідомих того годину, але й,здавалося б, такихнадзвичайно далеких один від одногометодичнихприйомів, якасоціативний тест Юнга, тестРоршаха,ТАТ йінших.Виділившидеякіформальніознаки,властивібільшостіпроективних методик, Франкспробувавдатиїмкласифікацію.Цякласифікація, недивлячись навеликукількістьінших, ззапропонованимипізнішезмінами йдоповненнямисьогоднінайповнішехарактеризуєпроективнутехніку.Розрізняютьнаступнігрупипроективних методик:
1.Конститутивні.Техніка, що укладатицюкатегорію,характеризуєтьсяситуацією, вякійдосліджуваномупропонуєтьсястворенняякоїсьструктури ізнеструктурованогоматеріалу,тобтоякому-небудь аморфномуматеріалунеобхіднододатисенс.Прикладами таких методик назавершення заподіянняможутьслужити:
-Незавершеніречення;
-Незавершенімалюнки.
>Незавершеніречення - вельми популярна методика,вживана внайрізноманітнішихдослідженнях.Вонаможе матірдеякіінтерпретації,наприклад, респондентапропонується самомудописатиречення чивибрати іздекількохзапропонованихваріантів.Техніканезавершеногомалюнка,такі як тестВартегга чиVAT`60.Включення тестуРоршаха вцюкатегоріюзалежить від того, як багато «структур» готовапобачити людина вчорнильнихплямах. Атакожліплення ізпластиліну чисхожоїречовини -рідактивності,якийнайшвидше приходити на думку. якінший приклад Франк приводититехнікумалюванняпальцями,ретельнорозробленуЗаполі, щопретендує на статус методики,хоча наділі вона некористуваласяпопулярністю.
2.Конструктивні.Пропонуютьсяоформленідеталі (>фігурки людей йтварин,моделі їхньогожитла йін.), із якіпотрібностворитиосмисленеціле йпояснити його.Сценотест,наприклад,складається ізмініатюрнихлюдськихфігур,фігуроктварин,дерев йпредметівповсякденного життя.Досліджувані,зазвичайдіти йпідлітки,створюютьрізнісценизі свого життя (чизаданіїмекспериментатором), а, попевнихособливостяхцих сцен йрозповіді про нихроблятьсявиводи як про особу їхнітворця, то й проспецифікусоціальногооточення.Відмінністьміжцією йконститутивноюкатегоріямианалогічновідмінностіміж «>сирим» й «>переробленим»матеріалом.Останній, уформібудівельнихкубиків,шматочківмозаїки й томуподібного,піддаєтьсяшвидшевпорядковуванню, ніжмоделюванню за шаблоном.Можливо,цявідмінністьздаєтьсядужетонкою, але йкожен самвизначаєрівеньскладності.Прикладом, щовідноситься доданоїкатегорії,можеслугувати тест «>Малюноклюдини» чиіншіформималюнковихзавдань,відмінні від «>вільноговираження» згідновласнимсхильностям.
3.Інтерпретаційніметоди - як ясно ізвизначення,піддослідний винентлумачитидеякий стимул,виходячи ізвласнихміркувань –ТАТ - хорошаілюстрація цого виду методик.Досліджуваномупропонуютьсятаблиці-картини, на якізображенівідносноневизначеніситуації, щодопускаютьнеоднозначнуінтерпретацію. Уходіобстеженнядосліджуванимискладається невеликарозповідь, вякійнеобхідновказати, що привело дозображеноїситуації, щовідбувається в даний годину, про щодумають, щовідчуваютьдійові особини,чимцяситуація завершитися.Передбачається, щодосліджуванийідентифікує собі із «>героєм»розповіді, щодаєможливістьрозкриттявнутрішнього світу, йоговідчуттів,інтересів йспонукань.
4.Катартичні.Пропонуєтьсяздійсненняігровоїдіяльності в особливоорганізованихумовах.Наприклад, психодрама увиглядіімпровізованоготеатральноївиставидозволяєсуб'єктові не лишеемоційновідреагувати (>ігровий катарсис) - а тім самимдобитисятерапевтичногоефекту, - але й йдаєдослідниковіможливістьвиявитиконфлікти, щовиносятьсяназовні,проблеми,іншуособистіснонасиченупродукцію.Ігроватехніказалучаєфантазіюпіддослідного, й тому,єтиповим прикладомданоїкатегорії.
5.Експресивні.Аналіз почерку,особливостеймовногоспілкування.Здійсненнядосліджуванимобразотворчійдіяльності,малюнок навільну чизадану тему,наприклад, методика «>Дім-дерево-людина». Помалюнкуроблятьсявисновки проафективну сферуособистості,рівеньпсихосексуальногорозвитку таіншіособливості.
6.Імпресивні.Ці методикиґрунтуються навивченнірезультатіввиборустимулів із рядузапропонованих.Досліджуванийобираєнайбільшбажаністимули,надаючиїмперевагу передіншими.Наприклад, тестЛюшера, щоскладається із 8кольоровихквадратів.Пред'являються усіквадрати ізпроханнямвибратинайбільшприємний. Процедураповторюється із квадратами, щозалишилися, до тихийпір,поки урезультатіутворюється ряд, вякомукольорирозташовуються по їхньогопривабливості.Психологічнаінтерпретаціявиходить ізсимволічногозначеннякольору. якстимулиможутьвиступатифактичнобудь-якіоб'єктиживої йнеживоїприроди.
7.Адитивні.Відобстежуваноговимагаєтьсязавершеннярозпочатогоречення,розповіді чиісторії.Ці методикипризначені длядіагностикирізноманітнихособистіснихзмінних, відмотивів тихий чиіншихвчинків до ставлення достатевоговихованнямолоді [9].
>Всіперераховані методики, по Франку,об'єднуєздатністьвідображати як наекранінайбільшістотніаспектиособистості в їхнівзаємозалежності йцілісностіфункціонування.Ці методикихарактеризуєтакожспільністьформальноїпобудови йсхожість встратегії проективногоексперименту:поведінціпсихолога-дослідника,підборістимульногоматеріалу,постановцідіагностичнихзавдань.Прийнято говорити пронаступнівідмітніознакипроективних методик:
1) так кликананевизначеністьстимульногоматеріалу чиінструкції до заподіяння,завдякичомудосліджуванийволодієвідносноюсвободою увиборівідповіді чистратегіїповедінки;
2) діяльністьдосліджуваногопротікає ватмосферідоброзичливості й приповнійвідсутностіоцінюючого ставлення із боціекспериментатора.Цей момент, інші ж, щодосліджуванийзазвичай незнає, що в йоговідповідяхдіагностичнозначуще,приводять домаксимальноїпроекціїособистості, що необмежуєтьсясоціальними нормами йоцінками;
3)проективні методикивимірюють не ту чиіншупсихічнуфункцію, а свого роду модусособистості вїївзаємовідносинах ізсоціальнимоточенням.
1.3Сферизастосуванняпроективних методик
>Найчастіше запитання, щовимагаютьзастосуванняпсиходіагностики,виникають в західних областяхсоціальної практики:
-розстановкакадрів,провідбір,профорієнтація;
-оптимізаціянавчання йвиховання;
-прогнозуваннясоціальноїповедінки (>психологічнаекспертизапризовників йін.);
-судово-психологічнаекспертиза;
-консультативна,психотерапевтичнадопомога [13].
>Питання прозастосуванняпроективних методик увітчизнянійпсихологіїзалишаєтьсядискусійним. Тім годиною,вважаютьсяхибнимибудь-якікрайнощі прирішенні цогонадзвичайноважливого запитання.Зараз, коли психологипотребуютьекспериментальних процедурдослідженняособистості, тім понадважливозробитиоб'єктомспеціальногодослідженняпроективні методики, щосвоєюбагаторічноюісторією довелипридатність довирішеннябагатьохзавданьприкладноїпсихології.
>Продуктивністьвикористанняпроективних методик вприкладнихпсихологічнихдослідженнях невикликаєсумніву, але йетапу широкоговпровадження їхнього в практику виненобов'язковопередуватиетаптеоретичноїапробації.
>Зростаєзастосуванняігровоїтехніки вклінічнійдіагностиці йвивченніособистісногорозвиткудітей.Суб'єктовіможуть бутипред'явлені якматеріалимайжебудь-якііграшки чиігри чипростідерев'яні кубики длявільноїгри чивиконанняякоїсьзапланованої дії,наприклад,спорудибудинку,класифікації погрупах, установкисцени для спектаклю чиіншоїорганізаціїігровихматеріалів впевнуконфігурацію, щовиражає длясуб'єктаемоційнозначущу модель.Необхіднопам'ятати, щодіти меншеховаються заприхованими йзахиснимимеханізмами й меншеусвідомлюютьступінь свогосаморозкриття у гру.
>Використовуються не лишеігровіпредмети, але йтакожрізніаморфніматеріали,такі, як глина дляліплення, борошно й вода, атакожіншіречовиниподібноїконсистенції, щодозволяютьсуб'єктові,вільно поводячись із ними,перетворювати їхнього нарізніпредмети. Уцихігровихситуаціяхсуб'єкт частопереживає катарсис,виражаєемоції, котрі моглизалишатисяпригніченими чизамаскованими, чисимволічнезвільнення від образ йворожості, котрідовгий годинуперекривалисязовніхорошоюповедінкою.Розбірні ляльки можнавикористовувати длявикликупригнічуваноїворожості йагресіїпротибатьків йсиблингів.Театральнасценічнагра ізіграшковимифігурами йдекораціямитакож служитипідставою длявиявленнясуб'єктомсвоїхособистіснихскладнощів йвирішеннябагатьохемоційних проблем.Маленькіпацієнтиліплять ізглинифігурки, через котрівиражаютьнайгостріші своїпереживання.
>Художнізасобидаютьінший рядможливостей дляпроективнихметодіввивченняособистості.Малюванняпальцями багато вчому дозволилопроникнути всутністьособистіснихособливостей йскладнощівдитини.Виявленанадзвичайнакористьмалювання прививченні характеруособистості таїїемоційнихпорушень.Зображенняфігур -чудовий методвивчення світудитини.Малюнкові тестіпрості вуправлінні, невселяютьпобоювань йможутьвикористовуватися там, деіншатехніка обмежена такимичинниками якмовний йкультурнийбар'єри йтруднощіспілкування.Появатруднощів врозвиткудитиниєкомплекснимбагатофакторнимпроцесом, йспробизрозумітицітруднощі черезмалюнки -лишепершийкрок внамаганніпроникнути в проблему.Вони непретендують наспробузнайтиуніверсальневирішеннядитячих негараздів умалюнках.Авторивикористовуютьпроективні тесті якдодатки до інтерв'ю йтерапевтичноїтехніки, котрадозволяє болееглибокозрозумітипроблемидитини [2].
>Ляльковіспектаклівикликають упацієнтів-дітейодночасно йдіагностичні, йтерапевтичніреакції,оскільки сила драматичногопереживанняспонукаєдитину доінтенсивноговираженнясвоїхпочуттів до авторитету й добатьків, атакожпригніченихбажаньобразитиінших.Індивідамдаютьролі, апотімпросятьекспромтом їхнірозіграти,виявляючи таким чиномступіньсплутаності йстриманостівідчуттів.Виявляєтьсятакож, щозвільненняпригніченихемоційможе привести особу дорозуміннясвоїхтруднощів. У методахтематичноїперцепціїнеусвідомленістьдаєможливістьвикликати вельмиважливіпроекції усуб'єктів, якіпросятьнаписати чискластирозповідь посерії картинок, щодемонструютьперсонажів, із кім смердотіможутьототожнити собі, й тихий,хтомає перед тимбезпосереднє ставлення. Тім ж самим чиномсуб'єктипроектують багатоаспектівсвоєїособистості призавершеннірозповідей йречень, пристворенніаналогій,сортуванні йкласифікаціїпредметів,наприклад,іграшок, й врешті методик, десуб'єктрозкриває ті, «щовін незможе чи непочне говорити».
>Виразнірухи -наприклад, почерк -надаютьіншийпідхід дорозумінняособистості, що так добророзкриваєсвоєбачення життя взвичних жестах,виразахобличчя,положеннітіла йході.Вонивідкидаютьсябагатьма психологами,оскільки незадовольняютьпсихометричнимвимогамвалідності інадійності,проте їхнізастосовують всукупності ізклінічними йіншимидослідженнямиособистості,виявляючизростаючуобґрунтованість приспівставленнірезультатів одного й того жсуб'єкта принезалежномутестуваннікожним ізцихспособів. Уцюгрупуметодівнеобхідновключитиспостереження за всіма видамидотику йтехнікутанцю,оскільки смердотівиявляютьнапруженість,тривогу йіншістримуваніпочуття [10].
У нашій странепроективні методики, завинятком тестуЛюшера й окремихмалюнковихтестів, незнайшли широкого поширення.Ймовірно,це впершучергупов'язано ізвідсутністютрадицій, щоскладалися за межі не одного десятка років, атакожвідомоюскладністю роботи ізцими методиками.
>Враховуючипотреби практики, атакожтенденціїрозвиткудослідницькогоінструментарію Сучасноїпсихології, можна,мабуть,прогнозуватипоступовезближенняпроективних методик із тестами.Робота в цьому напрямку,якщо вонвиконуватиметьсяспільнокваліфікованимиклінічними психологами йфахівцями впсихометриці, дозволитирозширити сферузастосуванняпроективних методик йзробить їхнінадбанням широкого коладослідників [16].
>Застосуванняпроективних методик удитячій йпідлітковійпсихології тапсихіатріїохоплює широке колопитань, щоз'ясовують їхні роль увирішеннінаступних проблем:особливостіпротіканнядитячихпсихозів (аутизм,нарцисизм йін.); світлофантазії;символізуваннядитячихстрахів йбажань;діагностичні йпрогностичніпоказникипсихічногорозвиткудітей унормі йпатології;сімейне йшкільнеоточення йін. Удослідженнідітей задопомогоюпроективноїтехнікивирішуютьсярізноманітні заподіяння: від проблем сексуальногонасильства (Дж.Хиз-Стаутхамер, А.Бовенхофф,Нідерланди) дотруднощів внавчанні (У.Кемпо).Застосуваннятестівінтелекту й методикиРоршаха дозволило У.Кемповиявитидекількапрогностичнихпоказниківрозвиткуінтелекту. Дж.Сауер, Р.Крузен (США)використовують методикуРоршаха ізметоювідборудітей длягруповоїпсихотерапії, а М.Сендін (>Іспанія) - длявивченнявпливупсихотика-члена сім'ї напроцеси, що внійвідбуваються.
1.4Можливості таобмеженняпроективних методик
На початку 1940-х рр. «>проективний рух»набираєзначну силу.Проективні методикистаютьнайпопулярнішими вклініко-психологічнихдослідженняхособистості.Розробляютьсянові методики,чисельність їхньогошвидко зростанні. Урізнихоглядах,метою які було бвстановлення того,наскільки частовикористовуютьсяці методики,незміннонаголошується їхньоголідируючеположення. Алі паралельно із того годинипочинаютьсязапеклі,гарячіспори промісцепроективних методиксередіншихінструментівдослідженняособистості,спори, щопродовжуються йсьогодні. На думкувідомогофахівця із тестуРоршаха Дж.Екснера,сумнимнаслідкомцихдискусійвиявиласяпоявапрірвиміж психологами, щозаймаютьсявивченнямособистості, щовідбилося вукоріненому за кордономділенніпсиходіагностичних методик наоб'єктивні йпроективні.Відповідно дотакоїкласифікаціїоб'єктивні методикивважаютьсяствореними наосновіфундаментальнихпринципіввимірювання,неодократноапробованих впсихології; смердотістандартизовані,високонадійні йвалідні.Проективні методикиоголошуютьсятими, в які чи неповністюігноруютьсяпринципивимірювання, аотримані із їхньогодопомогоюданіпіддаютьсясуб'єктивній,залежній відособистіснихякостейдослідника,інтерпретації. Хочавідомо, що багато котріпроективні методикипередбачають не лишеякісну, але й йкількіснуоцінкуотриманихрезультатів.Ґрунтовнепсихометричнеопрацюваннязближує їхнього ізоб'єктивними тестами (до такого роду методик можнавіднести тих, в якіпропонуютьзавершитинезакінченіречення,деяківаріантиТАТ йін.).
>Проективні методикизавжди булизасновані напредставленнівкрайневизначеногостимульногоматеріалу.Застосуванняцихневизначенихстимулів вдіагностиціє вельмисерйозноюпроблемою.Випробовуваний,чиєсприйняття явновідхиляється віднорми, невикликаєособливихтруднощів.Наприклад, людинаможепостійноскладатинасиченіагресієюрозповіді застимульнимматеріаломТАТ.Йогоісторіїможутьпостійнообертатисянавколосімейнихскандалів,суперництвасиблингів йподібних тім. Ос-кількиподібнірозповідізустрічаються негаразд уже часто, можнапочатипідозрювати, що уданоговипробовуваногоіснуютьпроблеми,пов'язані ізагресивнимипотребами.
>Протевиникаютьособливітруднощі ізвисновкамищодоособистісноїдинаміки наосновівідповідей попроективних методиках,якщо мивиявимопротоколи, котрі не було за рамкиінтра- іінтеріндивідуальних норм. При такихобставинахважкозробитивисновок, що улюдини дана область і неєпроблемною.Завждиіснуєвірогідність того, щовідсутністьворожихнастроїв йемоцій увідповідяхєнаслідком діїзахиснихмеханізмівлюдини, котріфункціонують зазарадиуникненняворожості [14].
Алі у тій годину,пред'явленняневизначеногостимульногоматеріалудозволяє беззусильвиявитивипадки, колизначущіінтерпретаціїз'являються сам пособі, безвсілякого зв'язкузістимульнимматеріалом.Думки йфантазії ізяскравовираженимагресивнимнахиломмаютьтенденціювиявлятися вшвидкихагресивнозабарвленихреакціях, що частозустрічаються.Небажаніагресивніімпульси, котріпригнічуються задопомогоюмеханізміввитіснення,швидше на,знайдутьвіддзеркалення до того, щоагресивнозабарвленівідповідізустрічатимутьсярідко, недивлячись напрямуагресивнуспрямованістьстимульногоматеріалу чипереважаннявідповідей такого роду убільшостівипробовуваних.Відсутністьнапругивідноснопевноїпотреби виннавиразитися увідсутностідевіаційреагування,тобтоінтерпретаціях.Вони невідрізняються аніпідвищеноючастотоюзгадуваностіпевних областей, анінадмірнимуникненнями йспотвореннями.Стимульнийматеріалпроективних методикможе бутипред'явлений дляперцептивногорозпізнавання чи длязаучування йвідтворення.Важливо ті, щостимулиможуть бути яквисокоструктурованими, то йукрайневизначеними характером, й що провеликукількістьдосліджуваних можназібратизначнийоб'ємнормативноїінформації,узагальнитиїї йвивестицілісну картину,таку, як портретсередньостатистичногопредставникагрупи, тощо.
>Проективніметодимаютьвисокудіагностичнувалідність, атакожвалідні придослідженнізмістуфантазій, але й при їхньоговикористаннівиникаютьдеякіпроблеми,пов'язані ізпрогнозуванням,тобтовисновки, котріможеробитиінтерпретатор,залежать не лише відступеня йогознайомства ізпсиходинамічними принципами, але й й відсучасного стануданої науки [15].
У зв'язкузізростаючоюпотребою вприкладнихпсихологічнихдослідженняхособистості,проективні методикипочали широковикористовуватися вбагатьохгалузяхпсихологічної практики.Проте незавжди їхнізастосуваннявиправданезавданнями конкретногодослідження, аотриманірезультатиінтерпретуються вкатегоріях, адекватнихуявленням проособистість, щосклалися увітчизнянійпсихології.Звідсивитікає, щопрямезапозиченнязарубіжнихметодівособистісноїдіагностики без критичногоусвідомлення їхнітеоретичноїбазиможеспричинитисерйознітруднощі яктеоретичного, то й практичного характеру. Усіцеобумовлюєнеобхідністьтривалої йкопіткої роботи порозробцітеорії проективного методу наосновіположеньвітчизняноїпсихології.
>Проективний методорієнтований навивченнянеусвідомлюваних (чи нецілкомусвідомлених) форммотивації.Йогоперевагою вційсвоїйякостіє ті, щовін - чи не Єдинийвласнепсихологічний методпроникнення внайбільшінтимну областьлюдськоїпсихіки.
Дляоцінкибагатьохпроективних методик, що неє тестами в прямомусенсі цого слова, малопідходятьзвичайніпсихометричнікритерії. А.Анастазівиправданопропонуєставити запитання процінністьпроективних методик,розглядаючи їхні якякісніклінічніпроцедури, а чи не якпсихометричніінструменти.Дані,отримані задопомогоюпроективних методик, неповинні бутиприйняті якостаточні, смердотідопомагаютьзнайтишляхиподальшогодослідження,проникнути вважкодіагностованіособистісніособливості, щовислизають притрадиційнійорганізаціїексперименту йнепіддатливіадекватнійкількіснійоцінці [4].
Нащастя,останнімирокамиположення ізвикористаннямпроективнихтестівзмінилося:адаптованінові методики,зниклоупередження, йці тестіпочализнаходити все болееширокезастосування.
>Хочеться,відмітити, щонедостатнятеоретичнапідготовка й тепер незавждидозволяє говорити проадекватне йкоректневикористанняпроективнихтестів.Нажаль,проективні методики, щоздаютьсянадтопростими, частопотрапляють до рукнеспеціалістів (особливоцестосуєтьсяграфічнихметодів), але й,єнадія, щопроективніметодидослідженняособистості й увітчизнянійпсихологіїзаймутьгіднемісце йстанутьповноціннимінструментом до рукдосвідченихдіагностів.
2.Емпіричнедослідженняособистості задопомогоюпроективних методик
2.1Організація таметодипроведеннядослідження
>Данедослідження було бпроведене із 25 по 29 апреля 2009 року. Удослідженні брали долястуденти 4-го курсуденноїформинавчанняфілологічного факультету НІЗНУ йстуденти 4-го курсуденноговідділеннятехнологічного факультетуНметАУ.Метоюданогоекспериментальногодослідженняєпроведенняпорівняльногоаналізу двох групстудентів.
>Завданнями,сприяючимидосягненню мети,є:
1. Постановкагіпотези;
2.Вибірдосліджуваних;
3.Тестуваннядосліджуваних задопомогоюпроективної методики «>Неіснуючатварина» йперевіркаїїпсихометричнихпоказників (>валідність) задопомогоюособистісногоопитувальника Р.Кеттелла;
4.Обробкаотриманихданих;
5.Написаннягруповихпсихологічнихпортретів покожнійгрупідосліджуваних;
6.Якісна характеристика йпорівняльнийаналіз груп;
7.Підтвердження чиспростуванняпоставленоїемпіричноїгіпотези.
>Вибіркадосліджуванихскладається із 20-тиосіб. Допершоїгрупивходять 10студентів НІЗНУ,серед якідвоєосібчоловічоїстаті й 8жіночої; у другугрупу - 10студентівНметАУ, із які 7осібчоловічоїстаті й 3жіночої.Середнійвікдосліджуваних – 21рік.
>Гіпотеза:СтудентитехнічнихВузівє болееконформними впорівняннізі студентамигуманітарнихВузів.
Уходідослідження буливикористанідві методики:
>Проективний тест «>Неіснуючатварина», щоє одним ізнайпоказовішихграфічнихпроективнихметодів.Надаючидосліджуваномубезмежніможливостісамовираження,вінзабезпечуєповнуреалізаціюмеханізмівпроекції.Завданнязазвичайрозглядаєтьсяпіддослідними як процедурадослідженняуяви. Тім самимзначнопослаблюєтьсядіямеханізмівпсихологічногозахисту.
Дляпроведення тесту потрібенстандартний листбілогопаперу формату А4 йолівець -твердий читвердо-м'який.Використання ручки, фломастера чим'якогоолівця припустимо, але йнебажано,оскільки в цьомувипадкунеможливоврахуватитакийважливийдіагностичнийпоказник, як тиск. Уінструкціївипробовуваномупропонуєтьсянамалюватинеіснуючутварину йназватиїїнеіснуючиміменем.Потімотриманірезультатиінтерпретуються, йскладаєтьсяпсихологічний портретдосліджуваного. Системаописувключає 175ознакмалюнка, котріумовно можнарозділити втричігрупи.
>Перша групастосуєтьсязмістовного аспектуінтерпретації йскладається ізтрьохпідгруп:першахарактеризуєокремідеталізображення, їхнікількість, величину; друга -фігурутварини вцілому: його величину,кількість деталей, позутварини,третя -загальнеемоційневраження відтварини:ступіньагресивності,захисту,тривожності,пасивної.
Друга група -цеознаки, щовідносяться досемантико-просторового аспектуінтерпретації:розташуваннямалюнка нааркуші, поворот голови йтулубатварини.
>Третя групапов'язана ізграфологічнимиособливостямималюнка:специфікою контуру, характеромліній, тискові,з'єднання деталей таін.
Дляперевіркивалідності методики «>Неіснуючатварина» буввикористанийОсобистіснийопитувальник Р.Кеттелла (шкалаQ2), дедосліджуваномунеобхідновідповісти на 105питань,кожне із якімістить 3варіантивідповідей.Відповідізаносяться вспеціальний бланк,якийпотімзвіряється ізключем.Підраховуютьсякількіснізначення шкірного чинника,внаслідок чогоотримуютьсясирібали.Сирібалипереводяться встени. Дляскладанняпсихологічного портретаінтерпретуються тихчинники, по якінабутонайвищих йнайнижчихзначень.
>Хіддослідження:тестування розвивавсяквітні 2009 рокусередстудентів 4-го курсу двохрізнихВузів. Навиконаннязавдань тестуР.Кеттеллавідводилося 30хв; методика «>Неіснуючатварина» буввиконана за 20хвилин.
>Дослідженнямає 2напрями: 1 -підтвердження чиспростуванняпоставленоїемпіричноїгіпотези. 2 -перевіркапсихометричнихпоказників методики «>Неіснуючатварина», до яківідноситьсяконвергентнавалідність.
>Конвергентнавалідність -це характеристикаміри зв'язкуміжданоюаналогічною, та ужеперевіреноюметодикою.Вонауказує тих що дана методикавимірює ту жпсихологічнуякість що йеталонна. якеталонна методика дляперевіркивалідностіконформності буввикористанийопитувальникКеттелла (шкалаQ2).Порівняльнийаналіз поцих методиках був проваджень задопомогоюкоефіцієнтакореляціїПірсона:P =
>Коефіцієнткореляціїсклав 0,559651 (>див.Додаток 3).
Длявибірки щоскладається із 20 Чоловік по 1%рівнюкоефіцієнткореляціїзначущий. Отже можнавважати що методика «>Неіснуючатварина»валідна.
2.2Результатидослідження та їхніінтерпретація
>Використовуючиотриманірезультати покожному тесту, було бскладенопсихологічніпортрети шкірного ізчленів груп.Потімдані шкірногодосліджуваного после 2-го тесту (>див.Додаток 1), булисуміщені йотримані 20психологічнихпортретів.
>Наступниметапомдослідження було бнаписаннягруповихпортретів:
>1.Груповийпсихологічний портрет студентатехнічногоВузу.
>Типовийпредставникданоїгрупиволодієнаступнимихарактернимирисами:
-Високасамооцінка;
-Егоцентризм;
-Банальність,відсутністьтворчого початку;
-Реалістичність,раціоналізм;
-Імпульсивність;
- Консерватизм;
-Підозрілість,недовірливість,обережність;
-Конформність;
>Така людина вколективітримаєтьсявідособлено, всуспільстві частовідчуває собінезатишно йневпевнено.Незадоволений своїмположенням всоціумі,недостатністювизнання із боці тихий, щооточують.Зазвичайформальний в контактах,недостатньогнучкий вспілкуванні. Длянього характернаемоційнанестійкість,ухилення відвідповідальності.Характернимиякостямиєреалістичність йпрактичність.Досліджуваніцієїгрупизайняті в основномувирішеннямпрактичнихпитань йвирішеннямособистихсправ.Вони доброорієнтуються вжиттєвоважливихсправах, але й внесподіванихситуаціяхїм часто вже невистачаєуяви йвинахідливості.
>Представникиданоїгрупиуникаютьвсьогонезвичайного. Цеконсерватори, що нелюблятьзмін, котрівважають, щонедоліки будутьвикорінені,якщо суворослідувативимогамкерівників, й щовласнаініціативаможе бутишкідливою.
>Яскравовираженаконформність й залежність відгрупи.Досліджувані легкопідкоряються,буваютьневпевнені всобі й над своїздібності,унаслідок чого частовиявляютьсязалежними.Слухняні із людьми, котрісильніші, ніж смердоті сам. Усвоїйповедінціорієнтуються нагрупову думку,потребуютьпостійної опори,схвалення. Немаютьініціативи йсміливості увиборівласноїлініїповедінки.Творчіможливості слабковиражені.Малюнокприймає форму «>готової»,існуючоїтварини (люди, коней, собаки,свині,риби). Доньоголишеприробляється «готова»існуюча деталь,щобнамальованатварина сталанеіснуючою -кішка ізкрилами,риба ізпір'ям, собака із ластами й томуподібне.
2.Груповийпсихологічний портретстудентівгуманітарногоінституту.
>Характернимиякостями особинипредставникаданоїгрупиє:
-Вербальнаактивність;
-Раціоналізм,схильність доактивнихдій;
-Прагненняпоказати своюерудованість,демонстраціярозуму;
-Цінністьінтелектуальнихякостей влюдині (усобі й щооточують);
-Креативність;
-Надання великогозначеннясвоємузовнішньомувигляду;
-Егоцентризм;
-Імпульсивність;
-Підозрілість;
-Радикалізм;
-Домінантність.
>Досліджуванимданоїгрупивластива великамовнаактивність (>балакучість),чуттєвість. Добреорієнтуються вжиттєвоважливихсправах. Усхваленнірішенькеруються в основномуоб'єктивноюреальністю.Оригінальністьвиражається уформіпобудовифігури ізелементів, а чи нецілих заготовок. Небанальні,схильні дофантазування, увсьому що смердотіроблять,простежуєтьсятворчий вушко.Вониегоїстичні,імпульсивні,непостійні ймінливі вінтересах.
>Представникигрупи довсьоговідносяться скептично, недовіряють авторитетів, всепрагнутьпроаналізувати йзрозуміти сам. Легкозмінюють свою точкузору йспокійносприймаютьнові подивися й ідеї,відрізняютьсякритичністюмислення.
>Вонидомінантні,наполегливі,напористі йнезалежні.Їмвластивівладність,самовпевненість йпрагнення досамостійності. Частоігноруютьсоціальніумовності.Поводятьсяенергійно й активно.Живуть згідносвоїхвласних законів йміркувань.
Урезультатіаналізуданихтестування було бвиявлено щозагальними для двох групякостямиє:егоцентризм,раціоналізм таімпульсивність.Відрізняєцігрупи ті, угрупі №1високийрівень консерватизму йконформізму, агрупі №2 -творчихздібностей йдомінантності.
Отже,спираючись наданіпроведеногоекспериментальногодослідження, можнастверджувати, що:
-СтудентитехнічнихВузівконформні,залежні відгрупи, вякійзнаходяться, вповедінціорієнтовані нагрупову думку, немаютьініціативи йсміливості увиборівласноїлініїповедінки;
-Студентигуманітарногоінститутудомінантні,незалежні,самостійні,маютькритичнемислення; усівчинки, щоздійснюються ними,робляться заучастітворчоїсфериособистості.
Отже, можназробитивисновок, що поставленаемпіричнагіпотезапідтвердилася.
>Висновок
Недивлячись тих, щопроективні тестівиявилисядостатньодієвимінструментом вдиференціальнійдіагностиціпсихопатіїневрозів та прикордоннихстанів, атакожпродемонстрували своюцінність длявиявленнязначущих, у томучислі йпатогенних,відносинособистості,радянськідослідникизіткнулися ізтими ж проблемами, що й їхнізахідніколеги:суб'єктивністьінтерпретаціїотриманихданих,труднощістандартизації,недостатнійрівеньвалідностиунаслідокрозпливчатостітеоретичнихконцепцій,покладених основоюстворення йвикористанняпроективнихтестів йін. Недивлячись наце,проективніметодиотрималидостатньовисокуоцінкуфахівців-практиків. В.М.Блейхер йЛ.Ф.Бурлачуквідзначають: «МетодРоршахаєдостатньоцінним длядослідженняособистості при такихпсихічнихзахворюваннях, якепілепсія йдеякіформишизофренії...».
>Питання прозастосуванняпроективних методик увітчизнянійпсихологіїзалишаєтьсягостродискусійним. Тім годиною,представляютьсяневірнимибудь-якікрайнощі привирішенні цогонадзвичайноважливого запитання.Зараз, коли психологипотребуютьекспериментальнихприйомівдослідженняособистості, тім понадважливозробитиоб'єктомспеціальногодослідженняпроективні методики, щосвоєюбагаторічноюісторією довелипридатність довирішеннябагатьохзавдань уприкладнійпсихології».
>Резюмуючи,необхідновідзначититакіосновніознакипроективних методик:
1)невизначеність,неоднозначністьвикористовуванихстимулів;
2)відсутністьобмежень увиборівідповіді;
3)відсутністьоцінкивідповідей якправильних йнеправильних.
>Проективна методика -цеприйом чинабір процедур,розроблений у тому,щоботриматиінформацію про особулюдини,надаючийомуможливістьреагуватибудь-яким способом.
Уданійроботібуліописаніосновні характеристикипроективних методик,перераховані їхніознаки.Також було бвстановлено, щопроективна методика -цеприйом чинабір процедур,розроблений у тому,щоботриматиінформацію проособистістьлюдини,надаючиїйможливістьреагуватибудь-яким способом.Був провадженьтеоретичнийоглядлітератури, йоговсебічнийаналіз таузагальнення.
Уході роботи було бпроведенеемпіричнедослідження,метоюякогоєпідтвердження чиспростуванняпоставленоїемпіричноїгіпотези йперевіркапсихометричнихпоказників (>валідність) методики «>Неіснуючатварина»
Урезультатіякісногоаналізуотриманоінформацію про ті, щостудентитехнічного вищих навчальних закладів -конформні таконсервативні, астудентигуманітарного вищих навчальних закладів -гнучкі тадомінантні. Отже, поставленаемпіричнагіпотеза про ті, щостудентитехнічнихВузівє болееконформними впорівнянні з студентамигуманітарнихВузів,підтвердилася.
Списоквикористаноїлітератури
1.Аннелиз, Ф.Корнер.Проективная психологія, - М., 2000. -258с.
2. БернсР.С., КауфманС.Х.Кинетический малюнок сім'ї: введення у розуміння дітей через кінетичні малюнки./ Пер. з анг., Москва: Сенс, 2000. -146с.
3.БурлачукЛ.Ф.Психодиагностика. -Спб.: Пітер, 2002. -352с.
4.ЕлисеевО.П.Практикум по психології особистості. -Спб.: Пітер, 2001. -560с.
5.Математико-статистичніметоди всоціології тапсихології:Навч.посіб./ Г.Б.Телейко,Р.К.Чорней. – До.: МАУП, 2007 – 424 з.
6.МережаINTERNET.
7.Настольная книга практичного психолога/сост.С.Т. Посохова,С.Л.Соловьева. –М.:АСТ:ХРАНИТЕЛЬ, - 2008. –671с.
8. НємовР.С. Психологія. У 3-х кн..Кн.. 3.:учеб. длястуд.висш.пед.учеб. Закладів. – 5 –е вид. – М.:Гуманит. вид. ЦентрВЛАДОС, 2006. – 450 з.
9. Новітній психологічний словник/В.Б.Шапарь,В.Е.Россоха, О.В.Шапарь. - Ростов-на-Дону.: Фенікс, 2005 –808с.
10.Носс І.Н.Психодиагностика. - Москва: Вид-во «КСП+», 1999.
11.Проективная психологія / Пер. з анг. - М.:Апрель-Пресс, Вид-воЭКСМО-Пресс, 2000.-528с.
12.Психологія:схеми,опорніконспекти, методики.М.С.Кирильчук, В.М.Крайнюк, В.М. Марченко.– До., «>Ніка-Центр», 2005. – 385 з.
13.Психодиагностика: Теорія і практика. / Пер. з ньому. Під ред.Н.Ф.Тализиной. - М.: Прогрес, 1986.
14. Річард З.Лазарус.Проективная психологія, - М., 2000. -258с.
15.ШтейнбахХ.Э,Кармин О.С та інших.Практикум із загальної психології. – СПб.:ПГУПС., 1996. – 157 з.
