Зміст
Введення
Тестування і видиопитувальників
Формулювання питань івідповідей
Висновок
Список літератури
Введення
Психодіагностика - методпсихологічного дослідження. На його основі перевіряються, як правило, гіпотезипро залежності між різними психологічними характеристиками. Виявивши їх особливостіу достатньої кількості випробовуваних, з'являється можливість на підставівідповідних математичних процедур встановити їх взаємозв'язок. У цих ціляхвикористовуються психодіагностичні методи, які дозволяють виявляти і вимірюватиіндивідуальні особливості. Вимоги до психодіагностичних досліджень - контроль змінних. Психодіагностика - область психології.Вона орієнтована на вимірювання індивідуально-психологічних особливостейособистості.
Сучаснапсиходіагностика використовується в таких практичних областях як:охорона здоров'я, прогнозування соціальної поведінки, освіта, судовапсихолого-психіатрична експертиза, прогнозування психологічнихнаслідків зміни середовища, психологія особистості і міжособистісних відносин. Використанняпсиходіагностики в консультативній та психотерапевтичної практиці збігається зацілям з медициною при лікуванні хворих - позбавлення людини від страждань іліквідації причин їх викликають. Але від медичного втручання відрізняєтьсятим, що розглядає природу неблагополуччя не в хворобливих процесах, що відбуваютьсяв організмі людини, а в особливостях його особистості, характер взаєминз оточуючими, сам звертається за допомогою об'єктивно не є і суб'єктивноне визнає себе хворим. В якій би формі не здійснювалась психологічнадопомога (консультування, немедичного психотерапія), вона базується наглибокому проникненні в особистість яка звернулася за допомогою, в його почуття,переживання, установки, картину світу, структуру взаємовідносин з оточуючими.Для такого проникнення можуть використовуватися спеціальні психодіагностичніметоди. Основними методами виступають тестування і опитування, методичнимвтіленням яких є, відповідно, тести і опитувальники, які такожназиваються методиками. Вони володіють особливостями: а) дозволяють зібратидіагностичну інформацію у відносно короткі терміни; б) представляютьінформацію не взагалі про людину, а прицільно про ті чи інші його особливості(Інтелекті, тривожності і т.д.); в) інформація надходить у вигляді, що дозволяєдати якісне і кількісне порівняння індивіда з іншими людьми; г)інформація, отримана цими методами корисна з точки зору вибору засобіввтручання, прогнозу його ефективності, а також прогнозу розвитку, спілкування,ефективності тієї чи іншої діяльності індивіда.
Тестування і видиопитувальників
Тестування припускає, що обстежуванийвиконує задану діяльність (рішення задач, малювання, розповідь по картині ітощо), тобто проходить певне випробування. На підставі результатів випробуваньдослідник робить висновки про рівень розвитку тих або інших властивостей у випробовуваного.Окремі тести являють стандартні набори завдань і матеріалу, з якимпрацює випробуваний; стандартною є процедура пред'явлення завдань іпроцедура оцінки результатів. Тести вельми різноманітні. Існують тестивербальні (словесні) і невербальні. Зазвичай виділяють дві групи тестів -стандартизовані (це ті, які спрямовані на оцінку результатів) і нестандартизовані(Спрямовані на виявлення якісних особливостей особистості).
опитувальник ОСОБИСТІСНИЙ -клас методик психодіагностичних, призначених для визначення ступенявиразності в індивіда певних особистісних особливостей. Сукупність методичнихзасобів для вивчення та оцінки окремих властивостей і проявів особистості. Кожназ методик являє собою стандартизовану анкету, що складається з наборупропозицій, з вмістом яких випробуваний (інформант) може погодитися абоне погодитися. Питання сформульовані так, щоб, відповідаючи на них, випробовуванийповідомляв про своє самопочуття, про типових формах поведінки в різнихситуаціях, оцінював свою особистість з різних позицій, висвітлював особливостісвоїх взаємин з оточуючими, і пр.
До теперішнього часустворено величезну кількість особистісних опитувальників самих різних типів. Прирозробці особистісних опитувальників відмінності в підходах проявляються вформулюванні, компонуванні, відборі і угрупуванню питань.
Все різноманіттяособистісних опитувальників може бути класифіковане у наступному вигляді:
За змістом:
• опитувальники рисособистості (вимірюють вираженість рис - стійких особистісних ознак.Один з найвідоміших - шестнадцатіфакторний особистісний опитувальник Кеттелла.Під фактором розуміється глибинна особистісна характеристика, що визначаєгрупу стійких поведінкових проявів, відносно незалежна від іншиххарактеристик того ж ряду. У Кеттелла фактори мають В«технічніВ» і В«побутовіВ»назви; кожен фактор іменується парою полярних характеристик, наприклад,сміливість - боязкість.)
• опитувальникитипологічні (розробляються на базі визначення типів особистості ідозволяють віднести обстежуваних до того чи іншого типу, що відрізняється якісносвоєрідними проявами. Опитувальник Ганса Айзенка призначений для визначеннятипу особистості залежно від вираженості двох незалежних факторів -екстраверсії і нейротизму (емоційної нестабільності). У різних варіантахклієнтам пропонується опитувальний лист з набором питань, на котрі пропонуєтьсявідповісти ствердно або негативно (іноді може допускатисяневизначений відповідь). Частина питань спрямована на діагностику екстраверсії,частина - невротизм)
• опитувальники мотивів (Наприклад, опитувальник А. Едвардса);
• опитувальники інтересів (Наприклад, опитувальники Р. Кюдера);
• опитувальники цінностей (Наприклад, опитувальник Д. супер);
• опитувальники установок (Наприклад, шкала Л. Терстоуна)
Відповідно допринципом, покладеним в основу конструювання, слід розрізняти:
• опитувальники факторні ,для конструювання яких використовується факторний аналіз (наприклад, опитувальникиР. Кеттелла);
• опитувальникиемпіричні , які створюються на основі критеріально-ключового принципу(Наприклад, ММР1).
В.В. Нікандров та В.ВНовочардов пропонують наступну класифікацію опитувальників:
1. За принципомпобудови:
а) опитувальники-анкети
б) особистісніопитувальники .
2. За сфероюпереважного застосування:
а) вузькопрофільні :клінічні; профорієнтаційні; сфери навчання; сфери менеджменту та роботи зперсоналом та ін
б) опитувальники широкогозастосування .
3. За формоюдиагностируемого психічного явища:
а) опитувальники станів
б) опитувальники властивостей (Особистісні опитувальники);
в) комплексніопитувальники .
4. За принципом описуособистості:
а) опитувальники, що реалізують принцип рис :
- одномірні;
- багатовимірні.
б) типологічніопитувальники.
5. За оцінюваноїмакрохарактеристик (подструктуре) особистості:
а) опитувальники темпераменту;
б) опитувальники характеру;
в) опитувальники здібностей;
г) опитувальники спрямованостіособистості;
д) опитувальники змішані .
6. За формою задаютьсяпитань:
а) відкриті (передбачають вільні відповіді без будь-якихособливих обмежень. Випробувані дають відповідь на свій розсудСтандартизація обробки досягається шляхомвіднесення довільних відповідей до стандартних категорій)
б) закриті (заздалегідьпередбачені варіанти відповідей на поставлене запитання Випробуваний повинен вибратиодин з них Найбільш поширеним є дво-або трехальтернатівний вибір відповідей)
Формулюваннязапитань і відповідей
